Харківщина на початку війни. Окупація Харківщини.

Предмет: Харківщинознавство

Клас: 8

Урок №

Тема:  Харківщина на початку війни. Окупація Харківщини.

Мета уроку: створити умови для розвитку історичної компетентності учнів; розвитку інтересу до вивчення історії рідного краю, логічного мислення, історичної грамотної мови, самоконтролю; виховання ключових історичних   компетентності.  

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: називати імена політичних та військових діячів;

визначати особливості й результати перебудови господарства на воєнний лад; визначати хронологічну послідовність основних подій; описувати умови життя населення нашого краю в період окупації; пояснювати причини і наслідки політики знищення єврейського населення та економічної експансії окупантів.

Обладнання уроку: підручник. 

Тип уроку: розвиток історичної компетентності

Перебіг уроку

1. Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2. Актуалізація опорних знань:

Бесіда з класом:

1. Які наслідки політики колективізації для соціальноекономічного та політичного розвитку Харківщини?

2.  Чому важливо знати про події Голодомору?

3. Які наслідки голодомору для національного розвитку Харківщини?

3. Вивчення нового матеріалу:

3.1. Харківщина в перші місяці війни. Евакуація об’єктів народного господарства та населення.

24 октября 1941 г. Харьков оставлен фашистам без света, воды, канализации, запасов топлива и продовольственных товаров.

3.2. Німецько-фашистський окупаційний режим у Харкові.

3.3 Економічна експансія окупантів

3.4 Голокост.

  Термін Голокост (англ. Holocaust, від грец. holokaustos – всеспалення, жертвопринесення за допомогою вогню) вперше був використаний у 1960-х рр. у публіцистиці майбутнім лауреатом Нобелівської премії миру

письменником Елі Візелем як символ газових камер і крематоріїв у таборах смерті. Після всесвітньої прем'єри в 1978 р. однойменного американського багатосерійного телевізійного фільму термін «Голокост»широко

використовується у назвах музеїв, меморіалів й освітніх центрів. В Ізраїлі застосовується термін Шоа (Shoah – катастрофа).

Геноцид (від грец. Genos – рід, племя і латин. Caedo – вбивати) – знищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов,

несумісних з життям.

Гетто – ізольована частина міста у християнських країнах, відведена для проживання євреїв. Створювати гетто на українських землях розпочали в липні-серпні 1941 р., в основному на західних землях

України. На території Райхскомісаріату «Україна»і в зоні військового управління нацисти знищували євреїв переважно без створення гетто. Під час Голокосту загинуло до 3 мільйонів польських євреїв, більше 800 тисяч євреїв Білорусі, близько 1,5 мільйонів євреїв України, до 140 тисяч – Росії, 220 тисяч – Литви, 77 тисяч – Латвії, 1 тисяча – Естонії, 560 тисяч – Угорщини, 280 тисяч – Румунії, 140 тисяч – Німеччини, 100 тисяч – Голландії, 80 тисяч – Франції, 80 тисяч – Чехії,  70 тисяч – Словаччини, 65 тисяч – Греції, 60 тисяч – Югославії, 120 осіб – Данія.

 Загальна кількість жертв нацистського геноциду єврейського народу – більше 6 мільйонів євреїв Європи, що становило дві третини від довоєнної чисельності європейського єврейства і одну третину всіх євреїв світу.

27 січня – День пам’яті жертв Голокосту.

4. Рефлексія:

1. Що ви знаєте від своїх родичів (або з інших джерел) про часи окупації?

2. Чому порядок, встановлений гітлерівцями, дістав назву «новий»?

5. Підсумок уроку.      

6. Домашнє завдання: §      .