Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Історія України в казках та легендах.

Тема. Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.  Історія України в казках та легендах.

Засоби створення художнього образу А. Лотоцький “Мудра володарка”

Мета:  усвідомлює та самостійно визначає тему і основну думку твору; самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору; пояснює, обґрунтовує вчинки героїв та їхні мотиви; висловлює до них своє та авторське ставлення; практично розрізняє історичні оповідання для дітей, пояснює, що в таких творах йдеться про події (людей), які відбувалися (жили) дуже давно; уміє користуватися загально-навчальними уміннями: формулює запитання до тексту; виділяє основне у творі і характеристиці персонажів; знаходить причинно-наслідкові зв’язки; читає мовчки; уміє висловлювати емоційно-оцінні судження; обґрунтовує свою думку; уміє користуватися загально-навчальними уміннями: формулює запитання до тексту.

Хід уроку

 І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

1. Bідтвори вірш і прочитай його “дощиком”.

_ Бо твоїм я іменем зовусь.       Ти моє сьогодні і майбутнє.

_ Ти моє сьогодні і майбутнє,   Бо твоїм я іменем зовусь.  

_ Україна! Слово незабутнє.     Україна! Слово незабутнє.

_ Ти моє минуле – славна Русь. Ти моє минуле — славна Русь.

І.Січовик

–  Яка головна думка вірша?

Інформація учителя. Кожен народ має свою історію. Це єдине, чого в нього ніхто не може забрати. Так само, як ніхто не спроможний зазіхати на прожите людиною життя. То вже інша річ, яка та історія. Та й тут нічого не зміниш. Бо вдатися до виправлення історії може або дуже немудрий, або вельми підступний чоловік.  До того ж пам’ятаймо, що кожний народ гідний своєї історії. “Діди – прадіди наші, — писав у передмові до другого видання своєї “Історії  України-Русі” (Краків, 1912) Микола Аркас, – зберегли та нам передали незлічимий скарб: не тільки землю й те, що в ній та на ній, а й мову, пісні, звичаї – все те, що ми звемо нашим рідним, українським та що нас одрізняє од інших людей – передали нам своєрідну українську культуру”. …І от, читаючи свою історію, побачимо, що ми не вчорашні – що більше 1000 літ наш народ був не остатній між сусідами: що мав він навіть колись свою державу та своїх князів…” (Князі України-Русі. – Львів : Край, 1993. – c. 3).

– Давайте продовжимо знайомитись із найдавнішою історією рідної землі та її народу, з українськими князями, що владарювали тут з давніх давен; спробуємо осягнути усю велич ними зробленого і збагнемо, яких-то глибин сягають корені української державності та для цього нам потрібно  виконати ряд завдань, які допоможуть дізнатися імена відомих людей.

Вправи на удосконалення навичок читання.

1. Мовна розминка.

–  Язичок любить співати.

Заспіваю пісеньку водички: с – с – с

Пісеньку злого комара: з – з – з

Пісеньку листя: ш – ш – ш.

Струмок дзюркочить: дз – дз – дз.

2. Читання  заголовка.

Назвати кожну третю букву і прочитати назву твору.

УКМКЕУПЕДМСРТБА  САВБДОЕНЛУАОНГДПРАГНРЛДКГНА 

(Мудра Володарка).

– Хто така Володарка?

– Коли про людину висловлюються, що вона мудра?

3. Читання прислів’я.

Муд          не               див             а           нав        ся.

         рим                вро                      ся,            чив

– Поясніть значення прислів’я.

– Прочитайте прислів’я, змінюючи логічний наголос.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Висновок: жодна людина не приходить на нашу землю із певними знаннями, а здобувають їх у своїй праці.  Ще у сиву давнину люди поважали мудрих,  обізнаних у своїй справі  людей.

4. Пошук імені володарки.

 – У кожному рядку знайдіть зайву букву, складіть ім’я із зайвих букв:

ХХХХХХКХХХХХХХХХ                              

ЯЯЯЯЯЯЯЯОЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ                                              

ППППППППППППНППП                                                             ИИИИИИИИИИИИИИИЛИИ

ООООЯООООООООООО                               ББББЬБББББББББББББББББББ

 ППППГППППППППППППП                                          ППППГППППППППППППП

МММИММММММММ                                                   ЛЛЛЛЛЛЛЛЛЛАЛЛЛЛЛЛЛ

ПППНПППППППППППП                                  

ББББББББЯБББББББББ

(Княгиня Ольга).

5.  Читання слів за методикою Валерія Едігея.

Перестав букви або склади так, щоб утворилися слово.

– Яке слово зайве у кожному стовпчику?

