Урок "Гр. Тютюнник. Цікавий епізод із дитинства письменника. Повість "Климко". Тема воєнного лихоліття в повісті. Автобіографічна основа твору"

Садова Ірина Сергіївна

Опорний заклад

«Торецька загальноосвітня 

школа  І-ІІІ ступенів № 6»

військово-цивільної адміністрації

міста Торецьк Донецької області

 

Українська література. 7  клас.

Змішане навчання. Перевернутий клас

Тема. Григір Тютюнник. Цікавий епізод із дитинства письменника. Повість «Климко». Тема воєнного лихоліття в повісті. Автобіографічна основа твору.

Цілі (для вчителя):

• сприяти опануванню учнями біографії  Гр.Тютюнника;
•     підвести до розуміння впливу особистих вражень на процес  написання літературних творів;
•     формувати вміння сприймати художній текст і відчувати його смисл;
•     залучати до дослідницької діяльності; 
•     розвивати творчу ініціативу та мотивувати на самостійне активне читання;
•     сприяти вихованню важливих гуманних якостей людини – чуйності, турботи про ближнього, здатності до співпереживання;
• сприяти формуванню таких ключових компетентностей, як: спілкування державною мовою, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя,  соціальні та громадянські компетентності, загальнокультурна грамотність.

Навчальні цілі (для учнів) за таксономією Блума:

оцінка	робити висновки,  створювати власне висловлювання
синтез	презентувати досліджуваний матеріал,  висловлювати особисте ставлення, відстоювати власну точку зору
аналіз	проводити паралель між особистим життям автора й сюжетом твору, аналізувати досліджуваний матеріал
застосування	складати резюме, паспорт твору, знаходити, відбирати  потрібну інформацію для виконання завдання
розуміння	переказувати епізоди твору, встановлювати зв'язок одного матеріалу з іншим, інтерпретувати матеріал
знання	знати біографію  письменника та зміст твору, орієнтуватися в подіях часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна)

Форма навчання: змішане навчання (модель «перевернутий клас»)

Форма уроку: захист дослідницьких робіт

Засоби:

мережні: інтерактивний плакат https://www.thinglink.com/scene/1130901697690861570

апаратні: комп’ютер із доступом до мережі Інтернет

наочні: презентації, наочні матеріали для супроводу презентації (готує кожна група)

Очікувані результати:

 

Після проведення уроку учні

•     знатимуть біографію Гр.Тютюнника, зміст окремих епізодів повісті «Климко»;
•     зможуть встановлювати  паралелі між особистим життям                      Гр. Тютюнника й сюжетом повісті «Климко»;
• отримають досвід дослідницької діяльності;
• удосконалять навички складання резюме та паспорта твору.

Перебіг заняття

Опис навчальних завдань

№ з/п	Сутність завдання	Витрачений час	Місце виконання	Засоби	Спосіб виконання
1.	Переглянути презентацію біографії Гр. Тютюнника	7 хв.			on-line
2.	Прочитати повість «Климко»	улітку		книга	ручка
3.	Написати резюме	10 хв.		зошит	ручка
4.	Скласти паспорт твору «Климко»	10 хв.		зошит	ручка
5.	Виконати дослідження,  підготувати презентацію та продумати засоби її візуалізації	Індивідуа-льно та робота в групах			on-line
6.	Перевірити резюме, паспорт	8 хв.			on-line
7.	Колективна робота над  завданням № 3	12 хв.			on-line
8.	Презентувати результати дослідницької роботи, обговорення	20 хв. (до 5 хв. на 1 групу)			on-line
9.	Виконати завдання: 1 група -  № 4; 2 група -  № 5; для всіх -  № 6.	Індивідуа-льно та робота в групах			on-line

Умовні позначення:

               домашнє завдання                  навчальний заклад                             

 

Час на уроці  –  40 хв.

Резервний час уроку – 5 хв. (цілепокладання,  підбиття підсумків).

Доурочний етап

     Наприкінці минулого навчального року учні отримали завдання прочитати влітку рекомендовані твори. У сьомому вивчатиметься творчість 15 письменників. Традиційно вже школярі  створюють презентацію до біографії письменника, послуговуючися відомостями із Вікіпедії. Також кожен вибирає блок завдань для дослідження. Така робота спрямована на збір даних про якийсь об'єкт або явище. Вона передбачає ознайомлення учнів із інформацією, її аналізом і узагальненням фактів. Результати літньої роботи  стають джерелом для створення інтерактивних плакатів.

     Для даного уроку була створена презентація «Біографія Гр.Тютюнника», відомості для якої були взяті із Вікіпедії. А також учнями було виконано       4 дослідження. Напередодні групи надали свої матеріали на перевірку й обговорення. Після узгодження вчитель створює інтерплакат.

     У класі працюють дві групи: «чорні» опоненти та «білі» опоненти. Учасники змінюються з початком вивчення нової теми. Завдання для опонентів – ознайомитися з дослідженнями, підготувати запитання.

     Удома учні повинні переглянути матеріали, розміщені на інтерплакаті, та виконати завдання № 1, 2.

Перебіг уроку

1. Активізація опорних знань

     «Кожен письменник обирає тему найближчу, найріднішу його життєвому досвідові і – неодмінно – своєму ідеалові людини в тому часі, у якому він живе. Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах»,- зазначав письменник Григір Тютюнник. Його душа й доля були обпалені подіями Другої світової війни. Та воєнне лихоліття не вбило в ньому любові до людини. Твори Григора Михайловича – це гімн гуманним якостям: чуйності, турботі про ближнього, здатності співпереживати. 

   

2. Цілепокладання. Мотивація навчальної діяльності

3. Перевірка завдання № 1.

                                

Завдання №1

Переглянути  презентацію.  Скласти  резюме до біографії  Григора Тютюнника.                                          

ПІБ:

Роки життя:

Місце народження:

Соціальне походження:

Освіта:

Трудова діяльність:

Творча спадщина:

Нагороди:

Додаткові відомості:

Висловлювання Гр. Тютюнника:

Зразок 

РЕЗЮМЕ

 ПІБ: Тютюнник Григір Михайлович

Роки життя: 1931 - 1980

Місце народження: с. Шилівка на Полтавщині

Соціальне походження: із родини селян

Освіта: Зіньківське ремісниче училище № 7, філологічний факультет

               Харківського університету

Трудова діяльність: Харківський завод ім. Малишева, служба радистом

                у морському флоті на Далекому Сході, учитель Артемівської

               (нині м.Бахмут на Донбасі) вечірньої школи, журналіст газети

               «Літературна Україна», сценарист на Київській кіностудії імені

                Довженка, письменник, перекладач

Творча спадщина: повість «Климко» (1976),  повість  «Вогник далеко в

                                   степу»(1978) тощо

Нагороди: літературна премія ім. Лесі Українки (1980), Державна премія

                    ім. Т.Г.Шевченка(1989, посмертно)

Додаткові відомості:

• У 1968 р. «Літературна газета» оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Григору Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій».

 

• Повість «Климко» має автобіографічний характер. У 1942 році через голод, дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.
   
• За мотивами його оповідання «Син приїхав» створено фільм «Скляне щастя» (1981), за однойменною повістю автора й творами «Дід Северин» і «Вогник в степу» — кінокартину «Климко» (1983), 1993 р. екранізовано його твір «Три плачі над Степаном».
   

Висловлювання Григора Тютюнника

•                  Життя справді складне, і єдиний у нього підручник — досвід.
•                  Іноді я відчуваю людину, як рана — сіль.
•                  Людина, що знехтувала добром інших, зневажила його в собі.
•                  Сердяться слабкі душі, сильні — ненавидять або прощають.
•                  Образа притаманна слабким.
•                  Найстрашніше для людини — сама людина.
•                  Любов — це одне з найкращих психічних захворювань.
•                  Найздібніша людина та, яка зуміє вчасно і точно визначити свої здібності.
•                  Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям.
•                  Кожен письменник обирає тему найближчу, найріднішу його життєвому досвідові і – неодмінно – своєму ідеалові людини в тому часі, у якому він живе. Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах.
•                  Читати - найдешевше і найкорисніше задоволення на Землі.
•                  Якщо тебе ніколи не охоплювало бажання обійняти всю землю, приласкати бродячого собаку, підняти з землі зірваний листок і цілувати його — значить ти ще не любив.
•                  Дивно: прочитаєш книгу і шкода з нею розлучатися. За наступну братися навіть не хочеться.
•                  Краще різка відвертість, ніж зрадницька мовчанка.
•                  Хороша книга та, після якої відчуваєш, що порозумнішав або став краще.
•                  Мій секрет творчості: біль. Повна душа болю.

