Харківщинознавство. Тема: Заснування міста Харкова.

Заснування міста Харкова

Мета: формування знань про заснування та будівництво Харківської фортеці, версії про походження назви міста; удосконалення картографічних умінь через знаходження історичного центру м. Харкова на карті, поглиблення навичок застосування та пояснення історичних понять та назв; відпрацювання прийому опису, умінь аргументувати власну точку зору.

Очікувані результати: описувати процес заснування, упорядкування та розбудови міста Харкова, розкривати версії походження назви; пояснювати, як відбувалося будівництво Харківської фортеці та розширення міста; розповідати про виникнення перших вулиць Харкова; висловлювати власне судження про вплив міста Харкова на розвиток Слобідської України в цілому.

План: Визначення дати заснування міста Харкова . Версії про походження назви міста Харкова . Будівництво Харківської фортеці . Розширення міста. Перші вулиці Харкова. Перші поселенці Харкова.

Визначення дати заснування міста Харкова Перші документальні відомості про Харків належать до середини XVII ст. На великій території, яка називалася Слобідською Україною, виникали укріплені поселення, засновані українськими переселенцями. Перші поселенці повинні були обирати для свого поселення місця захищені та недоступні. Височина між річками Харків та Лопань була зручнішою від інших, береги річок були болотисті, вкриті лісами. Тут побудували сторожовий пункт.

Прямих точних даних про виникнення Харкова істориками не виявлено. Деякі дослідники вважають,що роком заснування міста Харкова можна назвати той рік, коли на підвищеному плато вододілу річок Харків та Лопань з`явилися перші переселенці. Різні джерела називають 1630, 1643, 1653, 1654 рр.Інші дослідники припускають, що роком заснування міста Харкова може бути 1654 або 1655 р., коли навкруги поселення почалося будівництво фортеці.

Найдавніша письмова згадка про селище та жителів цієї території належить до 1654 р. Спочатку харківські поселені були у віданні чугуївського воєводи, тому що поселились у межах Чугуївських земель. Тому в 1655 р. навкруги селища почалось будівництво укріплення за кресленням чугуївського воєводи Григорія Спешнєва. Але 28 березня 1656 р. був призначений новий воєвода Селефонтов і йому було наказано впорядкувати міську фортецю – тобто центральне укріплення. Таким чином, виникнення міста Харкова охоплює відрізок з 1654 по 1655 р., протягом якого відбувалося заселення височини між річками Харків і Лопань, а також будівництво укріплень навкруги поселень.річка Харків річка Лопань

Версії про походження назви міста Харкова Найвідоміша легенда про виникнення Харкова пов'язана з Харьком, першим поселенцем. Згідно з цією версією, в середині 17 століття на правому березі річки Харків, виник невеличкий хутір. Заснувала його людина на ім'я Харько, за однією з версій його повне ім'я - Харитон. Різні автори по-різному описують рід діяльності Харька. Деякі називають його простим козаком, інші - козацьким сотником. В літературі існує також версія, згідно з якою Харько, не мав відношення до військової служби, будучи пасічником.

Обрана ним місцевість виявилася настільки вдалою і придатною для життя, що почала залучати переселенців з інших місць. Незабаром хутір розрісся, з'явилися нові слободи. Виникло поселення отримало назву на честь свого засновника - Харків, як і річка на березі якої воно виникло. До речі, жоден з відомих варіантів легенди не вказує точний рік заснування Харкова, обмежуючись лише згадкою 17 століття.

Харитон Харко. За однією із легенд – переселенець засновник Харкова

Більшисть істориків вважають, що свою назву місто Харків одержало від назви річки Харків. Їх виснови ґрунтуються на тому, що назва річки старша від назви міста. Назва річки датується в письмових джерелах ще до виникнення поселення або міста.

Будівництво Харківської фортеці Березня 1656 р. за наказом царя Харків відокремився від Чугуївського воєводства у самостійне воєводство. Того ж року під керівництвом воєводи Воїна Селіфонтова почалося будівництво фортеці, яка входила до системи укріплень, передбачених для захисту південних земель від кримських татар.

Харківська фортеця, будівництво якої завершилося в 1659 р. мала довжину стін понад 1 км. Фортеця в цей час мала 10 башт різної висоти від 9 до 13 метрів. Деякі з них мали ворота і називалися «проїзними» - глухі. Башти, що були по кутах фортеці називалися «наугольними». Їх було чотири, і кожна з них мала свою назву: Різдвяна, Протопопівська, Деркачівська та Нікольська. Останню також називали Вістовою, бо вона була найвищою, і саме тут знаходилася постійна сторожа для нагляду за степом.

На ній було встановлено десятину - довгий дзвін, що своїм звуком сповіщав про татарську небезпеку. Між «наугольними» було споруджено ще шість башт. Ті, що були «проїзними», мали міцні ворота із залізними затворами. Фортецю, відповідно до тогочасних фортифікаційних правил, оточував глибокий рів та вал. Від центральної частини фортеці в бік річок Лопані і Харкова, а також лісу (сучасний район саду імені Т. Г. Шевченка) вели підземні ходи. На озброєння фортеці, відповідно даних 1663 р., було 12 гармат, 402 ядра та 8 діжок пороху.

У середині фортеці найважливішими спорудами були: собор, приказна хата, Государів двір. Дерев’яний храм в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці мав назву Успенський собор. Цей собор був найстарішим у межах Харківської фортеці. Він був побудований у 1658 р. і розташувався трохи на південь від сучасного Успенського собору. Місто росло, збільшувалася кількість прихожан. До 1685 р. перший харківський Успенський собор постарів. Харків’яни замінили його новою кам’яною церквою. Великою популярністю серед харківських козаків користувалась Покровська церква тому, що була освячена на честь головного свята українського козацтва – Покрови Божої Матері. Покровської церкви та дзвіниці – це єдині будови XVII ст.., що збереглися в місті Харкові до тепер.

Успенський собор церква Покрови Божої Матері

Розширення міста Із самого початку свого поселення жителі Харкова облаштували собі хутори та пасіки, де вони мешкали та займалися господарством. Тому двори поселенців тоді вже розташовувались і поза фортецею по всіх напрямках. З’являються слободи – Залопанська, Журавлівка, Гончарівка, Панасівка тощо. Спочатку залюднювалися передмістя, що оточували фортецю, потім поселення простягалися до річок Харків та Лопань. Унаслідок перетворення Харкова в 1670 р. на козацьке полкове місто почало зростати його значення. Тут дозволено було проводити регулярні ярмарки біля підніжжя фортечних мурів. Спроби нападу татар на Харків припинялись на далеких подступах до фортеці, тому вона не зазнала руйнувань від воєнних суточок.

Хутори та пасіки

Перші вулиці Харкова Одна з найстаріших вулиць міста – виникла в XVII ст. ( Героїв Харкова), колись мала назву Московська, потім Московський проспект. Сумська вулиця також винила в XVII ст. та отримала свою назву від напрямку старовинного шляху до міста Суми. До найстаріших у Харкові належать також вулиця Римарська, її забудова почалась в XVII ст. Але перших будинків тут не збереглося. Наприкінці XVII ст. виникла дорога на Зміїв, яка поклала початок Зміївській вулиці ( нині проспект Гагаріна). Також у XVII ст. з’явилися перші будівлі вздовж дорога на Полтаву, названу Полтавським шляхом.

Сумська вулиця Римарська вулиця. Полтавський шлях

Перші поселенці Харкова Це була ватага переселеців, а до неї почали приходити інші. Приходили переселенці більш усього з Правобережної України, особливо в тяжкі часи Руїни, приходили і з Гетьманщини, і з інших міст Слобідської України, бо Харків вабив до себе населення як полкове та торгівельне місто. Щодо соціального складу харківського населення XVII ст., то воно поділялося тоді на козаків полкової служби, міщан і цехових ремісників. Вищою владою в Харкові була полковнича влада, а на чолі населення стояв воєвода, над міщанами була ще окрема влада війта, який очолював міську владу і вибирався із заможних людей, а над цеховими ремісниками стояли виборні цехмістри. Таким чином, місто Харків виникло в середині XVII ст. як оборонний пункт від нападів татар. Спочатку харківська фортеця не була дуже великою, але згодом військові потреби змусили розширити та укріпити її Внутрішній устрій Харкова був повністю підпорядкований військовому призначенню.

Переселенці в Харкові Перший герб Харкова

Дякую за увагу!