Вислови В. Сухомлинського у хвилинках каліграфії на уроках української мови в початковій школі
Творча спадщина відомого українського педагога, Василя Сухомлинського багатогранна. Він написав дуже багато творів, які вчать дітей і дорослих бути добрими, людяними, гуманними, з повагою ставитись один до одного, не бути байдужим до чужого горя, адже у наш час цього так не вистачає.
Багато висловів В.Сухомлинського стали “крилатими”. Пропоную такі вислови використовувати на уроках української мови в початковій школі у вигляді хвилинок каліграфії. Вони несуть в собі величезну виховну мету.
Аа на ра са ка
Найголовніше в душі — це краса. Краса в широкому розумінні — це мистецтво і музика, і сердечні стосунки з людьми.
Бб ба би бі
Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, у всіх відношеннях справжня людина.
Вв ви вж ва ві
Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою людиною.
Гг га гі гу
Наша Батьківщина — це могутнє тисячолітнє дерево. Тож нехай кожен з нас буде не сухою, безплідною колючкою на цьому дереві, а живою гілкою.
Дд ди до од ду да
Знай, що людський обов’язок дітей – платити батькам за їх піклування про тебе, за їх безмежну любов і відданість.
Ее не ле те ре бе
Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі, а у товариша є.
Єє ує оє єм
Над злом в рідному домі злорадствує тільки підла людина. Не відвертайся від зла, зроби так, щоб замість зла в твоєму рідному домі було добро.
Жж жн жи жа
Виховуй у собі людину — ось що головне. Інженером можна стати за п'ять років, вчитися на людину треба все життя.
Зз за зм зн
В ідеї — людина людині друг, товариш і брат — закладено глибокий зміст. Бути другом — це значить утверджувати в собі людяність.
Жи ви ти чи
Життя повинне переконувати, що лінощі й недбальство зачиняють двері для того, що доступне працьовитому й старанному.
Іі ві ті мі ці
Тонке відчуття краси природи, захоплення нею — це джерело радості буття і розуміння цінності життя.
Її їж їм
Пам'ятай: від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів, дерев, залежить її ставлення до людей.
Йй ай йо
Пам'ятай, що двадцять мільйонів кращих синів нашої Батьківщини загинули, оберігаючи тебе.
Кк ко кі кр
Пам'ятай, що Батьківщина — це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя. Це земля твоїх предків, на якій пролито багато крові і поту.
Лл лі лю ла ль
Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня, людина та найбільше – жінка.
Мм ма мо мі
Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, - кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку.
Нн ну не на ин
Найбільше щастя для батьків твоє чесне життя, працьовитість, а в шкільні роки – старанне навчання.
Оо мо но ро со
Не можна сперечатись із шанованими і дорослими людьми, особливо зі старшими.
Пп пи по па
Не можна вирушати в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших.
Рр ра рю рі
Не можна ледарювати, коли всі працюють.
Сс св сн ас
Найсвятіше і найпрекрасніше в житті людини — це мати.
Тт ть то ат
Живи і працюй так, щоб Батьківщина гордилась тобою.
Уу ус ву ну ур
Краса, а над усе художні цінності, виховують витончену натуру, а чим витонченіша натура, тим гостріше людина сприймає світ і тим більше може дати світу.
Фф фі фа
Радість праці — це передусім радість подолання труднощів, горде усвідомлення і переживання того, що ось ми, напружуючи фізичні і духовні сили, вийшли переможцями; піднялись на вершину, до якої довго прагнули.
Хх ха хо ух
Від характеру стосунків у сім'ї залежить духовне багатство суспільства.
Цц ці ац ца
Радість праці й гордість за наслідки праці приходять лише до тих, хто матеріальні наслідки добув нелегкими зусиллями, хто землю зросив потом, пережив незрівнянне почуття духовної єдності.
Чч вч чи ча
Сім'я - це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро.
Шш ши вш рш
Не можна сідати до обіднього столу, не запросивши старших.
Щщ ща що щу
Батьківщина — це ласкава і вимоглива мати. Батьківщині, як рідній матері, боляче, коли ти не станеш справжньою людиною.
сь дь ть ль
Не можна сміятись над старістю і старими людьми.
Юю ою лю
Не можна залишати стару рідну людину одинокою.
Яя ня як тя
Пам'ятай, що у кожного народу є своя святиня — герої, які віддали життя за щастя людства.