рац                         орпінД

ряоб                       енроЧ

иряоб                     нефсироБ

агьлО                     вїиК

ртсінім                   анелО

янигянк   

4. Словникова робота.

Читання словникових слів  (див. додаток 1).

Гра  “Луна” (учитель або сильніший учень читає, а інші повторюють).

ІII. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Інформація учителя.

Учитель. Сьогодні  ми ознайомимося із постаттю відомої людини  і дізнаємося, який слід залишила  вона в  історії нашої держави. Хто така Ольга і Олена ми дізнаємося, коли  опрацюємо  оповідання  А. Лотоцький “Мудра володарка”.

Ознайомлення дітей із біографією письменника (див. додаток 2).

2. Комбіноване  читання оповідання  вчитель-учень.

–  Мовчазне читання кінцівки учнями.

– Про яку історичну постать ідеться у творі “Мудра володарка?”

– В які часи жила княгиня Ольга?

– Хто така Олена? ( Це і є княгиня Ольга).

– За яких обставин княгиня Ольга дістала нове ім’я?

– В які часи відбувається подія?

Учитель. Отже, в цьому оповіданні розказується про одну із сторінок нашої історії: про княгиню Ольгу.

3.  Опрацювання тексту: “Давно це було...”

 (див. додаток 3).

IV. Повторне читання тексту учнями і робота над текстом.

1. . Повторне читання тексту.

Гра “Допоможи Незнайкові”  (учні виправляють помилки, що допускає вчитель).

Гра “Назви  товариша” (читають частинами, шукають головні факти).

Гра “Котик і Мишка” (першою читає Мишка, після кількох слів її намагається наздогнати Котик).

Гра “Відшукай речення за початком” (вибрані речення допомагають створити  ланцюг подій).

З того часу…

І припала…

Через одруження… 

І прийшли посли…

Тож, коли…

Я поганка…

Перехитрила…

І покликала…

Почекає трохи…

А  Ольга…

І повернулася…

Скажіть так…

Пишно і велично…

При хрещенні…

Тепер нам…

Жила  тепер…        

2.   Пізнавальне читання з постановкою запитань, котрі починаються зі слів:  Чому?  Де?  Коли? Як?

– Придумайте за змістом оповідання запитання, які б починалися словом “Що...?”

– Придумайте за змістом оповідання запитання, які б починалися словом “Хто...?”

– Придумайте за змістом оповідання запитання, які б починалися словом “Де...?”

– Придумайте за змістом оповідання запитання, які б починалися словом “Чому...?”

– Придумайте за змістом оповідання запитання, які б починалися словом “Як...?”

Перевірка завдань. Кожна група дає запитання для іншої групи.

3. Робота над засобами  виразності тексту.

Гра  “Луна”.

Діти намагаються повторювати всі особливості мовлення: інтонації, тон і темп.

 Як побачив цар горду та пишну, а при тому ще й гарну княгиню, замість її здивувати, сам дивом дивувався.

І припала до вподоби цареві княгиня Ольга і красою лиця, і розумом незвичайним.

Я поганка, коли хочеш, щоб я охрестилася, то хрести мене сам. Коли не захочеш бути моїм хресним батьком, то й не охрещуся.

Благословенна ти між руськими жонами, бо полюбила світло, а покинула пітьму. Благословитимуть тебе діти Русі аж до останнього роду нащадків своїх.

Еге, тепер уже знаю, навіщо цареві моїх дарів. Ну, не на таку попали птицю, щоб сама лізла в сильце.

Щаслива держава, що має таку мудру княгиню.

4. Усвідомлення прочитаного твору.

– Що на вашу думку хотів підкреслити А. Лотоцький реченням: “Гордість її як великої княгині була дуже вражена”?

– Кого хотіли здивувати міністри і хто насправді був здивований?

– Чому на вашу думку княгиня Ольга не здивувалася, коли потрапила у палати царя?  Про яку рису характеру  це свідчить?

– Яке враження справила княгиня на царя, на патріарха? Відповідь обґрунтуй і  доведи цитатою.

– Які хитрі  плани  розгадала княгиня?  Як вона вийшла з даних ситуацій?

– Якою постає у вашій уяві княгиня? У чому полягала мудрість княгині Ольги? Відповідь обґрунтуй.

– Охарактеризуй представлений у творі “Мудра володарка” персонаж княгині Ольги.

 Використай цитати з тексту.

5.  Складання  портрету  княгині.

– Яке враження справила на вас княгиня?

В тексті  знайдіть влучні  вирази і  слова, що характеризують княгиню Ольгу.

6. Зіставлення прислів’я із прочитаним текстом.

– Склади і запиши  речення:

(10)Ольги (3)віри (9)княгині (4)свідчить (8)інтелект. (6)розум (2)християнської  (7)і (5)про (1)Прийняття   

– Чи  відповідає це речення головній думці?  Відповідь обґрунтуй.

Висновок:  княгиня Ольга серед язичницького народу першою прийняла християнство і стала допомагати його поширенню на Русі. У певному сенсі сам факт вирішення Ольги прийняти християнську віру свідчив про її розум і тонкий інтелект. Незважаючи на це, чоловік і син Ольги залишилися вірними своїм язичницьким богам, які допомагали їм у битвах. Проте дії Ольги надали важливий вплив на її онука - князя Володимира, який справив хрещення Русі. Ним  була обрана християнська релігія в якості державної.

V. Підсумок уроку.

–  З яким твором ми ознайомилися на уроці?

– Чому прочитаний текст  належить  до категорії  історичне оповідання?

– З якою метою, на вашу думку, написав це історичне оповідання? Що хотів автор  донести сьогоднішнім сучасникам? Кого на вашу думку із політичних, громадських діячів можна назвати “мудрим володарем?” Відповідь обґрунтуй.

– Що найбільше вразило вас на уроці? Чому?

Додаток 1

Поганка (поганин) – той, хто не сповідує християнської віри, нехристиянин, язичник, бусурман, нехрист.

Не думала про помсту – після того, як підступно вбили князя Ігоря, чоловіка княгині Ольги, вона поклялася помститися вбивцям.

Царгород – староукраїнська назва міста Константинополя, нині Стамбул.

Святослав – син князя Ігоря та княгині Ольги.

Дружина – збройний загін, який становив постійну військову силу князя і брав участь в управлінні князівством.

Борисфен – давньогрецька назва річки Дніпро.

Поганка – та, яка не сповідує християнської віри.

Гостинне море – давньогрецька назва Чорного моря.

Паволока – коштовна тканина.

Челядь – населення, котре перебувало в різній формі залежності від феодала (князя, пана).

Сильце – пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів та дрібних тварин. 

Додаток 2

Вірним сином свого краю був Антін Лотоцький. Народився він 1881 року у селі Вільхівці на Опіллі (нині Львівська обл.) у сім’ї галицького письменника і педагога Льва Лотоцького. Батько часто оповідав дітям про відважні та трагічні сторінки нашої історії, і ці розповіді глибоко западали в душу хлопчини. Антін Лотоцький змалку був привчений до книжок, ріс старанним і працьовитим. Перші його літературні спроби припадають на роки навчання в Бережанській гімназії. Антін разом із братом Володимиром видавав гумористичний журнал “Небилиці”. Та справжня слава прийшла до нього після виходу у світ чотирьох томів “Історії України для дітей”, яка і зараз слугує підручником з історії для школярів діаспори. А. Лотоцький співробітничав з дитячим часописом “Світ дитини”, де започаткував курс англійської мови для наймолодших, цикл краєзнавчих оповідань “Славко на мандрівках”. Коли над Україною нависла біда, А. Лотоцький без вагань записався добровольцем до легіону Українських січових стрільців і захищав свою землю зі зброєю в руках. Його твори майже на шість десятиліть були заборонені, знищені, лише поодинокі примірники збереглись у недоступних спецархівах окремих бібліотек. За його участю учні Рогатинської гімназії, де він працював учителем, заснували товариство “Молода Січ”. У “Молодій Січі” панували козацькі закони: свого старшину обирали самі учні терміном на два місяці, і кожен новообраний гетьман одержував якесь історичне ім’я. Члени товариства займалися військовими вправами, ходили у туристичні походи. А. Лотоцький останні роки життя провів у інтернаті для перестарілих, де жила львівська інтеліґенція, в основному вчителі. Помер у 1949 році, похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Додаток 3

Хто така княгиня Ольга?

Згідно древнім літописам, дівчина мала селянське походження. Завдяки своїм позитивним якостям, а також незвичайної мудрості, ще юним підлітком вона була прямуючи великим князем Ігорем і обрана ним в дружини. Так склалося, що досить тривалий період у князівської пари не було дітей. Цей факт посприяв тому, що Ольга стала молитися християнському богу, і через короткий час у подружжя з’явився спадкоємець. Таким чином, Ольга серед язичницького народу першою прийняла християнство і стала допомагати його поширенню на Русі. У певному сенсі сам факт вирішення Ольги прийняти християнську віру свідчив про її розум і тонкий інтелект. Незважаючи на це, чоловік і син Ольги залишилися вірними своїм язичницьким богам, які допомагали їм у битвах. Проте дії Ольги надали важливий вплив на її онука – князя Володимира, який справив хрещення Русі. Ним же була обрана християнська релігія в якості державної.