Гурткове заняття на тему: "Різдво на Україні"

Гурткове заняття на тему:

Мета: ознайомитися із звичаями і традиціями святкування Різдвяних свят на Україні; ознайомитися із традиційними стравами до Святого вечора; дізнатися цікаве та нове, поділитися традиціями святкування у Ваших місцевостях та родинах

На Україні підготовка до Різдва починається 2 січня. До приходу Різдва на Україні люди намагаються впоратися з усією важливою роботою.

До Різдвяних свят господині ретельно прибирають будинок, застилають нові скатертини, намагаються зробити обновки.

З 4 січня українці заготовлюють усі необхідні продукти для приготування святкової різдвяної вечері. За традицією, на Святвечір (Різдво) готують 12 пісних страв.

Традиційно 12 страв готується тому, що вважається, що впродовж року місяць "обходить" 12 разів землю. Кожному місяцю українці присвячують по одній страві.

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: кутю (варену пшеницю, до якої додають мак, мед, родзинки, волоські горіхи)

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: узвар (відвар з сушених фруктів: груш, яблук, слив, вишні)

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: гречану або пшоняну кашу

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: квасолю

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: варений горох

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: гриби

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: пісні пироги з капустою або ягодами

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: вареники

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: голубці з рисової каші в капустяному листі

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: коржі з маком

З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: капусняк (борщ з капусти, який заправляють пшоном і соняшниковою олією)

За звичаєм, кожен член сім'ї в різдвяний вечір має бути удома. Для родичів і інших відсутніх членів сім'ї ставлять на столі дві тарілки і склянки для узвару.

Після закінчення вечері співають колядки.

КОЛЯДУВАННЯ

КОЛЯДУВАННЯ

На Волині, Поділлі і Галичині після Вечері проводяться народні ворожіння.

Наступного дня уся сім'я йде в церкву на урочисте Різдвяне богослужіння.

Цього дня прийнято щедро пригощати гостей, а також ходити в гості до  хороших знайомих, кумів, друзів і сусідів.

ВЕРТЕП Давню традицію має й український звичай від Різдва виступати з вертепом.

Хоча це свято з’явилося давно, в наші дні багато людей теж із задоволенням святкують Різдво, люблять ходити до церкви, слухати різдвяні проповіді, а також співати Різдвяні колядки.

Традиції та вірування на Водохреща (Йордан) Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа.

19 січня закінчувався дванадцятиденний період святок, а тому останній день цього періоду супроводжувався різними магічними діями та повір’ями. У світоглядному плані Водохреща — це свято єднання людських душ і народження нових надій. Щороку, очищуючись освяченою водою, ми ніби заново народжуємося, залишаючи в минулому сварки, невдоволення і образи.

Давнє свято вшанування Води Своїм корінням Водохреща сягає найдавніших дохристиянських часів. Тоді воно було святом вшановування Води, яка є праматір’ю світу. Наші предки знали, що вода є носієм інформації, і тому не лише намагалися у цей час відгадати майбутнє, але й скоригувати його засобами обрядовості. Кожне слово, кожна дія і кожна думка в ці дні була надзвичайно відповідальною.

Недаремно ж під час свят віруючі люди стережуться не лише поганих слів, але й поганих думок. Адже думка теж матеріальна. Тепер у нас ставлять каплички над криничками, джерельцями, потоками… І саме тут найчастіше з’являються чудотворні ікони. Свято ж вшанування води тепер приурочене «таїнству» хрещення Ісуса Христа. Проте, його основу становлять давні народні мотиви.

Другий Святвечір Надвечір’я Богоявлення – 18-те січня — українці відзначають святковою трапезою, що носить сімейний характер. Називають її по-різному: «Бабин вечір», «Голодна кутя», «Другий Святвечір», «Голодний Святвечір», «Водохресний Святвечір»… Віруючи від ранку і до вечора цього дня постують, а сідають до столу тільки після служби у церкві та освячення води, яку вживають натщесерце для зцілення душі і тіла.

Освяченою водою господар колись також кропив усіх членів сім’ї, хату, подвір’я, господарські будівлі, домашню худобу, сільськогосподарський реманент. Кропилом служив пучечок колосків із «дідуха», або із засушених васильків. Водночас, один із членів родини писав крейдою або олівцем хрести на хатніх речах, дверях, вікнах, одвірках, господарських спорудах.

В деякихих регіонах України вважали, що на третю, останню кутю — «Голодну кутю» — подавати слід 12 пісних страв, та вже не запрошували святих душ, які, вважалося, знову повертаються на «той світ», а тому це й для них був голодний Святвечір. На вечерю подаються лише пісні страви. У дохристиянських ритуалах обряд «Голодної куті», перш за все, спрямовувався на випровадження злої сили зими та закликання заможності, здоров’я і достатку весни.

Дякую за увагу Підготувала викладач ДНЗ «Чортківське ВПУ» Садовська Надія Ігорівна