Ідейно-художній аналіз поетичного твору М.Вороного «Євшан-зілля»

6клас

Тема. Ідейно-художній аналіз поетичного твору  М.Вороного «Євшан-зілля»

виховувати  почуття любові до поетичного слова, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: розвиток комунікативних вмінь і навичок

Методи навчання: фронтальна бесіда,  самостійна робота, робота з текстом,     активний  метод навчання — робота в малих  групах, інтерактивний метод —  «Мікрофон».

Форми роботи: фронтальна, групова, робота в парах, індивідуальна

Епіграф:    

Троянди, як відомо, запашні.

На смак приємні груші соковиті.

Важливіший за них людині хліб.

А в творі найцінніше буде — глиб.

Михайло Доленго

                                           Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

 1. Організаційний момент

 2.  Повідомлення теми, мети й завдань

Слово вчителя

      Щоб мати  позитивний результат праці на сьогоднішньому уроці ми повинні

ЗНАТИ: алгоритм  аналізу поетичного твору;  як  правильно аналізувати ліричний твір; ідейно-тематичне спрямування вірша;

ЦІНУВАТИ: значення поетичного слова,  результативність своєї праці,  любов до  рідного краю, людей.

  ІІ.  Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

1.Слово вчителя. Видатний педагог В. О. Сухомлинський стверджував: «Хто відчуває красу слова і може словом передати найтонші відтінки людських думок і почуттів, той під­німається на сходинку справжньої культури.»  Ліна Костенко Писала: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

2. Лексична робота

 Пояснити лексичне значення слова  глиб

Пояснити вислів добро твориться ні за так.

Підкреслити слова, вжиті в переносному значенні.

Визначити тему та головну думку поезії.

Передати враження від поезії.

3.Вправа «Мікрофон».

- Яке значення у вашому житті мають вірші?

 

ІІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

   1.  Визначення  сюжету  твору.

   Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика тих, хто край свій рідний «...зацурали, занедбали...».

   Зав'язка: ханський син потрапив з ясиром до князя Володимира; ба­жання половецького хана за допомогою гудця повернути єдину ди­тину на Батьківщину.

   Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля.

   Розв'язка: роздуми автора над складною долею українського народу, який потрапив у полон до хана і не має вже шляху вороття додому.

 2.Повторення відомостей з теорії літератури.

   Ліро-епічний твір — твір, що поєднує в собі ознаки лірики й епосу. Такі твори мають розгорнутий сюжет (від епосу), написані у формі віршів, з великою кількістю виражених почуттів (від лірики): дума, поема, байка, балада.(Слайд №3)

   Поема — ліро-епічний опо­відний твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей; зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами; великий віршований твір з оповідним чи лі­ричним сюжетом. .(Слайд №4)

3. Лексична робота.

  Визначити лексичне значення слова «євшан-зілля». (Слайд №5)

 Слово "євшан" за походженням тюркське.  У тлумачному словнику  воно має кілька значень.

1 значення. Євшан-зілля /полин/ - символ пам'яті; рідної землі, Батьківщини; своєрідний  пароль  українців.
2 значення.  Євшан-зілля /полин/ - степова  запашна  рослина  з  червоним або пурпуровим  цвітом.

 

IV. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нових знань

1. Надання необхідної інформації

Ідейно-художній аналіз поетичного твору

Схема аналізу ліричного твору

1.Автор, його місце в літературі.

2.Історія написання, збірка, до якої ввійшла поезія. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо). (Слайд №6)

3. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні) і т.ін.

(Слайд №7)

4. Рід літератури :

- епос,

-  лірика,

- драма,

- ліро-епос.

(Які твори вивчали цього роду) .(Слайд №8)

5. Вид ліричного твору( громадянська, філософська, пейзажна, інтимна лірика). (Які твори вивчали цього  виду ліричного твору) (Слайд №9)

6. Жанр твору.( Які твори вивчали цього жанру) (Слайд №10)

7.Тема. (Слайд №11)

8. Ідея (основний мотив):

- ностальгія,

- розлука,

-  захоплення,

-  возвеличення,

- засудження…(Слайд №12)

9. Основна думка(Слайд №13)

10. Композиція (якщо є). Сюжетні лінії (якщо є).

11. Образи, символи (якщо є) твору.

12. Настрій (мінор, мажор). (Слайд №14)

13. Характеристика ліричного героя

- людина, яка залюблена у природу…

- людина, яка переживає за…

- людина, яка захоплюється…

- людина, яка вболіває за…

- людина, яка сумує за… (Слайд №15)

14. Художні засоби, їх роль(Слайд №16)

15. Рядки, що стали крилатими

16. Форма (монолог, діалог…), види строф, римування , розмір. (Слайд

№17)

17. Враження від  прочитаного ( вірш спонукав задуматися…)(Слайд №18)

 Його актуальність на сьогодні. Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією.

18. Поетичні паралелі ( хто з письменників звертався до цієї теми)

(Слайд №19)

19. Доля поезії (якщо відомо): (Слайд №20)

- стала народною,

- покладена на музику,

- створено інші твори

2.   Виразне вибіркове читання твору.

3. Робота в парах . Визначити історію написання твору, вказати автора та його місце в літературі.

 Історія написання «Євшан-зілля».

       Доля України, проблема історичної пам'яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році пін написав прекрасну зворушливу поему «Єв­шан-зілля». Цей твір — авторська інтерпретація дуже давньої легенди, про яку

М. Вороний дізнався з Іпатського літопису.

    Автор її не просто переповідає, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю. Поема перено­сить нас у часи існування Київської Русі, під час князювання Володимира Мономаха.

 4. Робота в групах.

1-ша група. З’ясувати, яка назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні) і т.ін.

 2-га група . Визначити рід літератури . Які твори  цього роду вивчали на уроках української літератури?

3-тя група.  Визначити вид ліричного твору. Які твори вивчали цього  виду ліричного твору?

4-та  група. Визначити  жанр твору. Які твори  цього жанру вивчали на уроках української літератури?

5. Колективна робота. Ідейно-художній аналіз твору.

  Тема: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського

 сина , який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на

Батьківщину за допомогою євшан-зілля.

 Ідея: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просто­рів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і від­цурався

від неї.

 

 Основна думка:

1)  щастя можна знайти тільки на рідній землі;

2)  «...хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають».

6. Робота з підручником.

  Характеристика ліричного героя за  питаннями.

- Про які часи говориться в поемі?

- Як ставиться князь до хлопця?

- Чому хлопець забув рідний край?

- Чи можна осуджувати хлопця? Чому?

- За яких умов хлопець прийняв судця?

- Чи любить свій край хлопець?

7. Самостійна робота.

Виписати  художні засоби,  визначити їх роль

І-варіант – епітети.

2-варіант – метафори.

3-варіант – порівняння, риторичні окличні, питальні  речення

4-варіан - рядки, що стали крилатими.

8. Колективна робота.

  Визначити  форму , види строф, римування .

9. Вправа «Мікрофон»

 Враження від  прочитаного ( вірш спонукав задуматися…)

10. Випереджуючі завдання .

Поетичні паралелі ( хто з письменників звертався до цієї теми).

  У творі В.Малика  «Фірман султана» ( програмовий твір , вивчається у

7 класі) один з героїв (Ненко) також маленьким був забраний у полон до татар. Мати хотіла його побачити перед смертю. Його силою привезли до рідних, і тільки тоді, коли він зустрівся з матір’ю, він  поклявся не вбивати близьких йому людей.

   Усім відома українська полонянка Настя Лісовська прожила своє життя  у турецькій неволі. Вона часто згадувала Україну, тому що її полонили дорослою і вона добре пам’ятала своїх рідних. 

Доля поезії:(- стала народною,- покладена на музику,- створено інші жанри).

V.  Підсумок уроку

Слово вчителя

У кожного є клаптик землі, де він  народився.

У кожного є зірка, яка благословила його у дорогу,

У кожного є дерево роду, яке своїм корінням дістає

Найглибших джерел і напуває його соками.

У кожного є слово, від якого почався він як людина…

Але не кожен має мужність і розум

На все життя зберегти у собі відчуття свого клаптика землі,

Висоту і незайманість своєї зірки, гордість свого дерева роду,

Яке зробило його людиною…

… І без якого немає і не буде йому  вірної дороги у житті.

VІ. Домашнє завдання