ЯВИЩА ПРИРОДИ. ФІЗИЧНІ ЯВИЩА, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ

Про матеріал
Мета уроку: - навчальна: сформувати в учнів знання про явища природи, системати¬зувати всі явища та навести приклади, навчити класифікувати природ¬ні явища, детальніше ознайомити з групами фізичних явищ, сформулю¬вати висновок про значення фізичних явищ у житті людини; - розвивальна: розвивати аналітичні здібності, вміння використовувати наукові та народні знання, прикмети про фізичні явища природи в по¬всякденному житті; - виховна: виховувати повагу до спостережливості українського народу і розповсюдження знань через народну творчість.
Перегляд файлу

Урок 15-16                                                                            Дата проведення____________

 

ТЕМА УРОКУ: ЯВИЩА ПРИРОДИ. ФІЗИЧНІ ЯВИЩА, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ

Сила природи величезна.

Цицерон

Мета уроку:

  • навчальна: сформувати в учнів знання про явища природи, системати­зувати всі явища та навести приклади, навчити класифікувати природ­ні явища, детальніше ознайомити з групами фізичних явищ, сформулю­вати висновок про значення фізичних явищ у житті людини;
  • розвивальна: розвивати аналітичні здібності, вміння використовувати наукові та народні знання, прикмети про фізичні явища природи в по­всякденному житті;
  • виховна: виховувати повагу до спостережливості українського народу і розповсюдження знань через народну творчість.

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.

Обладнання: Інтернет-презентація за темою, малюнки явищ, зошити, під­ручник.

Очікувані результати: учні ознайомляться з різноманітними явищами, на­вчаться розрізняти фізичні явища природи.

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Віршовані рядки»

Розпочинає вчитель, учні продовжують: «Народна мудрість говорить...»

Тане сніжок, зеленіє лужок,

День прибуває — коли це буває?

(Весною)

Сонечко пече, липа цвіте,

Жито доспіває — коли це буває?

(Улітку)

Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає — коли це буває?

(Восени)

Лід на річках, сніг на полях,

Віхола гуляє — коли це буває?

(Узимку)

Природа на узліссі Фарби розбавляла,

Пензликом легенько Листя фарбувала.

Хтось могутній, невідомий,

На річку печать поклав,

Без сокири і без лома,

А ніхто ще не зламав!

Учитель. Ми дізналися про тіла, які оточують нас у довкіл­лі. Знаємо тепер, що вони складаються з речовин. Речовини мають складну внутрішню будову і складаються з молекул. Молекула — найменша частинка речовини, яка зберігає її властивості. Молекули утворені атомами. Атоми — найдрібніші частинки. їх ми називаємо елементами.

Ми приступаємо до вивчення явищ, що спостерігаємо в повсяк­денному житті. Навколо нас відбувається багато цікавого і водночас дивовижного та таємничого. Щоб зрозуміти, чому саме відбувають­ся в довкіллі певні зміни, необхідно мати певні знання, які допомо­жуть вам орієнтуватися у дивовижному світі явищ природи.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Завдання. Пригадайте основне, що ми вивчали з теми «Тіла, ре­човини та явища навколо нас».

  1. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

У навколишньому середовищі постійно відбуваються зміни, де­які з них ми вже згадали у загадках і віршах. Ці зміни в природі називають явищами. Явища відбуваються як в живій, так і неживій природі. Вони можуть відбуватися під дією вітру, сонячного світла і тепла, води, діяльності людини, та і ці причини теж є явищами. Вони бувають різними залежно від причин, законів, яким вони підпорядковуються. Явищ існує багато, і вони найрізноманітніші.

  • Які зміни в природі ви спостерігаєте протягом року?

Одні явища відбуваються за участі людини, інші мають виключ­но природне походження.

Прийом «Словникова робота»

Зміни, що відбуваються з тілами, називають явищами. Розріз­няють біологічні, фізичні, хімічні та інші явища.

Прийом «Ти — мені, я — тобі»

Завдання. Один учень за допомогою підручника з’ясовує, що таке біологічні явища, інший — хімічні. Потім розповідають матеріал одне одному.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Фізичні явища характеризуються зміною форми тіл, їхнього по­ложення, агрегатного стану, але без зміни речовинного складу.

Механічні явища

Пов’язані з рухом тіл на поверхні, тобто зміною положення від­носно інших тіл. Характеристиками механічного руху є шлях, час та швидкість. Якщо уважно придивитися, то можна побачити слід від лиж на снігу, чорну смугу від коліс на дорозі і таке інше. Такі лінії називають траєкторіями руху тіл. Шлях — це відстань, яку долає тіло під час механічного руху. Людина, машина, велосипед долають однакову відстань, але за різний час. Вони рухаються з різ­ними швидкостями.

Теплові явища

Поняття «тепло і світло» або «тепло і холодно» ми неодмінно пов’язуємо із Сонцем. Сонце найбільше джерело тепла і світла для всього живого на Землі.

Наше тіло — живий прилад, який реагує і дає нам змогу спосте­рігати теплові явища, робити з цих спостережень певні висновки.

Джерела тепла

Природне тепло

Штучне тепло

Сонячне тепло, термальні води, теплі течії

Спалювання дров, вугілля, торфу, нафти, газу

Явища пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими явищами. Дощ, сніг, іній, роса, туман, град — перехід речовини води з одного агрегатного стану в інший — це приклад те­плових природних явищ.

Різні джерела тепла здатні по-різному нагрівати тіла. Міру нагрітості тіл учені назвали температурою. Ще в 1742 р. швецький учений А. Цельсій запропонував шкалу для термометра, яку ми застосовуємо дотепер. Термометри — прилади для вимірювання

температури. Ними вимірюють температуру повітря, води, тіла людини. Користуватися ними людина почала відносно недавно. Теплові явища пов’язані зі зміною швидкості руху найдрібніших частинок речовини — молекул та атомів. Чим швидше вони руха­ються, тим вища температура тіла і навпаки. Плавлення речовин, їхнє розширення при нагріванні та звуження при охолодженні, кипіння, охолодження при випаровуванні — це приклади тепло­вих явищ.

Прийом «Проблемне питання»

  • Що відбувається з рухом молекул двох тіл, якщо вони стикають­ся одне з одним? При цьому одне тіло гаряче, інше — холодне.
  • Як використовуємо це у побуті?
  • Чи правильно казати, що одяг нас зігріває в холоди? Адже його температура у шафі нижча за температуру нашого тіла.

Електричні явища

Розповідь учителя з елементами бесіди

Щодня ми користуємося найрізноманітнішими електрич­ними приладами і так звикли до їхніх послуг, що вкрай рідко цікавимося: а як же працюють ці розумні прилади? Ми навіть не замислюємося над тим, яких дивовижних явищ природи воно стосується.

У 1897 році відомий англійський фізик Джозеф Джон Томсон установив наявність в атомах крихітних частинок, які згодом отримали назву — електронів. Ці дуже легкі частинки є в будь - яких речовинах. За певних обставин електрони здатні залишати свої атоми чи, навпаки, «приєднуватися» до інших. У цих випад­ках кажуть, що атоми перетворюються на іони. Атоми, яким не ви­стачає електронів, називають позитивними іонами, а ті, що «захо­пили» зайві, — негативними. Для розуміння природи електричних явищ передусім звернемо увагу на такі важливі властивості іонів та електронів:

  • позитивні іони притягують до себе електрони;
  • негативні іони відштовхують електрони, що до них наближа­ються.

 Явища, пов’язані з електризацією тіл, мають назву електрич­них явищ.

Пригадайте, коли ви розчісуєтеся пластмасовим гребінцем. Ваше волосся наелектризувалося. Серед речовин є такі, у яких елек­трони переміщуються дуже легко. Ці речовини називають провідни­ками. Найвідоміші з провідників — метали (мідь, алюміній), з них виготовляють електричні дроти. Рух електронів у провіднику в од­ному напрямку називають електричним струмом. Люди навчилися використовувати електричні явища. Ще один приклад електричного явища — блискавка. Під час грози в хмарах накопичується значна кількість електронів, а на поверхні землі — позитивні іони. їх при­тягування призводить до того, що електрони шугають зверху на поверхню землі. У повітрі виникає потужний електричний струм, який ми спостерігаємо у вигляді блискавки.

Звукові явища

Шум автомобіля, шелест листя, пташиний спів, звук від сверд­ла, дзвоник у школі. Усі ці явища теж пов’язані з рухом тіл. Руха­ючись, тіло коливається і передає ці коливання.

Явище розповсюдження коливань у повітрі, воді, металах,

які сприймає наше вухо називають звуковими явищами.

Тіло, що своїм коливанням створює звук, є джерелом звуку.

Поширення звукових коливань називається звуковою хвилею.

Від джерела звуку вона рівномірно поширюється в усі боки, як від камінця, кинутого у воду, йде хвиля на водній поверхні. Звукова хвиля може огинати невеликі перешкоди. У рідко посадженому лісі звук поширюється добре, проте гірше, ніж на відкритій місцевості. Якщо перешкоди значні — стіни, скелі, паркан, звукова хвиля від­бивається від них — так виникає луна. Ми сприймаємо звукові хви­лі за допомогою вух — своєрідних хвилевловлювальних апаратів. Слух людини — не найкращий серед представників живої природи.

Світлові явища

День і ніч, світло і темрява — звичайні для нас явища. У при­роді існують тіла, що водночас з теплом випромінюють і світло. А якщо спитати — що таке світло? Світло — це один із видів ви­промінювання.

Звідки береться світло?

Джерела світла — це сильно нагріті тіла: Сонце, свічка, зорі, багаття, електрична лампочка. їх називають гарячими джерелами світла. Є також холодні джерела світла, наприклад деякі медузи, риби, бактерії, полярне сяйво. Світло — це також хвиля, яка по­ширюється тільки у прозорих середовищах. Світло поширюється від джерела прямолінійно у всі боки, отже, світлові промені — це лінії, уздовж яких поширюється світло. Воно не може прони­кати через непрозорі предмети, доказом цього є утворення тіні.

У 1667 році англійський учений Ісаак Ньютон здійснив ряд дослі­дів, які дозволили визначити склад сонячного світла.

Магнітні явища

Нещодавно ми розділяли суміш ошурок за допомогою магніту. Магніти притягуються різнойменними полюсами і відштовху­ються однойменними. Притягання тіл до магніту дістало назву маг­нітних явищ.

Більш детально про всі фізичні явища ви дізнаєтесь з дуже ці­кавого шкільного курсу фізики.

Прийом «Синквейн»

Природні явища Постійні, періодичні Виникають, перетворюються, зникають Зміни, що відбуваються з тілами Сукупність процесів перетворення природи

  1. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Прийом «Павучок»

Завдання

Доповніть схему «Явища природи».

Прийом «Третій зайвий»

Завдання. Оберіть зайве явище.

Вітерїде автомобільіржавіє цвях.

 Гріється чайникмерехтить лампочкасвітиться медуза.

  1. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Механічний рух — це зміна положення будь-якого тіла відносно інших тіл із плином часу.

Явища, пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими. Різні тіла і речовини по-різному проводять тепло.

Електричні явища — це взаємодія наелектризованих тіл. Одно­йменно заряджені тіла й частинки відштовхуються, різноймен­но заряджені — притягуються.

 Явища, що пов’язані з поширенням коливань у повітрі, во­ді й супроводжені виникненням звуку, називають звуковими. У безповітряному просторі звук не поширюється.

Завдяки здатності променів відбиватися, розсіюватися, залом­люватися і поглинатися ми бачимо навколишній світ.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
  • Опрацювати параграфи підручника: §
  • Творче завдання: скласти синквейн, кросворд за темою уроку.

 

doc
Додано
26 квітня 2020
Переглядів
508
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку