Урок. 7 клас. "Олекса Стороженко "Скарб"

Про матеріал
До вашої уваги пропонується розгорнутий конспект уроку з української літератури для 7 класу
Перегляд файлу

1

 

Тема. Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Оповідання «Скарб», морально-етичні проблеми твору.

Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання

Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти опрацювати сюжет твору; поглибити знання учнів про засоби гумористичного зображення;

вміння висловлювати власні міркування про сенс людського життя; розвивати навички виразного читання; виховувати прагнення до повноцінного життя, що грунтується на праці.

Обладнання: текст твору, портрет.

Тип уроку:  засвоєння знань, умінь, навичок.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II.Мотивація  навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Епіграф уроку:

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Українське прислів’я

1.   Робота з епіграфом.

Поясніть зміст епіграфа до уроку.

2.   Вступне слово вчителя.

При побажаннях із нагоди свят, ювілеїв людям, як правило, зичать щастя. А що ж таке щастя? Мабуть, у кожного з нас власне уявлення про нього. Словник української мови в одинадцяти томах (том 11) так тлумачить визначення слова «щастя»: стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь.

Як щастя розуміє письменник Олекса Стороженко — дізнаємося сьогодні на уроці.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Як ви розумієте, що таке щастя?

ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Розповідь учителя.

1.   Відомостей про О. Стороженка зберіглося дуже мало. Олекса Петрович Стороженко як письменник виступив у 50-60-х pp. XIX ст. Він увійшов в історію української літератури творами на історичну тематику і гумористичними розповідями. Письменник створив поетичний образ України, овіяний легендами, повір'ями, піснями. Він змалював образ кмітливого, дотепного українця, із вродженим почуттям гумору.

1) Народився 1805 р. у с. Лисогори, тепер Ігнянського району на Чернігівщині.

2 Предки були сотниками і полковниками, походили з давнього козацького роду.

3) Навчався  у харківському пансіоні для дворянських дітей.

4) 18 років був на військовій службі.

5) У 1825 р. в Немирові  подружився зі сліпим столітнім дідом, який багато розповідав про минуле, походи Кривоноса, князя Четвертинського. А в 1827 р. на Катеринославщині познайомився з 96-літнім запорожцем, який розповідав йому про Запорозьку Січ.

6) Друкувалися  твори у  рос. журналах та укр. журналі «Основа».

7). Останні роки життя О. Стороженко провів у своєму хуторі Горішині. Помер письменник 1871 р.

8). Літературна спадщина О. Стороженка за обсягом невелика. Значна її частина — це твори російською мовою. Окреме місце у творчому доробку митця займають гумористичні оповідання («Закоханий чорт», «Голка», «Вуса», «Скарб»). Ці твори засновані на широкому використанні українського фольклору, демонології. В них поєднуються фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, звичаїв.

9). Значна частина оповідань грунтується на приказках та анекдотах, взятих безпосередньо з народних уст. У них багато чарівних подій, народної фантастики, щирого гумору і дотепу. Одним з таких оповідань є «Скарб».

 

 

2. Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

— Чи сподобалося вам оповідання? Чим саме?

— Наскільки вірогідною, на ваш погляд, є така історія?

Перевірка знання твору

Метод «Незакінчене речення»

  1. Хто такий Павлусь?  (головний герой оповідання, син заможних родичів).
  2. Мати Павлуся була…(надто люблячою, возилася з ним, як з маленькою дитиною).
  3. Свої дитячі та юнацькі роки хлопець проводив…(у хаті).
  4. Парубок був на вигляд…(гладкий та опецькуватий).
  5. Мати не пускала сина на вечорниці, бо…(там збиралися самі п’яниці та розбишаки).
  6. Хлопець залишився сиротою через…(мед, занедужала небога і вмерла)
  7. Коли не стало батьків, за Павлом доглядали…(наймити)
  8. Увесь свій час Павлусь…(їв та спав)
  9. Парубкові дали прізвисько…(Лежень)
  10. На Зелені свята хлопці пішли…(шукати скарб)
  11. Вони запрошували його з собою…(на щастя)
  12. Щоб посміятися над Павлусем, вони…(через вікно вкинули йому дохлого хорта)
  13. І сталося диво…(впавши на підлогу, він задзвенів дукатами)
  14. Окрім багатства Павлусь мав…(дружину і дітей)
  15. Після одруження Павло …(спав, спав, поки навіки не заснув)

Слово вчителя

   З прочитаного оповідання ми бачимо, як легко Павлусеві дістався скарб. Яке цікаве слово? Кожна людина його сприймає по-різному, але водночас  - це щось цінне, корисне, велике…Якби ми його не трактували, але воно має конкретне значення. Скажіть, звідки ми можемо дізнатися про значення слів? Так, саме тлумачний словник містить пояснення слів, зокрема цього слова. Сучасна українська мова користується великою кількістю тлумачних словників. А ми скористуємось словником, автором якого є В.Бусел.

 

1.Словникова робота

Скарб-це…

1.Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

2.Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3.Хто-,що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

4.Господарські речі; пожитки, майно.

 

Слово вчителя

   Ще з сивої давнини люди повсякчас шукають свій скарб – щастя. Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже багато про щастя говориться  в усній народній творчості, зокрема у прислів’ях.

  • А які ви знаєте прислів»я або приказки про щастя?
  • Робота з епіграфом .

 

Метод «Плутанка»  (робота в парах, картки)

 Відновивши прислів’я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

 

Хто горя не бачив,….                                       …а родись щасливим;

Без щастя…..                                                     … не буде й до останку;

Де щастя родиться,…                                       … в ліс по гриби не ходи; 

Дурень спить, …                                               …той і щастя не знає;

Не в кожної Насті…                                         …там і зависть плодиться;

Коли нема щастя зранку, …                            …а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,…                                  …однакове щастя.

 

-Чому О. Стороженко у творі порівнює дружину Павлуся зі скарбом?

- Бачите, як народна мудрість влучно розкриває зміст твору. Отож, почувши, якими прислів’ями можна описати головного героя, ми пригадаємо, як про нього писав автор.

 

3.Робота з підручником.

- Знайдіть у підручнику цитати, що характеризують головного героя. Зачитайте їх.

- Які риси характеру письменник намагається висміяти в образі героя?

- Пригадайте, що таке оповідання.

--За жанром критики характеризують цей твір як оповідання. Підтвердіть або спростуйте цю думку.

-Чи викликало посмішку при читанні у вас це оповідання?

- Цей твір критики відносять до гумористичних, чому, на вашу думку?

-Звернімось до літературного словника с.155

 (автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)

Пошуково-дослідницька робота. Учні відшукують засоби гумористичного зображення.

Картки

1) Випишіть у зошити просторічні, лайливі слова, прислів'я, фразеологізми (Матірка, пуцвіринок, буцім з його чортяка лика дере, очі витріщить, запінитись, малесенький, пари з рота не пустив, розпластався на перині й т. ін.). Для чого вживає їх автор?

2) Зачитайте опис лежня (Від слів «Доріс Павлусь до парубка ...» до «... щоб вимести хату»). Що можна сказати про ставлення автора до героя?

3) Зачитайте уривок від слів «Раз наймит піймав у садочку ройка ...» до слів «... а тому й голову важко держати на плечах». Знайдіть у цьому уривку засоби зображення комічного.

4)  У чому комізм ситуації знаходження скарба? (Скарб — дохлий хорт).

Слово вчителя. Яка ж роль цих засобів творення комічного стосовно головного героя? Учні висловлюють свої думки.

Висновок: викликати відразу до людини, котра нічого не робить, висміяти таких людей, як Павлусь, задуматися, чи немає у нас таких рис характеру.

IV. Закріплення вивченого.

 

-Для матері скарб – її дитина

— Як ви ставитесь до материнського виховання, поведінки матері Павла?

Зачитайте початок твору

-Чи правильним, на вашу думку, було виховання?

-Як жилося Павлусеві? Що він робив, чим цікавився?

— Що в цьому оповіданні є смішним, а що сумним?

— Як розуміють щастя Павло, його батьки і сам автор?

