5 березня о 18:00Вебінар: Дизайн продуктивного уроку біології

І.Франко «Грицева шкільна наука». Робота над змістом оповідання. Складання простого плану тексту. Переказ за планом.

Про матеріал
Розробка уроку української літератури на тему: "І.Франко «Грицева шкільна наука». Робота над змістом оповідання. Складання простого плану тексту. Переказ за планом." Використано багато ефективних методик і прийомів роботи над твором. Це допомогло учням усвідомити його ідейно-художній зміст. На уроці розвивались навички критичного мислення, складався план твору, діти його переказували, працювали над розумінням його змісту. Коригувались навички виразного осмисленого читання.
Перегляд файлу

І.Франко «Грицева шкільна наука». Робота над змістом оповідання. Складання простого плану тексту. Переказ за планом.

Мета: продовжити знайомство з оповіданням І. Франка, допомогти учням усвідомити його ідейно-художній зміст; розвивати навички критичного мислення, складання плану твору, переказу твору, розуміння його змісту; коригувати навичку виразного осмисленого читання; виховувати вміння відстоювати власну позицію, свідомо ставитись до освіти; прищеплювати патріотичні почуття, любов до історії України, до праці й навчання.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, збірка його творів, ілюстрації до твору, роздатковий матеріал, відеозапис.

Хід уроку

 

I. Психологічне налаштування. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

1. Зорова розминка. Перед початком уроку давайте заспокоїмось, налаштуємось на робочий лад. Давайте подивимось у вікно. Зимова погода десь на підході. От-от закружляють сніжинки. Давайте закриємо очі й уявимо, як вони танцюють у повітрі, легенькими пушинками осідають на дерева, на будівлі, на поля й дороги. Сніжинки як метеликами, їх сотні, тисячі, мільйони чи, як кажуть, міріади  - слово, яке ми чули раніше, означає 10 тисяч.

2. Мнемоніка. Дуже любив зиму й чудовий український письменник, відомий на весь світ поет.

- Твори якого автора ми зараз вивчаємо?

- Іван Франко. Хто такий поет? Сьогодні нас на поетичний лад налаштовує коротенька поезія Франка саме з описом такої картини, яку ми собі уявляли. 

 

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

а) Складання паспорта автора;

б) Складання біографії автора.

в) Зачитування епізодів з оповідання, які найбільше запам’яталися, сподобалися із обґрунтуванням вибору.
г)Аналіз перевірки.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Девізом нашого уроку сьогодні будуть рядки ще з одного вірша Франка:

Добру науку приймай,
Хоч її і від простого чуєш;
Злої ж на ум не бери,
Хоч би й святий говорив.
(І. Франко)

Коментар учня.

Поет закликає нас бути розважливими, вчитися добра й відкидати зло, у які б привабливі форми воно не вбиралося. Саме про важливість навчання доброму й корисному ми й будемо з вами говорити на цьому уроці.

Повідомлення теми й мети уроку.

І.Франко «Грицева шкільна наука». Робота над змістом оповідання. Складання простого плану тексту. Переказ за планом.

 

ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Героями багатьох оповідань І. Франка є діти. Це «Грицева шкільна наука», з яким ми нині знайомимося, «Олівець», «Малий Мирон», «Мій злочин», «Отець гуморист», «У кузні», «Під оборогом», автобіографічна повість «Борис Граб» і багато інших.

Буктрейлер

Малі хлопчаки зображені з глибоким знанням дитячої психології, запитів, потреб та мрій. Часом їм доводилося протистояти жорстоким зовнішнім обставинам життя, навіть мужньо долати різні труднощі. Деякі з цих творів мають автобіографічну основу, написані за своїми дитячими враженнями, наприклад, від почутих розмов у батьковій кузні. У своєму дитинстві письменник шукав світлі сторінки, які дали йому міцний заряд енергії, любові до своєї землі, до людей, почуття справедливості на все життя. Він і сам потрапив до школи, а потім до гімназії з бідної родини. Ми з вами казали на попередньому уроці, що його батько був звичайним ковалем, а мати – хоч і зі шляхетної, але збіднілої родини. З нього теж насміхались діти з багатих родин. Але Іванко був дуже розумним хлопчиком. Тому у кінці навчального року обійшов своїх однокласників у знаннях і отримав цінний подарунок за найкращі успіхи у навчанні. Після цього його стали поважати і захотіли з ним потоваришувати уже всі діти в класі.

Дорослішаючи, хлопець вчився ще більше й старанніше. Він отримав навіть науковий ступінь у Німеччині. Але найбільша пам’ять про нього – це його твори. Творчий доробок письменника написаний українською, німецькою, польською, російською, болгарською мовами. За словами франкознавців, каменяр залишив кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. І серед них величезна кількість саме дитячих оповідань, казок і віршів.
 

- Ви хотіли б, щоб вас теж так усі поважали? Що для цього потрібно робити?

 

2. Словникова робота.

У творі, який ми вивчаємо, трапляється чимало особливих слів. Це слова української мови, які вживаються лише в певній місцевості (тут: в Західній Україні). Називаються вони діалектизмами. Їхнє значення можна з’ясувати або за здогадом, або за контекстом, або за словником. Ми розглядали їх на попередньому уроці. Словнички лежать на ваших столах. За необхідності ви можете до них звернутись і пригадати значення незрозумілого слова.

 

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

  1. Тема втору

Один кмітливець послухав оповідання і ось що зрозумів. Був собі хлопчик Гриць. Батько віддав його до циркової школи, де хлопчиків учили смішити, їсти різні речі, бити й не бути битими. Гриць добре вчився й міг тепер дресирувати гусей, учити їх говорити.

Виправте помилки у розповіді хлопчика.

Що ми з вами визначали, виправляючи хибну думку про оповідання?

За потреби діти розшифровують слово «тема», використовуючи «нумерований алфавіт»

Тема — те, про що йдеться у творі, сформульоване в узагальненому вигляді.

  • То яка ж тем цього твору?

(Тема оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука» — правдиве зображення старої школи в Україні, стосунків учнів між собою та учнів з учителями.)

 

  1. Переказ від імені: Гриця, батька, гусака, вчителя.

Чи сподобався вам твір? А от як ви його зрозуміли, покаже те, як ви навчились його переказувати.

 

 3. Колективне складання плану.

Щоб краще запам’ятати й усвідомити зміст твору, треба скласти його план: поділити на логічні частини (епізоди, картини) й придумати до них заголовки.

Давайте ще раз пригадаємо, що було спочатку?....

(Діти називають основні події, дають їм назву, а один з учнів кріпить на дошці магнітами частини плану)

Орієнтовний план.

1. Гриць-пастушок.

2. Батько веде хлопчика до школи.

3. Неласкавий прийом.

4. Важка наука.

5. Мрії батьків Гриця про подальше навчання сина.

6. Гуси під наглядом сусідського хлопчика.

7. Як гусак присоромив Гриця.

 

  1. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА (На уважність)
  2.  Читання: в особах; до 1-ї помилки, пошук слова, естафетою.

 

  1. Запитання проблемного характеру до автора.

(Використовується кубик Блума з прикріпленими до нього питаннями)

— Чому вчитель вважав Гриця й більшість його однокласників «туманами вісімнадцятими»?

— Чому хлопчик «вихуд і поблід і ходив увесь час, як сновида»?

— Чому про навчання Гриця, його вчинки та поведінку автор розповідає у жартівливому тоні? Глузує письменник зі свого малого героя чи співчуває йому?

— Чому хлопці так непривітно зустріли новачка?

— Чому школа мала такий непривабливий вигляд?

— Чому навіть простий гусак перевершив Гриця в науці?

 

  1.  Характеристика образу хлопчика Гриця. Гра.

(Дітям пропонується знайти в творі опис Гриця) Давайте пригадаємо, що ми читали про Гриця, й складемо його характеристику. Допомогою стануть ось такі можливі назви рис характеру хлопчика.

(На дошці за допомогою липкої стрічки учень кріпить смужки з правильними характеристиками. Хибні - відкладаються)

 

  1.  Проблемна ситуація.

Уявіть: вам потрібно на уроці історії України дати характеристику побуту селян у другій половині ХІХ ст. в Західній Україні, а ви все забули. Пам’ятаєте лише зміст оповідання І. Франка «Грицева шкільна наука». Які змальовані автором картини селянського побуту підкажуть вам відповідь?

( Використовуються ілюстрації, розміщені на кожній парті)

 (Діти змалку працювали — пасли гусей, домашню худобу; дорослі займалися сільським господарством; був одяг робочий, буденний і святковий; селяни поважали навчання, школу, вчителів, вважали це доброю перспективою для дітей; школа бідна, в поганому стані; навчання нудне й неефективне та ін.)

 

  1.  Робота за змістом

«Капелюх із секретом».  У солом’яному брилі розміщені питання, написані на смужках, які учні витягують, читають і дають на них відповідь)

Хто з персонажів:

— «наставив… свою невеличку голову з червоними очима і червоним широким дзьобом, засичав різко, а відтак, таракаючи про щось нецікаве… пішов передом»? (Старий білий гусак.)

— «не хотіла йти в ряді, але попленталася поза містком і зайшла в ровок, за що Гриць швякнув її прутом»? (Стара грива гуска.)

— «зовсім у зміненім вигляді, у нових чобітках, у новім повстянім капелюшку і червоним ременем підперезаний»? (Гриць.)

— «поза будинком по городі ходив пан у камизельці»? (Учитель.)

— «почувши стук, засіли були за дверима і зробили Грицеві таку несподіванку»? (Сміхованці-хлопці.)

— «як сполошені горобці, попирскали до лавок»? (Усі хлопці.)

— «працював довгий час дуже пильно, микаючи зі свого старого кафтана латки, нитки та остроки; вже їх перед ним на спідній дошці лавки лежала ціла купа, а він усе ще микав і скуб зо всієї сили»? (Один із учнів.)

— «просто сказав йому (батькові), що Гриць «туман вісімнадцятий», що ліпше зробить, коли відбере його додому і назад заставить гуси пасти»? (Професор.)

— «звичайно тільки й робив на пасовиську, що копав ямки, ліпив паски з болота та пересипався порохом. Про гусей він не дбав зовсім, і вони ходили самопас»? (Сусідський хлопчик Лучка.)

— «був зламаний, засоромлений. Гусак в одній хвилі перейняв і повторив ту мудрість, що коштувала його рік науки!»? (Гриць.)

 

9. Конкурс на уважність

Конкурс «Хто найуважніший?»

1. Скільки гусей було в череді у Гриця? (25)

2. Скільки стало гусей через рік? (40)

3. Скільки вчився у школі Гриць? (Один рік.)

4. Що заставили хлопці їсти Гриця, який уперше прийшов до школи? Як це назвали? (Крейду — Єрусалим.)

5. Яке слово вивчив Гриць? (А-баба-галамага.)

6. Як називався учитель у старій школі? (Професор.)

10. Народна мудрість - ….

Розкажіть про ситуації, події та картини з оповідання «Грицева шкільна наука», які відповідають таким прислів’ям:

Хто в ліс, хто по дрова.  

Не наука, а мука.   

Мокрим рядном накрили.

Сам собі пан. 

До науки як до дрюка.

Не помиляється лише той, хто нічого не робить.

 

11. Обмін враженнями від прочитаного.

- Що вам запам’яталося, здалося незвичайним, сподобалося, чому?

 

V. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати оповідання, переказувати його від автора чи героїв твору.

VI. Підсумок

Ми з вами продовжити знайомство з оповіданням І. Франка «Грицева шкільна наука». Ми працювали над його змістом, визначили його мету й склали характеристику головного героя. Також ми склали простий план тексту і переказували за ним твір. Та головне, що ми ще більше дізнались про історію власного народу і чудові твори українських письменників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Марчук Галина
Додано
19 січня
Переглядів
133
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку