Художня культура від найдавніших часів до кінця 16 сторіччя

Розділ І. Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст. Тема 1. Образотворче мистецтво.

Однією з культур того часу на Україні є Трипільська культура (IV—III тис. до н. е.), пам'ятки якої розповсюджені на всій південно-західній Україні. Культура названа так від поселення, відкритого і дослідженого В.Хвойкою у 1890-х рр. Трипільці вирощували зерно за допомогою сохи й перетирали його за допомогою ручних кам'яних зернотерок, виробляли гончарні вироби та свердла (перші механічні знаряддя в Україні), щоб робити отвори у дереві та камені. Трипільська культура вважається вершиною розвитку енеолітичних землеробських суспільств у Європі.

Образотворче мистецтво трипільців Скульптура ( статуетки, фігурки із кістки та каменю із зображенням жінок та тварин) Керамічні вироби (керамічні вироби із орнаментом для використання в господарстві та ритуалах) Вироби із міді, бронзи: зброя, прикраси, посуд) Образотворче мистецтво трипільців

Бронзовий вік II тис. до н. е. ознаменувався появою першого сплаву міді з оловом — (бронза), який мав суттєву перевагу над попередніми знаряддями праці. Відбувається перший суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства. Це викликало потребу в зародженні торгівлі. Винайдено колесо. Всі ці зміни призводять до того, що чоловіки починають відігравати більшу роль в житті суспільства ніж жінки, що в свою чергу веде до заміни матріархату на патріархат. Племінний устрій приходить на зміну общині. Ці процеси посилюються в часи залізного віку (I тис. до н. е.).

Культура скіфів Скіфи, іраномовний народ з Центральної Азії, у VII ст. до н. е. завоювали кіммерійців і витіснили їх з українських степів. У Криму скіфи мирно асимілювалися з таврами, які жили тут з I тис. н. е. Таври займалися скотарством, землеробством та рибальством. Скіфи утворили централізовану державу і контролювали регіон приблизно до 200 року до н. е. Розрізняють скіфів-землеробів та скіфів-скотарів, з останніх виділяють царських скіфів, які панували над іншими збираючи з інших данину. У IV ст. до н. е. у скіфів утворюється перше державне об'єднання відоме під назвою «царство Атея». Скіфи мали досить тісний зв'язок з грецькими колоніями в Північному Причорномор'ї.

Образотворче мистецтво скіфської культури Скульптура (скіфські баби) Архітектура ( кам'яні та дерев'яні будівлі зі стовпами, землянки) Живопис ( реалістичні методи зображення) Декоративне мистецтво ( вироби місцевого і привізного золота) Культура скіфів

Керкінітіда Танаїс Фанагорія Кафа Пантікапей Херсонес Ольвія (Борисфен) Грецькі міста Грецькі міста Північного Причорномор'я

Скульптура грецьких міст Скульптура стала провідним мистецтвом Скульптурою прикрашали площі і будівлі міст. Вона втілювала у прекрасних образах богів, богинь та героїв. Під час розкопок міст Північного Причорномор'я знайдено багато різноманітних скульптур. Мармурові, вапняні й бронзові статуї богів, героїв, знатних громадян у ті часи були окрасою площ, перехресть і некрополів. До місцевої художньої богеми належало чимало талановитих скульпторів. Хоча вони й поступалися в техніці кращим афінським майстрам, однак володіли своїм, властивим саме цьому регіону стилем: богів і людей зображали чіткіше, реалістичніше, менш аскетично, хоча й дещо недбало.

Декоративне мистецтво грецьких міст В Ольвії розвивалося керамічне виробництво, ювелірне, деревообробне, ткацьке та інші ремесла. Керамісти виготовляли свої шедеври під впливом кращих зразків посуду, який привозили з інших куточків античного світу, вони створили неймовірну кількість виробів, розписаних сценами із життя богів і смертних. Металургійні, ювелірні, текстильні підприємства працювали у Херсонесі. Вироблялася різноманітна кераміка. Херсонеські ремісничі вироби збувалися не тільки у самому місті, але й за його межами — у скіфських поселеннях Криму. Значну роль відігравало ремісниче виробництво. Так, великих успіхів досягли ольвійські майстри у виготовленні мета­левих виробів, відлитих із бронзи або міді, дзеркал, прикрас, статуеток, які часто виконувались у "скіфському звіриному стилі".

Мистецтва Монументально-декоративне мистецтво та живопис Фресковий живопис Іконопис Ювелірне мистецтво Архітектура Скульптура Склоробство Майоліка Книжкова мініатюра Види мистецтв Київської Русі

Фресковий живопис Основним видом давньоруського образотворчого мистецтва був фресковий живопис. Специфіка його полягає в тому, що він робиться на вологому тиньку, а завершується і підправляється згодом. Художній ефект від фрескового живопису надзвичайний, тому не дивно, що у XII ст. він витіснив мозаїку. У Київській Русі впродовж X-XI ст. поширювалася техніка живопису візантійських художніх шкіл. Однак, місцеві майстри вносили нове, і з кожним десятиліттям давньоруський фресковий живопис набуває самобутніших національних рис. Кольорова гама фресок здебільшого стримана. Домінують оливкові, рожеві, блакитні, зелені та коричневі тони. Це можна простежити на прикладі софіївських "Воскресіння", "Зішестя в пекло" та ін.

Іконопис Наприкінці XI ст. склалася київська школа іконопису. Першим іконописцем вважають євангеліста Луку. Творів давньоруського іконопису збереглося дуже мало. Найвідомішою іконописною майстернею XI-XII ст. була Печерська, де працював Алімпій зі своїми учнями. В кінці XI ст. склалася київська іконописна школа. Видатним іконописцем Київської Русі був Алімпій Печерський. У XII ст. у зв'язку із постійною зовнішньою загрозою навали кочовиків особливо близькими живопису були ідеали військової доблесті. Поширення набули ікони "Георгія-воїна", "Дмитра Солунського", "Архангела". У цей період з'являються ікони із зображенням перших руських святих — Бориса і Гліба. Традиції Києва поширюються на іконописні школи Галицько-Волинського князівства та інших руських земель.

Архітектура Найбільше поширення на Русі отримало хрестово-купольне планування соборів. Така композиція храму базувалася на християнській символіці, підкреслюючи її призначення. Запровадження християнства на Русі справило мало великий вплив на розвиток кам’яної архітектури. Зводяться Десятинна церква, Софійський собор, церкви Кирилівська, Спаса на Берестові, монастирі Видубицький та Лаврський у Києві, Спасо-Преображенський, Борисоглібський собори та церква П’ятниці на торгу в Чернігові. Ще одним відомим храмом Київської Русі є Михайлівська церква Видубицького монастиря. Протягом сторіч у східних слов'ян нагромаджувався багатий досвід архітектури, склалася національна традиція містобудування.

У цей період українська культура розвивалась у складних умовах. Роз’єднаність земель, відсутність єдиного політичного центру, соціальне і національне гноблення з боку польських, турецьких, угорських, литовських загарбників. Більша частина України знаходилась у складі Литовської та Польської держав. Активізувалася боротьба народу та виникло українське козацтво. Головним культурним питанням було національне питання.. культурні інтереси знаходилися в залежності від інтересів національної боротьби.

Архітектура Архітектура базувалась на традиціях давньоруської епохи. Формується стиль дерев'яних церков – трибанних і п'ятибанних з чітким розділом на три частини:т вівтар – власне церква та бабинець. Вікнам надавали характерної шестикутної форми. В Західній Україні будуються церкви перехідного типу – поєднання візантійського стилю та готичного і романського. На розвиток архітектури вплинули запровадження Магдебурзького права і розвиток військової техніки. Замки будуються із каменю, підсилені мурованими вежами, бійницями. У архітектуру замків і Фортець проникають елементи ренесанського стилю. На Сході укріплення міст були дерев'яними, посиленими земляними насипами, валами і ровами, що було пов’язано із нападами та набігами. На Півдні активізувалося камяне будівництва. Це фортеця у Судаку та інших містах Криму.

Тривала еволюція художньої культури України від дохристиянської доби до завершення польсько-литовського періоду з мистецько-культурною кульмінацією в період розквіту Київської Держави зумовила її самобутній розвиток як складової європейського мистецтва.