Хламідіоз або Урогенітальний хламідіоз

Хламідіоз Виконала Студентка 471-М Войтенко Вікторія

План. Етіологія Епідеміологія Патогенез Клінічні прояви Діагностика Лікування Ускладнення Профілактика

Ознайомлення Хламідіоз або Урогенітальний хламідіоз — поширене інфекційне захворювання, яке відносять до захворювань, що передаються статевим шляхом. Часто спостерігають у чоловіків (негонорейний уретрит, епідидиміт, орхіепідидиміт, проктит тощо), жінок (кольпіт, цервіцит, ерозії, уретрит, сальпінгіт тощо) і навіть у новонароджених (зараження відбувається під час пологів). Хламідіоз на сьогодні є одним з найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом. Щорічно 357 млн випадків в світі припадає на 4 хвороби: урогенітальний хламідіоз, гонорею, сифіліс та трихомоноз. Найчастіше відбувається ураження органів сечостатевої системи, рідше очей і суглобів.

Етіологія. Хламідіоз спричинюють хламідії — грамнегативні бактерії, які паразитують усередині клітин епітелію, що вистилає сечостатевий тракт.

Епідеміологія. При статевому контакті, вагінальному або ректальному, без використання презерватива; При контакті статевих органів без акту і при оральному сексі; При нелікованому хламідіозі у вагітної жінки інфекція передається плоду і вражає очі дитини; Фактори ризику: Вік молодше 25 років і сексуальна активність; Нарахування більше ніж одного статеваго партнера або часта змін партнера.

Патогенез. Запальний процес розвивається після потрапляння хламідій на чутливий до них циліндричний епітелій (у чоловіків — слизова уретри і прямої кишки, у жінок — слизова цервікального каналу, уретри і прямої кишки). Надалі процес може перейти на навколишні органи, зумовлюючи в них відповідну патологію. У хворих на урогенітальний хламідіоз та їхніх статевих партнерів нерідко спостерігають супутні запальні процеси іншої локалізації, що виникають при потраплянні збудника з сечостатевих органів на слизові оболонки інших органів: очей, носоглотки, прямої кишки. У чоловіків крім запалення сечовивідного каналу хламідії є однією з основних причин запалення яєчка (орхіт), частою причиною простатиту, безпліддя, хронічного запалення суглобів (хвороба Рейтера). У жінок хламідії можуть спричинити запальні захворювання органів малого тазу (ендометрит, сальпінгіт, сальпінгоофорит), бути причиною позаматкової вагітності, викиднів, хронічного болю, безпліддя. У новонароджених, що народжені інфікованими жінками, часто розвивається хламідійне запалення очей і легенів.

Клінічні прояви Симптоми, якщо вони є зазвичай розвиваються через 1-3 тижні після зараження. Передача інфекції можлива і при відсутності явних симптомів. У чоловіків Прозорі виділення з сечовивідного каналу; Деякій дискомфорт при сечоспусканні.

Клініка у Жінок У жінок інфекція, як правило, перебігає з мінімальними проявами, а деколи і зовсім безсимптомно. Спочатку розвивається запалення сечовипускного і/або цервікального каналу. Хворих може турбувати свербіння в уретрі, біль при сечовипусканні, іноді прискорені позиви на сечовипускання. Проявами запалення цервікального каналу можуть бути відчуття вологості в статевих органах, відчуття тяжкості з невеликими болями, незначні виділення з піхви. Проте, найчастіше запалення розвивається без клінічних проявів, жінки не звертаються по медичну допомогу, що приводить до розвитку важких ускладнень. Часто саме клінічні прояви ускладнень хламідійной інфекції (запалення маткових труб, яєчників, безпліддя) примушують жінок звертатися до лікаря.

Діагностика. Діагностика ґрунтується на даних анамнезу (тривало хворіють обидва партнери, безплідність). Остаточний діагноз встановлюють при виявленні хламідій у виділеннях з каналу шийки матки, піхви, уретри. Використовують імунофлюоресцентні методи. Для виявлення хламідіозу також використовують серологічний метод дослідження, який полягає у виявлення в крові антитіл до збудника хламідіозу — хламідій. Найчастіше на сьогодні використовують ІФА. При цьому лікар враховує рівень імунітету хворого: при послабленому імунітеті та наявному хламідіозі рівень антитіл до хламідіозу може бути незначним, і через те, серологічний аналіз може показувати сумнівні результати. Здійснювати перевірку на вилікування хламідіозу серологічним методом можна після певного тривалого часу, який може досягати декількох місяців, після помітного зниження рівня антитіл в крові при умові, що хламідіоз вилікуваний та не було повторного зараження хламідіями. При цьому слід враховувати, що відносно високий рівень антитіл класу Ig. G до збудника хламідіозу може тривалий час залишатися в сироватці крові пацієнта і після його видужування.

Лікування. Для лікування хламідіозу існує 3 види антибіотиків: У разі ускладнених інфекцій зазвичай призничають таблетки доксицикліну, які приймають 2 рази на день протягом тижня; Ефективною альтернативою пероральний прийом одноразової дози азотриміцину; Під час вагітності пацієнткам зазвичай призначають семиденний курс еритроміцину 4 рази на день; Хворим на хламідіоз слід утриматись від статевих контактів до завершення до завершення обома партнерами курсу лікування.

Ускладнення. Розвивається запалення тазових органів. Воно викликає утворення рубцевої тканини, спайок і закупорку фаллопієвих труб. Запалення тазових органів викликає хронічний біль і навіть непрохідність фаллопієвих труб; У 10-20% жінок може розвинутися синдром Фіртц-Хью-Куртиса. Його викликає запалення зовнішньої оболонки пецінки і утрорення спайок. Характерний симптом- біль у правій верхній частині черевної порожнини; Вагітні жінки з нелікаваним хламідіозом можуть передати інфекцію дитині. В результаті дитина може народитися з різновидом кон*юктивіта, відомої як бленорея новонароджених.

Профілактика Правильне використання презирвативів допомагає знизити можливість передачі хламідіозу. Обмеження кількості статевих партнерів також зменшує ризик зараження. Хворим на хламідіоз слід утриматись від статевого життя до завершення лікування, інакше ймовірно повторне зараження. Програма маштабного скринінга з активним відстеженням і лікуванням статевих партнерів представляється найбільш надійним засобом боротьби з інфекцією. У Швеції, де проводиться така політика, відзначено зниження частоти зараження.

Шановні колеги, дякую за увагу!