ХОРОВА ДУХОВНА МУЗИКА (РЕКВІЄМ)

Про матеріал
Мета уроку : Навчальна: розкрити значення творчості В. А. Моцарта у світовому музичному мистецтві; на прикладі творчості композитора показати можливості музики в утіленні різноманітних станів душі людини; дати учням визначення понять реквієм, Dies irae; Розвивальна: розвивати вміння вдумливо сприймати та інтерпретувати контрастні за змістом і звучанням твори, навички емоційно-виразного виконання музики; Виховна: прищеплювати учням естетичний смак.
Перегляд файлу

УРОК № 10 ХОРОВА ДУХОВНА МУЗИКА (РЕКВІЄМ)

Мета уроку :

Навчальна: розкрити значення творчості В. А. Моцарта у світовому музичному мистецтві; на прикладі творчості композитора показати можливості музики в утіленні різноманітних станів душі людини; дати учням визначення понять реквієм, Dies irae;

Розвивальна: розвивати вміння вдумливо сприймати та інтерпретувати контрастні за змістом і звучанням твори, навички емоційно-виразного виконання музики;

Виховна: прищеплювати учням естетичний смак.

Музичний матеріал: «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта, «Веселкова» О. Янушкевич.

Літературний матеріал: фрагмент «маленької трагедії» О. Пушкіна «Мо- царт і Сальєрі».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети В. А. Моцарта, О. Янушкевич.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Dies ігае»  з «Реквієму» В. А. Моцарта).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА . Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Моцарт існує й існуватиме вічно. Минуло понад 200 років після смерті композитора, але його музика й досі з нами, його дивовижна доля захоплює багатьох прихильників музики, а любов до його світлих і гармонійних творів не згасає. Мені дуже хочеться, щоб геній Моцарта торкнувся й ваших душ, зробив їх більш світлими та відкритими для краси та добра.

2.ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя.

Одним із жанрів духовної музики є реквієм.

Реквієм — це траурний твір, присвячений пам'яті померлих.

У XVII—XVIII століттях церковний реквієм перетворився на великий багаточастинний твір для солістів, хору та оркестру.

«Какая глубина! Какая смелость и какая стройность!

Ты, Моцарт, бог, и сам того не знаешь!» —

Так сказав про В. А. Моцарта геніальний російський поет Олександр Сергійович Пушкін в одній зі своїх «маленьких трагедій» — «Моцарт і Сальєрі».

  • Пригадайте: що вам відомо про цього композитора?
  •     Які твори В. А. Моцарта ви пам'ятаєте з попередніх років?

Природа щедра на таланти, але скупа на геніїв — другого Моцарта людство більше не мало. Геній — це, звісно, винятковий талант, але й велика працездатність. Творча спадщина В. А. Моцарта вражає своїм обсягом. Життєвий шлях геніального австрійського композитора XVIII століття — також дивовижний і незвичайний. Моцарт не дожив до 36 років. Яскраве і щедре обдарування, постійні творчі пошуки та звершення дали підставу називати його справжнім генієм.

Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756— 1791) народився 27 січня у старовинному містечку Зальцбург в родині талановитого музиканта, композитора і педагога Леопольда Моцарта. Вольфґанґ був сьомою дитиною у сім'ї.

Якось до Моцартів завітав у гості друг. Чотирирічний Вольфґанґ у цей час сидів за столом, тримаючи в руках перо, вмочене разом із пальцями в чорнило.

Гість поцікавився, чим займається малий, а той відповів: «Я пишу концерт для клавесина». Коли батько уважніше придивився до записів, ледь не заплакав. Це був не просто набір нот, а справжній повноцінний твір, який так потім і назвали — Концерт для клавесина.

Отже, у 4 роки Моцарт створив концерт для клавесина. А вже в 6 років Моцарт дав свій перший концерт! Пізніше він разом із батьком і сестрою виступав із концертами в різних містах Європи. У 8 років маленький Амадей написав свою першу симфонію.

Талант Моцарта не залишив байдужим навіть австрійського імператора, який замовив у 12-річного Моцарта оперу. У 14 років Вольфґанґ став академіком Болонської академії (це за умови, що звання академіка надавали лише з 26 років)!

Подорожуючи, у Франції Моцарт знайомиться з Алоїзією Вебер. Вона стала першим коханням талановитого композитора. Він на¬віть мріяв одружитися з нею, але батько Моцарта, дізнавшись про почуття сина, заборонив закоханим зустрічатися, тому що Алоїзія була з бідної сім'ї.

Після подорожі Моцарт повернувся до Зальцбурга та вступив на службу до архієпископа, де йому навіть доводилося прибирати в домі наймача. Обідав композитор із прислугою, грати ж за межами дому йому заборонялося.

Засмучений лихою долею, Моцарт вирушає до Відня. Для нього почався складний період, адже йому доводилось багато працювати, щоб заробити грошей. «Я дуже стомлююся,— писав він у листах до батька,— лягаю о 12-й ночі, а прокидаюсь о 5-й ранку».

У цей час він одружується з Констанцією Вебер, молодшою сестрою Алоїзії, яку він кохав у юні роки. Констанца, життєрадісна, добра, надзвичайно артистична та здібна до музики, підтримує творчі поривання геніального чоловіка.

Кожна людина по-своєму переживає радість і смуток, бадьорість і втому, захват і відчай, але ці почуття однаково доступні та зрозумілі для всіх людей. Ці почуття втілені в музиці і лежать в основі тієї загальнолюдської мови, яка, не потребуючи ніяких перекладів, є зрозумілою для людей усіх національностей.

Послухайте одну історію з життя композитора, як її описав Девід Вейс у книзі «Піднесене й земне».

...Одного разу, коли Вольфґанґ виходив з дому, його перестрів незнайомець. Високий худорлявий чоловік подивився на нього суворо та спитав:

  • Ви пан Моцарт?
  •     Так.— Вольфґанґа неприємно вразила зовнішність незнайомця, його суворість наганяла страху.
  • Що вам потрібно?
  • Чи не могли б ви написати реквієм?
  • Для кого?
  • Ім'я має залишитися невідомим.
  •     Неймовірно! Може, ця людина — посланець самого диявола?
  •     Це має бути меса за померлим.— Вигляд у незнайомця став зовсім зловісним.— Заупокійна меса.

Вольфґанґу мов снігом сипнуло за шкіру. Він раптом уявив власну смерть і подумав, що незнайомець з'явився попередити про її наближення:

  •     Реквієм має створюватися у повній таємниці. Жодна людина не має нічого знати...

Незнайомець пішов, а Вольфґанґ ще довго розмірковував про цю зустріч. Чим більше він думав про таємничого незнайомця, згадував його похмурий голос, моторошний погляд, тим імовірнішим здавалося, що ця зловісна постать — провісник смерті...

Замовлення це пригнічувало його і сповнювало забобонним страхом. Він почувався втягнутим у боротьбу між світлом і темрявою. Іноді йому здавалося, що він створює реквієм для самого себе...

Створення «Реквієму» забрало в Моцарта останні сили. Моцарт помер, так і не завершивши свого останнього твору. Геніального композитора було поховано у спільній могилі для бідних...

Незабаром було встановлено, ким був цей таємничий незнайомець. Це був посланець одного багатого графа, який хотів набути слави композитора, але не мав таланту і купував твори в талановитіших за себе авторів. Граф забажав видати скорботний твір Моцарта за власний реквієм, який він нібито написав на спомин про померлу дружину.

«Реквієм» Моцарта — це глибока і мудра трагічна поема про життя і смерть, про долі особистостей і всього людства; це схвильована, зворушлива сповідь людської душі, яка живе між відчаєм і надією, правдива розповідь про її сумніви та страхи. І що особливо важливо, у музиці Моцарта поруч із релігійним смиренням, із готовністю постати перед «вищим судом» клекочуть мужній, пристрасний протест і неприйняття смерті.

Знаменитий «Реквієм» — останній твір Моцарта — став вершиною його творчості. Він створений для чотириголосного хору солістів і оркестру, музика твору вражає надзвичайною виразністю і глибокою людяністю. Бурхлива полум'яна музика «Dies ігае» («День гніву») — другої частини «Реквієму» — малює картини суду, кінця світу. Лунає дуже виразний діалог: невблаганні грізні баси й жалібні репліки інших голосів.

Слухання музики

Учитель. Послухайте другу частину «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта та визначте її характер.

Слухання «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта

  • Що найбільше вражає вас у цій музиці?

Вокально-хорова робота

Розспівування

Продовження роботи над піснею О. Янушкевич «Веселкова»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Я сподіваюсь, що ви переконались у тому, що справжню музику об'єднує людяність, краса та щирість, саме тому ми можемо зрозуміти навіть ті почуття, які були втілені у музичних творах далекого минулого.

Глибина і краса музики, геніальне обдарування, яскраве, цікаве, проте сповнене важкою працею і прикрощами життя,— саме такою постаттю запам'ятовується нам Моцарт.

У книзі «Музика та її представники» російський композитор Антон Рубінштейн написав: «Вічне сонячне світло в музиці, ім'я твоє — „Моцарт"».

Експрес-тестування

Реквієм — це:

а) музична форма, у якій незмінний рефрен повторюється багато разів, чергуючись із різними епізодами;

б) загальна назва групи клавішних струнних інструментів;

в) скорботний твір, присвячений пам'яті померлих.

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Послухати та дізнатися про особливість музики «Лакрімоза» з «Реквієму» В. А. Моцарта.

Учні виходять із класу під музичний супровід (О. Янушкевич «Веселкова»)

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
29 березня 2020
Переглядів
1264
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку