Кожен бізнес — це результат роботи великої кількості людей. Навіть якщо це невеликий магазин, який ви заснували із вашим другом, причетність до нього має значно більша кількість людей, ніж ви двоє. Що вже казати про середній бізнес та великі компанії. Пропонуємо розібратись, хто є зацікавленими сторонами та як з ними взаємодіяти підприємцю. Хто такі стейкхолдери простою мовою?Стейкхолдери — це будь-хто, хто має інтерес до вашої організації через зацікавленість, вплив або і те, і інше. Це можуть бути акціонери, персонал, члени правління, волонтери, спонсори, уряд, клієнти тощо.
Добавить нижний колонтитулІнтереси стейкхолдерів можуть містити такі аспекти: економічні — наприклад, акціонери мають зацікавленість у прибутковості компанії; соціальні — наприклад, співробітники зацікавлені в покращенні умов праці; екологічні або громадські — наприклад, місцева громада може цікавитися впливом підприємства на навколишнє середовище. Залучення зацікавлених сторін та ефективна взаємодія з ними — це важливий елемент вашої бізнес-стратегії.
Стейкхолдерами є велика кількість людей, зокрема ті, хто, на перший погляд, не має стосунку до вашого бізнесу. Розглянемо основні групи зацікавлених осіб. Стейкхолдери поділяються на зовнішніх та внутрішніх. Зовнішні — це ті, хто безпосередньо не працює над проєктом, але їхній вплив важливий для досягнення успіху. Тобто це клієнти, постачальники сировини, послуг чи продукції тощо. Внутрішні — це ті, хто є частиною підприємства. Це можуть бути команда проєкту, менеджмент, акціонери та інші особи, які є часткою внутрішнього робочого середовища. Добавить нижний колонтитул. Зацікавлені сторони також поділяються за силою впливу на бізнес на первинних і вторинних. До первинних належать люди, які впливають безпосередньо на розвиток бізнесу, зокрема партнери, команда, інвестори тощо. Вторинні — це ті, хто має опосередковане ставлення до підприємства. Наприклад, ЗМІ, органи влади, активісти, фінансові установи. За рівнем зацікавленостіОсновні — ті, хто постійно взаємодіє із компанією. Акціонери, партнери, співробітники, клієнти. Другорядні — зовнішні стосовно компанії особи та організації, які не мають з нею постійних зв’язків, але зацікавлені в окремих результатах її діяльності. Наприклад ЗМІ.
Добавить нижний колонтитул. Щоб ефективно взаємодіяти із зацікавленими сторонами, важливо зрозуміти, хто належить до якої категорії впливу. Для цього є техніка, яку використовують в усьому світі, — матриця стейкхолдерів. Існують 3 основні її різновиди, кожен з яких використовується на певному етапі аналізу: матриця впливу-інтересу аналіз зацікавлених сторін оцінка залучення.
Добавить нижний колонтитул Перша з них є основоположною, адже допомагає зрозуміти значущість кожної сторони та розставити пріоритети в задоволенні їхніх інтересів. Вона містить дві змінніВплив — це можливість стейкхолдера зупинити або змінити проєкт. Наприклад, державний регуляторний орган має дуже високий рівень повноважень (влади, впливу)Інтерес — це розмір збігу між цілями зацікавленої сторони та цілями проєкту. Наприклад, землевласник, чий будинок потрібно вивезти, щоб звільнити місце для забудови, має дуже високий рівень інтересу. Ці дві центральні змінні відображаються на координатній площині, де вісь «X» відкладає силу впливу, а «Y» — інтересу. Площина поділяється на чотири сектори:1. Великий вплив та інтерес — це основні зацікавлені сторони, які інвестують значні кошти у ваше підприємство. З ними потрібно активно взаємодіяти2. Великий вплив та низький інтерес — вони можуть зірвати проєкт через, здавалося б, незначні проблеми, тому повинні бути задоволені3. Низький вплив та високий інтерес — вони можуть створити сильний вплив, якщо не отримають те, що хочуть, тому повинні бути проінформовані та знаходитись під контролем4. Низький вплив та низький інтерес — це шкідники (хейтери, нелояльні співробітники тощо). Вони повинні контролюватися, адже якщо ці стейкхолдери отримають більше впливу, то зможуть зашкодити вашій діяльності
Виходячи з отриманих даних, розподіліть зацікавлені сторони за ступенем важливості. На першому місці відповідно будуть ті, хто має високий рівень впливу та інтересу, а далі за спаданням. Однак це не означає, що найменш важливими стейкхолдерами не варто займатися. Навпаки їх потрібно спробувати «підвищити», зокрема підсилити рівень їхнього інтересу.
Матриця стейкхолдерів — пріоритетний інструмент, який майже завжди використовується для роботи зі стейкхолдерами. Але також, при аналізі та розробці стратегії взаємодії, проджект-менеджери часто складають таблицю інтересів та карту зацікавлених сторін. Таблиця інтересів являє собою розширену версію списку, в якому вказуються дані зацікавленої сторони, її ступінь впливу та відношення до проєкту. Ця інформація також присутня в таблиці інтересів, а також доповнена наступними полями:потреби/вимоги — що потрібно стейкхолдеру та яке це має для нього значення;очікування — яких результатів чекає зацікавлена сторона, на які дії та комунікації розраховує в межах проєкту, а також що очікується безпосередньо від стейкхолдера;рівень зацікавленості — до якого кола належить учасник — союзники, підтримка, нейтралітет, опоненти, супротивники;вплив компанії на стейкхолдера — високий, середній, низький;можливі проблеми — чи є стейкхолдер потенційним джерелом ризиків для проєкту, яких саме, як їх уникнути та що робити в разі виникнення;комунікації — варіанти спілкування зі стейкхолдерами. Наприклад із замовниками —щотижневі онлайн-зустрічі, з керівництвом — регулярні наради, із співробітниками — щоденна взаємодія, комунікація всередині команди;стратегія взаємодії — способи підвищення залученості, інтересу та лояльності стейкхолдера до проєкту. Наприклад, для команди це може бути шляхом введення бонусної системи та надання більшої свободи в діях. Як і матриця стейкхолдерів, таблиця інтересів складається після етапу ідентифікації зацікавлених сторін. Вона допомагає детальніше вивчити стейкхолдерів та систематизувати інформацію про них, оперативно виявляти та вирішувати проблеми, попереджувати небажані ситуації, моніторити взаємодію та підвищувати залученість учасників.
Карта зацікавлених сторін — ще один інструмент візуалізації стейкхолдерів та їх взаємозв’язків. Він дозволяє визначити як лідер проєкту може впливати на його учасників. В центрі stakeholder map розміщують лідера — проджект-менеджера чи найбільш значущу особу в проєкті. На відстані від нього в різних сферах додають об’єкти — зацікавлених сторін. Чим ближче до центру знаходиться стейкхолдер — тим вищий вплив на нього має лідер. Початковий варіант карти може містити надто велику кількість зацікавлених сторін. Тому після її складання проводиться аналіз параметрів важливості стейкхолдерів і виключаються ті, взаємодія з якими особливо не впливає на проєкт. Важливість оцінюється за вже відомими нам факторами «ступінь підтримки/протидії» (від -5 до 5), «ступінь впливу» (від 0 до 5). Часто цифри фіксуються безпосередньо на карті. Зона повноважень/відповідальності — особи, які безпосередньо підпорядковуються лідеру та діють згідно з його рішеннями. Зазвичай це співробітники, команда. Зона прямого впливу — не є підлеглими лідера, але можуть тісно взаємодіяти з ним. Наприклад, працівники інших відділів, замовники. З ними легко домовитись за принципом взаємовигідного обміну. Зона опосередкованого впливу — в цій області розміщуються ті, на кого лідер не має прямого впливу — топ-менеджмент, конкуренти, медіа, держструктури, інвестори та ін. Зокрема, на карті виділяють три зони:
Добавить нижний колонтитул. Навколо кожного проєкту неодмінно будуть присутні стейкхолдери різних типів — зовнішні, внутрішні, змішані, з високим чи низьким ступенем впливу. Точніше визначити та розподілити зацікавлених сторін допоможуть конкретні приклади стейкхолдерів. Власники бізнесу, акціонери, інвестори — корисні і дуже зацікавлені в проєкті стейкхолдери. Першочергово мають фінансовий інтерес. Вони вкладають кошти і бажають отримати прибуток. Керівництво та команда — мають безпосередній інтерес в успішній реалізації проєктів, адже це і розвиток компанії, і їх особисто професіональний та фінансовий ріст. Замовники, клієнти, покупці, споживачі — кожен проєкт має так званого «кінцевого» стейкхолдера — клієнтів, які бажають отримати продукт чи послугу, та очікують, що вони будуть якісними та цінними для них. В B2 C це люди, яким подобається те, що пропонує компанія. В B2 B — замовники, партнери, дилери, ритейл. В цілому це лояльні союзники проєкту із різним ступенем впливу. Постачальники — організації, що пропонують різний платний софт, сервіси та навіть офісне приладдя також є зацікавленою стороною, адже компанія — їх клієнт та приносить певний відсоток прибутку. Постачальників відносять до зовнішніх, вторинних стейкхолдерів. Органи влади та держструктури — ці стейкхолдери отримують податки та валовий внутрішній продукт. Формально вони також зацікавлені у зростанні проєкту, адже бізнес поповнює бюджет, дає робочі місця та покращує статистику. Громадські групи — засоби масової інформації, громадські організації, активісти та ін. вважаються вторинними, другорядними стейкхолдерами, які хоч і не мають безпосереднього відношення, але можуть як створити гору проблем на шляху проєкту, так і навпаки стати йому підтримкою. Публічність зростає, тому слід обов’язково враховувати цю групу стейкхолдерів та вчитися взаємодіяти з ними. «Ми перерахували поширені групи стейкхолдерів, однак єдиного переліку немає. Все залежить від цілей, сфери діяльності компанії, специфіки роботи та інших факторів.»
Стейкхолдери відчутно впливають на конкретний проєкт та компанію в цілому. Ідентифікація та аналіз важливих та не дуже важливих, але причетних до бізнесу сторін, дозволить чіткіше побачити соціальні зв’язки, приховані ризики та перспективи. Прописавши для себе цю часто складну екосистему, проджект-менеджер матиме на руках чіткий план майбутніх дій щодо впливу на «друзів» та «ворогів» в роботі, грамотне користування яким полегшить процес успішної реалізації проєктів та сприятиме загальному росту та розвитку бізнесу в майбутньому. ПІДСУМОК
Домашнє завдання. Дайте відповіді на наступні запитання та відгадайте ребус: Стейкхолдери – це….. Доповніть речення: «хто безпосередньо не працює над проєктом, але їхній вплив важливий для досягнення успіху, це - ….. Які аспекти містять інтереси стейкхолдерів? За рівнем зацікавленності стейкхолдери діляться на……. Що використовують, щоб ефективно взаємодіяти із зацікавленими сторонами і зрозуміти, хто належить до якої категорії впливу?Які існують три основні види матриці стейкхолдерів?Які дві змінні містить матриця стейкхолдерів