Хімічне виробництво в Україні.

Хімічне виробництво в Україні Гімназія №11 Лемпп Єлизавета

Актуальність дослідження: важливість знати розвиток хімічної промисловості в Україні. Тема дослідження: хімічна промисловість в Україні. Мета: дослідити хімічні виробництва в Україні. Завдання дослідження: знайти інформаційну базу про хімічну промисловість в Україні. З’ясувати місце цієї промисловості та дослідити структуру. Об’єкт дослідження: хімічна промисловість України. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, дослідження, узагальнення прочитаної інформації.

Хімічне виробництво (хімічна промисловість) – система виробництв важкої промисловості, включаючи синтез речовин з певними властивостя­ ми, що використовують мінеральну, органічну та іншу сировину шляхом її хімічної переробки. Що таке хімічне виробництво?

Місце хімічного виробництва у господарстві України. Хімічне виробни­цтво є одним з найбільш розвинутих у національному господарстві України. Його важлива роль визначається широким застосуванням хімічних техно­логій і матеріалів у всіх сферах діяльності. Значна частина продукції хі­мічної промисловості використовується підприємствами інших виробництв як сировина і напівфабрикати: харчова та легка промисловість, медицина, будівництво, виробництво космічної техніки тощо.

Хімічна промисловість. Гірничо-хімічна промисловість. Основна хімія. Хімія органічного синтезу. Видобуток корисних копалин:фосфоритівапатитівкалійних солейкухонної солісамородної сіркипіриту. Синтез мінеральних добрив. Содова промисловість Хлорна промисловість Сірчанокислотна промисловість. Хімія полімерів:пластмассинтет. волоконсинтет. каучукуфармацептична лакофарбова парфумернафотохімія. Хімія переробки полімерів

Хімічна промисловість в Україні має розгалужену виробничу структу­ру. Більшість її підприємств перебуває у приватній власності. Нині най­більшим власником хімічних виробництв є фінансово-промислова група Group DF, яка об’єднує підприємства, що виробляють органічні кислоти, титан діоксид, кальциновану соду, рідкий азот та інші хімічні продукти, контролює 4 з 6 українських виробництв азотних добрив. Модернізація та консолідація підприємств хімічної промисловості дали змогу дещо збіль­шити обсяги виробництва та вивести хімічну промисловість України на новий міжнародний рівень. Структура

Значний розвиток хімічної промисловості в Україні зумовлений трьо­ма основними чинниками: природним (наявність різноманітної сировинної бази), економічним (необхідності повної переробки відходів, наявність спо­живача хімічної продукції) ісоціальним (наявність наукової бази та кваліфі­кованої робочої сили).

Окремі види продукції хімічної промисловості Украї­ни (азотні добрива, самородна сірка, барвники, бром, титанові білила, деякі продукти органічного синтезу) експортуються до інших країн. Водночас хімічна промисловість створює для України складні екологічні проблеми. Недаремно в останні десятиліття взятий курс на виведення екологічно не­ безпечних хімічних виробництв за межі житлової забудови.

В Україні є унікальні поклади гірни­чо-хімічної сировини, з яких нині видобувається лише незначна їх частина. Внаслідок різкого скорочення споживання калійних солей та самородної сірки у світі їх видобуток в Україні нині повністю припинений. Видобу­ток кухонної солі останнім часом скоротився вдвічі. Найбільшим районом її видобутку є Донбас. Там працюють соляні копальні Бахмутівського та Слов’янського родовищ. Частину солі в Україні видобувають з морських роз­солів затоки Сиваш Азовського моря. Для потреб хімічного виробництва розробляються родовища вапняків на Донбасі та у Криму. Гірничо-хімічна промисловість

Виробництво неорганічних хімічних речовин. В Україні синтез неорга­нічних хімічних речовин набув значного рівня розвитку, хоча останнім ча­сом його виробництва скоротили обсяги випуску своєї продукції у 2–3 рази. Деякі виробництва були повністю зупинені. Виробництво неорганічних хі­мічних речовин в Україні переважно розвинуте на Донбасі та у Придні­пров’ї. Це синтез соди, хлору, сірчаної кислоти, сажі, мінеральних добрив: азотних та фосфатних. Виробництво соди останнім ча­сом суттєво скоротилося. Тривалий час основними виробниками хар­чової та кальцинованої соди були хімічні підприємства Слов’янська («Хімпром») та Лисичанська («Донсода»), які використовували для своєї роботи з другої половини ХІХ ст. місцеві сировину (кухонну сіль, вапняки) та паливо. Ці підприємства не лише забезпечували роботою місцевих жите­лів, а й катастрофічно забруднювали навколишнє середовище. Після свого закриття вони залишили по собі «місяцеві» ландшафти.

Виробництво технічних кальцинованої та каустичної соди нині зберег­лося у місті Яни Капу (до 2016 р. – Красноперекопськ) та Кримському со­довому заводі. Він використовує розсоли затоки Сиваш та місцевий газ як паливо. Багаторічне скидання стічних вод заводу в місцеві озера зруйнувало їх екосистеми, зробило колись заповнені птахами береги пусткою. Каустич­ну соду також виробляють на підприємстві «Дніпро. АЗОТ» у Кам’янському (до 2016 р. – Дніпродзержинськ), використовуючи місцеву електроенергію та сіль з Донбасу.

Виробництво хлору часто ґрунтується на використанні відходів содової промисловості. Його сполуки, що їх застосовують у виробництві мийних засобів та для знезаражування води, одержують у Кам’янському.

Сажу в Україні виробляють заводи технічного вуглецю у Кременчуку та Кадіївці (до 2016 р. - Стаханов). їхня продукція, що відповідає світовим стандартам, експортується до країн Європи. Технічний вуглець (сажа) підвищує міцність гуми, яка йде на виробництво автомобільних шин.

Важливим в Україні є виробництво мінеральних добрив. В Україні працює 5 великих заводів з виробництва азотних добрив: три заводи групи Ostchem (Черкаси, Рівне, Сєвєродонецьк), Дніпро. Азот і Одеський припортовий завод (ОПЗ).

Нітратні45%Фосфатні30%Калійні25%Синтез мінеральних добрив:

Підприємства, що виробляють фосфорні добрива - суперфосфат, працюють на імпортній (Одеса, Суми) та місцевій (Костянтинівка) сировині.

Виробництво шин : Біла Церква (Київська обл.) “Росава”

Виробництво полімерних напівпродуктів і полімерів. Сировина – нафта, природний газ, відходи коксування вугілля. Центри – Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Кременчук, Одеса, Запоріжжя, Кам’янське, Донецьк

ВАТ«Київхімволокно» - перше в Україні підприємство з випуску хімічних ниток і волокон, діє з 1937 року.

Фармацевтична промисловість: Київ («Дарниця», Борщагівський завод), Харків, Горлівка (Донецька обл.), Львів, Одеса, Луганськ, Полтава

Лакофарбова промисловість. Центри – Дніпро, Одеса, Суми, Вінниця, Чернівці, Дрогобич

Парфумерно-косметична промисловість та побутова хімія. Розвивається виробництво синтетичних мийних засобів, парфумів, мила, косметичних засобів для макіяжу та догляду за шкірою, кремів, дезодорантів та антиреспірантів тощо.

Отже, під час дослідження я побачила комплекс хімічних виробництв, що виготовляє продукцію для всіх основних галузей промисловості, транспорту, сільського господарства, оборони, побутового обслуговування та інших сфер діяльності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому. Висновок

Джерела інформації