Урок української літератури в 7 класі
Підготувала вчитель української мови та літератури
Борщівського НВК «ЗНЗ I-III ст. №3 – гімназія
імені Р. Андріяшика» Михальчук Т.Д.
Тема: Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять». Звичаї, традиції українців. Образи гусей-лебедів, чутливого до краси Михайлика.
Мета: Охарактеризувати головного героя, з’ясувати роль оточення щодо формування особистості Михайлика; з’ясувати значення твору; звернути особливу увагу на звичаї та традиції нашого народу, на символ образу гусей-лебедів; розвивати естетичні смаки учнів, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, грамотно висловлювати свої думки, враження; активізувати словник школярів; виховувати почуття пошани до творчості М.Стельмаха, любові до рідної літератури, пунктуальність, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: осмислення, аналіз та удосконалення нових знань.
Засоби навчання: підручник, портрет М. Стельмаха, ілюстрації до твору «Гуси-лебеді летять», проектор.
Епіграф до уроку: Будеш іти межи люди
і вибивати іскри…
М. Стельмах
Перебіг уроку
І. Організаційні моменти.
Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Евокація.
Виконується письмово, кожна правильна відповідь - 1 бал.
ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку . Мотивація начальної діяльності.
ІV. Основний зміст уроку.
Осмислення.
Український термін «обряд» походить від слова «обряджати», що значить «надавати належного вигляду, упорядковувати, прикрашати, робити красивим».
Відмінність між звичаями та обрядами полягає в тому, що звичаїв дотримуються щоденно, а обряди виконують напередодні чи безпосередньо у дні свят.
Народні свята давніх слов’ян беруть початок з дохристиянських часів. Колись наші предки вірили в сили природи: сонце, грім, вітер, дощ – і пов’язували їх з порами року та відповідною до них працею в полі й господарстві. Це були весняні, літні, осінні, зимові свята.
Упродовж віків різні вірування, традиції й звичаї наших предків злилися із християнськими обрядами і є надійним оберегом пам’яті поколінь.
Виразне читання учнями окремих епізодів, які деталізують духовні скарби українського народу сто років назад.
Пропоную учням перенестися на сто років назад і уявити, як відбувається формування творчої особистості з маленького хлоп’яти Михайлика в самодостатьного письменника і хто або що на цей процес вплинули.
( Над цим проблемним завданням працює окрема творча група учнів ).
Робота в парах
- внутрішню красу душі Михайлика;
- уяву, фантазію в житті дитини;
- красу рідної природи;
- щасливе дитинство;
- єднання людини з природою;
- гармонію світу.
Робота в зошитах
Термін з теорії літератури
Символ – предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища ( скажімо, хліб-сіль – символ гостинності ). Предмет, тварина. Символ багатозначний. Порівняно з алегорією символ більш багатозначний, широкий, дає велику свободу тлумачень.
6. Створення асоціативного куща «Щасливе дитинство Михайлика»
V. Рефлексія.
Виступ творчої групи, яка працювала над проблемним запитанням.
Подорослішавши, Михайло Панасович мав підставу сказати про пору власного дитинства, як про «по-своєму прекрасний час». Передусім тому, що попри тяжкі нестатки звідав він радість спілкування з людською добротою і красою, вбираючи свою душу отой самий лад хліборобського життя, хай і порушений гострими соціальними катаклізмами.
VI. Підсумок уроку. Оцінювання.
VII. Домашнє завдання.
Написати твір-есе «Фантазія, уява в житті творчої особистості».