ЦИКЛИ У ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ МУЗИЦІ

УРОК № 12  ЦИКЛИ У ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ МУЗИЦІ

Мета  уроку :

Навчальна: продовжити знайомити учнів з образами, утіленими в музичних творах різних жанрів (музичний цикл); учити висловлювати свої особисті думки та враження з приводу музичних творів; поглибити знання учнів про творчість М. Мусоргського; закріпити розуміння учнями поняття вокальний цикл;

Розвивальна: формувати вміння виявляти спільне і відмінне у змісті та звучанні творів різних жанрів;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість ліричними й романтичними образами в музиці, естетичний смак.

Музичний матеріал: «Марш дерев'яних солдатиків», «Хвороба ляльки» П. Чайковського; «Лебідь», «Слон» К. Сен-Санса; вокальний цикл «Дитяча» М. Мусоргського; «Будинок під блакитним дахом» І. Кириліної.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети П. Чайковського, М. Мусоргського, К. Сен-Санса, І. Кириліної; інформаційні картки для ділової гри.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (І. Кириліна «Будинок під блакитним дахом»)

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. А чи знаєте ви, що у творчості майже кожного композитора обов'язково є «дитяча сторінка», тобто музика, яку він писав спеціально для дітей, для вас. Сьогодні на уроці ми звернемося до такої музики.

Актуалізація опорних знань

Бліцопитування

•     Послухайте фрагменти музичних творів, які ви вивчали у молодших класах. Чи впізнали ви ці музичні твори?
•     Чи пригадуєте їх назви та авторів?

Слухання фрагментів п'єс П. Чайковського «Марш дерев'яних солдатиків», «Хвороба ляльки», К. Сен-Санса «Лебідь», «Слон»

• Кому призначені ці твори?
• Що об'єднує ці твори?

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА . Розповідь учителя

— П. Чайковський для свого племінника Володі Давидова написав відомий «Дитячий альбом» — фортепіанний цикл невеличких п'єс, в яких відстежується життя маленького хлопчика, передаються враження від прожитого дня.

В інструментальній музиці чільне місце посіли цикли дитячої тематики. Поміж них — «Дитячі сцени» і «Альбом для юнацтва»

Роберта Шумана, «Дитяча музика» Вален¬тина Сильвестрова, «24 дитячі п'єси для фортепіано» Віктора Косенка, «Дитячий куточок» Клода Дебюссі.

Вокально-хорові та інструментальні твори композитори часто об'єднують у цикли. Щойно ми прослухали фрагменти з інструментального циклу Каміля Сен-Санса «Карнавал тварин», Петра Чайковського «Дитячий альбом».

Цикл складається з кількох частин, самостійних за формою, але контрастних за характером (передусім за темпом), але пов'язаних єдиним ідейно-художнім задумом. Інколи частини циклу можуть виконуватися окремо.

Отже, звернімося до вокального циклу «Дитяча» М. Мусоргського.

Ділова гра «Самі собі вчителі»

Методичний коментар. Кожний учень отримує інформаційну картку й упродовж 5 хвилин знайомиться з наведеною в картці інформацією.

Учитель роздає інформаційні картки.

Учитель. Пропоную об'єднатися у групи за номерами, які вказані на ваших інформаційних картках.

Учні об'єднуються у групи за номерами, зазначеними на інформаційних картках.

Кожна група має виділити найголовніше зі здобутої кожним учасником інформації: у такий спосіб вам надається можливість виступити у ролі аналітиків. На цю роботу відводиться 3 хвилини.

«Аналітики» у групах працюють з текстами.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1

Модест Петрович Мусоргський (1839—1881) — російський композитор, член «Могутньої купки».

Модест Петрович Мусоргський народився 1839 року в сім'ї поміщика Псковської губернії, і перші його дитячі враження були пов'язані з селянським середовищем, із його побутом та піснями.

Із п'яти років Мусоргський почав займатися музикою. Хоча музичні здібності Мусоргського були неабиякими, але батьки його про музичну кар'єру для сина навіть і не думали, а згодом відвезли його вчитися в петербурзький військовий заклад.