-Чи вважаєте ви, що щастя в тому, щоб нічого не робити, як Павлусь? Яку відповідь надає з цього приводу автор? («Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба»)

  • Чи вважає автор спосіб життя Павлуся щастям? Чи хотіли б ви бути на місці Павлуся?
  • Як ви розумієте слово «скарб»?
  • Яким є символічне значення  назви оповідання?
  • Чи можна сказати, що у даному оповіданні між поняттями щастя та скарб можна поставити знак дорівнює?
  • То чи ж є чітке визначення, що треба для того, щоб людина була щасливою?

VІІ. Оцінювання.

Дякую.  Ви добре працювали на уроці.

Літературна вікторина (хвилинка відпочинку)

«Хто сказав?»

«Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий  Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш»     (Мати)

«Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!»   (Наймит)

«Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов.»  (Павлусь)

«На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?..      ( Батько)

«Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя…

 

За літературну вікторину учні всі отримають оцінки.

Хочу відзначити роботу учнів:            виставлення оцінок

 

VІІІ. Домашнє завдання.

В. р.- Уявіть себе в ролі автора і запишіть  власну кінцівку даного оповідання

 (до 5 речень) від  моменту, коли Павлусеві вкинули у вікно хорта.

С.р. - Виписати з додаткової літератури вислови видатних людей про щастя.

Н. р. – с.153- 155 читати

 

 

 

 

 

 

 

Робоча картка

«Плутанка»  (робота в парах)

 Відновивши прислів’я (з`єднати частини олівцем), скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

Хто горя не бачив,….                                       …а родись щасливим;

Без щастя…..                                                     … не буде й до останку;

Де щастя родиться,…                                       … в ліс по гриби не ходи; 

Дурень спить, …                                               …той і щастя не знає;

Не в кожної Насті…                                         …там і зависть плодиться;

Коли нема щастя зранку, …                            …а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,…                                  …однакове щастя.

2. Пошукова робота.  Пошук засобів гумористичного зображення.

1) Випишіть у зошити просторічні, лайливі слова, прислів'я, фразеологізми : Матірка, пуцвіринок, буцім з його чортяка лика дере, очі витріщить, запінитись, малесенький, пари з рота не пустив, розпластався на перині .

Для чого вживає їх автор?

2) Зачитайте опис лежня (Від слів «Доріс Павлусь до парубка ...» до «... щоб вимести хату»). Що можна сказати про ставлення автора до героя?

3) Зачитайте уривок від слів «Раз наймит піймав у садочку ройка ...» до слів «... а тому й голову важко держати на плечах». Знайдіть у цьому уривку засоби зображення комічного.

Літературна вікторина (хвилинка відпочинку)

«Хто сказав?»

  1. «Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий  Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш»    
  2. «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!»  
  3. Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов. 
  4. «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?..»     
  5. «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя…»

………………………………………………………………………………………………………………………………………….

Робоча картка

«Плутанка»  (робота в парах)

 Відновивши прислів’я (з`єднати частини олівцем), скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

Хто горя не бачив,….                                       …а родись щасливим;

Без щастя…..                                                     … не буде й до останку;

Де щастя родиться,…                                       … в ліс по гриби не ходи; 

Дурень спить, …                                               …той і щастя не знає;

Не в кожної Насті…                                         …там і зависть плодиться;

Коли нема щастя зранку, …                            …а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,…                                  …однакове щастя.

2. Пошукова робота.  Пошук засобів гумористичного зображення.

1) Випишіть у зошити просторічні, лайливі слова, прислів'я, фразеологізми : Матірка, пуцвіринок, буцім з його чортяка лика дере, очі витріщить, запінитись, малесенький, пари з рота не пустив, розпластався на перині .

Для чого вживає їх автор?

2) Зачитайте опис лежня (Від слів «Доріс Павлусь до парубка ...» до «... щоб вимести хату»). Що можна сказати про ставлення автора до героя?

3) Зачитайте уривок від слів «Раз наймит піймав у садочку ройка ...» до слів «... а тому й голову важко держати на плечах». Знайдіть у цьому уривку засоби зображення комічного.

3 . Літературна вікторина (хвилинка відпочинку)

«Хто сказав?»

1. «Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий  Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш»    

2. «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!»  

3. Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов. 

4. «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?..»     

5. «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя…»

 

docx
Додано
4 січня 2020
Переглядів
15854
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку