Індивідуальний план навчання з української мови (І семестр) для учня 8 класу, який здобуває освіту за сімейною (домашньою) формою навчання.
Затверджено
Директор________
Індивідуальний навчальний план
для учня/-иці 8-А класу _________________,
який/яка здобуває освіту за сімейною (домашньою) формою навчання
Українська мова (учитель А.Сербул)
План складено згідно з програмою, затвердженою Наказом міністерства освіти і науки України від 07.06. 2017 №804
Очікувані результати |
Теми навчальних занять |
Дата/час проведення консультацій, видів контролю |
Учень (учениця): Знаннєва складова знає, що вивчають такі розділи науки про мову, як лексикологія та фразеологія, орфографія та морфологія; знає та пояснює лексичне значення слів і фразеологізмів; називає групи лексики; знає самостійні та службові частини мови; знає виражальні можливості кожної із самостійних частин мови; знає правила правопису слів. Діяльнісна складова доцільно використовує в мовленні різні групи лексики, фразеологізми; визначає й аргументує належність слова до певної групи лексики; здійснює адекватний добір слів для складання висловлення певного змісту та стилю; визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль самостійних частин мови; обґрунтовує правопис слів правилами; користується лінгвістичними словниками різних видів; редагує речення й тексти, у яких допущено лексичні та граматичні помилки. Ціннісна складова виявляє прагнення поліпшувати власне мовлення, добирати адекватні змістові висловлення слова та фразеологізми, правильно використовуючи частини мови; усвідомлює необхідність грамотного письма як важливої характеристики особистості; прагне втілювати своє розуміння цінностей у практичному житті. |
Тема 1. Вступ. Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання та впливу. Повторення та узагальнення вивченого. Лексикологія. Фразеологія. Морфологія й орфографія. Основні правила правопису (за вибором учителя).
|
10.10.2022 16:00 http://meet.google.com/nqr-ttto-ho
|
Учень (учениця): Знаннєва складова знає та розуміє предмет вивчення синтаксису й пунктуації; розуміє й пояснює різницю між словосполученням і реченням; реченням простим і складним. Діяльнісна складова розрізняє головне й залежне слова у словосполученні; аналізує будову словосполучень, види за способами вираження головного слова; складає словосполучення й речення різних видів, визначає серед них синонімічні; розпізнає речення прості та складні; редагує словосполучення, речення й тексти, помічаючи й виправляючи граматичні помилки; використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні; робить тематичні виписки та складає конспект науково-навчального тексту. Ціннісна складова усвідомлює важливість кожного словосполучення й речення для чіткості вираження думки; обґрунтовує важливість опрацювання науково-навчального тексту у формі його конспектування. |
Синтаксис. Пунктуація. Словосполучення й речення. Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова. Речення. Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Граматична помилка та її умовне позначення (практично).
|
|
Учень (учениця): Знаннєва складова розуміє й пояснює відмінність між різновидами аудіювання; знає особливості будови опису пам’ятки історії й культури. Діяльнісна складова розпізнає вжиті в прослуханому тексті типи мовлення: розповідь, роздум, опис; розпізнає в тексті розповідного характеру опис пам’ятки історії та культури, аналізує його будову. Ціннісна складова усвідомлює важливість дослідження, вивчення й збереження пам’яток історії та культури з метою збереження історичної пам’яті народу й виховання в молоді патріотизму. |
|
|
Учень (учениця): Знаннєва складова знає члени речення, способи вираження їх; ставить розділові знаки в простому двоскладному реченні, пояснює їх пунктуаційними правилами. Діяльнісна складова визначає головні та другорядні члени речення; розрізняє речення двоскладні та односкладні; визначає види присудків, обставин у реченнях, прикладку як різновид означення, способи вираження підмета, присудка, означень, додатків та обставин; інтонує правильно речення різних видів, за допомогою логічного наголосу передає різні змістові та емоційні відтінки значення; записує прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання; знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила; аналізує будову простого двоскладного речення, переказує та створює тексти різних стилів з поєднанням різних типів мовлення; робить повідомлення на тему про мову, що вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі. Ціннісна складова оцінює виражальні можливості простого двоскладного речення в текстах різних стилів; обґрунтовує важливість дослідження, вивчення й збереження пам’яток історії та культури. |
Тема 2. Просте речення. Двоскладне речення. Головні й другорядні члени речення. Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. Тире між підметом і присудком. Узгодження головних членів речення. Речення поширені й непоширені (повторення). Порядок слів у реченні. Логічний наголос. Означення, додаток й обставини як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Види обставин (за значенням), способи вираження їх. Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами. |
07.11.2022
16:00
|
Учень (учениця): Знаннєва складова знає структуру та мовні засоби, характерні для тексту-опису місцевості; Діяльнісна складова складає речення, типові для тексту-опису місцевості; переказує розповідний текст із елементами опису місцевості. |
|
|
Учень (учениця): Знаннєва складова знає види односкладних речень, пояснює будову односкладних речень кожного з типів; пояснює розділові знаки в неповних реченнях. Діяльнісна складова розрізняє речення односкладні й неповні; визначає види односкладних речень (також як частин складних речень); конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення; правильно використовує їх у власному мовленні; ставить правильно тире в неповних реченнях й обґрунтовує його використання; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила; правильно будує тексти різних типів і стилів, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень; вживає в мовленні речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми; використовує в текстах-описах називні речення для позначення часу й місця; доречно вживає неповні речення в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення невиправданих повторів; правильно інтонує неповні речення; складає опис місцевості. Ціннісна складова сприймає спілкування як цінність; оцінює й осмислює ситуацію спілкування; відчуває стан співрозмовника, виявляє емпатію; оцінює виражальні можливості й роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів. |
Тема 3. Односкладне речення. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладне речення як частина складного речення. Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях.
|
12.12.2022 16:30 http://meet.google.com/nqr-ttto-ho
|
Оцінювання навчальних досягнень вивченого матеріалу |
|
15.12.2022 |