"Ігрові технології і логічні завдання"

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

 

 

(ребуси, кросворди, чайнворди…

на уроках природознавства)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         ЮРЧЕНКО ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА

 

 

 

Зеленогайська СЗШ

2021р.

 

  Сучасне суспільство вимагає від школи підготовки підростаючого покоління, що хоче самостійно вирішувати життєво важливі питання, бути соціально активними, осмислювати події, вміти критично мислити, використовуючи шкільні знання для розв’язування реальних проблем. У державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» відзначається: «Загальна середня освіта повинна забезпечувати продовження всебічного розвитку дитини як цілісної особистості». Розвиток стає основним словом і внутрішньою сутністю сучасного педагогічного процесу в багатьох насамперед розвинених країн світу. Випускник школи, який буде жити й працювати в ХХІ столітті, повинен мати такі якості особистості, як уміння адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях, самостійно одержувати необхідні знання й застосовувати їх на практиці для розв’язання різних проблем, бачити труднощі, що виникають в реальному світі, й шукати раціональні шляхи їх подолання; усвідомлювати, де і яким чином знання одержані ним, можна застосувати в практичній діяльності; критично і творчо мислити, бути здатним генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, вміти збирати її, обробляти; встановлювати закономірності, формулювати гіпотези й аргументовано обґрунтовувати їх; бути комунікабельним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, запобігаючи конфліктним ситуаціям або вміло виходити з них; працювати над розвитком власної особистості.

    Сьогодні педагоги багатьох країн усвідомили необхідність реформування національних систем освіти, для того щоб учень став центральною фігурою навчального процесу. У зв’язку з цим зростає роль школи як одного з інститутів соціалізації підростаючого покоління.

    Соціалізацією називають процес розвитку людини, що проходить в умовах її взаємодії з навколишнім світом і пов'язаний зі спілкуванням і спільною діяльністю людей.

    Як свідчить досвід, найбільш ефективно розв’язати цю задачу можна, використовуючи такі методи навчання, які дозволять моделювати поведінку в конкретній ситуації. Найкраще для цього підходять рольові ігри, дискусії, метод проектів. Їх можна розглядати як методи навчання. Спрямовані на моделювання реальної дійсності. У процесі підготовки й проведення дискусій, рольових ігор, здійснення проектів учні формулюють цілі, визначають проблеми, працюють з різними, в тому числі  додатковими джерелами знань, аналізують отриману інформацію, виробляють шляхи розв’язання проблем, навчаються виконувати ту чи іншу соціальну роль. Важливим є й те, що ці методи поліпшують засвоєння знань і вмінь, підвищують інтерес до навчального процесу.

   

Словесні ігри допомагають привертати увагу учнів до вивчення більш важких тем, тим самим сприяють формуванню й розвитку їх пізнавальних інтересів, а отже, й загальному розвиткові. Так, пі час вивчення теми «Гідросфера» учням 6 класу можна запропонувати гру «Поміркуйте», зразок якої наводиться нижче:

1. –а-а – права притока Дунаю.
2. –а-а – ліва притока Волги.
3. –а-а – чеська назва річки Ельба.
4. –а-а – ліва притока Північної Двіни.
5. –о-а – річка у Франції.
6. –о-е - частина океану.
7. –е-а – річка в Росії.
8. –е-а – річка у Франції.
9. –м-р  – річка в Росії.
10.  –у-а – річка на Кавказі.

    Особливий інтерес викликають дидактичні ігри, що містять у собі завдання, розв’язання яких пов’язане з подоланням труднощів. Прикладом може бути гра, присвячена уявній морській подорожі навколо Євразії. У ході такої подорожі навмисне допускаються ті чи інші географічні неточності. Зрозуміло, виправлення знайдених неточностей вимагає знань географічної карти.

    Значну цікавість в учнів викликають завдання утрудненого характеру: чайнворди, кросворди, географічні задачі, головоломки, ребуси. 

    Чайнворди. Особливість їх полягає в тому, що слово, першу літеру якого записано в клітинку 1, останньою літерою має закінчитися в клітинці 2, а наступне слово починається з цієї літери, і так до кінця.

Чайнворд «Географія».

 

1	7									18
					14		16
			13			15			17	19
2
	6	8	12
3
			11
	5	9	10
4

 1. Річка в Європі. 2. Країна на Аравійському півострові. 3. Місто в Японії, на яке було скинуто американську атомну бомбу. 4. Порт на Єнісеї. 5. Штат у США. 6. Місто в Туреччині. 7. Півострів в Америці. 8. Столиця Ірландії. 9. Столиця Непалу. 10. Гірська система в Росії. 11. Країна на Близькому Сході. 12. Річка в Африці. 13. Місто в Пакистані. 14. Притока Обі. 15. Один з витоків Амуру. 16. Річка в Америці. 17 Частина світу. 18. Річка, що протікає на сході Росії. 19. вершина в горах Малого Кавказу.

 

 

 

 

 

    Кросворди. Сьогодні кросворди увійшли в практику нашого життя досить вагомо. Їх розв’язують в електричках, на вокзалах чи просто вдома під час відпочинку. Це свідчить про те, що людина хоче дізнатись про щось нове, невідоме й довести, що вона спроможна подолати труднощі, закодовані в цих кросвордах.

    Технологія географічних ігор більш-менш відома вчителю географії. Але надзвичайно мало є методичних посібників, які містили б географічні ігри. Серед дидактичних ігор вагоме місце займають кросворди. Бажано використовувати маленькі кросворди, що швидко розв’язуються учнями, легше робити висновки щодо учнівських операцій і за допомогою них формувати інтерес до географічного матеріалу.

 

Кросворди-малятка.

   

	1		2
3
4

    №1.

    По горизонталі. 1. Країна в Азії. 2. Відомий італійський вчений, який доводив, що Земля має форму кулі.

    По вертикалі. 1. Тварина Африки. 3. Відомий курорт Болгарії.

 

 

 

 

 

	1		2
3
4

    №2.

    По горизонталі. 1. Креслення нашої планети. 2. Країна в Африці.

    По вертикалі. 1. Столиця Афганістану. 2. Збірка карт.

 

 

 

 

	1		2
3
4

 

    №3.

По горизонталі. 1. Столиця Марокко. 2. Країна , розташована на березі Середземного моря.

По вертикалі. 1. Місто в Україні. 2. Штучна водна магістраль.

 

 

 

 

  

 Подібні кросворди (великі і маленькі) вчитель з учнями може скласти сам. Нині в моді сканворди. Як одні так і другі (можна організувати креслення на великих аркушах паперу) бажано розміщувати на дошці перед усім класом. Учні користуються ними досить успішно.

    Природознавство – цікава наука.

    Усім відомо, що природознавство – давня й разом з тим молода наука. Вона допомагає розуміти велич і красу рідної природи, виховує любов до Батьківщини.

    Пропонуємо Вам таку гру. Двом учням необхідно знайти літери, розкладені в хаотичному порядку на столі в класі або на сцені в залі, і скласти слова (речення) «Природознавство – цікава наука». Прикріплюють їх на дошку, щоб усі присутні в залі змогли прочитати цей вираз. Виграє той, хто виконає завдання та пояснить , що означає слово «природознавство». За правильну відповідь нараховують певну кількість балів.

 

    Слова в словах.

 

    Учитель пише на дошці якусь географічну назву, наприклад Караганда. З літер цього слова треба скласти інші географічні назви, не додаючи нових літер, а літери, які є в цій назві, в одному слові можна використовувати тільки один раз. Так з літер назви «Караганда» можна скласти назви: Канада, Ангара, Анкара.

    Клас поділяється на дві групи. По черзі учні кожної групи піднімають руки та відповідають.

  

    Міста й ріки.

 

    Учні сідають (наприклад по шість осіб) один проти одного. Перший учень, звертаючись до учня, який сидить проти нього, називає, припустімо, річку, а той повинен негайно назвати місто, що розташоване на цій річці, другий учень звертається до третього і т.д.

    Той з учасників команди, який затримався з відповіддю вибуває з гри, а його замінює інший. Якщо з команди виходить два учні підряд, команда програє.

    Учні сидять один навпроти одного. В одному ряду під номерами 1,3,5; у другому – 2,4,6. починати гру треба з жеребкування.

    П'ятнадцять кроків.

 

    Тематикою цієї гри, можуть бути прізвища мандрівників-географів, назви міст, річок, острові, півострові та інших географічних назв. Учитель домовляється з учнями, на яку тему буде проведено гру. У залі відмірюється 10-15 кроків. Учень має пройти відстань, з кожним кроком називаючи прізвища мандрівників або назву річки, міста тощо.

    На перший погляд здається, що це дуже просто, але виявляється, що з кожним кроком пригадувати назви стає важче. Перемагає той, хто пройде найбільше кроків, називаючи прізвища або перелічуючи назви міст, річок, озер тощо.

 

    У використанні ігрових технологій під час вивчення природознавства можна виділити чотири компонента. Перший з них – організаційний. Він визначає організаційну структуру гри (наприклад індивідуальна чи групова). Другий – операційний. Це коли учні виконують певні операції, вони мають початок і кінець. Третій  компонент процесуальний. Він визначає спосіб зміни ігрових циклів. До цього циклу належать спеціальні ігрові процедури, що визначають характер ігрового процесу (розв’язування кросвордів, чайнвордів, графічних головоломок тощо). Четвертий компонент – результативний, коли учні отримують певний результат від проведеної роботи.

 

    Використання ігрових технологій має велике значення для поглиблення природничих знань учнів.

1. На формування й розвиток пізнавальних інтересів учнів до природознавства великий вплив мають ті ігри, що містять у собі ситуації утруднення та різного характеру пізнавальні завдання.
2. Як засіб підвищення якості знань ігрові технології вимагають виховувати вольові зусилля учнів, сприяють творчому розв’язанню ними навчальних завдань теоретичного та практичного напрямів.
3. Інтерес до дидактичних ігор, що змушують напружувати думку, проявляться не завжди і не в усіх учнів відразу, тому пропонувати такі ігри поступово, не вдаючись до примусу. Природа гри така, що за відсутності абсолютно добровільної участі вона перестає бути грою, а примусити грати неможливо.
4. Розвиваючі ігри потребують особливої підготовки. Занадто важкі завдання можуть зробити учня байдужим до виконання. Тут потрібно дотримуватися принципу «від простого до складного».

Найістотнішими моментами під час підготовки є такі:

а) визначення місця природничих ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

б) цілеспрямоване використання їх етапах вивчення навчального матеріалу;

в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовки учнів;

г) підбір змісту ігрової діяльності, що базується на ідеях розвиваючого навчання.

Тільки за таких умов використання в процесі навчання природознавства дидактичних ігор може підвищити ефективність навчально-виховного процесу з природознавства.

 

 

Єдність наук

Як в моря річки вливаються,

Так природничі науки

З точними єднаються

Та з технікою сучасною

І з мистецтвом красним,

Аби людство розумом власним

Зуміло світу таїни дізнатись

Та й до майбутнього дістатись.

 

    Якщо правильно визначити назви наук, необхідних під час вивчення нашої планети Земля, то у виділеному горизонтальному рядку одержимо слово, яке в перекладі з грецької означає «землеопис».

 

							8
				5				9
	2		4
		3
					6
1г	е	о	г	р	а	ф	і	я

1. Комплекс наук про склад, будову та історію розвитку земної кори і Землі.
2. Наука про земну атмосферу та процеси, що в ній відбуваються.
3. Сукупність наук про живу природу.
4. Наука про всі мови світу, про загальні закони побудови слова та їх функції.
5. Комплекс суспільних наук, що вивчають минуле людства в усій конкретності та розмаїтті.
6. Наука, що вивчає «просторові форми і кількісні співвідношення реального світу».
7. Наука про природу, що вивчає найбільш простіші та загальні властивості матеріального світу.
8. Наука про відносини рослинних і тваринних організмів та утворених ними угруповань з довкіллям та між собою.
9. Наука, що вивчає перетворення речовин, які супроводжуються зміною їхнього складу та будови.

 

 

Як? Чому? Навіщо?

У кожній точці Землі

Ніколи б описати не змогли б,

Що відбувається і чому,

Коли б у опису тому

Процесів простих і загальних

Не застосували б

Фізику та хімію нагально.

Лиш маючи той спільний міст,

Розкрити можна потаємний зміст.

Далі точний розрахунок,

Та моделей обладунок.

Нарешті аналіз глибокий,

Аби пізнати світ широкий.

 

 

 

 

Хто? Що?

Біологія уявлення дає

Про те, як змінюється живе –

Рослини, мікроорганізми, звірі

Живуть, ростуть і помирають,

Та покоління виживають.

І злиті долею одною,

Мінливою та чарівною,

По-своєму завжди живуть вони.

Й людина – то вершина творення,

Що надає життю прискорення.

 

    Запитання

1. Де ростуть саргаси?
2. Чим пояснити наявність колючок у рослин пустель?
3. Навіщо в степових районах поля облямовані лісосмугами?
4. Що таке акліматизація? Коли людина може проходити акліматизацію?
5. Як називають людей, що збирають сік дерева, який дає натуральну речовину, за допомогою якої здійснюється герметизація?
6. Де ростуть і як називаються найбільші на Землі дерева?
7. Де раки зимують?
8. Де, як і чому плаче крокодил?
9. На скільки відрізняються максимальна та мінімальна температури повітря від нормальної температури людського тіла? В яких місцях зареєстровані ці температури?

Назвіть кімнатні рослини, батьківщиною яких є:

1. Посушливі нагір’я та пустелі Мексики.
2. Посушливі області Африки, пустеля Карру.
3. Джунглі Індії та Зондських островів.
4. Голландія.
5. Індонезія.

 

 

Чому? Коли?

Вирішувати питання тії

Належить геології,

Бо те, що бачимо нараз,

Не раптом якось склалося,

Не випадковість тут якраз.

Повторюючись багатократно,

В природних змінах, поетапних,

Гори і западин виростали

І полюсами тропіки ставали.

Пливе десь айсберг серед криг,

А там «димить» вулкан,

Земля лякається, дрижить,

І грізно котить хвилі океан.

    Запитання

1. Для чого були створені немагнітні дослідницькі судна?
2. Чому вода, потрапляючи у тріщини гірських порід, руйнує гори?
3. Чому сильно нагрівається труба, по якій зі свердли вони надходить нафта?
4. Наведіть приклади районів земної кулі, в яких є «молодші брати вулканів».
5. Що відбувається в кімберлітовій трубці вибуху під час утворення алмазу з графіту?
6. Яким чином, крім спалювання, можна використати горючі корисні копалини?
7. Де таке буває, те, що виливається, видозмінюючись, випадає?
8. У давнину римляни вважали це стихійне лихо «гнівом Плутона». Де відбувається це явище?
9. У назві яких географічних об’єктів утворене ім’я римського бога вогню?  

 

 

 

 

 

 

 

Загадки

 

     Золоте сховалось,

       срібне показалось.

                                (сонце, місяць)

     На полі оксамитовім

       Є чарівне письмо:

       Ясні, сріблясті літери,

       І пишеться само.

       Удень воно ховається,

       Щоб уночі світити,

       А з вас постарається

       Той може полічити.

                                                (зорі)

     Біг лис понад ліс

       Поміж хмарами навскіс.

       Було видно в темнім небі

       Золотий задертий ніс

                                              (місяць)

     Золоте барилечко

       Вранці прокотилося,

       Ні стукоту, ні гуркоту,

       Не впало, не розбилося.

       Коли ж, накрасувалося –

       За темний бір сховалося.

                                             (сонце)

     Що за лан за такий:

       Скрізь по ньому – світляки,

       А найбільший світляк

       Перегнувся, як черв’як.

                                             (місяць і зорі)

     Ішла дівчина з торгу,

       Несла гороху торбу.

       Усюди, де ступала,

       Горох порозсипала.

       Ні лопатою згребти,

       Ні мітлою замести.

       А почало світати –

       Нема чого збирати.

                                           (зорі)

 

 

Гра-вікторина.

    На дошці записані питання і варіанти відповідей.

    Клас ділиться на 2 команди. По 2 представники з кожної команд підкреслюють, правильну відповідь на дошці, решта дітей записує їх у зошиті. Відповіді оцінюються балами.

    а) Сонце – це: планета; зірка.

    б) Скупчення зір, що тягнуться світлою смугою з півдня на північ, - це: Молочний шлях; Чумацький шлях.

    в) Сонце – це найбільша і усіх зірок; найменші із усіх зірок; середньої величини.

    г) Сонце: обертається навколо своєї осі; не обертається.

    д) Планети – це: небесні тіла, які світяться: власним світлом; світлом відбитим від Сонця.

    е) У Сонячну систему входять: 9 планет; 10 планет; 3 планети.

    є) Найбільша планета: Меркурій; Плутон; Марс; Земля; Юпітер.

    ж) У кожній планеті є: однакова кількість супутників; різна  кількість супутників; є планети, що не мають супутників.

    з) Сонячна система у космосі: єдина; є багато зоряних систем.

    и) Наша Земля знаходиться на ІІ місці від Сонця; на ІІІ місці від Сонця.

 

Гра «Піймай м’яч».

    Хто піймав м’яч, зразу ж відповідає і передає вчителеві (або ведучому) назад після відповіді.

 - Яку територію України займає степ?

 - Яка середня температура січня, липня?

 - Чи достатньо вологи для рослин в період вегетації?

 - Як пристосовуються рослини до життя?

 - Яке забарвлення мають тварини?

 - Чи достатньо лісів на території степу?

 - Розкажіть про сільськогосподарську працю людей у степу.

 - Чим ще займаються люди?

 - Чому в степовій зоні створено заповідники?

 - Що таке степ?

 - Що означає охороняти природу?

 

Гра «Ромашка».

    На столі розкладають пелюстки ромашки, виготовлені із паперу. На кожній пелюстці написано по одному запитанню-завданню із минулої теми.

    Вчитель, взявши в руки пелюстки «ромашки», підходить до учнів, а вони, в свою чергу, вибирають собі «пелюсточку».

    Кожний зачитує своє завдання і дає відповідь.

 

    Ігрові природничі технології впроваджуються у навчальний процес на уроці чи  в позакласній роботі за допомогою різноманітних методів і прийомів (бесіда, проблемний виклад знань, зацікавленість, диво та ін.) і виступають як засіб спонукання та стимулювання учнів до навчальної діяльності.

     Цільова орієнтація технологій дидактичних ігор була і є такою: поширення кругозору; формування і розвиток пізнавальних інтересів до природознавства, спонукання до навчальної діяльності, прагнення за допомогою ігрових ситуацій досягти успіхів у поглибленні знань з природознавства.

    Одним з дійових засобів розвитку в дітей мислення вважається дидактична гра. Щоб розвивати розум, необхідно оволодіти певними розумовими операціями, логічними прийомами мислення. Цьому і сприяють ігри-головоломки, ребуси, кросворди, загадки тощо.

    Інтерес до дидактичних ігор, що вимагають напруження мислення (думки), появляється не завжди і не в усіх учнів відразу: є діти які не захоплюються природознавством і, більш того не дуже люблять цей предмет. Тому пропонувати природничі ігри навчального характеру необхідно поступово, не тиснути на дітей. Природа гри маж такий характер, що за відсутності симпатії до неї, перестає бути грою. Гра може захопити, але примусити грати – не можна.

    Але висвітлене вище дає підставу вважати ігри видом діяльності учнів, що сприяє розвитку в них інтелектуальних можливостей.

    Досвід роботи доводить, що використання ігрових прийомів з навчальною метою активізує пізнавальну діяльність учнів, допомагає їм долати певні труднощі під час оволодіння програмним матеріалом, вносить в урок момент розслаблення, знімає розумову напругу, особливо під час виконання одноманітних завдань, поглиблює мислення, зміцнює пам'ять. Зазначимо також відзначену в психолого-педагогічній літературі близькість дидактичних ігор до проблемних ситуацій, оскільки в них, і в проблемних ситуаціях, може бути закладене завдання: дізнатись, розв’язати, здогадатись, довести.