І. Карпенко-Карий -корифей українського професійного театру. П'єса "Хазяїн"

Тема: І. Карпенко-Карий – «великий обсерватор життя» (І. Франко). Життєвий шлях. Загальна характеристика творчості. ПЧ. І. Карпенко-Карий «Хазяїн»

Мета: Ознайомити з основними віхами життєвого і творчого шляху драматурга, його зв’язком із театром «корифеїв»; домогтися усвідомлення багатогранності літературної та театральної діяльності письменника; жанрової різноманітності його драматичних творів; допомогти учням усвідомити виховне значення образу Пузиря в контексті сучасного життя; поглиблювати знання про жанри драматичного твору; розвивати навички образного та логічного мислення, зв’язного мовлення; формувати творчі, артистичні здібності; виховувати гуманізм, уміння орієнтуватися на справжні життєві цінності, обирати пріоритети, виховувати інтерес до творчості митця.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Міжпредметні зв’язки: живопис та музичне мистецтво

Методи і прийоми: бесіда, метод наочності, самостійна робота, виразне читання твору

Обладнання: підручники, портрет письменника, мультимедійні засоби

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

«Він був…великим драматургом, якому рівного не має наша література»

І. Франко

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

(на екрані портрет митця)

Слово вчителя

Карпенко-Карий — найвище досягнення нашого класичного театру, театру «корифеїв», що стало школою для українських драматургів нового часу. Він є батьком української комедії та трагедії, має величний творчий доробок. Як актор, віртуозно зіграв ролі Назара Стодолі (твір Т.Г. Шевченка), Герасима Калитки («Сто тисяч»), Терентія Гавриловича Пузиря («Хазяїн»), Мартина Борулі і Омелька («Мартин Боруля»), Потоцького і Яна Шмигельського («Сава Чалий»).

Для нього театр був усім: «Сцена — мій кумир, театр — священний храм для мене». І. Карпенко-Карий часто із захопленням виголошував вислів В. Бєлінського: «Театр!.. Чи любите ви театр так, як я його люблю, тобто всіма силами душі вашої, зі всім ентузіазмом, зі всією нестримністю, на яку тільки здатна палка молодість, жадібна і пристрасна до вражень вишуканого? Або, краще сказати, чи можете ви не любити театр більше всього на світі, крім добра й істини?»

(Демонстрація презентації про І. Карпенка-Карого)

1) Реферативні роботи учнів про життєвий та творчий шлях І. Карпенка-Карого

2) Вчитель. Розпочав творчість митець оповіданням «Новобранець» (1881), де показав, як рекрутчина руйнує щастя молодої родини. За 25 років він створив 18 п’єс та 5 переробок. Крім художніх творів автору належить низка теоретичних праць, де він висловив свій погляд на театр, дав оцінку тогочасної драматургії. Як драматург дебютував «Бурлакою» (1883). П’єса була позбавлена мелодраматичних ефектів, а любовний сюжет (Олекса – Галя – волосний старшина) поданий другим планом, бо на 1 місці – конфлікт між 2 класами. У 1 своїй психологічній драмі «Наймичка» драматург розкриває тему моральних устоїв, занепаду гідності. У творі відтворено долю такої верстви населення як наймити. Автор відтворив нескладну історію: в нас є двоє закоханих - Харитина та Опанас і залицяльник Василь Цокуль, який відкупає дівчину у шинкаря за 5 чвертей вівса, і, примусивши її до співжиття, довів її до самогубства. Трагедія Харитини полягає в тому, що вона – сирота, живе серед чужих людей і за неї нікому заступитись. Саме цим трагедія Харитини підкреслює соціальне становище наймитів.

Але славу Карпенку-Карому принесли його сатиричні комедії, де найголовніше розкрився його талант. Про роль цього жанру драматург пише у статтях, але влучно та стисло він сказав про комедію у своїй комедії «Суєта»: «Комедію нам дайте, комедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитися своїх учинків!.»

3) Теорія літератури

(на парту роздаються листки з матеріалом про комедію як жанр драматичного твору. Учні читають вголос)

4) Слово вчителя

«ХАЗЯЇН», 1900

Тема: У п'єсі показано типові картини системи господарства капіталіста – землевласника та руйнування бідняцьких господарств. Послідовно розвивається демократична ідея боротьби проти «темного царства» хижаків; жорстоких, звироднілих експлуататорів трудового народу.

Сюжет, композиція. Сюжет комедії автор будує на основі життєвих конфліктів, породжених законами життя. Багатий землевласник прагне досягти максимальних прибутків шляхом експлуатації робітників, розорення бідняцьких господарств. Заради наживи він іде навіть на шахрайство. Мільйонер Пузир домовляється з Маюфесом про участь у шахрайстві і дає вказівки своїм управителям посилити експлуатацію строкових робітників, позбавити їх землі. Ці плани Пузиря становлять зав'язку комедії. Під час здійснення хижацьких планів виникають  різні ускладнення, конфлікти. Стався бунт робітників і селян, розкрито шахрайство, Пузир тяжко захворів. Загострення цих конфліктів становить кульмінацію комедії. Розв'язка комедії – жалюгідне становище Пузиря, коли він дізнається про катастрофічний стан своїх справ.

5) Бесіда

а) Коли було написано п'єсу «Хазяїн»?

б) Визначте тему п'єси.

в) Яка це п'єса за жанром?

г) Назвіть основні конфлікти п'єси.

ґ) Назвіть управителів Пузиря.

д) Від чого застерігає п'єса?

є) Що таке комедія?

є) Назвіть засоби комічного в п'єсі.

6) Інсценізація уривку із комедії «Хазяїн»

7) Образ Пузиря

1. Особливості характеру:

- ненаситна жадоба до збагачення,

- несправедливість, жорстокість,

- бездушність, некультурність, скупість.

2. Типовість образу Пузиря.

Про халат, жалюгідність через жадобу: Феноген: «Халат мільйонера! Бачите, як багатіють. Ще отакий є кожух, аж торохтить! Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха, повірите, смердить! Он, як люди багатіють, учітеся!

Марія Іванівна про халат, страх перед хазяїном: «… через два місяці рівно будуть іменини Терентія Гавриловича, треба, щоб халат поспів якраз на іменини. Я не можу йому від себе подарувати, бо буде страшенно гніватись, що такий розход зробила, та ще й гроші брала крадькома. Халат, голубочко, буде дуже дорогий! 15 аршин  ліонського бархату – по 9 руб. Аршин і 20 аршин шовку по 3 руб., шнур товстий шовковий, чистого шовку, з китицями – 30 руб., вам за роботу – 50 руб. – всього 275 руб…. Ви ж, голубочко, настьобайте підкладку густо-густо узорами; на полях вишивайте вгладь буряки з розкішними бадиллями, а на бортах вишивайте барана й овечку. Та зробіть так, щоб він зразу побачив, що вещ дорога, а продається дешево.»

Пузир жадність: «Всякий чорт прийде сюди голодний, а ти його годуй. Нема, щоб з собою привіз солонини там, чи що. Нехай не звикають!»

Зеленському гонитва за дешевою робочою силою: «…Добре хазяйнуємо! Робочі все заберуть, а нам же що зостанеться, а чим же я буду вам жалування платить? Так не можна, ви не вмієте зробити дешевого робітника.»

«хазяйновитість»: «Це тобі не борщ пробувать нічого – треба взять», «Ви ніколи не пробуйте, а просто їжте!»

Про життя: «Кругом крадуть і крадуть… Голодних буде тим більше, чим більше голодним помагать.

Морить голодом робітників: «Робочий чоловік, мужик, не любить білого хліба, бо він і не смачний і не тривкий. Оце саме настояний хліб для робочих. Питательний, як кажуть лікарі».

Безкультурність, обмежений кругозір: «Котляревський мені без надобності»

Про бідноту: «терпіть не можу цієї бідноти».

8) Складання таблиці «Риси головного героя»

Коментар учителя. Як справжній майстер слова, художник-реаліст Іван Карпенко-Карий не міг показати свого героя лише з одного боку —  негативного. Так, це цинічна, жорстока, часто антигуманна людина. Але ж починав він усе із власних мозолів, власної праці, економічного мислення й досяг значних результатів.

Ш. Підсумок уроку. Оцінювання.

Д/з:

•    скласти цитатну характеристику Пузиря
•    прочитати комедію «Мартин Боруля»