Гурткове заняття "Значення квітково-декоративних рослин закритого ґрунту; їх угрупування, біологічні особливості"

Тема. Значення квітково-декоративних рослин закритого ґрунту; їх угрупування, біологічні особливості.

Мета. Дати вихованцям гуртка поняття про квітково-декоративних рослин закритого ґрунту, навчити визначати морфологію лісового масиву, бонітет, як показник продуктивності, таксаційну формулу порід, понять: підлісок, самосів, підріст, живий покрив, опад, лісова підстилка, ризосфера, фази розвитку деревостану: молодняк, жердя, середньовікові, пристигаючі, стиглі, перестійні. Навчити показати вплив гостроти конкуренції в деревостанах на структуру лісового масиву. Класифікувати дерева за максимальною довговічністю насінного покоління. Показати особливості росту дерев у лісі й на просторі, поділ деревних рослин за походженням, складом порід, формою, зімкнутістю, повнотою, густотою, віком та ярусністю.

Обладнання. Підручники: «Садові декоративні рослини», «Енциклопедія  домашнього декоративного квітництва», ПК, доступ до мережі інтернет.

Базові поняття і терміни. Парник, теплиця, закритий грунт, хвойні рослини, дерева, кущі, папороті, Ампельні та виткі рослини.

Тип заняття. Вивчення нового матеріалу.

Структура заняття

 

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

V. Закріплення знань.

VІ. Підведення підсумків заняття.

VІІ. Завдання для саморозвитку та самовдосконалення.

Хід заняття

 

І. Організаційний етап.

Перевірка забезпечення вихованців гуртка дидактичним та роздавальним матеріалом.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда. Прийом «Шишкофон».

1. Дайте визначення лісу як природного комплексу.

2. Що вам відомо про лісові площі України?

3. Назвіть найбільш заліснені зони нашої держави.

4. Охарактеризуйте значення лісу в економіці країни.

5. Які лісові ресурси називаються недеревними?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Для наукового ведення лісового господарства необхідно вміти визначати морфологію

лісового масиву, бонітет, як показник продуктивності, таксаційну формулу порід, підлісок, самосів, підріст, живий покрив, опад, лісову підстилку, ризосферу; фази розвитку деревостану: молодняк, жердя, середньовікові, пристигаючі, стиглі, перестійні; гостроту конкуренції в деревостанах, структуру лісового масиву, особливості росту дерев у лісі та на просторі.

Класифікувати дерева за максимальною довговічністю насінного покоління.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

4.1.Закритий грунт. (Розповідь)

Закриитий ґрунт — це споруди (утеплений ґрунт, парники і теплиці), пристосовані для вирощування розсади та овочів, коли вони не надходять з відкритого ґрунту. 

У закритому ґрунті:

•                    дорощують овочеві культури восени;
•                    проводять вигонку зелених культур.

 Для задоволення попиту на квіткову продукцію у зимовий і ранньовесняний період квітково-декоративні рослини вирощують у спеціалізованих культиваційних спорудах, оснащених автоматами для регулювання мікроклімату, системами поливу, дощування зволоження повітря, виготовлення і подачі різних хімічних препаратів і забезпечених електропостачанням, вентиляцією, каналізацією. Усе це у поєднанні з правильною технологією вирощування створює оптимальні умови для одержання високих врожаїв з одиниці площі.

      Споруди закритого ґрунту поділяються па утеплений грунт, парники і теплиці.

Утеплений грунт — це земельні ділянки, що можуть обігріватися чи не обігріватися, призначені для вирощування розсади і ранніх овочів.

Грунт, що не обігрівається, має малогабаритні плівкові покриття або переносні покриття з матів, ряднини, плівок, які використовуються для захисту городини вночі чи в період різких похолодань. Єдиним джерелом тепла є сонячна енергія.

Для ґрунту, що обігрівається, джерелом тепла може бути сонячна енергія, біопаливо (свіжий гній, рослинні відходи), а також гаряча вода й електрична енергія.

Парники — це повністю або частково заглиблені в грунт каркасні споруди невеликої площі з прозорим покриттям. Парники призначені для вирощування розсади для відкритого ґрунту і отримання ранніх овочів. Парники глибиною 0, 4—0,8 м, шириною 1,4 м будь-якої довжини виготовляють з дерева або бетону і закривають скляними і плівковими рамами, а на ніч і на час похолодань — додатково солом’яними матами товщиною 5—6 см. Грунт у парниках обігрівається сонячною енергією, біопаливом, гарячою водою або електроенергією. Останній спосіб найбільш зручний для автоматизації.

Теплиці — це найдосконаліший і технічно оснащений вид споруд закритого грунту. Теплиці, що входять до складу тепличних комбінатів або експлуатуються як окремі споруди, згідно з агротехнічними вимогами поділяють за призначенням (овочеві, квіткові, розсадні, розсадно-овоче- ві), періодом експлуатації (зимові, весняні), способом вирощування (грунтові й субстратні).

Теплиці класифікують  за конструкційними ознаками на:

•     одноланкові (ангарні);
•     багатоланкові (блочні).

 Теплиці класифікують за матеріалом покриття:

•     скляні;
•     плівкові;
•     склопластикові. 

Вони можуть бути:

•     одноповерховими;
•     багатоповерховими (баштового типу).

Теплиці бувають:

•     з прозорим огородженням;
•    непрозорі. 

За конструкцією даху теплиці поділяють на:

•     односкатні;
•     двоскатні;
•     нерівноскатні;
•     аркові.

     Будівельні конструкції теплиць визначають з урахуванням впливу зовнішніх кліматичних факторів: найнижчої середньодобової температури, вітрового і снігового навантаження (добова маса снігового покриву), а також сейсмічної активності в районі будівництва. На даний час розроблені типові проекти тепличних комбінатів, призначених для різних кліматичних зон . 

 

4.2. Класифікація рослин закритого ґрунту. (Розповідь з елементами бесіди).

Як ви міркуєте, де краще ростуть квіти, у закритих приміщеннях чи на просторі? Поясніть свою думку.

В закритому ґрунті культивують як декоративно-листяні, так і квітучі рослини. Більшість декоративних рослин закритого ґрунту походить із субтропічних та тропічних зон і тільки одиничні – із помірного клімату.

По довжині життя та характеру росту ця група включає рослини від дворічників до багаторічників, від трав’янистих дуже маленької форми до кущів та дерев.

По використанню рослини закритого ґрунту можуть бути одноразового, одно сезонного використання (левкой зимній) та багаторазового (азалія, амариліс, глоксинія, опунція, цикламен, кали). В виробничому відношенні їх поділяють на три групи: сезонно квітучі, вигонові, вічнозелені. Кожну групу, в свою чергу, поділяють на підгрупи в залежності від умов та способів вирощування рослин. Сезонно квітучі рослини цвітуть в певні часи року. Використовуючи додаткове освітлення або штучно скорочуючи світовий день, можна змінити строки цвітіння сезонних рослин.

По строках цвітіння та використання їх можна розділити на наступні групи:

1. Осіннього цвітіння - хризантема і примула обконіка.

2. Зимнього цвітіння - цикламен, примула малакоідес, в цей час, як правило, роблять вигонку нарцисів, тюльпанів, лілій, кал, гіацинтів, троянд, бузку, конвалій тощо.

3. Весняного цвітіння - кальцеолярія, гортензія, цинерарія гібридна,.

4. Літнього цвітіння - фуксія, глоксинія, бегонія, пеларгонія.

В квітникарстві сезонно квітучі рослини називають також промислово довгими, так як їх вирощують в великій кількості, а для досягнення товарної якості їм необхідно значний час (6 місяців і більше). Для рентабельного використання овочевих теплиць вирощують промислові культури для досягнення більш високої рентабельності.

По способу вирощування сезонно квітучі рослини поділяють на:

– горщикові (бегонія бульбова, глоксинія , кала, кальцеолярія, пеларгонія, примула);

– ґрунтові (гвоздика ремонтантна, троянди, хризантеми, фрезія).

Вигонові культури поділяються на три групи:

– трав’янисті (астильба, кампанула, конвалія);

– цибулинні (гіацинти, лілії, нарциси, тюльпани, фрезія);

– дерев’янисті (гортензія, дейція, троянди, бузок) .

Для реалізації в зимовий час найбільшого значення мають цибулинні рослини.

Пригадайте які рослини називають вічнозеленими

Вічнозелені рослини – це всі види кімнатних рослин. Вони прикрашають приміщення, допомагаючи створити сучасний інтер’єр, та сприятливо впливають на покращання їх мікроклімату. Кімнатні рослини пом’якшують сухість повітря, збирають та затримують пил, виділяють фітонциди, що вбивають хвороботворні мікроби та збагачують повітря киснем.

Асортимент кімнатних рослин склався на основі багаторічного відбору найбільш непримхливих та стійких вічнозелених видів субтропічної та тропічної флори.

Всі вічнозелені рослини, що використовуються в закритому ґрунті, поділяються на трав'янисті, хвойні, ампельні та виткі, папороті, водяні , сукуленти, дерева та кущі. 

Чи впливає, на вашу думку, кількість світла на розвиток рослини?

Відношення до світла в них теж не однакове. Щоб забезпечити кімнатні рослини необхідною кількістю світла, їх розміщують в приміщеннях в відповідності з біологічними властивостями.

Трав’янисті вічнозелені рослини по використанню можна розподілити на декоративно-листяні та квітучі. Крім того, їх розподіляють по габітусу – від мініатюрних (сенполія) до великомірних (циперус, бегонія рициноли ста).

Розрізняють вічнозелені трав’янисті рослини по способах розмноження, строку використання, відношенню до умов росту і, саме головне, по декоративності.

Ампельні та виткі рослини, які характеризуються тим, що їх пагони ростуть не вертикально, а звисають, стелються або чіпляються та можуть бути використані для вертикального озеленення. Займаючи мало місця, не загороджуючи світло із вікон, ці рослини ефектно декорують приміщення. Як правило, вони не вимогливі до світла, невибагливі до догляду, їх можна розташовувати в самих різних місцях, в яких інші горщикові рослини використовувати не можна.

При вирощуванні ліан необхідні опори або каркаси, яким придають різноманітну форму, керуючись смаком, можливостями озелененюваного приміщення, матеріалами для виготовлення опор. До цієї групи відносяться цисус, бегонії, плющі, аспарагуси, традесканції.

Водні рослини мають велике значення при використанні центрального опалення для зволоження повітря в приміщеннях.

В акваріумах та басейнах вирощують елодею, валіснерію, санітарію – це підводні рослини, друга група – рослини з плаваючими листками – стрілолист, горіх водяний, біле латаття і плаваючі рослини – гіацинт водяний, ряска.

Сукуленти – це рослини різних родин, добре ростуть на сухих ґрунтах та легко переносять посуху завдяки запасам вологи, яка накопичується в соковитих стеблах та листі. Вони світлолюбові, спеко- та посухостійкі. Багато з них задовольняються дуже помірним поливом і не потерпають лишньої вологи, невибагливі, тому і отримали широке розповсюдження в кімнатних умовах, де часто ростуть краще, ніж в теплицях, так як віддають перевагу сухому повітрю.

В групу сукулентів, крім кактусів, входять агави, алое, молочай, товстянки, каланхое, ехеверії та інші рослини з соковитими, багатими на воду стеблами та листям.

Папороті – завдяки багатій зелені використовують при внутрішньому оформленні нефролепіс, адіантум, аспленіум, що конкурують з пальмами. Розмножують папороті спорами, відростками. Ці рослини не переносять прямого сонця, краще ростуть в тіні.

Дерева та кущі – завдячуючи біологічним властивостям їх можна використовувати в озелененні на протязі багатьох років.

Для створення більш декоративної крони більшість рослин обрізають. Їх можна розмножувати щепленням, що забезпечує більш раннє цвітіння та плодоношення. Для правильного росту , розвитку та формування крони рекомендується періодично повертати їх до джерела світла (азалія, камелія, кипарис, пальми, кімнатний клен = абутилон, гортензії тощо).

Хвойні рослини представляють собою велику цікавість для внутрішнього озеленення – араукарія, кипариси. Не переносять взимку високих температур, сухого повітря. Добре зимують в прохолодних приміщеннях (6 -10 ˚С), де багато світла та повітря. Грунт завжди повинен бути вологим. Взимку ростуть на сонячних вікнах, з березня – на східних чи західних вікнах, приміщення посилено провітрюються. Влітку на вулицю не виставляються, так восени в приміщенні будуть губити свою зелень.

 

 

4.3. Вирощування троянд в теплицях України

Вирощування квіткових рослин в Україні у наш час проводиться за сучасними технологіями. Подивіться, як цей процес виглядає на прикладі одного з підприємств на Київщині. Окрім цієї інформації ви дізнаєтеся цікаві факти з історії квітникарства. https://www.youtube.com/watch?v=R_NRAaR399c . 

 

ПИТАННЯ:

Чим відрізняються умови закритого грунту від умов відкритого грунту?

Що таке теплиця?

За якими ознаками класифікують теплиці?

Які квіткові культури називають сезонними?

Для чого проводять вигонку рослин

Як поділяються квіти по відношенню до тепла.

Поділ квітів по відношенню до світла.

Поділ квітів по потребі в воді.

Строки цвітіння квіткових рослин.

Поділ квіткових рослин за циклом розвитку.

Біоморфологічні групи багаторічників.

Поділ квітів закритого ґрунту в виробничому відношенні.

Поділ квітів закритого ґрунту по строках цвітіння.

Поділ вигонкових культур.

Поділ вічнозелених квіткових рослин закритого ґрунту.

V. Закріплення знань. Прийом «Лісівнича лабораторія».

5.1. Практичне заняття. Перегляд фотодокументів та відеоматеріалів із відповідними

коментарями.

5.2. Бесіда за запитаннями:

а) дайте визначення лісостану і деревостану;

б) до якої життєвої форми відносяться дерева та чагарники?

в) які пристосування фанерофітів нашої кліматичної зони оберігають їх від різкої зміни

погоди, коливань сонячної радіації, температури?

г) у робочих зошитах складіть таблицю класифікації деревних порід місцевих лісів за

довговічністю;

д) як розрізняють породи за максимальною висотою?

ж) перерахуйте ознаки сутності лісу;

з) дайте визначення поняття бонітет, охарактеризуйте як поділяють лісостани за

продуктивністю.

VІ. Підведення підсумків заняття. Прийом «Робимо висновки».

На сьогоднішньому занятті ми отримали поняття про квітково-декоративні рослини у закритому грунті, види квіткових рослин, особливості росту квітів у теплиці та на просторі.

VІІ. Завдання для саморозвитку та самовдосконалення.

1. Дати характеристику обраної рослини (батьківщина, морфологія, вирощування, догляд, розмноження  та використання), заповнивши таблицю. 

2. Зобразити малюнок рослини, зробити фото.

3. Зробити висновки, у яких показати перспективність використання даної рослини на території України.