Хто такі тварини і як їх досліджують

Хто такі тварини і як їх досліджують. Ковалевська Вероніка

У цій темі, ви дізнаєтеся про: Різноманітність тварин та як їх вивчають. Особливості будови тварин. Життєдіяльність тварин

Тварини — частина живої природи, складно влаштовані природні біологічні системи, для яких характерні такі життєві функції: обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, подразливість, рух. Обмін речовин — найважливіша властивість живих організмів, яка включає живлення, дихання і виділення. Тварини є гетеротрофними організмами, тобто живляться готовими органічними сполуками, які вони отримують з інших організмів. Залежно від того, які організми тварини використовують у їжу, їх поділяють на м’ясоїдних, рослиноїдних та всеїдних. Виділяють чотири основні середовища існування тварин: водне, наземно-повітряне, ґрунтове та тіла інших організмів.

Ґрунтове середовище — це середовище, умови існування якого визначаються верхнім, родючим, шаром ґрунту. Товщина родючого шару ґрунту повинна становити щонайменше 8–10 сантиметрів. Едафобіонти, або геобіонти — так називають мешканців ґрунтового середовища. Особливості ґрунтового середовища:висока щільність, тому тварини важко рухаються в ньому; недостатня кількість світла; мало кисню, уміст якого зменшується з глибиною; достатньо вологи; незначні коливання температури; населене різноманітними видами тварин та рослин. Достатня кількість води, неорганічних та органічних речовин.

Організми, які живуть у грунтовому середовищі

Водне середовище- це всі водойми нашої планети. У водному середовищі існування провідна роль належить температурі, освітленню, тиску, газовому складу, солоності води, рельєфу дна, швидкості водних течій. Особливості водного середовища:має високу густину;є солоні та прісні водойми;характерні значні перепадитиску;уміст кисню нерівномірно розподілений у водних шарах;освітленість знижується зі збільшенням глибини;властиве вертикальне зонування поширення організмів.

ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН ДО ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА:дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер, через шкіру;обтічна форма тіла вкрита слизом;піднімаються на поверхню води, щоб вдихнути повітря (дельфіни, кити);арини водних глибин не мають взагалі або поганий зір;у деяких глибоководних організмів є світні органи;підшкірний жир у великих мешканців холодних морів (морські слони, моржі, тюлені)наявність плавців для збереження рівноваги та хвоста в ролі керма, плавальних перетинок між пальцями в селезня, бобра, жаби, ластів у тюленів та моржів, задні кінцівки у формі весла в жука-плавунця;реактивний рух у протилежну сторону до випущеного струменя води (медузи, восьминоги, кальмари);у водоплавних птахів та бобрів спеціальна рідина, що змащує та захищає покрив від намокання.

Тварини водного середовища: окунь, карась, щука, синій кит, жук-плавунець, дельфін, акула, кашалоти, креветки, кальмари, раки, краби, восьминоги, медузи, дафнія, скат, поліпи, морські зірки.

Наземно-повітряне середовище мешкання – це абіотичне, найрізноманітніше за своїми умовами існування середовище, основним джерелом якого є повітря. Особливості наземно-повітряного середовища: Достатня кількість кисню та світла. Характерна різна вологість. Характерні добові та сезонні коливання температури. Різноманітний тваринний та рослинний світ. Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища: мають добре розвинені кінцівки та органи чуття; пристосовані до добового ритму (денні та нічні тварини); комунікують за допомогою запаху та звуку; мають пристосування до коливання вологості та температури; дихають атмосферним повітрям

Тварини які живуть у наземно-повітряному середовищі

Паразитизм - це форма співіснування організмів, при якій один організм (паразит) використовує інший (хазяїна). Паразитів, котрі живуть всередині тіла хазяїна, називають ендопаразитами (наприклад, аскариди в кишечнику коня або людини); ті паразити, що живуть на зовнішніх покривах хазяїна, називають ектопаразитами (наприклад, блохи та кліщі). Паразитичні організми, пристосувавшись до умов існування всередині або назовні інших організмів, мають безліч незвичайних і оригінальних пристосувань, як фізіологічних, так і у поведінці. Наприклад, личинки паразитичних комах часто мають масивні щелепи, які вони використовують для нападу на личинку хазяїна.

Паразити

Висновок. Тварини — частина живої природи, складно влаштовані природні біологічні системи, для яких характерні такі життєві функції: обмін речовин, рух, ріст і розвиток, розмноження, подразливість. Обмін речовин — найважливіша властивість живих організмів, яка включає живлення, дихання та виділення. Ріст, розвиток, розмноження — головні властивості живих організмів. Виділяють чотири основні середовища існування тварин: водне, наземно-повітряне, ґрунтове та тіла інших організмів.

Питання для самоперевірки. Які основні життєві функції тварин?У чому полягають особливості обміну речовин у тварин?Скільки існує середовищ існування тварин? Назвіть їх. Яке значення має обмін речовин? Які є властивості у живих організмів?

Хто такі тварини і як їх досліджують. Дякую за увагу!