Індивідуальний план навчання з української мови. 6 клас. І семестр

Теми навчальних занять

Очікувані результати

Дата/час проведення консультацій,

видів контролю

Тема 1. Вступ. Краса й багатство української мови. Повторення, узагальнення й

поглиблення вивченого. Словосполучення. Речення. Головні і другорядні члени речення. Просте речення. Однорідні члени речення, вставні слова і звертання в простому реченні

Складне речення. Пряма мова. Діалог. Правопис префіксів, суфіксів, голосні в коренях і на межі значущих частин слова та основ

Лексикологія. Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова. Тлумачний словник української мови. Словник іншомовних слів

Лексична помилка (тавтологія, калькування, вживання слів у невластивих значеннях тощо) та умовне позначення її (практично)

Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): букви и, і. Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): правопис знака м’якшення й апострофа

Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження. Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова й терміни, просторічні слова

Пароніми (практично).

- знати й використовувати в мовленні засоби

милозвучності;

- усвідомлювати естетичну цінність української

мови;

- добирати засоби мови;

- знати визначення словосполучення й речення,

пояснювати різницю між ними;

- наводити приклади словосполучень, речень з

Однорідними членами, звертаннями, вставними

Словами, будувати такі речення;

- розставляти правильно розділові знаки в

простих ускладнених реченнях, на межі

складного речення;

- знати та розуміти значення термінів розділу

«Лексикологія»;

- пояснювати лексичне значення слова, поділ слів

на власне українські й запозичені;

- розуміти причини вилучення з активного

вжитку певних слів;

- пояснювати відмінність між

загальновживаними та стилістично забарвленими

словами;

- знати правила написання іншомовних слів;

- доречно вживати вивчену лексику у

власному мовленні

07.10.2022

16.00

http://meet.google.com/nqr-ttto-ho

 Тема 2. Фразеологія. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Фразеологічний словник . Джерела українських фразеологізмів. Урок мовленнєвого розвитку. Повторення вивченого про текст, його основні ознаки, особливості будови тексту, використання мовних засобів зв’язку між його частинами. Прислів’я, приказки, афоризми, крилаті вислови як різновиди фразеологізмів. Фразеологізми в ролі членів речення. Словотвір. Орфографія. Змінювання і творення слів. Твірне слово. Основні способи словотворення. Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слов. Зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом –ин (а) від прикметників на –ський, -цький; буквосполученням –чн- (-шн-). Зміни приголосних при творені відносних прикметників із суфіксами -ськ, -цьк, -зьк та іменників -ств(о), -цтв(о), -зтв(о). Складні слова. Сполучні -о, -е в складних словах. Творення і правопис складноскорочених слів. Правопис складних слів разом і через дефіс. Написання слів з пів-

-наводити приклади фразеологізмів;

- розуміти та пояснювати значення

фразеологізмів;

- використовувати доречно в мовленні;

- добирати синоніми та антоніми;

- визначати синтаксичну роль у реченнях;

- редагувати речення, у яких неправильно вжито

фразеологізми;

- знати основні способи словотвору;

- пояснювати чергування приголосних при

творенні слів;

- правильно записувати й вимовляти складні

 слова, пояснювати їх правопис;

- утворювати нові слова;

- створювати словотвірний ланцюжок;

- здійснювати словотвірний розбір слова;

- користуватися орфографічним словником

04.11.2022

17.00

http://meet.google.com/nqr-ttto-ho

 Тема 3. Морфологія. Орфографія

Іменник. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники загальні й власні, конкретні та абстрактні (повторення й поглиблення). Збірні іменники. Велика буква і лапки у власних назвах. Рід іменників. Іменники спільного роду

Число іменників. Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини. Відмінки іменників. Кличний відмінок. Відмінювання іменників.

-називати самостійні частини мови, наводити приклади;

- визначати самостійні частини мови, з’ясовувати їх

граматичні ознаки; розрізняти самостійні та

службові частини мови;
- знати морфологічні ознаки іменника;

-визначати належність іменника до певного роду,

відмінкову форму та число;

-розуміти особливості відмінювання іменників,

 що мають форму лише множини;

- доречно використовувати в мовленні іменники

 всіх числових та відмінкових форм

24.11.2022

16.30

http://meet.google.com/nqr-ttto-h

Тема 4. Поділ іменників на відміни й групи

Відмінювання іменників І відміни. Відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. Букви -а (-я), -у (-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни. Відмінювання іменників III відміни. Відмінювання іменників IV відміни

Відмінювання іменників, що мають форму лише множини. Особливості написання іменників у кличному відмінку. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові. Не з іменниками. Букви е, и, і в суфіксах -ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн(я), -ення(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о). Іменник Правопис складних іменників (повторення й поглиблення).

-класифіувати іменники за відмінами;

-порівнювати відмінкові закінчення іменників

різних відмін і груп;

-виявляти закономрірності у правописі

відмінкових

закінчень іменників певної відміни;

-визначати в іменниках вивчені орфограми;

-помічати й виправляти граматичні й

орфографічні помилки;

-обгрунтовувати написання вивченими

правилами

16.12.2022

16.00

http://meet.google.com/nqr-ttto-ho

Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу

19.12.2022