Під час перебування в училищі Мусоргський продовжував займатися музикою. Він познайомився з молодими композиторами, членами балакиревського гуртка. Яскрава особистість М. Балакирева, його творчі мрії і прагнення полонили Мусоргського. У нього зміцнюється віра у своє композиторське покликання. За два роки Мусоргський подає у відставку — з тим, щоб цілком присвятити себе музичній творчості. Проте тяжке матеріальне становище змусило його незабаром знову вступити на службу.

У ці роки Мусоргський багато читав, познайомився з передовими громадськими і філософськими течіями. «Мистецтво є засіб роз¬мови з людьми, а не мета»,— так композитор оголошував наріжний принцип своєї творчої діяльності.

Кінець 1870-х років був для Мусоргського дуже складним: він багато і тяжко хворів, змушений був кинути службу, лишився без коштів, без притулку, майже без друзів. Композитора пригнічували самотність, відсутність близьких людей, які б розуміли його. Цей пригнічений стан в останні роки композитора дещо пом'якшувала тільки дружба з В. Стасовим.

Світлим епізодом останніх років життя Мусоргського була кон-цертна подорож улітку 1879 року півднем Росії з відомою співачкою Д. Леоновою.

Артистичний успіх, чарівна природа півдня Росії, особливо Криму, викликали в композитора велике піднесення і натхнення, але це тривало недовго.

У Петербурзі композитора зустріла та сама обстановка, здоров'я його було підірване, і нове тяжке захворювання швидко призвело до трагічного кінця. Завдяки клопотанням друзів хворого Мусорг¬ського поклали у військовий шпиталь. 1881 року Мусоргський помер.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2

У своїй творчості Мусоргський випробовував себе у різних жанрах: фортепіанних та оркестрових п'єсах, хорових творах, романсах тощо. 1874 року Мусоргський написав фортепіанну сюїту «Картин¬ки з виставки», пов'язану з враженнями від посмертної виставки картин і малюнків художника-архітектора В. Гартмана, який був близьким другом Мусоргського.

Монументальні народно-історичні опери Мусоргського «Борис Годунов» і «Хованщина» не мають рівних у світовому музичному мистецтві за силою і глибиною втілення соціально-історичних образів, за правдивістю і яскравістю відображення народних мас, за новизною і багатством музично-виразних засобів. Мелодійна мова Мусоргського близька до російської народної пісенності й дуже точно передає інтонації живого мовлення.

Мусоргський прагнув показати в музиці життя народу, розкрити його психологію, внутрішній духовний світ, його страждання й радощі. У листі Модеста Петровича до Стасова є такі слова: «Не познайомитись із народом, а побрататись хочеться».

Творчість М. Мусоргського суттєво вплинула на розвиток світової та вітчизняної музичної культури. Під впливом його творів склався композиторський стиль багатьох відомих майстрів: К. Дебюссі, М. Равеля, І. Стравінського, С. Прокоф'єва, Д. Шостаковича.

Учитель. Тепер я пропоную вам перегрупуватися, об'єднавшись у групи за кольором (на кожному інформаційному папірці, крім номера, є квадрат певного кольору).

Учні об'єднуються у групи.

Зараз кожен із вас випробує свої сили у ролі доповідача. Дотримуючись черги, донесіть інформацію, якою ви володієте, до інших членів команди. Щоб опанувати інформацію повністю, ви маєте бути також уважними слухачами. На цю роботу відводиться 5—7 хвилин.

Учні працюють у групах.

Розповідь учителя

— Дивовижна ця музика — «Дитяча» М. Мусоргского. Це не пісні й не романси; швидше — це вокальні сценки для одного або двох виконавців. Усього кілька сторінок нотного тексту, лічені хвилини звучання і простий сюжет: дитина розповідає про те, що її оточує і займає її думки. Але як художник тонко відчув трепетний світ дитячої душі!

«Господи, що це за нитки перлів і діамантів,— захоплено ви-гукував В. Стасов,— що це за нечувана музика, що це за найінтимніші почуття та поезія, що це за маленькі творіння, які варті цілих симфоній і опер! Ніхто ще в цілій Європі не задумував і не створював подібного».

Спогади друзів композитора свідчать про його щирість і природ-ність спілкування з дітьми. Зблизившись із родиною Стасових, Модест Петрович подружився з їхніми дітьми. Старші дівчатка, Варя та Зіна, завжди радісно зустрічали його, а молодший Андрюша при появі Мусоргського захоплено кричав: «Ось Мусорянін йде!» Дитинство для Мусоргського було, мабуть, бажаним і незворотнім світом ідеальної гармонії. Він добре пам'ятав тепло і затишок свого будинку, співучий говір няні, звуки та кольори рідного міста Карева.

За звичаями того часу дитяча містилася в маленькому флігелі, осторонь від головної садиби. Багато часу діти проводили з нянькою — маленькою старенькою з темним і суворим обличчям. На ніч нянька розказувала барчукам казки, яких знала безліч. Діти засинали, але з молодшим, Модінькою, не так легко впоратися. Здається, цей шибеник готовий слухати усілякі вигадки ніч поспіль, лежачи з широко розплющеними очима. Нянька сердиться: «Спи, батечко, спи! Ато бука з'їсть!» «Розкажи, няню, про буку!» Няня спантеличена: казок про буку їй не доводилося й чути, букою лякають дітей, коли вони занадто розіграються та починають бешкетувати. Довго ще возиться нянька з неспокійним малюком, доки Модінька засне, нарешті, під її колискову пісню або казку. Перша пісенька так і називається: «З нянею».

Слухання музики

Слухання пісеньки «З нянею» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського

Учитель. Друга пісенька — «У кутку» — це сценка сварки з нянею. Няня сердиться, кричить: «Ах ти пустуне! Клубок розмотав, прутки розгубив!.. У кут! У кут!» У відповідь — виправдання, жалібні та хникальні інтонації дитини, що переходять у скривджені: «Няня Модіньку образила, дарма в кут поставила; Модінька більше не любитиме свою няню, ось що!»

Слухання пісеньки «У кутку» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського

Третя пісенька — «Жук» — зустріч із величезним і страшним жуком: «Жук злетів і вдарив мене у скроню, а потім сам звалився!»

Четверта пісенька — «З лялькою». Дівчинка заколисує ляльку Тяпу і співає їй колискову, часом покрикуючи сердито: «Тяпо, спати треба!»

«На сон прийдешній» — наївна дитяча молитва за здоров'я всіх рідних, близьких і далеких, а також приятелів по іграх. Згадуючи імена своїх друзів, дитина, забувши про неспішність молитви, називає всіх їх поспіхом.

Пісенька «Кіт Матрос» — історія про кота, який запустив лапу в клітку зі снігуром.

«Поїхав на паличці» — гра в конячки з пригодами.

Слухання пісеньки «Поїхав на паличці» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського

• Які вокальні сцени сподобалися вам найбільше?
•   Якими музичними засобами композитор розкриває світ дитини?
•   Як музика допомагає створити образи циклу?

«Дитячу» було видано 1873 року (в оформленні І. Рєпіна). Вона отримала широке визнання публіки. У листі В. Стасову Мусоргський пише: «У сім'ї милих Юрковських мене змусили показати діткам мою „Дитячу". І зраділи ж дітки, а вже матусі зовсім мене захвалили; те саме було зроблено в Херсоні в сім'ї Бошняків, і той самий ефект, те саме захоплення».

Вокально-хорова робота Розспівування

Продовження розучування пісні І. Кириліної «Будинок під блакитним дахом»

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Скільки любові й ніжності ми відчуваємо у творах, які композитори присвятили дітям! Яскрава, захоплива, чарівна, казкова музика!

Бліцопитування

•   До якого жанру належить «Дитяча» М. Мусоргського?
•   Що таке цикл?

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• «Виявляється, що...»;
• «Сьогодні я дізнався...»;
• «Найцікавіше — це те, що...».

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати ілюстрації до дитячих музичних творів.

Учні виходять із класу під музичний супровід (І. Кириліна «Будинок під блакитним дахом»).