МЕТАМета:□ Навчальна: вчити учнів складати опис дерев, використовувати його для складання твору; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас, використовувати в мовленні синоніми, антоніми, епітети, порівняння.□ Виховна: виховувати доброту, почуття взаємодопомоги, любов до природи.□ Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв’язного мовлення. Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення. Обладнання: ілюстрації дерев, зимового лісу, картини природних явищ, музичні записи.
Поетична хвилинка. Дуже хитра вже лисиця,Так робити не годиться. Вона полює ніч і день,Ще заходить до людей. Як загляне у курник,Там такий почнеться крик. Кури з ляку хто куди,Вже недовго до біди. Добре, що Рябко не спить,Він чатує кожну мить. Заважає йому цеп,Тут лисиці була б смерть. Злякав гавкіт її вмить,Вона в ліс чимдуж біжить.
Поетична хвилинка. Зайчик в мене є маленький,Такий гарний і сіренький. Довгі вушка дуже має,По травичці він стрибає. Любить завжди дині їсти,Й біля сіна теж присісти.Їсть капусту і пшеницю,Кабачки, овес, вербицю. А, якщо знайде морквину,То з’їсть її за хвилину. Молочко п’є і водичку,Любить буряк і травичку.
Що таке казка?Казка — давній за походженням і популярний у народі епічний жанр фольклору, переважно прозове оповідання з усталеною побудовою про вигадані та фантастичні пригоди героїв. Казки дають багатий матеріал для пізнання мрій, бажань і сподівань людини. Адже змалку казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати.
Будова казки. Казка має своєрідну побудову: вона складається із зачину, основної частини та кінцівки. «Жив собі…», «Був собі…», «Це було за царя Тимка (Панька), як була земля тонка…» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин. В основній частині розповідається про дійових осіб, події розгортаються як ланцюжок пригод. Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчується казка: «Живуть-поживають, добра наживають».
Пам*ятка для складання казки. Оберіть головних та другорядних дійових осіб — казкових героїв. Це можуть бути речі (олівець, книжка, парасолька), тварини (пес, заєць, лисиця), люди (бабуся, дідусь, герой-силач, мудрець, хитрун, маленька дівчинка або хлопчик). Оберіть жанр, у якому буде представлена ваша казка (фантастично-героїчний, побутовий чи просто казка про тварин). Укладіть схему казки. Наприклад: головний герой та його особливості. — Конфлікт героя з іншими персонажами — як герой проходить усі випробування — щаслива кінцівка. Продумайте цікаві елементи до кожної частини. Підберіть мовні засоби, які б підкреслювали казковий жанр.
Пам*ятка для складання казки6. Укладаючи казку, обов’язково використовуйте такі елементи: казковий зачин (Було це ще за царя Гороха… Були собі… Давним-давно… Якось… Ще в сиву давнину… Колись давно… Жив собі на світі…), казкову середину (Іде собі, іде і бачить… І питає… Знову просить… та давай бігти… Очам не може повірити… Коби ж то стільки біди… Ой лишенько!.. Швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться…) та казкову кінцівку (І я там був, мед-пиво пив… Тут і казці кінець, а хто слухав — молодець. Казці кінець, а вам бубликів вінець. І стали вони жити-поживати і добра наживати. Поблагословила мати під вінець, тут і казці кінець.).7. Казка обов’язково має містити повчальний зміст.