Побудова креслень шалевих комірів

Учитель – це значно більше, ніж просто учений.

Великий учений може і не бути вчитилем.

Вчитель – це також актор.

Він веде свою роль, і від його таланту (або бездарності) залежить увага (або байдужність) публіки.

Бо клас – теж глядачі. Але вчитель – більш ніж актор. Навіть народний артист ніколи не несе відповідальності за свого глядача. А вчитель – несе.

Методична розробка уроку

Предмет: основи конструювання одягу

Тема уроку:  Побудова креслень шалевих комірів

Мета уроку:

  Ознайомитись із поняттями: «шаль», «апаш», перегин лацкана, лінія напівзаходу, дзеркальне відображення. Навчитись особливостями конструювання шалевих комірів, самостійно виконувати побудову креслення, взаємоповазі під час роботи в групах;

  Сприяти розвитку практичних вмінь та навичок, логічного мислення, просторової уяви, умінню оперувати отриманими знаннями; розвинути проектувальні вміння, творчі ідеї та здібності учнів;

  Формувати самостійне мислення та високу професійну майстерність, навички індивідуальної і колективної праці, позитивне ставлення до трудової діяльності, почуття відповідальності, вимогливі до себе, дбайливості, дисциплінованості, старанності, наполегливості;

  Виховувати охайність і точність під час виконання креслярських робіт, спостережливість, культуру мовлення та культуру поведінки, почуття патріотизму.

Очікувальні результати

Засвоїти:

• основні поняття «шаль», «апаш»;
• етапи процесу побудови креслень;
• суть дзеркального відображення.

Навчитися:

• визначити основні дані для побудови креслень;
• читати і створювати алгоритм послідовності виконання креслень шалевих комірів.

Тип уроку: комбінований з елементами ділової гри.

Методи і прийоми навчання: репродуктивний, пояснювально-ілюстративний; випереджаючі завдання, розповідь-пояснення, евристична бесіда, практичний показ, демонстрація, практична робота, інтерактивний метод «мозковий штурм», робота в групах.

Форми роботи: фронтальна, кооперативна-групова.

Комплексно-методичне забезпечення уроку: слайдова презентація «Побудова креслень шалевих комірів», ілюстрації моделей жіночого одягу відомих кутюр’є, макети зразків моделей одягу з шалевими комірами, комплект лекал в натуральну величину, плакат «Побудова креслень вшивних шалевих комірів», інструкційні картки, критерії оцінювання, тестові завдання, відеоматеріали, дидактичні інформаційні блоки.

Матеріально-технічне забезпечення уроку:  креслярські інструменти, манекен навчальний, набір інструментів для виконання практичного завдання.

Візуальний ряд: мультимедійні засоби навчання, різновиди шалевих комірів в натуральну величину, ілюстрації моделей одягу.

Міжпредметні зв’язки: Технологія виготовлення одягу, Інформаційні технології,  Виробниче навчання.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Перевірка готовності учнів та кабінету до уроку.

Повідомлення черговими про відсутніх учнів.

2. Створення емоційної атмосфери уроку.

ІІ. Актуальність і корекція опорних знань.

1. Конструкторський диктант «Продовж речення»

1. Деталь плечового виробу , яка розташована у основи шиї та надає закінченого вигляду називається ….. (комір).
2. Початковими даними для побудови креслення коміра є … (Lгорл. сп.+ Lгорл.п.).
3. Для стояче – відкладних комірів характерною рисою є наявність двох частин … (стояка та відльоту).
4. Особливий вплив на форму стояче – відкладного коміра має …. (висота стояка та величина підйому лінії середини коміра).
5. Міра прилягання коміра до шиї і характер лінії перегину стояка залежить від форми… (лінії вшивання коміра).
6. Ділянка коміра, яка прилягає до шиї  називається … (стояком).
7. В залежності від форми оформлення горловини коміри поділяють … ( для  виробу з відкритою горловиною, для виробів з закритою горловиною).
8. Коміри за способом з’єднання їх з горловиною бувають …. (вшивні та суцільновикроєні).
9. Для відстаючих від шиї комірів величина підйому складає від 7,0 – 12,0 см, а висота  стояка … (до  2,5 см).
10. Щоб комір щільно прилягав до шиї, величина підйому лінії середини коміра повинна дорівнювати величині …. (1,5 – 3,0).
    2. Метод бліц – опитування (читання креслень).

1. Вкажіть на положення лінії середини коміра;
2. Вкажіть на положення лінії вшивання коміра в горловину;
3. Визначте стояче-відкладний комір із суцільновикроєним стояком;
4. Назвіть відрізок, що визначає висоту стояка;
5. Назвіть відрізок, що визначає величину підйому;
6. Визначте креслення стояче-відкладного коміра, що не прилягає до шиї.

Узагальнення відповідей учнів, підведення підсумків. Оцінювання.

Метод самооцінювання під керівництвом  учителя.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1 Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (створення проблемної ситуації)

Учитель оголошує девіз уроку.

«Практика завжди має бути побудована на хорошій теорії, ворота якої – перспектива.»

Діалог учителя з учнями.

Робота виконується у формі ділової гри з використанням організації навчання у співпраці практиків та теоретиків. Учні об’єднують у дві групи, кожна група складається з теоретиків і практиків.

3.2 Очікувані результати учнями від випереджаючих завдань.

Учні презентують ескізи моделей комірів типу «шаль» та «апаш», конструкцію яких хотіли би створити і відобразити у власному виготовленому ними виробі.

IV. Оголошення теми та мети уроку.

Сприйняття та первинне  осмислення матеріалу.

Алгоритм вивчення нового матеріалу.

4.1 Особливості конструювання шалевих комірів.

4.2 Виконання побудови креслень визначених конструкцій  (додаток 1.)

4.3 Кінцеві оформлення креслень (додаток 2.)

V. Узагальнення та систематизація набутих знань.

5.1 Міні – практикум (робота в групах).

Завдання виконуються за алгоритмом:

1. Розподіл обов’язків в групі:

• керівник – слідкує за виконання завдання, слідкує за тим, щоб усі члени групи брали участь в обговоренні проблеми;
• доповідач –доповідає про результати роботи групи (презентує результати роботи);
• секретар – записує результати   обговорення;
• контролер часу – слідкує за часом, попереджає про його закінчення.
• інженер з ОП – слідкує за дотриманням вимог щодо організації робочого місця.
• технолог – контролює дотримання технічних вимог при виконанні ручних робіт.

2. Визначення основної важливої інформації.
3. Обговорення результатів  у групі та підведення підсумків.

5.2 Метод «Мозковий штурм» (підтвердження єдності понять «теорія і практика»)

Отже, чи важливий принцип єдності теорії та практики у професійному самовдосконаленні?

Дайте відповіді на запитання і доведіть, що це дійсно так: (початкові букви відповідей складають слово єдність – мотивація  пізнавальної активності учнів).

VІ. Підведення підсумків уроку (дебрифінг)

1. Рефлексія (вправа «Валіза»)

Вчитель пропонує учням скласти «валізу» зі знань, умінь і гарного настрою, отриманих від сьогоднішнього уроку.

Прийом «Думки вголос»

• Я ЗРОЗУМІВ, …
• ТЕПЕР Я МОЖУ …
• Я ОСВОЇВ …
• БУЛО ВАЖКО…
• У МЕНЕ ВИЙШЛО…
• МЕНЕ ЗДИВУВАЛО…
• ЯКИЙ ЕТАП УРОКУ СПОДОБАВСЯ…
  2. Аналіз та оцінювання діяльності учнів на уроці.
  3. Відзначення найактивніших учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

Виконувати побудову креслень вшивного та суцільновикроєного шалевого комірів зі щільним приляганням коміра до шиї.