                             

4. Перевірка  завдання № 2. 

Завдання № 2

Скласти паспорт твору Гр.Тютюнника «Климко».

 

Літературний рід: 

Жанр: 

Тема: 

Ідея: 

Основна думка: 

Проблематика:

Головні герої: 

Додатково: 

 

 

 

ЗРАЗОК

Паспорт твору «Климко» Григора Тютюнника

Рік написання: 1976

Літературний рід: епос.

Жанр: повість

Тема: зображення тяжких поневірянь Климка під час німецько-фашистської окупації рідного краю.

 Ідея: засудження війни, уславлення людської доброти та чуйності.

 Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

Проблематика: • добро і зло;

                            • відповідальність за доручену справу;

                            • патріотизм;

                            • милосердя та жорстокість

Головні герої: Климко, дядько Кирил, друг Зульфат, їхня вчителька Наталія Миколаївна з маленькою донькою Олею, тітка Марина.

Додатково: у лютому 1980 автор отримав премію імені Лесі Українки.

5. Виконання завдання № 3.

Завдання № 3

З якими героями повісті «Климко» Гр.Тютюнника  пов’язані подані предмети? Яку роль вони відіграли в житті хлопчика?

 

 

6. Презентації досліджень.

     Кожна група презентує свою роботу, обов’язково супроводжуючи її наочними матеріалами. Наприклад, мішечок, із якого через дірку просипається сіль на вишитий рушник; мішечок із сухарями; карта Донецької залізниці; макети паровоза й вагонів, зроблені з деталей  конструктора «Лего», силует хлопчика, виконаний за допомогою фігурок танграм.

Дослідження

 

 

 

 

 

 

                                                                

 

 

 

 

 

               

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження «Автор у творі»

Об’єкти дослідження: біографія Григора Тютюнника та зміст твору «Климко».

Мета: установити паралелі між життям автора та сюжетом повісті «Климко».

Біографія Григора Тютюнника	Відомості про Климка, головного героя повісті «Климко»
Після арешту тата малого Григора забрав до себе на Донбас   рідний брат батька. Дядько та його дружина, які мали своїх троє дітей, навчали й виховували хлопця як рідного.	Климка виховував рідний дядько Кирило. Між ними були доброзичливі стосунки. Хлопчина порався по господарству: носив воду, варив юшку, прибирав у кімнаті. Кирило – машиніст паровоза, тому працював у різні зміни. Але чоловік завжди знаходив час на те, щоб перевірити домашнє завдання в хлопчика, провести з ним вихідні.
Напередодні війни закінчив три класи.	Напередодні війни закінчив три класи.
Воєнне лихоліття змусило письменника пішки повернутися до матері на Полтавщину.	Щоб урятувати від голодної смерті вчительку Наталію Миколаївну , яка нещодавно народила донечку Олю, та свого друга Зульфата, відправляється пішки до Слов’янська по сіль.
На початку подорожі мав у торбині дев’ять сухарів, перепічку та  банку меду.	На початку подорожі мав шість червивих сухарів, які дала Бочончиха.

 

Висновок: Григір Тютюнник, створюючи повість «Климко», використав власні дитячі спогади про події  воєнного лихоліття в Україні під час Другої світової війни. Тому твір має ознаки автобіографічної повісті.

 

 

Дослідження «Автор у творі»

 

«Ішов пішки (війна кругом), маючи за плечима одинадцять років, три класи освіти й порожню торбинку, у котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка й банка меду – земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи звик. Ішов рівно два тижні…»

                         Гр. Тютюнник

 

 

                                                  

 

 

« І, йдучи з торбою за плечима понад парканами незнайомої вулиці, Климко згадував свою станцію, кожен день її життя і кожну годину»  (Климко).

 

 

 

 

 

           Дослідження  « Значення солі для людини»

 

Мета дослідження: визначити значення солі для людини за часів воєнного лихоліття.

Об’єкт дослідження: зміст твору «Климко» Гр.Тютюнника; відомості із шкільних підручників «Біологія» та «Хімія».

                                               Етапи дослідження

1. Опрацювання розділів шкільних підручників. Висновки.

Сіль – це найцінніший дар природи, до якого слід ставитися дуже уважно. Недарма раніше вона цінувалася на вагу золота, через неї навіть траплялися «соляні бунти». 

