18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

І. Я Франко. Життєвий і творчий шлях митця

Про матеріал
Віддаючи належне Івану Франкові як громадському діячеві, ученому- літературознавцеві й філософу, критику й теоретику літератури, ми найбільше уваги приділяємо в основному його спадщині- художній творчості, де з винятковою силою виявився характер Франкового обдаровання. Ми познайомимося з Франком насамперед як з людиною великого серця, високих поривів, щирих вболівань про долю українців. Сам Великий Каменяр сказав так: « Я в усій своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком. Мені закидували, що я розстрілюю свою діяльність, пере- скакую від одного заняття до іншого. Се було власне впливом мого бажання – бути чоловіком, освіченим чоловіком, не лишатися чужим у жоднім такім питанні, що складається на зміст людського життя. А пізнавши що-небудь, я бажав і всіх сил докладав довести й інших до того, щоб зацікавилися тим і розуміли се.»
Перегляд файлу

Тема. І.Я.Франко. Життєвий і творчий шлях митця.

Мета. Ознайомити учнів з етапами життєвого і творчого шляху письменника,

           розкрити жанрове й тематичне розмаїття його творчості;

           формувати власне ставлення до таких особистостей, як Франко;

           виховувати інтерес до творчості письменника.

Обладнання. Портрет І.Франка, виставка творів письменника, епіграф до

            уроку, презентації учнів.

 

                                            Ми не можемо , мабуть,жодної ділянки людського

                                            духу , в якій би він не був великий.

                                                                                      П.Загребельний

 

                                Хід уроку

I.Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

     Оголошення теми й мети уроку.

III. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Вступне слово вчителя.

Віддаючи належне Івану Франкові як громадському діячеві, ученому-

літературознавцеві й філософу, критику й теоретику літератури, ми

найбільше уваги приділяємо в основному його спадщині- художній

творчості, де з винятковою силою виявився характер Франкового

обдаровання.

  Ми познайомимося з Франком насамперед як з людиною великого

серця, високих поривів, щирих вболівань про долю українців.

  Сам Великий Каменяр сказав так: « Я в усій своїй діяльності бажав

бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком. Мені закидували, що я розстрілюю свою діяльність, пере-

скакую від одного заняття до іншого. Се було власне впливом мого

бажання – бути чоловіком, освіченим чоловіком, не лишатися чужим

у жоднім такім питанні, що складається на зміст людського життя.

А пізнавши що-небудь, я бажав і всіх сил докладав довести й інших

до того, щоб зацікавилися тим і розуміли се.»

 

-Пишемо дату, тему уроку, записуємо епіграф.

 

  1. Слово учнів- біографів. Презентація учня.

Клас складає конспект.

  1. Доповнення вчителя.

Слід відзначити і занотувати, що початок літературної діяльності припадає

на період навчання Франка в гімназії.(Перший мій вірш під заголовком

«Великдень» був присвячений пам’яті мойого батька Якова Франка, що

Вмер опівночі великодньої суботи 1865р.)

 

                      Франко і любов

         1.У Франка була велика любов- Ольга Рошкевич, проте вона вийшла заміж за

             священика Озаркевича. Саме вона була великою натхненницею багатьох

             творів письменника. Розрив між закоханими стався у 1879р. Батько після

             арешту  Франка категорично заборонив їм бачитися. Ольга прийняла пораду

             батьків і вийшла заміж.

              Є багато версій щодо стосунків Ольги та Івана. Про їхню любов написані

             книги  Петра Колесника «Терен на шляху», Романа Горака «Тричі мені являла-

             ся любов». Для Франка протягом усього життя було священним ім’я Ольги,

             а колишня наречена до самої смерті зберігала Іванові листи, в останню свою

             старечу весну сплела вінок з весняних квіток і почепила на хрест, поставлений

             в честь скасування панщини в Галичині 1848 року, під яким колись зустрічала-

             ся з Франком, а сестрі Михайлині заповідала покласти їй у труну листи, з

             якими не хотіла розлучатися й після смерті і які тепер, звісно, втрачені для

             читачів. Але осуджувати Ольгу за цей вчинок не можемо: кожна людина має

              право на своє особисте, на свою дорогу таємницю.

               2.Другим коханням Франка значно пізніше стала Юзефа Дзвонковська,                                         красуня небаченої вроди. Франко освідчився їй у любові, просив руки,

але Юзя, знаючи про те, що в неї туберкульоз і вік її недовгий, відмовила

Франкові і померла самотньою тридцятилітньою народною вчителькою.

Між Ольгою та Юзею було багато спільного- витонченість натури, шля-

хетність, делікатність, краса, самопожертва наче дублювали одну кохану

іншій.

  1. Третя любов- Целіна Журовська- мала зосім інший характер. Це була єдина з коханих  Франка. Яка не любила поета, не розуміла його поривань,

холодно реагувала на освідчення й вірші і тільки на схилі віку втямила,

хто любив її й обезсмертив своєю любов’ю.

    Про три свої великі любові Франко найкраще сказав у поезії «Тричі

мені являлася любов» (зачитую вірш).

 

                 Навчання

        Влітку 1875 року Франко успішно закінчив гімназію, а 14 жовтня його зарахували

   на філософський факультет Львівського університету. Юнак і тут виявив здібності і

  вже з січня 1876 року почав одержувать 210 злотих і з заохочувальної стипендії

  фонду С.Гловінського, а також, як найталановитіший студент, був звільнений від       

   оплати за навчання.

      Саме тут найбільше беруть його в полон книги. Колишній товариш Франка

   А. Дольницький згадує: «Без книжки під пахвою рідко коли можна було його стріну-

   ти на вулиці. А що прочитав, те ізатямив на все життя».

 

                                       Арешти

      12 червня 1877р. за зв’язки з революціонерами російськими та українцями зі

   Сходу Франка знову посадили в тюрму.

     «Запхали мене до найгіршої камери, до злодіїв, убивць та інших звичайних злочин-

    ців,» підсумовував юнак. У камері було 18-28 чоловік, злочинці зробили місце

    Франкові біля вікна, де було найхолодніше, і в окремі дні поет прокидався припоро-

   шений снігом.

      Політичний процес над Франком і його друзями був довгим, і поетові довелося

   відбути шість тижнів суворого режиму у львівській в’язниці «Бригідка». Ув’язнення

   вплинуло на долю, на кар’єру, на вибрану в житті дорогу. «Вибив із колії засуд

   Павлика і мене,- писав Франко,- ми були студенти філософії, числили на педагогічну

   кар’єру, а тепер мусили попрощатися з нею і добиватися хліба наразі журналісти-

   кою».

      4 березня 1879 року Франка знову затримала поліція, підозріваючи у зв’язках з

   селянами  Москалівки, які збунтувалися і побили війта. Тримісячне слідство

   нічого не встановило, але Франка треба було неодмінно покарати й принизити.

   Тому юнака відправили в Нагуєвичі етапом, як відправляли тільки волоцюг, злодіїв

   і вбивць.

 

                                 Одруження

    У лютому 1885р. Франко поїхав до Києва. На вечорі творчої інтелігенції він позна-

   йомився зі слухачкою Вищих університетських курсів для жінок Ольгою Хорун-

   жинською. Через рік у травні вони одружилися. Чи любив він свою дружину, якщо

   писав, що одружився з нею «з доктрини», тобто їх шлюб мав символізувати єдність

   Східної та Західної України? Трудно сказати.

    Хорунжинська вивчила українську мову, народила йому чотирьох дітей, дала гроші

   на навчання в аспірантурі. Хіба цього мало? Хіба це не свідчення жертовності й лю-

   бові.

 

                                  Арешт

   Наступний арешт Франка 1889 року. Франко зустрічався зі студентами зі Сходу, де

   велася розмова про те, що в майбутньому не буде кордону між Галичиною і Вели-

   кою Україною. Ця розмова  стала відома поліції. На квартирі Франка зробили обшук

   і кинули поета на 10 тижнів у тюрму. Голкою на в’язничній стіні Іван Якович напи-

   сав 49 сонетів і створив оповідання «До світла».

     Останні роки минулого і перші нового століття стали для Каменяра найпліднішими:

   з 1890- вийшло 7 поетичних і 8 прозових збірок.

     Тридцятип’ятирічний Франко в Галичині уже вважався найперспективнішим вче-

   Ним, який опублікував численні праці з історії української літератури, де дав чудові

   Розвідки про творчість Т. Шевченка, Ю.Федьковича, С.Руданського.

 

                                       Навчання

    Університет Франкові довелося закінчувати в Чернівцях, де під час зимового се-

   местру він склав усі необхідні екзамени й одержав атестат, без якого не міг бути

   допущений до докторського іспиту. Того ж року він відбув до Відня і через півроку,

   в червні, склав обидва іспити з відзнакою, а згодом і захистив дисертацію.

     1 липня 1893 року Іванові Франкові було надано ступінь і титул доктора філософії.

     Великі мрії викладати у Львівському університеті розбилися. Цісарська влада і

   польська шляхта не бажала в стінах найбільш прогресивного вузу мати революціо-

   нера, хоч Франко успішно прочитав лекцію «Наймичка» Т.Шевченка, хоч студенти

   й викладачі щиро вітали його, посаду Франкові не запропонували.

 

                                      Творчість(презентації учнів)

  1. Твори для дітей.

У 1890 році було засновано журнал «Дзвінок». У ньому Франко опублікував свою

першу казку «Лис Микита». Поява цього твору ,  а також дещо пізніше написаних

казок, які згодом увійшли в збірку «Коли ще звірі говорили», не були випадко-

вими. У самого Івана Франка уже підростало четверо дітей: Андрій, Тарас, Петро,

Ганна.

  1. Поетична творчість.

Видані збірки «Зів’яле листя», «Мій ізмарагд» були зустрінуті критикою неодно-

значно .І поетові доводилося звертатися навіть до само втішання, що відбилося,

наприклад, у вірші «Україна мовить»:

                     Мій синку, ти би менш балакав,

                     Сам над собою менше плакав,

                     На долю менше нарікав!

                     На шлях тернистий сам подався

                     І цупко по тернах подрався,-

                     Чого ж ти іншого чекав?

  1. Поеми.

У 1905 р. Каменяр створив найсильнішу свою поему «Мойсей».

 

 

 

     4.   У 1906-1907рр. науковець написав надзвичайно цінний «Нарис історії україн-

ської літератури». Щоб видати цю працю, письменник був готовий зробити позику, віддавши в заставу свій будинок.

5.Прозові твори.

 

6.Драматургія.

   У січні   1893р. закінчувався конкурс на драматичний твір. Франко надіслав

   «Украдене щастя». Драма одержала  третє місце. Як не дивно, перше й друге зайняли значно слабші твори, але їх автори не були «неблагонадійними».

 

7. Франко і народна творчість.

 

8. Фольклор у художній творчості І.Франка.

 

                                Життєві труднощі

   У травні1897р. Франкові зробили операцію очей. Цей рік можемо вважати

найтруднішим у житті письменника.

   Франка цькували, йому погрожували. Дружина не змогла винести цькувань,

 нервово захворіла. Камінь, який був кинутий у Франка на вулиці, потрапив

 у голову синові Андрієві, який промучився після цього рік (травма викликала

  епілепсію зі страшними приступами) і помер.

   Ім’я Франка лунало у Східній Україні. У вересні 1906р. вчена рада Харківського

   університету надала Франкові почесний ступінь доктора російської словесності

   й видала диплом.

     Франко тяжко захворів: турбували нирки, почався параліч рук.

  Під тиском громадськості  Наукове товариство ім.Шевченка встановило Франко-

  ві досмертну пенсію в сумі 200 крон щомісяця. Це все-таки була велика підмога.

      1914 рік. Перша світова війна. Обидва сини пішла на фронт. Дружина, пере-

  живаючи за синів, ще тяжче захворіла.Злидні обсіли хату. «Мені грозить просто

  голодна смерть,»-писав Іван Якович у ті дні.

      9 березня 1916 р. Франко написав заповіт, за яким бібліотеку, рукописи та

  документи передав Науковому товариству ім.Т. Шевченка, а майно залишив

  дітям .

 

      Помер 28 травня 1916р. о 18 годині. Некрологи надрукували десятки газет

 Європи. Похорон був багатотисячним, але поховали Франка у чужому склепі й перенесли прах на те місце, де він знаходиться сьогодні, але через 16 років. На

могилі встановили символічну скульптуру каменяра, хоч Франко був скоріше

Українським Мойсеєм,ніж скало ломом.

 

    Велич Франка надзвичайна. Свідченням цього є факт, що Всесвітня Рада Миру

9 квітня 1956р. в Стокгольмі ухвалила відзначати цей рік (а тоді виповнювалось

100 років від дня народження Франка) у всіх країнах світу. Є місто Івано- Фран-

ківськ.  У Львові музей І.Я.Франка. У Києві театр ім.І.Я.Франка. Ім’ям поета

названі вулиці.

 

IV.Підсумок уроку, виставлення оцінок.

   Отже, можемо зробити висновок, що діяльність І.Франка багатогранна. Зверніть

увагу на таблицю.

                   Багатогранна діяльність І.Франка

Літературна діяльність                                         Наукова діяльність

  1. Поет.                                                               1. Теоретик літератури.
  2. Прозаїк.                                                          2. Етнограф.
  3. Драматург.                                                     3.Історик.
  4. Публіцист.                                                     4.Філософ.
  5. Фольклорист.                                                5. Економіст.
  6. Перекладач.
  7. Літературний критик.

За весь творчий шлях І.Франко видав сім збірок поезій, ряд поем, оповідань,

          повістей, романів, драматичних творів, величезну кількість перекладів зі

          світової літератури: давньоарабську поезію, давньоіндійські поетичні пам’ятки,

          античну поезію (Гомер, Гесіод, Софокл, Сапфо та ін.) ,антологію грецьких

          поетів, у яку вміщено твори 166 авторів, римської поезії, балади народів світу

          (давньонімецькі, давньокитайські, італійські, португальські та ін..), французьку,

          італійську поезію, поезію скандинавських, слов’янських країн. Чимало творів         

          письменника друкувалися тільки в періодичній пресі або залишалися в руко-

          писах.

             І.Франко був людиною енциклопедичних знань та здібностей.

              Академік О.Білецький писав про Франка: «Перед нами – дійсно феноменальна

           людина, до якої важко підібрати аналогічну фігуру в інших літературах світу.»

-Коли народився І.Франко?

-Яку освіту отримав письменник?

-Коли І.Франко почав літературну діяльність?

-Назвіть поетичні збірки І.Франка («З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій Ізма-

рагд», «Із днів журби», «Semper tiro» («Завжди учень»), «Давнє і нове», «Із літ моєї

молодості»).

-Які оповідання написав Франко, їх тематика?

-Назвіть великі прозові твори письменника (повість «Борислав сміється», «Перехресні

стежки»).

-Які драматичні твори написав І Франко («Украдене щастя», «СОН князя Святослава»,

«Рябина», «Учитель»).

 

IV. Домашнє завдання.

      Скласти схему «Багатогранна діяльність І.Франка, користуючись конспектом і

       Підручником.

        Опрацювати матеріал підручника.

 

-

 

 

 

 

 

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
6 травня 2019
Переглядів
382
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку