І. Франко "Фарбований лис"

                                                     Урок № 1

Тема.            Літературні казки. Особливості літературної казки, її
                      відмінність від народної. Іван Франко — казкар  (збірка «Коли
                      ще звірі говорили»). Дитинство письменника.  

Мета:          ознайомити учнів з дитинством І. Франка, його творчістю як казкаря; зі змістом казок із збірки «Коли ще звірі говорили»; розвивати навички виділення головного, переказування казок, роботи з літературою; виховувати естетичний смак, прагнення до творчості.

Тип уроку:     літературознавче дослідження.

 

Форма проведення:     урок - творча співпраця.

Обладнання:        портрет Івана Франка в дитинстві й у дорослому віці,
                                збірка казок «Коли ще звірі говорили», ілюстрації до
                                казок; мультимедійна презентація.

Теорія літератури:  казка, літературна казка, структура казок, види казок.

 

  Епіграф              (Слайд  3)                    

                                                               «…кожне життя починається з казки,

                                                 а продовжується так, як ти забажаєш сам…»              

                                                                                             Ірен Роздобудько

                                            Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми та завдань уроку.         (Слайди  1,2)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вчитель:

— Сьогодні ми продовжуємо свою подорож у світ казки, світ, в якому відбуваються неймовірні пригоди, чудесні перетворення, де розмовляють звірі і птахи, де добро завжди перемагає зло.

— Ми вже це вчили, — скажуть одні учні.

— А може, це якась нова, інша казка? — поцікавляться інші. Праві будуть і ті, і ті.

На попередніх уроках ми вивчали народні казки.

— Чому вони називаються народними?

Та, крім народних, є казки, створені письменниками, або авторські.

Авторами найвідоміших у світі казок є датський письменник Г. К. Андерсен («Снігова королева»), француз Ш. Перро («Кіт у чоботях», «Попелюшка»), німецькі письменники брати Грімм, російський О. Пушкін, сучасна англійська письменниця Дж.К. Ролінг (серія про Гаррі Поттера).

Створювали казки й українські письменники: Леся Українка, С. Руданський, Н. Забіла, О. Іваненко, В. Симоненко тощо.

  Багато прекрасних казок написав і великий український письменник  Іван Франко.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

  Розповідь про Івана Франка-казкаря і дитячого письменника

    Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. в присілку Гора села Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині (тепер Львівська область) у родині коваля Якова Франка та Марії  Кульчицької - Франко.

    Раннє дитинство його минуло під впливом батька — людини простої, але мудрої, відомої у всій окрузі. Кузня старого Яця стояла недалеко від тракту, яким щодня проходило безліч робітників, які йшли до Борислава у пошуках роботи.

    У кузні було завжди гамірно. Тут можна було почути всі новини, тут точилися розмови, запальні су перечки. До коваля люди йшли зі своїми скаргами і болями, шукаючи допомоги чи розради. Малий Іван цілими днями просиджував у кузні, слухав розповіді про нужду народу, про сваволю панів, про бунти бориславських ріпників.

    «На дні моїх споминів, — згадував пізніше Франко, —і досі горить той маленький, але міцний огонь... Се огонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі».

    Допитливий Іван нікому не давав спокою, бо все йому було цікаво: і місяць чому буває то повний, то серпастий, і сонце чому сходить і заходить, і чи розмовляють між собою звірі... — Діду, — питає хлопець старого, зустрівши його в лісі, — а чи звірі вміють говорити? Адже ми говоримо!

— Ні, — зітхає дідусь. Тепер людям слова не дають сказати, не те що тварині.

    Згадав раптом Івась, що й справді: як прийде, бувало, жандарм у кузню до батька, то всі замовкають. Глибоко замислився хлопець, зробився навіть суворим. Та недовго, бо навкруги те, що він любив над усе: гори, ліси, зелені долини, де соковита трава, сповнена веселих коників-стрибунців, метушливих комах, співучих пташок.

    Особливо любив Іван бувати в лісі. Ніхто так не вмів збирати гриби, як він! А як він умів висвистувати, наслідуючи птахів! Та робилося моторошно, коли в гущавині хлопця раптом обступали старезні дуби, граби, берези. Ось осика вся тремтить. Хто це її так налякав? Страшно стає й малому. А там он яр. У ньому живе ведмідь-пасічник. Ліс живе, кричить, сміється, стогне, як не розмовляє?.. Мабуть, і звірі між собою говорять, як оцей ліс та люди (За книгою Петра Колесника «Терен на шляху»).

    У зрілому віці Франко створив чудесний романтичний образ батькової кузні. Саме звідти Іван виніс глибоку любов до праці, до трудящої людини, до народ них пісень, виніс ненависть до експлуататорів і палку віру в можливість кращого життя простого народу.

    Коли хлопцеві виповнилось шість років, батько віддав його до початкової школи в селі Ясенці Сільній, де жив дядько. У 1864 р. Франко переходить до так званої «нормальної» школи при монастирі василіан у Дрогобичі, звідти (у 1867 році) — до Дрогобицької гімназії.

    На дев'ятому році життя Франко втратив батька. Значно молодша мати одружилася вдруге: з малими дітьми їй було важко впоратись із господарством. Вітчим Франка — Гринь Гаврилик, із бориславських ріпників, — доклав усіх зусиль, щоб Іван здобув освіту.

    На шістнадцятому році життя Франко втратив і матір; вітчим одружився вдруге. У багатьох оповіданнях («Грицева шкільна наука», «Олівець», «У столярні») художньо передано окремі моменти з дитинства І. Франка.

    Навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях, глибоко засвоював зміст прочитаних книжок. Читав дуже багато: твори європейських класиків, культурологічні, історіософські праці, популярні книжки на природничі теми.

    Гострий і допитливий, Франко не вдовольняється схоластичною гімназійною освітою. Самотужки вивчає іноземні мови, знайомиться з творами найбільших майстрів світової літератури (Гомера і Шекспіра, Ґете і Гейне, Пушкіна і Шевченка), захоплюється природничими науками, історією, філософією, політичною економією,

    У гімназії Франко починає писати власні твори. Перший його вірш називався «Великдень» і був присвячений пам'яті батька, який помер у Великодню ніч.

    Інтенсивній самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, у якій нараховувалося близько 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Досконало володіючи німецькою і польською мовами, Франко у віршовій формі написав кілька драматичних сцен на сюжети з всесвітньої

історії, переклав українською мовою окремі твори античних і новітніх авторів.

    У 1874 р. його ранні вірші були надруковані на сторінках львівського студентського журналу «Друг».

2. Теорія літератури.        (Слайд  4)                    

Казка —  захоплююча розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні, в якій діють фантастичні незвичайні герої.

Літературна казка — це казка,  написана письменником.

                   Структура казок:     (Слайд  5)                      

—     зачин;

—      основна (розповідна) частина;

—      кінцівка (казка завжди має щасливий кінець, Добро завжди перемагає Зло).

         За змістом казки поділяються на:   (Слайд  6)                    

—     казки про тварин (найдавніші);

—      фантастичні казки (поєднують міфічне, фантастичне і героїчне);

—      соціально-побутові казки (мотиви з повсякденного життя).

         (Запис у літературознавчий словничок).

Вчитель:

• Чим відрізняється літературна казка від народної?

Відповіді учнів.

3. За розвитком дії казку можна умовно поділити на три частини: (Слайд  7 – 10)                    

—  Життя Микити до пригоди у місті.

—    «Чудесне» перетворення.

—    Царювання Лиса Микити і розвінчання його «культу».

4. Робота з текстом

• Знайдіть і зачитайте у тексті уривок, де ми вперше зустрічаємось з Лисом. Яким постає перед нами Микита?
• Знайдіть і зачитайте уривок, як поводиться Лис Микита у місті? Яким тут постає він перед нами?
• Порівняйте поведінку Микити у І і II частинах казки. Чи однаково поводиться Лис у місті і у лісі між звірями?
• Знайдіть у тексті уривок, де описано «чудесне» перетворення Микити. Зачитайте.
• Знайдіть у тексті і зачитайте уривок, де описана поведінка Микити при зустрічі з Вовком (тобто момент, коли Лис зрозумів, що Вовк його боїться). Зачитайте в особах (намагайтесь передати голосом, інтонацією ту зверхність, поблажливість, з якою хитрий Лис звертається до Вовка).
• Зверніть увагу на мову казки, її народність. Якими засобами Франко зумів їх передати? (Використання фразеологізмів, власне української лексики. Мавпа Фрузя знімає вроки; згадується Святий Миколай; гурт звірів нагадує українських селян).
• Чи змінився Микита, ставши Царем звірів? Чому?

 

 V. Закріплення знань, умінь та навичок                                                      
    

 1.  Бліц – опитування

• Перелічіть людей, які відіграли у житті письменника велику роль?

          (Батько, мати, дядько, окремі вчителі з монастирської школи).

• Скільки книжок було у власній бібліотеці Франка-гімназиста?
  (Півтисячі)
• Якими мовами ще в дитинстві володів Франко?
  (Українською, німецькою, польською).
• Де народився Іван Франко?
  (Село Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині (тепер Львівська область)

2. Отож, проаналізувавши казку, підсумуємо: яким є Лис Микита?

(Слайд  11)                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель:

Головними дійовими героями казки є звірі. Але чи є лицемірство, користолюбність, брехливість тощо рисами характеру справжніх (живих) звірів? Ні! То кого ж має на увазі автор, про кого він пише, чиї вади висміює? (Людські вади і людей).

 

3. Теорія літератури:        (Слайд  12 – 13)                    

 Персоніфікація (від лат. особа, роблю) — уподібнення неживих
                              предметів чи явищ природи людським якостям.

 

1. Як ви думаєте, як ставиться розповідач до свого літературного персонажа (обговорення).

 

         2.  Робота з плакатами-афоризмами.

 

Афоризм — стислий, влучний і легкий для запам'ятання вислів, що в
                       яскравій формі виражає глибоку думку.

 

• Виберіть такий афоризм, який, на вашу думку, підходить до характеристики образу Лиса Микити, твору загалом, окремого епізоду чи головної думки казки.
• Чому, на вашу думку, звірі викрили брехню Микити? Пригадайте прислів'я, приказки про викриття брехні (наприклад, шила в мішку не втаїш тощо).

Афоризми до казки «Фарбований Лис»:    (Слайд  14)                    

 

1. Не має бути щось одне на серці, а інше на вустах.

2. Не осуджуй брата навіть по думки, пам'ятай про власні гріхи, тоді й тебе Бог не осудить (Лука Жидята).

3. У кого ризи світлі, у того й мова чесна (Володимир Мономах).

4. Неправді властиво не стояти на одному місці (Іван Вишенський ).

5. Все те, що буде зроблене проти, на твою ж таки голову і впаде (Богдан  Хмельницький).

6.Хто скипетром жорстоко в царстві управляє,

   Той страханих страшиться, себе ж погубляє.

7.Коли білу свою честь ти встиг почорнити, Забагато треба вод — її  відбілити (Іван Максимович).

8.Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.

9.Якщо вади хочуть завжди бути прихованими, то чеснота, навпаки, радіє,  коли її бачать (Феофан Прокопович ).

10.Чеснота краще, ніж багатство й почесті (Георгій Кониський ).

11.Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч  
  обличчя людське; серце боброве — бобер, хоч вигляд вовчий; серце
  вепрове — вепр, хоч подоба бобра.

12. Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий? (Григорій  Сковорода).

13. Блаженна брехня, коли буває на користь ближніх, а то біда...що часто   
  брешемо або заради своєї вигоди, або на шкоду іншим. Хто живе чесно й 
   годується трудами своїми, тому й кусок черствого хліба смачніший од
   м'якої булки, неправдиво нажитої (Іван Котляревський).

14. Кому вдалося раз збрехати, тому вже віри більше не ймуть (Левко
  Боровиковський). Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть.

15. Гроші душу холодять (Тарас Шевченко).

16. Нема там добра, де нема правди (Пантелеймон Куліш ).

17. Брехня має короткі ноги — так! Але правда має довгі руки! (Валентин
  Мороз).

 

V. Підсумок уроку

 

1. Рефлексія

 

Метод «Мікрофон». Учням пропонується висловити свої враження від уроку, вони один за одним («ланцюжком») беруть у руки імітований мікрофон та продовжують запропоновані початки речень.

 * Мені сподобалось…

 * Мене найбільше вразило…

 * Для мене сьогодні стало відкриттям…

 * Хотілося ще б дізнатися про …

 

 2. Робота над епіграфом уроку  (Слайд  3)                    

 

3. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

 

VI. Домашнє завдання                    (Слайд  15)                    

Намалюйте ілюстрації до казки (до сюжету, до образу Лиса Микити чи звірів).

Складіть усний твір-опис Лиса Микити.

Придумайте іншу кінцівку казки. Наприклад, палку промову-захист-виправдання Лиса Микити (для творчих учнів).

 

 

 

Використані джерела:

1. О. Г. Противенська, М. І. Мощерякова, Я. В. Теміз. Українська література  у таблицях і схемах. Харків, 2007.
2. Л. Я. Смоленко. Українська література  5 клас. Навчальний посібник.  Харків, 2006.
3. О. В. Слоньовська. Вивчення української літератури. Методичні поради. Видавництво «Ранок»  Веста, 2005