Гостей зустрічали хлібом-сіллю, кращий друг той, з ким «пуд солі з'їв», а про щось найважливіше кажуть: «Сіль землі». 

Для організму людини користь солі неоціненна, через хронічну нестачу її можливий навіть летальний результат.  Справа в тому, що тіло людини на 70% складається з води, а хлорид натрію (це хімічна назва солі) підтримує водний баланс в організмі. Хлор необхідний для утворення соляної кислоти, яка є основним компонентом шлункового соку, він стимулює роботу нервової системи й жировий обмін. Без натрію, що входить до складу солі, неможливе перенесення кисню в крові й передача нервових імпульсів і рухів м'язів. 

2. Опрацювання змісту повісті.

* «Іще чув Климко, що за склянку солі можна виміняти всякого добра: мисочку чи й дві кукурудзи, відерце картоплі чи й хліба справжнього».

* «І все те не продавалося, а мінялося хоч на який-небудь харч. Та найчастіше в натовпі було чути: «Солі…Солі ні в кого немає? Віддаю за склянку солі…»

* «Тут ось хлопчик, - швець кивнув на Климка, -земляк мій, забився аж із Донбасу. Двісті кілометрів пройшов, щоб солі достати. А де ж її тут зараз найдеш?»

* «Роздала ж бо я, хазяїне, сіль. Те просить, те: «Дайте, тітонько, хоч у носовичок, хоч зо жменю». Жалко дивитися».

 

 

Висновки:

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження «Значення солі для людини»

 

Щоб пізнати людину, має пройти якийсь час. У таких випадках кажуть, що з ним «потрібно з'їсти пуд солі». Це вважається запорукою міцної дружби.

Хоча цієї речовини на землі досить для всіх, проте велися «соляні війни». У Стародавньому Китаї дорожче  за неї було тільки золото.

За неекономне   витрачання солі могли покарати.

Працьовитість, самовідданість і знання знайшли відображення в таких висловах:

•           Сіль землі в поті орача, крові воїнів і сльозах вдів.
•           Наші хлопці міцного замісу та крутого засолу.
•           Сіль життя виступає на сивині людей похилого віку.

 

Прислів'я про сіль відображають як цінність її в житті людини, так і цінність  життєвого досвіду, який вона символізує. Яких би вершин не досягло суспільство, сіль безцінна як в прямому, так і в переносному сенсі.

 

Дослідження  «Війна очима Климка»

Мета дослідження: тема воєнного лихоліття в повісті «Климко» Гр.Тютюнника.

Об’єкт дослідження: зміст повісті «Климко» Гр.Тютюнника.

                                           Етапи дослідження

1.Прочитати повість і виписати цитати.

* «У ці чорні ночі поїзди йшли частіше й швидше , ніж раніш…Од них віяло ліками, димом польових солдатських кухонь, гарячими на сонці уламками літаків і гармат…»

* «- Пряме влучення…- квапливо розказував хтось. – У тендер, їх вугіллям побило…

     Дядька ховали надвечір…»

* «Незабаром німецькі літаки розбомбили станцію. …бомби влучали в депо, у вагони,… похитнулася і повільно впала водогінна вежа, а в повітрі над полум’ям і димами після кожного вибуху моторошно завивали уламки рейок. Бомба влучила і в барак, і його розвалило в усі боки, а рештки стін і простінків згоріли у Климка на очах – швидко, як тріски. Пожежі ніхто не гасив, бо станція горіла вся, горіли депо і шахта, а два паровози, що встигли відійти за посадку біля кладовища, клично і сумно гули в два неоднакові гудки. Так і зостався Климко, в чім був, у чому йшов зараз».

* «А через півмісяця – сталося те зранку – після короткого бою на станцію зі степу прийшли італійці. Вони цілий день ганялися по висілку за курми, стріляли по них із карабінів та автоматів і лементували, як цигани…. Поївши курей, італійці гуртами, найменше по двоє-троє, пхалися від двору до двору і шукали собі їжу за гроші».

* «Тоді італійці кинулися грабувати і брали не тільки їжу, а й одяг, де кращий. Через тиждень вони пішли далі, а у висілку почався голод».

* «На маленькому базарному майдані щоденно, з ранку до вечора, стояли мовчазні люди, тримаючи в руках усе, що було в них найновіше… І все те не продавалося, а мінялося хоч на який-небудь харч».

* «…італійські солдати отаборилися в школі і вчинили там галасливий курячий бенкет (вони ламали парти, розкладали в шкільному саду вогнища і смалили над ними курей, з реготами й співами)…Та й уся школа стала схожа на казарму, а в класах стояв нудотний дух курячої смалятини. Не те що жити – моторошно й жаль дивитися було на стареньку приземкувату школу з чорними, як синяки, вибитими вікнами…»

* «- Ну й люди ж! Наче до війни таких не було.

     - Біда наплодила…»

* «… поповзло не знайоме Климкові слово: «Облава!.. Облава!..

* «Посеред майдану з’юрмилися, тулячись одна до одної , душ тридцять дівчат і серед них один-однісінький, високий, на голову вищий за всіх, блідолиций юнак. Звідти було чути плачі. Поліцаї з карабінами напереваги оточили і повели бранців до воріт».

Висновки: 

1.Війна   несе смерть, руйнування, голод.

2.Війна сортує людей: одні використовують слушний момент, щоб нажитися; інші зраджують, ідуть служити ворогу, та більша частина населення іспит на право називатися справжньою людиною складають на відмінно.

3. Діти потерпають від війни, як і дорослі.

4. Юне покоління показало, що подвиг не має віку. 

                                                         

 

Дослідження «Війна очима Климка»

«Незабаром німецькі літаки розбомбили станцію. …бомби влучали в депо, у вагони,… похитнулася і повільно впала водогінна вежа, а в повітрі над полум’ям і димами після кожного вибуху моторошно завивали уламки рейок. Бомба влучила і в барак, і його розвалило в усі боки, а рештки стін і простінків згоріли у Климка на очах – швидко, як тріски. Пожежі ніхто не гасив, бо станція горіла вся, горіли депо і шахта…»

 

Дослідження «Подорож по сіль Климка з однойменної повісті

Григора Тютюнника»

Об’єкт дослідження: зміст повісті «Климко» Григора Тютюнника.

Мета: дослідити шлях героя.

                                   

 

 

Етапи дослідження

1. Виписати назви всіх населених пунктів.

*Селище Лобовка, яке розташоване неподалік від станції, де мешкав Климко.

*Місто Ростов, до якого пішли німці через станцію.

*Місто Артемівськ (нині Бахмут).

*Станція Сіль біля Артемівська.

*Місто Слов’янськ, куди хлопчик ішов по сіль.

*Міста Єнакієве та Горлівка, до яких мав іти потяг, пущений німцями в Донбас.

*Місто Дебальцеве, де Климка було викинуто німцем із вагона потяга.

     2. Виписати поданий  у повісті кілометраж подорожі.

*Дядько Кирило їздив потягом  від станції до Слов’янська: «Уранці поїхав – увечері вже дома…»

*Від станції Сіль до Слов’янська «кілометрів п’ятдесят зайвих пройшов».

*Від своєї станції до Слов’янська, за словами безногого шевця, «пройшов двісті кілометрів, щоб солі дістати».

*Від Дебальцевого до своєї станції пройшов шістдесят кілометрів.

      3. Виписати витрачений час на подорож у повісті.

*  «Климко збагнув, що краще йти повільніше, але йти і йти без упину, аніж поспішати і через кожні п’ять-шість кілометрів падати, знесилившись, на землю».

* «Перший сухар Климко розломив, коли відійшов од станції кілометрів за двадцять п’ять і сів перепочити».

* «Климко йшов уже восьму добу», коли побачив білі гори.

*01 жовтня дійшов до Слов’янська, переночував на баштанищі.

*Від Артемівська (нині Бахмут) до Слов’янська було п’ятдесят кілометрів, які пройшов за три дні.

*За два дні пройшов шістдесят кілометрів від Дебальцевого до своєї станції.

     4. Визначити, скільки кілометрів проходив за день.

*Ідучи по сіль, 50 км пройшов за 3 дні. Отже, за день Климко проходив приблизно 16,7 км.

* Повертаючися назад, за 2 дні пройшов 60 км. Отже, за один день проходив по 30 км.

     5. Визначити назву станції.

1. Від Дебальцевого до його станції залишалося 60 км. На цій відстані знаходиться  станція Щотове. До речі, Григір Тютюнник у дитинстві мешкав у родині рідного дядька саме в цьому селищі. Отже, можна припустити, що письменник описав знайомі місця. Через цю станцію проходить дорога на Ростов, про який згадував дід  Гарєєв. Неподалік від Щотового розташоване село Лобовка.

2. На відстані 60 км від Дебальцевого знаходиться й станція Софі́но-Брі́дська. Поруч із станцією є урочище Леонтьєво-Байрацьке.  На користь цієї версії свідчить той факт із твору, що Климко показує  солдату на балку, де можна сховатися від німців.

     ВИСНОВКИ:

1. Назви населених пунктів засвідчують, що події відбуваються на Донбасі, зокрема в Донецькій області.

 

2. Від своєї станції до Слов’янська хлопчик пройшов приблизно 200 км, за нашими підрахунками, за день він проходив десь 16,7 км. Отже, Климко пішки йшов 12 днів. Кількість днів може бути й більшою, бо хлопчина був босий, голодний, виснажений, він уникав доріг, тому що навколо були німці й легко можна було загинути від кулі.

3. На зворотний шлях хлопчик витратив 3 дні, бо до Дебальцевого доїхав потягом. За два дні пройшов аж 60 км. Хоча він і був після хвороби, та тітка Марина добре спорядила його в дорогу.

 

4. На назву станції претендує 2 населених пункти: Щотове та Софіно-Брідське. Це тільки версії. Гр.Тютюнник не дав назви станції, щоб, мабуть, показати, що такі подіі за часів воєнного лихоліття були типовими.

 

5. Донецькі станції подібні за описом . «Одразу ж за вибалком на пагорбі починалося якесь містечко: чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких пожовклих садках, далі – грибок водокачки, клубчасті дими понад нею; тоненько свиснув паровоз – «кукушка»… Климко аж зупинився, розгублений і зляканий: чи не приблукав оце він, кружляючи незнайомими дорогами, назад, на свою станцію».

 

 

Дослідження «Подорож  по сіль Климка»

Від своєї станції до Слов’янська Климко пройшов пішки приблизно 200 км, за нашими підрахунками, за день він проходив десь 16,7 км. Отже, Климко пішки йшов 12 днів. Кількість днів може бути й більшою, бо хлопчина був босий, голодний, виснажений, він уникав доріг, тому що навколо були німці й легко можна було загинути від кулі.

 

На зворотний шлях хлопчик витратив 3 дні, бо до Дебальцевого доїхав потягом. За два дні пройшов аж 60 км. Хоча він і був після хвороби, та тітка Марина добре спорядила його в дорогу.

 

 

6.Робота в групах.

       Після презентації роботи для кожної групи влаштовується обговорення. Учні класу об'єднані у дві групи -  «чорні» й «білі» опоненти. «Чорні» опоненти знаходять у роботі недоліки й коментують їх. «Білі» називають «плюси». Опоненти повинні задавати запитання учасникам дослідження.

7.Оцінювання.

8. Метод «Відкрита платформа: коло думок».

9. Домашня робота:

1 група – завдання № 4.

2 група – завдання № 5.

Для всіх груп – завдання № 6.

                                   Завдання № 4

Переглянути ілюстрації. За однією з них скласти есе.

 

Завдання № 5

За одним із висловлювань написати есе.     

 Висловлювання Григора Тютюнника

•                  Життя справді складне, і єдиний у нього підручник — досвід.
•                  Людина, що знехтувала добром інших, зневажила його в собі.
•                  Сердяться слабкі душі, сильні — ненавидять або прощають.
•                  Образа притаманна слабким.
•                  Найстрашніше для людини — сама людина.
•                  Читати - найдешевше і найкорисніше задоволення на Землі.
•                  Дивно: прочитаєш книгу і шкода з нею розлучатися. За наступну братися навіть не хочеться.
•                  Краще різка відвертість, ніж зрадницька мовчанка.
•                  Хороша книга та, після якої відчуваєш, що порозумнішав або став краще.

 

Завдання № 6

Переглянути фільм «Климко» режисера М.Вінграновського й установити паралелі між відтворенням образу Климка у повісті й у фільмі. Написати есе «Вартість людського життя» (за бажанням).

 

Література

1.               Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 287 с. – (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).
2.               Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н.П.Наволокова. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 176 с.
3.               Косогова О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 144 с. – (Нові педагогічні технології).