Ігрові та творчі форми музичного образу

Про матеріал
Через ігрові та творчі форми роботи виявити та показати творчій потенціал,творчу індивідуальність кожної дитини.
Перегляд файлу

 

 

 

Методична розробка   уроку : «Ігрові та творчі форми музичного образу»

              Керівник  вокального колективу «КРАПЛИНКА»  Валько Галина Василівна

 

  Характеристика уроку:

За змістом

Поглибити знання учнів щодо музичного образу, характеру тематизма, засобів музичної виразності, простої одночасної форми (період).

За способами навчальної діяльності

Використання технологій колективного естетичного виховання, ігрових технологій, технологій інтенсифікації навчання на основі схемних та знакових моделей навчального матеріалу.

 

Мета уроку:

Через ігрові та творчі форми роботи виявити й показати творчій потенціал, творчу індивідуальність кожної дитини.

 

Завдання уроку:

Навчальні

  • формувати у дітей  вміння слухати й аналізувати музичні твори;
  • закріпити та узагальнити знання учнів щодо засобів музичної виразності;
  • формувати вміння звязувати характер прослуханої музики із засобами музичної виразності;
  • закріпити теоретичні знання – літерне визначення нот, кварто-квінтове коло тональностей.

Розвивальні

  • розвивати в учнів навички чистого інтонування у одноголоссі та багатоголоссі, відчуття ритму, гармонії;
  • розвивати вміння працювати у ансамблі (співати, грати на сопілках, акомпанувати);
  • активізувати творчій потенціал учнів, стимулювати їх спроби до творчого самовираження;
  • розвивати вміння вербально інтерпретувати свої слухові враження.

Виховні

  • залучати учнів до надбань світової музичної класики;
  • виховувати в учнів музично-естетичний смак, слухацьку увагу;
  • підтримувати інтерес та позитивне ставлення до музики.

 

Технічні засоби навчання:

  • компютер;
  • стереосистема.

Матеріали:

  • портрети композиторів Ф. Шопена, Л. Бетховена;
  • диск із записами Ф. Шопена, Л. Бетховена;
  • навчальний посібник В. Фліс, Я. Якубяк;
  • «німі» клавіатури учнів.

Музичні інструменти:

  • фортепіано;
  • синтезатор;
  • ударні інструменти (бубон, маракаси, трикутник).

Музичний репертуар:

  • Ф. Шопен Вальс cis-moll op. 64 №2;
  • Д. Кабалевський «Колискова»;
  • Л. Бетховен Соната №14 I частина;
  • Е. Преслі «Love me Tender»;
  • І. Грибуліна «Пісня про школу»

 

Хід уроку

 

  1. Музичне привітання учителя до дітей та відповідь учнів (на 2 голоси): «Добрий день!».  Учитель оголошує тему уроку, підкреслюючи ціль – розкрити й показати таланти кожного учня, використовуючи ігрові й творчі форми роботи на уроці.
  2. «Почнемо зі слухання чудової музики» (педагог показує учням портрети Л. Бетховена й Ф. Шопена). «Ми вже знайомилися з творчістю цих композиторів. Одного з них називали «поетом фортепіано», другий вважав, що «музика повинна висікати вогонь з людських грудей». Прослухавши музичний фрагмент, спробуйте самостійно визначити, кому з цих митців він належить?» (Звучить фрагмент Вальсу cis-moll op. 64 №2 Ф. Шопена. Діти відповідають, що ця музика більш схожа на твори Шопена – ніжні, мелодичні. Вони аналізують, завдяки яким засобам музичної виразності композитор створює такий романтичний музичний тематизм: мінорний лад, помірна динаміка, спокійний ритм, «вальсовий» акомпанемент. Вчитель називає тональність вальсу – cis-moll. «Як це зрозуміти?»
  3. Переходимо до теоретичної розминки (гра «Літери»).
    Під акомпанемент синтезатора діти показують на своїх «німих» клавіатурах хроматичну гаму від ноти «до», ритмічно примовляючи: c-cis-d-dis-e (зупинка), f-fis-g-gis-a-ais-h (зупинка) та у зворотньому напрямку: h-b-a-as-g-ges-f (зупинка) –e-es-d-des-c.
     
  4. Гра «Робот-дієз».

Ми збираємо всі мажорні дієзні тональності у кварто-квінтове коло й крокуємо за клавіатурою лівою та правою руками по черзі: ч.5↑-ч.4↓- ч.5↑-ч.4↓ і т.ін., починаючи від клавіши «до» першої октави. При цьому промовляємо: «C-dur – знаків немає, G-dur – один дієз, D-dur – два дієза» і т.ін.(закінчуючи тональністю Cis-dur).

Таким же чином проводиться гра «Робот-бемоль».

  1. Гра «Пальчики».

Вчитель запитує: «Скільки ключових знаків у тональності, наприклад, Ре-мажор (D-dur)?» Діти за клавіатурою швидко рахують кількість знаків у тональності та підіймають перед собою руку, показуючи на пальцях кількість ключових знаків.

  1. Зупиняємось у тональності E-dur. Інтонуємо гаму, обернення головних тризвуків, тритони з розв’язанням, домінантсептакорд. Акордову послідовність Т – S – Т – D6 – Т інтонуємо на три голоси, домінантсептакорд інтонуємо на чотири голоси.
  2. Співаємо фрагмент «Колискової» Д. Кабалевського (період) у тональності E-dur.
  • Обговорюємо характер (спокійний, лагідний, врівноважений);
  • обговорюємо засоби музичної виразності (лад, ритм, темп, динаміка, штрихи);
  • визначаємо музичну форму фрагмента (однотональний період);
  • граємо в гру «Створи свою каденцію до мелодії» (діти нотами імпровізують власні каденції);
  • прикрасимо ударними інструментами (діти відтворюють пульс на бубні, сильну долю на трикутнику та ритмічне ostinato: П П I I на маракасах, співаючи мелодію нотами).
  1. Слухаємо музичний фрагмент: Л. Бетховен Соната №14 «Місячна» (1 ч.).
  • Визначаємо характер музичного тематизму;
  • обговорюємо, завдяки яким засобам музичної виразності композитор створює такий тематизм;
  • гра «Упізнай, що змінилося?» Вчитель виконує початок Сонати №14 на роялі, змінюючи лад, темп, штрихи, регістр. Відповідно змінюється характер музики (діти відзначають, який саме засіб музичної виразності змінився й як це впливає на характер музичного твору).
  1. Ритмічні ігри.
  • Читаємо низку ритмів у розмірі з навчального посібника В.Фліс, Я. Якубяк «Сольфеджіо» для 5-го класу ДМШ (ліва рука відтворює пульс, права – ритм);
  • діти розгадують ритмічні загадки вчителя, а потім – один одного;
  • кожний учень імпровізує на ударному інструменті 1 такт у розмірі , створюючи «Ритмічний потяг» (під гармонічний акомпанемент вчителя).
  1. Робота з музичним матеріалом: пісня Е.Преслі «Love me Tender»    
  • Виконуємо нотами в тональності G-dur;
  • виконуємо на сопілках;
  • учні імпровізують на сопілках власну каденцію до мелодії;
  • підбираємо гармонічний акомпанемент на синтезаторі;
  • виконуємо мелодію ансамблем (сопілки з ударними інструментами у гармонічному супроводі учня на синтезаторі).
  1. Робота з музичним матеріалом: пісня І.Грибуліної «Пісня про школу»
  • Виконуємо перший куплет зі словами;
  • створюємо підголосок на сопілках (тональність G-dur);
  • повертаємось до гри «Літери» та підбираємо гармонічний акомпанемент на синтезаторі: G-G-G-C-//:Am/D-G/Em-Am/D-G://;
  • виконуємо ансамблем (співаємо, граємо підголосок на сопілках та акомпанемент на синтезаторі).
  1. Вчитель підводить підсумки уроку, наголошуючи на творчих здобутках кожного учня та бажаючи дітям подальших успіхів у спробах створення власних музичних творів.
doc
Додано
13 червня 2020
Переглядів
314
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку