ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

         Комунальний заклад « Запорізький інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

                   

Кафедра дидактики та методик навчання

природничо – математичних дисциплін

 

 

              

                    ВИПУСКНА РОБОТА

                                                    на тему

 

«Ігрові технології та методика їх застосування

на уроках фізики  у 7-9 класах.»

 

 

 

 Виконав: слухач курсів підвищення                              кваліфікації вчителів фізики та астрономії ЗЗСО (13.05.2019-24.05.2019)

 вчитель фізики та математики комунального закладу  «Горьківська загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів Якимівської селищної ради

 Якимівського району Запорізької області»,

 спеціаліст першої категорії

 

            Золотар Галина Миколаївна

 

 

                                           

 

                                         Керівники роботи:   Васильченко Л.В.,

                                            кандидат пед.. наук,доцент

                                           

                                         

Запоріжжя 2019

 

 

 

 

                                      Інформація про автора випускної роботи

 

 1. Прізвище, ім’я по батькові:Золотар Галина Миколаївна

 

2. Освіта: вища

 

3. Спеціальність за дипломом: вчитель математики і фізики

 

4. Який навчальний заклад і коли закінчив: ЗДУ,1987р.

 

5. Педагогічний стаж: 32роки

 

6. Місце роботи: комунальний заклад  «Горьківська загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів Якимівської селищної ради  Якимівського району Запорізької області»,

Адреса: с. М.Горького Якимівський район

 контактний телефон:

 

7. Посада: заступник директора з НВР,вчитель математики і фізики

 

8. Кваліфікаційна категорія: перша

 

9. Педагогічне, вчене звання, науковий ступінь: немає

 

10. Контактна інформація:

електронна пошта:

 номер мобільного телефону: 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

                                                             Зміст

 

ВСТУП…………………………………………………………………..2

РОЗДІЛ1.  ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ФІЗИКИ………….. 4

1.1. Гра – спосіб пізнання навколишньої діяльності……………………………4

                                                                                                                                                          1.2.  Гра -  як інноваційна технологія навчання…………………………………5                                                                                                                                                                                      

РОЗДІЛ 2.  ЗАСТОСУВАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ……………….......................................................................... 8   

 2.1.  Універсальні інтелектуальні ігрові технології на різних етапах уроку …8

2.2. Приклади застосування ігрових технологій на уроках фізики                                 у 7-9 класах…………………………………………………………………………9

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………… 19

                                                                                                                                                СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… .. 21

ДОДАТКИ

Додаток А - Універсальні інтелектуальні ігрові технології…………………….22

Додаток Б - конспект уроку «Кількість теплоти . Питома теплоємність речовини.»…………………………………………………………………………47

Додаток В -  конспект уроку «Сила тертя»………………………………………56

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП. 

Актуальність проблеми: Гра - природний для дитини вид діяльності,мотив якої лежить у самій сутності. Ігрове дійство дає змогу дитині виразити найфантастичніші бажання,свої мрії,їй відкривається широкий простір для вияву творчості,активності,кмітливості. В іграх школярі відображають не тільки реальне життя ай перебудовують його. Під час дидактичної гри в учнів формуються увага,спостережливість, пам’ять, розвивається мислення,творчі здібності,самостійність тощо. тим часом вивчається,повторюється і закріплюється матеріал.

Мета дослідження. Проаналізувати сутність ігрової технології  навчання та на конкретних прикладах показати застосування цієї технології у процесі вивчення фізики.

Сучасне суспільство висуває нові вимоги перед освітою.

Формування в учнів творчих здібностей, розвиток їхніх природних нахилів і задатків є одним із важливих завдань навчання фізики в школі. Фізика є однією з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти, але разом з тим вона займає одне з останніх місць у рейтингу серед всіх шкільних предметів за рівнем зацікавленості учнів у їх вивченні. Проведення соціальних досліджень учнів 7-11 класів показує, що інтерес до фізики як до предмету різко падає. Якщо у 7 класі інтерес до фізики виявляють 87%, то до 11 класу тільки 20-25% учнів вважають, що їм знадобляться у майбутньому знання з фізики. Майже третю частину учнів не цікавить фізика взагалі. І тому, зараз на першому місці стоїть питання про пошук нових шляхів розвитку, формування і підвищення пізнавальних інтересів учнів, підвищення ефективності уроків фізики.

За словами Верзіліна Н.М. “урок – це сонце, навколо якого, як планети, обертаються всі форми навчальних занять”, тому саме на уроці вчитель повинен організувати таку діяльність, використати таку форму викладення матеріалу, щоб в учнів виникло здивування, захоплення, бажання його освоїти, зрозуміти, що в свою чергу веде до формування стійкого пізнавального інтересу.
Існує так звана «піраміда навчання», яка показує,що чим більша ступінь  участі тих, кого навчають, у процесі пізнання, тим більше інформації і навичок засвоюється учасниками. За даними американських вчених В. Льюїса та Ф.Тильдемана, люди запам'ятовують близько 10% того, що вони чують, 30% того, що читають, 50% того, що бачать і 90% того, що роблять.

     Інші дослідження свідчать, що:

             Лекція дає 5% засвоєння інформації;

             Читання – 10%;

             Аудіо-візуальні методи – 20%

             Демонстрування -60%

             Групові дискусії -50%

             Активне навчання -70% (навчання через гру, з використанням різних видів мистецтв тощо);

             Навчання інших - 90% (негайне застосування засвоєного, навчання «з перших рук»), яке називають комунікативно-діалоговим, або інтерактивним.

А. Ейнштейн писав: “... якщо учитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такому оточенні все зачахне; зуміє навчити той, хто навчає цікаво” . Учні будуть любити предмет,  вчити його, захоплюватися ним лише тоді, коли їм буде цікаво. А зацікавити учнів – це обов’язок кожного вчителя .

 Отже, на практиці необхідно застосовувати ігрові форми навчальної діяльності. Відомий французький вчений Луї де Бройль стверджував, що всі ігри, навіть найпростіші, мають багато спільних елементів з роботою вченого. У тому й другому випадку спочатку приваблює поставлена загадка, перешкода, яку потрібно подолати, потім радість відкриття, одержаної перемоги. Саме тому всіх людей захоплює гра. Тому гру не варто відкидати, мотивуючи цей процес несерйозним, її не слід плутати із забавою.

Актуальність проблеми: Гра - природний для дитини вид діяльності,мотив якої лежить у самій сутності. Ігрове дійство дає змогу дитині виразити найфантастичніші бажання,свої мрії,їй відкривається широкий простір для вияву творчості,активності,кмітливості. В іграх школярі відображають не тільки реальне життя ай перебудовують його. Під час дидактичної гри в учнів формуються увага,спостережливість, пам’ять, розвивається мислення,творчі здібності,самостійність тощо. тим часом вивчається,повторюється і закріплюється матеріал.

Мета дослідження. Вивчити і проаналізувати сутність ігрової технології  навчання та на конкретних прикладах показати застосування цієї технології у процесі вивчення фізики.

1.    ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

  1.1. Гра – спосіб пізнання навколишньої діяльності.

Ігрові технології навчання на уроках, зокрема фізики, мають місце при здійсненні дидактичної гри. Це форма організації навчання, яка здійснюється педагогом на основі цілеспрямованої організованої діяльності учнів за спеціально розробленим ігровим сценарієм, спираючись на максимальну самоорганізацію учнів при моделюванні досвіду людської діяльності.

     Якщо навчально–пізнавальну діяльність постійно “підживлювати” новими нестандартними підходами та ігровими елементами, то навчання стає більш цікавим, глибоким і гнучким, а це все веде до значного підвищення його результативності.

Гра, являється простим та близьким людині способом пізнання

навколишньої дійсності, є найбільш природним та доступним шляхом до оволодіння тими або іншими знаннями, вміннями та навичками.

Гра поряд з працею і навчанням - один із основних видів діяльності  людини, дивовижний феномен нашого існування.

За означенням Г. Селевка,  «гра -  це вид діяльності в умовах ситуацій, які направлені на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складаються і вдосконалюється    самоуправління поведінкою.»

«У дитини є жага до гри, і треба його задовольняти – радив А.С. Макаренко – необхідно не тільки їй дати час пограти, але й заповнити цією грою все життя дитини. Все її життя – це гра.»  Відомий французький фізик Луї де  Бройль стверджував, що всі ігри (навіть самі прості) мають багато спільних елементів з працею вченого. В грі приваблює поставлена задача і трудність, яку можна подолати, а  слідом радість відкриття і відчуття подоланої перешкоди. Саме тому всіх людей, незалежно від віку, приваблює гра .

Гра, як одне з найдивовижніших явищ людського життя привертала до себе увагу філософів та дослідників різних епох (Платон, Аристотель, Гегель, Шиллер).

У вітчизняній педагогічній літературі зустрічаються різні погляди і підходи до суті дидактичних можливостей ігор. Деякі вчені, наприклад, Л.С. Шубіна, Л.І. Крюкова та інші, відносять їх до методів навчання. У.П. Бедерканова, Н.Н. Богомолова характеризують ігри як засіб навчання. Ігрову діяльність як проблему розробляли Д. Ушинський, П.П. Блонський, С.Л. Рубінштейн.

Найглибше технологію гри, як форми організації і вдосконалення учбового процесу розглянута С.Ф.Занько, Ю.С. Тюнниковим і С.М. Тюнниковою, які вважають, що до розвитку теорії проблемного навчання, її основних понять, принципів, методів гра не могла отримати, і не мала педагогічної логіки побудови ні в аспекті дидактичної інтерпретації структури і змісту проблем, ні в аспекті організації здійснення процесу гри.

Отже, зрозуміло , що ця тема досить актуальна і цікавить не лише

філософів, батьків та вихователів, а й вчителів, тому що ігрові технології у школі почали використовувати порівняно недавно. Актуальність ігрових технологій заключається в тому , що учню по своїй природі подобається грати. Гра дозволяє розширити межі власного життя дитини,уявити те,що вона не бачила. Під час гри активізуються психічні процеси всіх учасників ігрової діяльності: увага, запам’ятовування, інтерес, сприйняття і мислення. Гру супроводжують цікавість, задоволення і радість. Все це разом взяте, безумовно, полегшує навчання. Учні захоплюються, не помічають, що учаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію.

1.2. Гра -  як інноваційна технологія навчання.

Технологія – це форма  реалізації людського інтелекту, сфокусованого на розв’язанні суттєвих проблем буття.

До інноваційних технологій навчання належить ігрова.      Гра:

У дидактиці немає єдиної класифікації навчальних ігор, кожен дослідник пропонує свою класифікацію.  Найбільш вдалою вважається класифікація Г. Селевко.

1.За областю діяльності: фізичні (рухливі), інтелектуальні (розумові), трудові, соціальні, психологічні .

2. За характером педагогічного процесу: навчаючі, тренувальні,

контролюючі, узагальнюючі; пізнавальні, виховні, розвиваючі; репродуктивні, продуктивні, творчі; комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні та інші.

3. За  ігровою методикою: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні, ігри-драматизації.

4. За предметною областю виділяють ігри за всіма шкільними циклами.

5. За видом ігрового середовища: з предметами та без них, настільні, кімнатні, вуличні, місцеві, комп’ютерні та з різними засобами пересування.

У навчальному процесі використовують різні варіанти гри. За методикою проведення, дидактичною метою та шляхами її досягнення ігри поділяються на імітаційні, рольові, сюжетні, ігри-змагання, ігри-драматизації.

О.С. Газман вважає, що в першу чергу ігри потрібно розділити на

наступні види:

1. Ігри з фіксованими відкритими правилами (більшість дидактичних ігор, пізнавальні та рухливі, інтелектуальні, музичні, ігри-забави та атракціони).

2. Ігри зі скритими правилами (сюжетно-рольові ігри).

Кожен дослідник пропонує свою класифікацію, яка тим або іншим

відрізняється від класифікації інших. Але незважаючи навідмінності, усіма авторами виділяються такі види ігор, як фронтальні, індивідуальні, групові, сюжетно-рольові.

Дуже важливим питанням є правильне використання ігор на уроці, бо навіть дуже цікаві ігри можуть нашкодити. (Олійник Р.В., Горошенко М.О. 180 Пошуки і знахідки. Серія: фізико-математичні науки. Випуск 1, 2010 .)

Під час проведення уроку фізики з використанням дидактичної гри, вчителю необхідно продумати наступні питання методики, розроблені                           В.Г. Коваленко :

1. Які вміння та навички в області фізики учні засвоять в процесі гри?  Які розвиваючи та виховні цілі ставляться при проведенні гри?

2. Скільки учнів буде приймати участь у грі?

3. Які дидактичні матеріали та наочності знадобляться у ході гри?

4. Як з найменшою втратою часу познайомити учнів з правилами?

5. На який час розрахована гра?

6. Як забезпечити участь у грі всіх учнів?

7. Як організувати спостереження за дітьми, щоб виявити їх активність?

8. Який висновок слід повідомити учням наприкінці гри?

Використання гри у навчальному процесі вимагає дотримуватися деяких правил:

1. Гра повинна бути попередньою сходинкою до більш важливих речей.

2. Гра повинна скінчитися раніше ніж набридне учням.

3. Гра повинна проходити під наглядом вчителя.

Важливим питанням ігрової діяльності є врахування вікових

особливостей учнів.  У 7,8 класах основною формою активізації пізнавальної діяльності на уроці є гра, демонстрації і досліди.

  В учнів 7-х, 8-х класів, при використанні ігрових моментів, формується стійкий інтерес до розгляду фізичних явищ, в 9-10-х класах спеціально підібрані ігри сприяють розвитку інтересу до пояснення цих явищ, а в 11-му  класі – їх світоглядному поясненню.

При систематичному використанні на уроках ігрових технологій

спостерігаються наступні результати:

1. формуються такі якості особистості як терпіння, наполегливість,

відповідальність, цікавість, спрямованість до пізнавальної діяльності;

2. виробляється вміння самостійно добувати знання та застосовувати їх на практиці;

3. створюється позитивний морально-психологічний клімат в класі для розвитку особистостей учнів;

4. підвищується рівень розвитку комунікативних навиків учнів;

5. розвивається спостережливість, вміння бачити незвичайне в знайомих речах.

2. Застосування ігрових технологій  на уроках фізики

2.1.   Універсальні інтелектуальні ігрові технології на різних етапах уроку

(Повний зміст технологій – додаток А)

Перш за все, в треба мотивувати навчальну діяльність учнів. Для цього застосовуються різні прийоми

1.Асоціації на дошці . 2. Джерела інформації. 3.  Картинна галерея

4. Кросворди. 5. Мозкова атака. 6.Відстрочена загадка. 7. Показуха (скульптура) 8.Дивуй. 9. Фантастична добавка. 10.Читаємо!

При перевірці домашнього завдання можна використовувати наступні прийоми:

1.Бліц-опитування по ланцюжку. 3.Місткий кошик. 4. «Так - ні». 5.Диктант для «шпигуна».  6.Ідеальне опитування. 7.Інтелектуальна розминка. 8.  Лото. 9.Знайди помилку. 10.Опитування у формі діалогічної пари. 11.Пінг-понг. 12.Рецензія.  13.  Світлофор.  14.Сніжна грудка. 15.Тест-рейтинг. 16. Тести. 17.Тихе опитування. 18.Тренування пам’яті й уважності. 19. Bпізнай мене

20.Умовні позначення. 21. Хокей.  23. Контроль шляхом вибору завдань. 25.Поєдинок. 26.  Пошта.

Під час вивчення нового матеріалу і роботи над текстом застосовують прийоми: 1. «Вартові».  2.«Шерлок Холмс».  3.«Павучки».  4.  «Слабка ланка».

5. Термінологічна розминка.  7.Асоціативні схеми. 8.Діалог Ривіна. 9.Модель майбутніх знань. 11. «Моделі, що ожили»

Етап уроку:  Фізкультхвилинка.

1. «Колективне відлуння по половинках». 2. «Іван-покиван». 3.Зіпсований телефон. 4. «Хто мене чує...».  5. «Естафета з варіаціями».

Під час закріплення та узагальнення матеріалу можна застосовувати такі прийоми: 1.Аукціон. 2.Інтелектуальний тир. 3.Крокодил. 4. Моя теза.

5.Ораторські змагання. 7.Створи тест. 8. Вузька спеціалізація  9. «Уповноважуючи…»10.Учені та їхні відкриття. 11.Есе  . 

Етап уроку : рефлексія.

1.Бортовий журнал. 2.Незакінчене речення. 3.Підіб’ємо підсумки. 4.Портфоліо

Етап уроку:  Домашнє завдання.

1.  Вибери завдання сам. 2.Одне завдання на двох. 3.Творче завдання.  4.Ярмарок-продаж.

2.2. Приклади застосування ігрових технологій  на уроках фізики у 7-9 класах

    Як вчитель, у своїй практичній діяльності я постійно досліджую, шукаю відповіді на питання:

 Яким має бути урок?

 Як його провести, організувати, щоб отримати максимальну віддачу?

Як домогтись якісних знань та вмінь використовувати їх  у повсякденному житті?

Нинішніх восьмикласників  за допомогою елементів гри я вчу  працювати в групах, парах, відстоювати свою позицію, робити висновки, узагальнення, працювати з додатковою літературою, самостійно оволодівати розвитком власного інтелекту.

Наводжу приклади уроків та фрагментів уроків, на яких я застосовувала елементи ігрових технологій у 7-9 класах.

 1.Тема :Кількість теплоти . Питома теплоємність речовини.

 «Відстрочена загадка»

«Тепло і холод – дві руки природи,якими вона робить майже все…»  Френсіс Бекон.

Нас застерігають: «Не пий холодної води, застудишся. У тебе підвищиться температура». Ось і бабуся Сергійка випила холодного молока і захворіла . На жаль,імунітет у неї слабкий і видужання йде повільно. Для підвищення імунітету журнал «Секрети зцілення» рекомендує вживати мед  з теплим молоком. Але застерігає,що при температурі, вищій за 60 С, мед втрачає свої цілющі властивості. Бабуся розгубилася:не знає, до якої температури треба підігрівати молоко,щоб поклавши в нього ложку меду ,температура напою не перевищувала 60 С.А ви, діти , можете допомогти відповісти на це запитання спантеличеній бабусі ?

Щоб дати правильну  відповідь ,треба спочатку з’ясувати, яка фізична величина характеризує зміну внутрішньої  енергії тіла і від чого вона  залежить. Саме це, м  

и сьогодні і вивчимо на уроці . Запишіть тему уроку в зошити.

2.Тема. Сила тертя

 «Відстрочена загадка.»

   Добрий день. Сьогодні ми з вами проведемо дослідницьку  роботу , яка присвячена вивченню сили, добре знайомій всім, і в той же час,  дуже загадковій. А зараз зпробуємо  визначити  про яку силу ми сьогодні будемо говорити? Ось декілька висловів про неї:

   «У всякому разі , ми повинні їй бути вдячні; вона дає можливість нам ходити, сидіти і працювати  і не боятися ,що чорнильниця упаде на підлогу, що стіл буде  ковзати , доки не упреться в куток,  а ручка вислизне з пальців».

    “Інженери намагаються  по можливості зменшити її в  машинах – і добре це роблять»

  « Вийдучи з дому під час ожеледі, скільки зусиль треба прикласти , щоб не впасти, скільки смішних рухів треба зробити, щоб утриматись»

(учні визначають, що це сила тертя)

«Мікрофон»                                                                                                                                      

      1.Що таке сила?

      2.Якою буквою позначається сила?

 3. Чим і в яких одиницях вона вимірюється?

      4. Чим характеризується сила? (напрямком,модулем,точкою прикладання)

      5. Що є наслідком дії одного тіла на інше?(зміна швидкості руху)

      6.Які сили ви вже вивчили?

Дослідницька робота в парах(за інструкціями окремі пари виконують досліди).

 Кожна група з’ясовує  залежність сили тертя від різних чинників, одержавши прилади і картки із завданнями

  № 1. Обладнання :  парта, динамометр, 2 дерев’яні бруски.

а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

б) Визначити величину сили тертя під час руху бруска:

  по деревяній поверхні без навантаження і з подвійним навантаженням;                   в) Зробити висновок про залежність сили тертя від навантаження.                       г) пояснити народну мудрість: «Баба з возу – кобилі легше».

 № 2. Обладнання :  парта, поверхні з різних матеріалів, динамометр,  дерев’яний брусок  а) Визначити  ціну поділки  динамометра. б) Визначити величину сили тертя під час руху бруска:по деревяній поверхні; по ризиновій поверхні; по наждачній бумазі.  в) Зробити висновок про залежність сили тертя від роду поверхні.  г) пояснити народну мудрість: «Який ніж,так і ріже.»

 № 3. Обладнання :  парта, динамометр, дерев’яний брусок.                                                                                                                                                                       а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

  б) Визначити величину сили тертя під час руху бруска: по деревяній поверхні широкою граню бруска;  вузькою граню бруска; вертикально.

  в) Зробити висновок про залежність сили тертя від площі стичних поверхонь.               

  г) пояснити народну мудрість:  «Тягни кобило ,хоч тобі не мило.»

 № 4. Обладнання :  парта, динамометр,візок.

 а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

  б) Визначити величину сили тертя під час руху візка по деревяній поверхні під час ковзання; підчас кочення.            

 в) Зробити висновок про залежність величини  сили тертя від виду    сили тертя.                  г) пояснити народну мудрість: «Готуй коней влітку ,а сани взимку»,

№ 5 Обладнання :  парта, динамометр, дерев’яний брусок, мильниця з водою і губкою.

 а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

   б) Визначити величину сили тертя під час руху бруска: по сухій дерев’яній поверхні: під час ковзання та по змоченій водою .

 в) Зробити висновок про залежність величини  сили тертя від виду сили тертя.               

       г) пояснити народні  мудрості : «Не підмастиш-  не поїдеш. Пішло діло,  як по маслу.  Суха ложка рот дере. От того тележка запела ,что давно дегтя не ела. Слизька ,як риба» ,  чому рибку легше зпіймати, ніж її утримати?

3. Тема. Тиск і сила тиску.

Робота в наукових групах.

Під час закріплення матеріалу з теми учням, які поділені на 4 групи, потрібно обговорити і дати відповідь на запитання:

1. група. По болоту пройшли лось і людина. Чиї сліди на болоті глибше?
2. група. Якщо ви хочете врятувати людину, під якою провалився лід, то знайте, що підходити до неї не можна, а підповзати можна. Чому?
3. група. Чому кулаком не можна розбити дошку, а ребром долоні - можна?
4. група. Індійський факір може виспатися на ліжку,  з якого тирчать10000 цвяхів. Чи легше йому буде заснути, якщо з ліжка стирчатиме тільки один цвях?

Чи не хочете ви провести випробування?

Нехай роль факіра виконає шматок пластиліну з важком на горі. Будемо укладати факіра спочатку на 10 цвяхів, потім на 9 і т. д. Порівняйте наслідки. Чому вони різні?

 Наприкінці випробування опорою факірові служило одне вістря, а спочатку таких опор було багато.

    4. Тема.  Виштовхувальна  сила.

Прес-конференція видавництва  «Неймовірно, але факт!»

І. Мотивація навчальної діяльності учнів. «Фантастична добавка»

Фізичні знання необхідні кожній людині не залежно від того чим вона займається у житті. Уявімо , що ми працюємо у видавництві «Неймовірно, але факт!». Ось ми з вами підійшли до дверей нашого видавництва і спробуємо відімкнути кодовий замок установи.

 Для цього необхідно у замок вставити карточку з кодом: у порожні клітинки записати номер відповіді, яка відповідає даному запитанню:

А

Б

В

Г

Д

 А. Як залежить величина  архімедової сили  від густини

речовини, з якої виготовлене  тіло?

Б. Як залежить величина  виштовхувальної сили  від  глибини занурення тіла?

В. Як залежить величина  архімедової сили  від об’єму зануреного  тіла?

Г. Як залежить величина  архімедової сили   маси зануреного тіла?

Д. Як залежить величина  архімедової сили   форми зануреного тіла?

Варіанти відповідей:1. Не залежить. 2. Прямо пропорційно. 3. Обернено пропорційно.

Учні заповнюють клітинки. Відповіді:

 

А

3

Б

1

В

2

Г

2

Д

1

Шукаємо учня ,який зміг відчинити двері.

У нас починається робочий день. Кожний із вас буде виконувати посильну роботу. Для цього проведемо реєстрацію працівників закладу , повторивши  теоретичний матеріал з вивченої теми.

ІІ.Активізація навчальної діяльності учнів.

«Мікрофон»

1.          Які спостереження вказують на існування виштовхувальної сили?
2.          Що є причиною виникнення виштовхувальної сили?
3.          Від чого залежить виштовхувальна сила?
4.          Як мажна виміряти  силу Архімеда?
5.          Чим пояснюється збільшення тиску рідини із глибиною?
6.          Які сили діють на тіло, занурене в рідину?
7.          Чому в розрахунку не враховуються бічні сили?
8.          Чому виникнення архімедової сили пов’язують із дією законуПаскаля?
9.     Алюмінієвий і мідний бруски мають однакові маси.

 Який з нихлегше підняти       у воді?

7. Чи діє архімедова сила в умовах невагомості?

ІІ. Застосування отриманих знань. ( Робота в наукових групах)

Незважаючи на кризу і деякі прогалини в знаннях з теми,наше видавництво успішно  працює і привертає увагу громадськості, а отже й преси .І сьогодні ми проведемо прес – конференцію для  представників ЗНО. Запитання подавались у письмовій формі. Запитань багато, ми повинні відповісти кожному, тому всі відділи видавництва отримують свої групові  завдання.

1 відділ «Подорожуємо разом» відповідає на запитання телепередачі «Територія А»:

Як спливають риби? Як вони поринають?Як забезпечити занурення і спливання підводного човна?

2 відділ «Дитяча сторінка» відповідає на запитання телепередачі «Розкажіть онуку»:

Чи однаковий натяг рибальської жилки, коли риба у воді і в повітрі?

3 відділ «У пошуках істини» дає відповідь видавництву «Віриш ?  не віриш?»:

Сталева кулька плаває у ртуті.  Чи зміниться занурення кульки у ртуть, якщо зверху долити води?

4 відділ «Ревізійний» дає відповідь видавництву  «Обережно! Афера»:

Цар Гієрон наказав придворному вченому Архімеду з’ясувати, чи з чистого золота зроблена корона, чи є в ній домішка срібла. Чому Архімед вимірював виштовхувальну силу замість того , щоб прямо визначити густину корони?

5 відділ Дружба» дає пояснення  журналу «Подруги»:

До терезів  підвішені два одинакові залізні циліндри. Чи порушиться рівновага терезів, якщо один брусок занурити у воду. А другий – у гас.

 Учні готують відповіді на запитання на місцях і по черзі відповідають біля дошки.

ІV. Підсумки уроку.

Промовляння за такою схемою:

На уроці я...

- дізнався... - зрозумів... - навчився... - найбільший мій успіх - це... - найбільші труднощі я відчув... - я не вмів, а тепер умію... - я змінив своє ставлення до...

- на наступному уроці я хочу...

V. Домашнє завдання: Повторити § 22-30. № 238-240;

«Дивуй» Задача « Айсберг в океані»:

Матрос Фукс уперше побачив айсберг – крижану гору висотою з десятиповерховий будинок – і сказав :  «Ого!»

Капітан Врунгель посміхнувся: «Хіба це «ОГО»? От під водою - це дійсно  «ОГО»!»

Фукс хвилину подумав і запитав:» А скажіть Христофоре  Боніфатійовичу,  скільки поверхів розташовується під водою?»

   

5.Тема. Механічний рух (закріплення матеріалу)

Гра «Хрестики-нулики».

Дітям роздана таблиця, і їм пропонується декілька видів руху для визначення їхнього типу.     Якщо тип підходить,то ставимо Х, а якщо ні, то О.Перевіряється досить швидко: діти обмінюються зошитами і перевіряють сусіда , коли  вчитель зачитує відповідь до кожного стовпчика, наприклад до першого «ХООХ»

 1.Броунівський рух.

 2.маятник настінного годинника.

3.Рух штучного супутника Землі.

4.Рух літака на злітній смузі.

5.Рух потяга на рівній  ділянці шляху.

6. Рух ліфту

7. Рух кульки , випущеної з рук.

Вид	1	2	3	4	5	6	7
Криволінійний
Прямолінійний
Рівномірний
Нерівномірний

Відповіді:

 

Вид	1	2	3	4	5	6	7
Криволінійний	Х	Х	Х	Х	О	О	О
Прямолінійний	О	О	О	О	Х	Х	Х
Рівномірний	О	Х	Х	О	Х	Х	О
Нерівномірний	Х	О	О	Х	О	О	Х

 

 

6.Тема Механічна робота.

 Гра «Хрестики-нулики».

 Чи виконується механічна робота?

	1	2	3	4	5	6	7
Виконується
Не виконується

 

1. Дівчинка сидить на стільці.

2. Хлопчик грає у футбол.

3.Автомобіль зупиняється.

4. Людина натискує на стіл ,що не зрушується з місця.

5. Кулька падає під дією сили тяжіння.

6. Спортсмен  втримує підняту штангу.

7.Автомобіль перевозить вантаж.

Відповіді:

	1	2	3	4	5	6	7
Виконується	О	Х	Х	О	Х	О	Х
Не виконується	Х	О	О	Х	О	Х	О

 

7. Тема. Потужність.

Кросворд. 1. Одна з величин формули 2. У яке число разів дає виграш у силі важіль, якщо плечі сил дорівнюють 10 см і 70 см?  3. Одиниця однієї з величин формули 4. Апарат, який виконує кілька складних операцій.  5. Лев розвинув потужність 2,5 кВт. Тур, розвинувши силу 1,2 кН, рухався зі швидкістю Лев чи тур розвинув меншу потужність? 6. Роман під час гри в бадмінтон, розвинувши потужність 50 Вт, виконав роботу 80 Дж. Роман чи волан, який летів протягом 1,5 с, рухався більший час?  7. Наталя сказала, що рухомий блок дає виграш у силі, а Ніна відповіла — ні. Хто сказав правильно?  8. Явір нахиляється, якір опускається, ящір гріється. Яке тіло не виконує роботи?  9. Величина, яка має таку ж одиницю вимірювання, що й енергія.  10. Частина грошей, яка видається в рахунок платні за виконану роботу.  11. Одиниця часу.  12. Що може мати кінетичну чи потенціальну енергію: ажур, алюр, атом?  13. Одиниця потужності.  Відповіді : 1. Час 2. Сім. 3. Метр. 4. Робот. 5. Тур. 6. Роман. 7. Наталя. 8. Ящір. 9. Робота. 10. Аванс. 11. Секунда. 12. Атом. 13. Ват

 

Гра «Показуха». Давня мудрість: «Скажи мені – і я забуду. Покажи мені – і я запам’ятаю. Дай мені діяти самому – і я навчуся»

 Двом командам по черзі загадую слова, пов’язані з темою. Команда,яка отримала слово, має показати його за допомогою міміки та жестів іншим учасникам,щоб вони відгадали.

8.Тема. Теплові явища.

 Гра «Показуха».

Слова для загадування: термометр,вода, пара, лід.

9.Тема. Взаємодія тіл.

 Гра «Показуха».

Слова для загадування: динамометр, невагомість, ковзання, тяжіння.

10.Тема. Прості механізми

.Гра «Показуха».

Слова для загадування:шестерня, важіль, блок, клин.

  11.Тема. Види теплообміну.

 Гра «Показуха».

Слова для загадування: електропіч, випромінювання, конвекція, радіатор. теплопровідність.

12. Тема . Теплота згорання палива. Питома  теплота плавлення.

    Ярмарок-продаж. Я- вчитель «продаю» домашнє завдання, установивши   кожному бальну ціну:

      №1(3 бали). Яка кількість теплоти виділиться при згоранні 20 г пороху?.

№2 (4 бали). Скільки кілограмів бурого вугілля треба спалити,щоб отримати 600МДж теплоти?

№3 (6 балів). При повному згоранні 2 т палива виділилась кількість теплоти90000 МДж. Яке це паливо?

№4 (10 балів). Скільки дров  потрібно спалити, щоб одержати таку саму кількість теплоти, яка виділяється при згоранні 20кг антрациту?

№5 (12 балів). На спиртівці нагріли 200 г  води від 15 до 70°С. Початкова маса  спиртівки зі спиртом дорівнювала 160 г, а після закінчення нагрівання – 154 г. Знайти ККД спиртівки.

13.  Тема. Електричний струм.

Гра « Так- ні». Чи вірите ви що:

1.                 На ебонітовій паличці , потертій хутром, з’являється позитивний заряд? (ні)
2.                 Електричний струм в металах – це впорядкований рух електронів. (так)
3.                 Існує три роди електричних зарядів.(ні)
4.                 Найменше значення електричного заряду має  електрон. (так)
5.                 Атом складається з молекул та іонів. (ні)
6.                 Взаємодіючи , тіла з однойменними зарядами не  відштовхуються.(ні)
7.                 За звичайних умов атом електрично нейтральний. (так)
8.                 Тіла електризуються внаслідок  переміщення ядер. (ні)
9.                 Якщо скляну паличку потерти шовком, то її заряд буде позитивним. (так)
10.            Тіла, які взаємодіють з електричним полем, мають електричний заряд.(так)

   Так за допомогою гри  можно зробити вивчення фізики  «увлекательнейшим занятием».

Існує багато нових форм і методів навчання. На своїх уроках я намагаюся поєднати традиційні та інноваційні методи навчання. При цьому враховую основні дидактичні принципи Я.А.Коменського: науковість, цілісність, послідовність, наочність, особистісно-доступність, принцип  повноцінної освіти та основні ознаки особистісно-орієнтованого навчання, зокрема:

             Зосередження уваги на потребах учня;

             Діагностична основа навчання;

             Перевага навчального діалогу;

             Співпраця, співтворчість між учнями та вчителем;

             Турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;

             Пристосування методики до навчальних можливостей учня;

             Стимуляція розвитку і саморозвитку дитини.

     Без урахування цих ознак ефективність уроку фізики значно знижується. З метою підвищення ефективності навчання використовую форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, надаю перевагу розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру.

Розвитку пізнавальної активності учнів на уроках фізики сприяють лабораторні досліди, практичні роботи, семінарські заняття.

Таким чином я намагаюсь добитися того щоб, чіткість і глибина розгляду навчального матеріалу,  самостійна робота над розглядом блоків інформації стала звичкою для учнів, допомогла їм здобути міцні знання. А радість успіху формує у наших вихованців пізнавальні можливості і бажання розширювати й поглиблювати рівень своїх навчальних досягнень.

Відповідно до мети можна застосувати різні ігрові моменти на уроках фізики. Рольовим змаганням у відповідності до правил гри може бути інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?». Певним визначеним ігровим процесом може бути гра «доповни слова», розгадування кросворду, або складання фізичних понять з літер розміщених на карточках та ін.

15.Тема . Закони Ньтона

 Інтелектуальна гра «ЩО? ДЕ? КОЛИ?»

Гра складається з двох турів.

Правила першого туру

У першому турі гри беруть участь усі учні класу. Їхнє завдання – правильно відповісти на запитання шляхом вибору правильної відповіді із заданих чотирьох. Учасники пишуть відповіді на аркушах паперу. Журі (вчитель) стежить за відповідями учасників та веде підрахунки. За правильну відповідь учень одержує оцінку, наприклад, – 1 бал.

Який фізичний закон стверджує, що дія одного тіла на інше завжди супроводжується "протидією"?

а) І закон Ньютона б) ІІ закон Ньютона в) ІІІ закон Ньютона г) закон інерції

Правила другого туру

У грі  залишається половина учасників, які набрали найбільшу кількість балів. Наступні випробування – відповіді на запитання з певної теми (категорії). Кожен з учасників по черзі обирає певну категорію запитань. Далі ведучий за визначений час (30 с)  ставить певну кількість запитань, на які повинен відповісти учасник, який обрав категорію. Після обрання категорії вона не входить до переліку доступних для інших учасників категорій. Кожен учасник обирає одну категорію. За правильну відповідь учасник отримує 1 бал.

Категорія «Джерела світла»

1. Що називають джерелами світла?  «Фізичні тіла, атоми та молекули яких випромінюють світло».
2. Наведіть приклади джерел світла?
3. Які джерела світла називають штучними?
4. Поясніть чим люмінесцентні джерела світла відрізняються від теплових? «Люмінесцентніджерела світла відрізняються від теплових тим, що для їхнього світіння не потрібна висока температура».

У кінці гри за кількістю балів визначаються переможці. Які відповідно отримають найкращу оцінку.

 

 Висновки

Застосування ігрових технологій дає можливість всім учасникам гри позитивно розвивати їх інтелектуальну, соціальну, духовну сфери, сприяє соціальному самоствердженню й культурному самостворенню.  Використання різноманітних ігрових технологій є результатом творчого підходу вчителя до справи. . 

Доцільно разом із традиційними формами навчання  на уроках використовувати ігрові технології.  Гра - добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

При використанні ігрової форми навчання прослідковуються, як позитивні моменти так і негативні. До позитивних моментів відносяться, зокрема, такі з них:

•         у процесі гри учні опановують досвід діяльності, подібний до того, який би вони набували в дійсному житті;
•         гра дозволяє самим учням вирішувати складні проблеми, а не залишатись пасивними спостерігачами;
•         гра створює потенційну можливість переносу знань та досвіду діяльності із навчальної ситуації в реальну;
•         ігри забезпечують навчальне середовище швидкого реагування на дії учня;
•         ігри дозволяють ущільнити час: за короткочасну гру учень дізнається більше;
•         ігри психологічно стимулюють учнів до прийняття самостійних рішень і переконують у необхідності виваженого підходу;
•         імітаційні ігри безпечні, викликають зацікавленість.

До негативних моментів запровадження дидактичних ігор у навчанні фізики відносяться такі:

•         застосування імітаційних ігор вимагає доброї методичної підготовки педагогів, на яку треба витратити енергію та час;
•         інколи ігри вимагають витрат більшого часу порівняно з економнішими методами (наприклад, читання);
•         часто ігри акцентують досвід діяльності, який не є основним для проектованого засвоєння змісту навчання;
•         розробники ігор не завжди знають методику навчання, а тому створюють свої продукти, орієнтуючись на технічні можливості;
•         дорогі комп’ютерні системи та програми менш доступні, ніж традиційні навчальні матеріали;
•         під час гри можливі неконтрольовані спалахи емоцій учнів;
•         у деяких іграх обмежена кількість учасників, ці ігри неможливо використати для фронтального навчання.

Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному занятті, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру накопичення в учнів чи студентів знань, вироблення вмінь і навичок, розвитку логічного мислення, виховання кмітливості, самостійності, тобто таких якостей інтелектуальної сфери, які характеризують творчу особистість. Таким чином, гра є своєрідним поштовхом для творчого пошуку нових навчальних технологій, що забезпечують інтенсифікацію учбового процесу.

 

Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому самий корінь учительської справи… вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися – от єдиний можливий курс сучасного вчителя. (М. А. Рибникова)

Використані джерела:

1.Борщ В.М.Матеріали для перевірки знань учнів з фізики , 7-9 класи. Бібліотека журналу « Фізика в школах України»,випуск 2(86). Харків,  ВГ «Основа»

2. Буряк. Ю. «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках фізики»//Фізика .№36, 2004р. ст. 22-24

3. Волинцева Є.О. Інтерактивні методи навчання на уроках фізики. . Фізика в школах України №5,2012. ВГ «Основа» 

4.Денесюк Г.Ф. ЯК розвинути інтерес до навчання. Методичний банк ігор на уроках фізики . Фізика.-2006.-№3;2009.-№ 28,29

5. Інтерактивні вправи та ігри. – Харків: Вид. Група «Основа», 2010 –144с

 6..Камінін О.Л., Камінін О.О..Фізика . Розвивальне навчання, 7-8 класи. Харків, ВГ «Основа», 2009

7. Селевко Г.К. «Современные образовательные технологии: учебное пособие». М., 1998.

8.Сухова Н.В.  Використання ігрових технологій на уроках фізики.

suhovval@mail.ru

9.Універсальні інтелектуальні ігри.Урок№1.Педагогічна академія Пані Софії. ВГ «Основа», 2005

10. Шелудько О.І. Ігрові моменти на уроках математики – розвиток творчих здібностей учня . Математика в школах України №29,2005. ВГ «Основа»

Додаток А. Універсальні інтелектуальні ігрові технології.

Перш за все, в треба мотивувати навчальну діяльність учнів. Для цього застосовуються різні прийоми.

1.Асоціації на дошці.

Цей метод залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально.

Залежно від змісту має три форми проведення:

Поняття. Учитель вертикально на дошці записує основне поняття, яке мають опрацювати учні. Далі він просить учнів назвати ознаки цього поняття або асоціації, яке воно у них викликає. Обов’язковою умовою є те, щоб слова мали спільні з основними поняттями літери.

Квітка. Учитель малює на дошці квітку (серединка та чотири пелюстки). У серединці записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках.

Прямокутник. Учитель малює на дошці прямокутник і записує на ньому основне поняття. Потім він просить учнів назвати його синоніми, антоніми, прикметники, дієслова, що, на їхню думку, пов’язані з цим поняттям.

Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніші. Із відібраними асоціаціями відбувається подальша робота.

2. Джерела інформації.

Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку вчитель роздає газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено інформацію, що стосується теми уроку. Учитель просить звернути увагу на конкретну інформацію, наголошуючи на важливості її повсякденного використання.

Як варіант можна використовувати уривки з художньої та науково-популярної літератури

 3.  Картинна галерея.

 Учитель вивішує на дошці 4-5 картин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Об’єднавши учнів у групи, він пропонує їх представникам через деякий час назвати ознаки поняття, що зображені на картинах. Після завершення роботи у групах представники називають одну ознаку. Вчитель записує їх на дошці.

  4. Кросворди

Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:

1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клі­тинки.

2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.

4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.

5. Мозкова атака.

Цей прийом полягає у колективній творчій роботі з розв’язання певної складної проблеми. Всіх учнів об’єднує спільна робота над пошуком істини.

  6.Відстрочена загадка

На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.

7. Показуха (скульптура)

Учитель називає поняття, дію, процес або явище. Об’єднавши учнів класу в декілька груп, він пропонує представникам кожної групи через хвилину представити його у вигляді скульптури (без слів). Після демонстрації вчитель організовує обговорення за такими питаннями:

Що вказує на те, що саме назване поняття представлене групою?

Якими засобами вони його передали?

Які ознаки поняття їм удалося передати?

8.Дивуй

Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування - початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.

Природознавство

На уроці з теми «Вода» вчитель розповідає: «Одного разу, в одній африканській школі хлопцям читали розповідь про дивну країну, в якій люди ходять по воді! І найдивніше, що ця розповідь була правдивою! А ми з вами ходимо по воді? Ми так звикли до води, що часто не помічаємо її властивостей» (за А. Гіном).

9.Фантастична добавка

У цьому прийомі вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики. Наприклад, перенести навчальну ситуацію на фантастичну планету, змінити значення будь-якого параметра, який зазвичай залишається постійним або має певне значення. Універсальний підхід - написати фантастичну (прочитати підготовлені вдома) розповідь, есе, вірші, використовуючи знання з предмета.

10.Читаємо! (використання художньої і нау­ко­во-популярної літератури)

Уривки з художніх і науково-популярних творів можна використовувати на різних етапах уроку і з різною метою: для ілюстрації, для постановки питань на закріплення вивченого матеріалу, на формування мотивації.

При перевірці домашнього завдання можна використовувати наступні прийоми:

1.Бліц-опитування по ланцюжку.

Перший учень ставить коротке питання другому. Другий - третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь - кілька секунд, учитель має право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо коректне. Кожний учень має право відмовитися від участі в бліц-турнірі, тому, щоб процедура не зірвалася, учитель з’ясовує наперед, хто з учнів хотів би взяти участь у цій дії.

Як варіант для перевірки домашнього завдання або на узагальнюючому уроці можна запропонувати влаштувати змагання між рядами на якийсь час, тобто яка з груп, не перериваючи ланцюжок, правильно і швидше за інших відповість на питання. При цьому треба вибрати рефері, які контролюватимуть правильність відповідей і час, за який учні впораються із завданням.

2. «Вірю - не вірю»

Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне питання починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодиться з цим твердженням чи ні.

3.Місткий кошик

Цей методичний прийом дуже доречний перед проведенням тематичного оцінювання, оскільки грає роль розминки.

На аркуші паперу діти малюють кошик, на якому пропонується написати терміни (поняття,закони.) з вивченої теми. Головне, щоб «кошик» був заповнений доверху. Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.

4. «Так - ні»

Це універсальна гра, яка дуже подобається дітям і залучає до активної участі в уроці.

Учитель загадує щось (природне явище, число, предмет, історичну подію). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так», «ні», «так і ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Універсальність цього методичного прийому полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої ситуації. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Якщо питання некорект­не або вчитель не може дати на нього відповідь з дидактичних міркувань, то він відмовляється від відповіді наперед обумовленим жестом. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вдалими. Головне в цьому прийомі - навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю питань.

5.Диктант для «шпигуна»

Цей методичний прийом дозволяє розвивати зорову пам’ять, тренує уважність і відповідальність за кінцевий результат. Клас поділений на 5-6 команд. Текст диктанту теж ділять на стільки ж частин. Аркуші з текстом прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам’ятовує, повертається до команди і диктує їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок (або зробить менше за інших).

6.Ідеальне опитування

Ідеальне опитування - це коли фактично опитування немає. На питання вчителя: «Хто сьогодні готовий отримати найвищу оцінку? Хто добре готовий до уроку? Хто не готовий?» Варіацій питань може бути безліч, головне, що діти самі оцінюють свій рівень підготовки домашнього завдання.

7.Інтелектуальна розминка

Інтелектуальна розминка - це два-три не дуже складні питання для розмірковування; основна мета такої розминки - налаштування дитини на роботу.

  8.  Лото

Цей методичний прийом теж вимагає попередньої підготовки. На аркуші щільного паперу або на картоні великими буквами записують формули (умовні знаки, словарні слова і т. д.), які були вивчені на попередніх уроках. Потім аркуш паперу розрізають так, щоб на кожній частині паперу залишилися окремі цифри, букви, математичні (хімічні, географічні) знаки. Розрізані частини лото (у двох екземплярах) перемішують на столі. Учитель викликає двох учнів до столу і пропонує скласти формули (слова). Перемагає той, хто це зробить швидше і правильніше. До гри можна ввести рефері, який оцінить і прокоментує ре­зультати.

Цей методичний прийом ідеально підходить для індивідуальної роботи (тихого опитування). Покладіть на столі перед учнем (який через певні причини соромиться відповідати при всіх) лото і попросіть зібрати його за визначений час. Тим самим ви перевірите його знання.

Варіант 1. Учні отримують по вісім карток, які виготовляє вчитель. Можна взяти стандартний білий аркуш, на якому намалювати з одного боку якийсь простий малюнок (будинок, квітку, дерево), або одразу підготувати аркуші з малюнками і розрізати їх на вісім частин. Зі зворотного боку на утворених картках написати текст, поділений на певні частини. Запропонувати учням розкласти ці картки за логічною послідовністю. Виграє той, хто правильно складе малюнок.

Варіант 2. Учитель роздає учням картки з малюнками, але без тексту. Учні складають картинку і по черзі перевертають картки. Потім учитель читає текст, що містить вісім логічних частин (це можуть бути поняття, явища, характеристики тощо). Учні по черзі пишуть по одному реченню на кожній картці (зліва направо або зверху вниз).

Після виконаної роботи учні перемішують свої картки і передають сусіду по парті. Отримавши чужі картки, учень має розкласти їх у певному порядку, щоб отримати малюнок. Виграє той, хто швидше впорається із зав­данням.

9.Знайди помилку

Варіант 1. Якщо матеріал, що перевіряється, добре знайомий учням, то цей методичний прийом провокує виникнення ситуації успіху на уроці. А якщо матеріал новий, то успішні пошуки помилки, присмачені щирою похвалою і захопленням учителя, дозволять дітям відчути себе дослідниками й експертами.

Учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність викладу, героям приписують чужі думки і вчинки, даються невірні тлумачення подій і процесів.

Учитель просить знайти у висловленому тексті (задачі, завданні) помилки. Можна вказати кількість помилок.. Виявлення такої помилки свідчить про глибоке знання предмета і розвиває критичне мислення учнів.

помилковість.

Учитель дає серію формул або формулювань, серед яких є як правильні, так і неправильні. Завдання групи - знайти неправильні, довести їх неправильність і замінити. Наприклад. Невірне визначення: «Прилад, що дозволяє встановити поверхню горизонтально, називають рівнем». У результаті роботи учні замінюють на інше: «Прилад, що дозволяє встановити горизонтальність поверхні, називають рівнем».

10.Опитування у формі діалогічної пари

Учитель пропонує на дошці групу репродуктивних або проблемних питань і завдань за вивченим матеріалом, наперед проставивши бали складності. Потім учні в парі вибирають собі завдання і починають спільно готуватися до рішення або відповіді, потім вони обговорюють або розв’язують виниклі проблеми. Нарешті кожен з них готує питання для свого товариша, на які слід дати рішення або відповідь, після чого вони обговорюють, яку оцінку заробив кожний з них або вони разом, передають аркуш аналізу спільної діяльності педагогу.

11.Пінг-понг

Опис прийому

 Варіант 1. До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному питання за домашнім завданням. У цій грі можна використовувати невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє питання і кидає м’яч своєму супернику. Учитель оцінює їх відповіді.

Варіант 2. Один з учнів підготував прості питання за домашнім завданням. Відповіді на них повинні бути односкладовими. Він виходить до дошки, кидає м’яч будь-якому з учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить відповідь і м’яч повертається до першого учня. Учитель оцінює якість і оригінальність питань і правильність відповідей.

12.Рецензія.

Відповідь учня записується на магнітофон (мобільний телефон). Цей запис клас прослуховує ще раз і пише рецензію за планом, який записаний на дошці. План рецензії:

• Повнота відповіді.

• Логіка викладу.

• Наявність (відсутність) фактичних помилок у викладі.

• Мовна грамотність.

• Наявність прикладів.

• Оцінювання відповіді.

Рецензії можна перевірити вибірково, учитель дає свої коментарі до них.

13.  Світлофор.

Дуже простий, але ефективний методичний прийом. Підготувавши матеріали одного разу, ви довго пожинатиме плоди своєї працьовитості. Світлофор - це довга смужка картону (завдовжки 9 см, шириною 4 см), яка з одного боку обклеєна червоним папером, з другого - зеленим. «Працює» світлофор дуже просто: під час проведення усного опитування всі учні сигналізують учителеві, чи знають вони відповідь на питання (зелений бік - готовий відповідати, червоний - не готовий). Позитивним моментом у цій ситуації є те, що під час проведення опитування, пасивність неприйнятна. Хочеш - не хочеш - треба підняти картку і сказати, чи знаєш ти це питання. Учитель пояснює учням, що, піднявши червону картку і заявивши про незнання, учень відмовляється від відповіді. Показавши зелену - будь добрий, відповідай. Під час проведення усного опитування можна зробити так: запросити двох-трьох (не обов'язково сильних, але відповідальних) учнів до дошки і доручити їм роль помічників учителя.

Помічникам слід заздалегідь видати підготовлені аркуші, на яких написані прізвища учнів і розкреслена таблиця для опитування (див. табл.). Роль помічників полягає в тому, щоб на аркуші відзначати роботу конкретного учня, тобто кількість піднятих зелених (+) і червоних (–) карток. Інтрига в тому, що клас не знає, чиї прізвища записані на аркушах, тому працюють усі.

Через п'ять хвилин проведення усного опитування в учителя, по-перше, є чітке уявлення, що із запропонованого на попередньому уроці (темі), діти засвоїли добре, а до чого варто звернутися ще раз. По-друге, помічники здають учителеві таблиці, в яких уже підсумована кількість правильних відповідей, і вчитель чесно й аргументовано виставляє дев'ять оцінок за усне опитування.

14.Сніжна грудка.

Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів.

Алгоритм цього прийому стисло можна описати так:

Слово - речення - питання - відповідь.

Варіант 1. Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Показує на іншого учня і говорить: «Речення». Другий учень складає речення з цим словом. Третій учень придумує питання до цього речення, четвертий учень відповідає на нього.

Варіант 2. Кожний учень додає до першого речення свій літературний «шедевр», таким чином, щоб утворився безперервний ланцюжок певних граматичних категорій.

15.Тест-рейтинг..

Учитель готує питання за зразком відкритого тесту, тобто учень сам повинен записати коротку відповідь на питання. Після проведення тесту підраховується кількість правильних відповідей на кожне питання. Потім це число віднімають від числа загальної кількості робіт. Таким чином, виходить «вартість» кожної відповіді. Чим більша кількість правильних відповідей, тим менше «коштує» ця відповідь. Чим менша кількість правильних відповідей, тим «дорожче» ця відповідь.

16. Тести.

У педагогічній практиці використовують відкриті та закриті тестові завдання. У відкритих завданнях учень сам записує коротку відповідь, у закритих він обирає відповідь з кількох запропонованих варіантів. Робота з відкритими тестами дає учням змогу виявити певну самостійність, однак вона вимагає багато часу.

Закриті тести різноманітніші. Одні з них вимагають від учнів лише пригадати вивчений матеріал, інші перевіряють його розуміння і навіть уміння розв’язувати задачі.

На кожному уроці можна використовувати тести оперативного контролю. Невеликі за розмірами (5-8 запитань), вони можуть здійснюватись у вигляді диктанту, у цьому випадку перелік відповідей на запитання записаний на дошці (у закритому тесті). Краще використовувати два варіанти запитань. Варіанти відповідей, як для кожного варіанта окремо, так і один перелік відповідей для обох варіантів. Такі тести мають навчальний характер, тому перевірити їх слід одразу ж після виконання. Учитель вибірково перевіряє роботи окремих учнів, усі інші тести обробляються учнями з допомогою взаємоперевірки. Учитель оголошує результати й аналізує помилки.

Ідеальний варіант - коли тести друкуються на окремих аркушах. Одночасно з текстом завдань учні отримують бланк відповідей, на якому і працюють. Перед початком тестування учням необхідно пояснити, як побудовані тести і як їх треба виконувати. Після закінчення тестування бланки тестів готові до використання в іншому класі, а бланки відповідей обробляються.

17.Тихе опитування.

Бесіда з одним або декількома учнями відбувається пошепки, тоді як клас зайнятий іншим завданням, наприклад тренувальною контрольною роботою. Цей методичний прийом незамінний у тому випадку, коли в класі є діти, які з певних причин соромляться (бояться) відповідати при всіх.

18.Тренування пам’яті й уважності.

Варіант 1. Це достатньо цікавий прийом, він особливо ефективний, коли учні будуть готові працювати з ним. Попередьте їх заздалегідь, щоб вони уважно читали домашній параграф.

Учитель дає учням аркуш, на якому посередині розташований текст, частина вірша, задачі. Завдання полягає в тому, щоб учні змогли написати необхідний текст зверху і знизу наявної фрази. Або спробувати висловити його усно - що ж мало передувати фразі й чим вона повинна була закінчуватися.

Варіант 2. Учитель пропонує учню прочитати текст домашнього параграфа і при цьому закладкою закриває частину тексту. Учень відтворює цей текст по пам’яті. Клас стежить за підручником і оцінює однокласника.

 19. Bпізнай мене

На уроці можна запропонувати учням виступити від імені відомої персони (вченого, історичного героя), при цьому не називаючи її, але описуючи вчинки, відкриття, міркування.

Приклад 1.

Фізика

«Моє ім'я залишилося у фізиці (закон, який носить моє ім'я, гвинт, який носить моє ім'я), у математиці (аксіома та спираль, які носять моє ім'я). Залишилося і моє знамените слово “Еврика” („Я знайшов”). Хто я?»

(Архімед)

«Мені крім відкриття і доведення низки теорем приписують такі астрономічні відкриття: пояснення затемнень Сонця, встановлення часу сонцестояння і рівнодення, визначення тривалості року (365 днів) та інше. Хто я?»

(Фалес)

20.Умовні позначення.

Для проведення цього методичного прийому наперед необхідно підготувати матеріал, який вам стане в нагоді. На щільному картоні розміром 15x15 см намалювати умовні знаки, які використовуються на уроках і знайомі учням. У грі беруть участь дві команди по два-три учні в кожній. Гру починають з жеребкування. Кожна команда має однакову кількість карток і шикується одна навпроти іншої. За командою вчителя учень першої команди піднімає картку, суперники повинні протягом 5 секунд (час заздалегідь установлюється) назвати умовний знак. Потім у гру вступає учень з іншої команди, що стоїть напроти першого гравця, і т. д. Перемагає команда, що має у своєму активі найбільшу кількість правильних відповідей.

21. Хокей.

Варіант 1. Грають дві команди по шість учасників: один воротар, двоє захисників, троє нападаючих. Правила такі: кидок у ворота позначає питання, поставлене суперниками. Кидок у ворота здійснюють нападаючі. «Гол» - відсутня відповідь (або відповідь невірна). «Шайба відбита» - захисники або воротар дали правильну відповідь на питання.

Арбітр рахує кількість пропущених і забитих «шайб», стежить за часом гри, за дотриманням правил гри, видаляє порушників, використовує музичні паузи. Інші учні грають роль запасних гравців або вболівальників.

Варіант 2.  Грають дві команди, у складі яких по шість гравців. Команди розташовуються одна проти одної таким чином: на першій лінії - один гравець (воротар), на другій - двоє (захисники), на третій - троє (нападаючі). Гравці третьої лінії вибирають із запропонованого їм переліку запитання команді-суперниці й оголошують його. Лінія захисників шукає правильну відповідь. Гравцям різних ліній під час обговорення відповіді на запитання не можна спілкуватися. За правильну відповідь на запитання гравці другої лінії отримують два бали. Якщо їхня відповідь неправильна, «відбивається» перша лінія (воротар). За правильну відповідь він отримує один бал. Команди можуть поставити одна одній десять-п’ятнадцять запитань. Перемагає команда, яка отримала більшу кількість балів. У разі порушення правил головний (рефері - учитель) має право видалити з поля гравця або зробити заміну.

22.Щадне опитування.

Клас розбивається на дві групи по рядах варіантах. Учитель ставить питання. На нього відповідає перша група. При цьому кожний учень дає відповідь на це питання своєму сусіду по парті - учню другої групи. Потім на це ж питання відповідає сильний учень або вчитель. Учні другої групи, вислухавши відповідь учителя, порівнюють його з відповіддю товариша і виставляють йому оцінку. На наступне питання відповідають учні другої групи, а учні першої їх вислуховують. Тепер вони виконують роль викладача і після відповіді вчителя виставляють оцінку учням другої групи. Таким чином, поставивши 10 питань, ми добиваємося того, що кожний учень у класі відповість на 5 питань, прослуховуватиме відповіді вчителя й оцінить свого однокласника.

23. Контроль шляхом вибору завдань.

Контрольна (перевірочна) робота виконується не шляхом розв’язування запропонованих задач, а шляхом вибору тих із них, які учень, на його думку, може розв’язати. На столах розкладаються задачі (завдання) трьох рівнів складності. Кожний учень читає умови завдань і робить відмітки на картці (знаю,  можу розв’язати,  не розумію )з допомогою оцінок за такими показниками: перші п’ять завдань - найпростіші, наступні - складніші, і нарешті, останні п’ять задач - складні. В останній графі ставиться буква «Н», якщо учень не розуміє задачі, і буква «П», якщо він розуміє завдання.

24. «Концентрація»

Клас ділиться на групи. Кожна група отримує текст на аркушах. Аркуші перевернуті текстом униз. За сигналом учителя учні перевертають аркуші, читають протягом визначеного часу  текст, а потім знову перевертають аркуші та віддають їх учителю. Після цього кожен учень записує в зошиті те, що запам’ятав із тексту. Далі група записує спільний текст на окремому аркуші. Виграє та команда, що найбільш повно відтворить текст.

25.Поєдинок.

Клас поділений на декілька груп. Кожній групі вчитель дає окремий текст (як з пройденого матеріалу, так і новий, але зі знайомим змістом). У кінці кожного тексту поставлено проблемне питання («Чи може...», «Що відбудеться, якщо...», «Чи вірне твердження...»).

У кожній групі призначають дуелянтів, решта учнів грає роль секундантів. Суперники від кожної групи по черзі сходяться в інтелектуальному поєдинку. Один учень висловлює свою точку зору на питання, а його суперник завдає «удар у відповідь» - контраргумент. При цьому враховується уміння вести суперечку, коректність, аргументованість. У цьому поєдинку, можливо, і не буде абсолютного переможця, а буде знайдено рішення, яке влаштує обидві сторони. Секунданти рецензують поєдинок і визначають найсильнішого бійця в інтелектуальних поєдинках.

26.   Пошта.

Кожному учневі пропонується визначити свою «адресу» в класній кімнаті. Ряди парт гратимуть роль вулиць, самі парти або столи - будинків. Учні на аркушах записують питання за текстом домашнього параграфа, пишуть адресу однокласника (1-ша Зелена вулиця, будинок 3, Олені), свою зворотну адресу і з допомогою листоноші відправляють записку адресату. Адресати повинні письмово відповісти на питання. За командою вчителя гра зупиняється й оцінюються декілька «листів». Найвищу оцінку одержують ті, хто поставив цікаве питання й отримав на нього правильну відповідь.

Під час вивчення нового матеріалу і роботи над текстом застосовують прийоми:

1. «Вартові»

Учні уважно читають текст. Учитель пропонує відвідати країну «Фізика» Для цього їм потрібно пройти повз вартових. Але спочатку вчитель пропонує учням пройти кастинг на роль вартових. Для цього учні складають запитання до тексту. Ті два учні, які склали найбільше запитань (за визначений час), будуть виконувати роль вартових. Вартові по черзі ставлять запитання бажаючим потрапити до країни. Ті, хто відповіли, пропускаються вартовими, а іншим рекомендується ще почитати текст. Потім учні оцінюють вартових: чи достатньо глибокі й цікаві запитання вони поставили, чи повністю розкрили сутність матеріалу у своїх запитаннях.

2.«Шерлок Холмс»

Учням пропонується швиденько прочитати текст і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом. Питання мають охопити весь матеріал і врахувати найменші дрібниці. Визначається найдовший список питань. Учні дають відповіді на них. Учитель відзначає найбільш активних гравців.

3.Шпаргалка

Учням пропонується зробити шпаргалку (у три етапи) до складного або великого за обсягом тексту домашнього завдання. Цей методичний прийом прийнятний тоді, коли матеріал добре знайомий учням.

Етап 1. Скласти план тексту, використовуючи всього декілька ключових слів. Умова: на читання однієї сторінки тексту і конспектування відводиться тільки 30 секунд. Записи, які стосуються однієї сторінки підручника, відділяються суцільною лінією.

Етап 2. Текст знову з першої сторінки. Конспект записують у формі коротких тез. На роботу з однією сторінкою тексту відводиться 1 хвилина.

Етап 3. До шпаргалки записують питання з кожної сторінки, час роботи - 1 хвилина.

Після закінчення роботи проводиться конкурс шпаргалок (найкращі шпаргалки і питання)..

4. «Павучки»

Для роботи над поняттями можна використовувати невеликі структурно-логічні схеми - «павучки». Слово обводять овалом і до нього підбирають ключові слова, які характеризують ці поняття. Ці слова утворюють «ніжки павучка». «Павучки» використовуються для усної зв’язної мови, характеристики понять.

5. «Слабка ланка».

Для того щоб закріпити нову термінологію, можна застосувати ігровий методичний прийом «Слабка ланка». Вчитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий попередній і свій, третій - два попередні та свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: «Слабка ланка». На уроці тематичного повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.

6.Термінологічна розминка.

Учням , які  поділеним на мікрогрупи, даються два-три поняття. Завдання учнів - записати декілька визначень кожного поняття і потім захистити свою точку зору.

7.Асоціативні схеми

Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам’ятовується, коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування - слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиками, не зберігається у мозку. Мозок запам’ятовує інформацію тоді, коли вона має вигляд певних моделей, схем та асоціацій. Тому не записуйте, а малюйте асоціативні схеми.

Основні принципи створення асоціативних схем такі:

Уявіть, що мозкові клітини - наче деревця, на гілках яких зберігається тематично споріднена інформація. На аркуші паперу спробуйте накреслити основні моменти будь-якої теми у формі дерева.

1. Починайте схему в центрі аркуша з головного елемента, найкраще символа, від якого розгалужуються інші елементи.

2. Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам’ятати, одну головну тему для кожної ­гілки.

3. На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця.

4. Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору.

5. Малюйте стільки малюнків і символів, скільки зможете.

6. Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.

Регулярно доповнюйте кожну схему. Легше починати із загального, а далі побудувати асоціативну схему, переходячи до конкретного, коли довідаєтесь щось нове з тематики.

Сміливо малюйте, сміливо користуйтеся кольоровими олівцями, і ви побачите результат. Влаштуйте конкурс на кращий зошит з номінаціями - «Найяскравіша», «Найакуратніша», «Найбільш творча», «Містер суперсхема» і т. д. Але тільки для себе чітко розставте пріоритети: основне - знання, а конкурс тільки для того, «щоб примусити коня пити»

8.Діалог Ривіна.

Робота за методикою Ривіна передбачає читання або вивчення тексту абзацами. Під абзацами слід розуміти частину тексту до 12 рядків, яка має закінчену думку і зміст якої можна передати одним реченням (до 10 слів). Для вивчення абзацу необхідно спочатку з’ясувати його суть. Для виокремлення головної думки кожного абзацу рекомендуємо наступне:

• Знайдіть у тексті нові слова і словосполучення.

• Поясніть їх значення своїми словами або прочитайте за текстом, за необхідності скористуйтеся додатковою літературою.

• Складіть речення з новими словами, переконайтеся, чи правильно ви їх зрозуміли.

• Знайдіть основне слово або словосполучення аб­зацу.

• Усно поясніть, чому ви його вважаєте основним.

• Складіть речення з основним словом, щоб передати ідею абзацу, придумайте друге речення, виберіть, на ваш погляд, краще.

• Краще речення запишіть у зошит.

• Основним словом можуть бути предмети, явища, персоналії, події, про які йдеться в абзаці.

• Установіть зв’язки, залежність між цими об’єк­тами.

• Складіть речення, яке виражає суть абзацу, придумайте друге, виберіть краще.

• Підготуйте відповіді на запитання, запропоновані вчителем, учнями чи подані в підручнику.

• Складіть запитання для товариша.

• Придумайте опору для пояснення змісту абзацу іншому учневі.

• З’ясуйте перспективу розвитку ідеї, проблеми, ознаки, сферу застосування нових понять.

• Пов’яжіть засвоєну інформацію з раніше вивченим або прочитаним матеріалом.

Цю методику педагоги розцінюють як місток для формування складніших умінь: читання пункту, сторінки, розділу.

9.Модель майбутніх знань.

Можна скласти пізнавальну модель предмета, що вивчається, і на початку уроку видати її всім учням. Модель дозволить кожному учню отримати цілісне уявлення про предмет, що вивчається. Методика роботи в цьому випадку припускає штрихування різними кольорами тих елементів моделі, які, з погляду учня, йому зрозумілі, осмислені, засвоєні. Наперед обговоріть, якими кольорами користуватимуться ваші підопічні, скажімо, червоний - «усе зрозуміло», оранжевий - «майже все зрозуміло», жовтий - «50x50», зелений - «дещо зрозуміло», блакитний - «sorry, нічого не зрозуміло». Кількість колірних позицій, які будуть вам підказувати, що треба повторити або пояснити ще раз (два або три), залежить тільки від вашої фантазії й особливостей предмета викладання.

Модель «майбутніх знань» може включати необхідні поняття, принципи, процеси, змістовні елементи, провідні ідеї, факти й осіб. Модель «майбутніх знань» також бажано зробити на великому аркуші ватману і вивісити на стенді в кабінеті, вона виконуватиме роль стрижня, каркаса предмета. Подібну модель можна скласти і для окремо взятої теми або уроку.

11. «Моделі, що ожили»

Цей методичний прийом є модифікацією вправи театральної педагогіки «Побутові механізми». Будь-яку навчальну модель, схему, малюнок, досвід можна запропонувати для «оживлення» учням, з’єднаним у робочі мікрогрупи (три-вісім осіб). Виконується ця дія без слів і коментарів, тільки з допомогою міміки, жестів. Не існує обмежень у застосуванні цього прийому (тільки відсутність сміливості у педагога, а фантазією вас щедро обдарують діти), уявіть собі, як здорово виглядає дослід з хімії або фізики, що «ожив», модель кругообігу води в природі або розподіл клітин.

Незвичність завдання й обмеженість часу (не більше 4-5 хв на підготовку) примушують учнів проявити кмітливість. По ходу демонстрації результатів «оживлення» учні інших мікрогруп відгадують, що саме оживляли.

У вихідному варіанті завдання учасники гри показують дію приладів, що були отримані ними за жеребкуванням, роботу їх внутрішніх механізмів. Учні домовляються, хто буде тією або іншою частиною механізму і яким чином йому доведеться взаємодіяти з іншими «частинами» під час «роботи» приладу.

Етап уроку:  Фізкультхвилинка.

1. «Колективне відлуння по половинках».

Сидячий за партами клас поділяється на дві частини. Одна половина - судить, інша - працює. Для вчителя в цій ситуації головне - швидко змінювати ролі між командами. Тоді темп вправи розминки трансформується в ритм. Часу на подібний варіант відводиться не більше однієї хвилини (у разі змін чотирьох-п’яти ролей), а заряду бадьорості вистачає надовго.

2. «Іван-покиван».

Початкове положення: всі сидять; учитель, закривши очі (краще відвернувшись), задає класу число - і викидає над головою відповідну кількість пальців (якщо число більше п’яти, знадобляться обидві руки,- це зауваження не для математиків).

Потім він вимовляє: «Раз-два-три! Замри!» - розплющує очі (повертається до учнів). У класі має стояти рівно стільки учнів, скільки пальців їм було пред’явлено. Під час виконання ігрового завдання кожному з учнів доводиться швидко зорієнтуватися: якщо кількість менше заданої - схопитися самому; якщо ж більша - то миттєво сісти.

Родзинка цієї вправи - у своєрідній мобілізації всіх учасників.

3.Зіпсований телефон.

До речі, популярний «Зіпсований телефон» також будується на принципах ­естафети. У класі це можна зробити так: якесь слово пускається по середньому ряду, а крайні ряди «ловлять слово», тобто намагаються його відгадати.

4. «Хто мене чує...».

У класі стоїть шум, у цьому випадку неважливо який це шум - робочий або неробочий, але вчителеві потрібна увага. Не намагаючись перекричати шум, а навпаки, дуже тихо, собі «під ніс» учитель говорить майже пошепки: «Хто мене чує... підніміть ліву руку». Деякі почнуть прислухатися.

Учитель продовжує: «Хто мене чує... погладьте себе по плечу». Кілька рук миготять у повітрі, з’являються посмішки.

«Хто мене чує...- так само тихо, злегка розтягуючи ударні голосні, бубонить він,- постукайте по столу три рази». Лунає рикошет легких постукувань, які насторожують навіть тих, кого й гучним голосом не докличешся.

«Хто мене чує... устаньте». Всі одностайно встають. У класі ідеальна тиша.

«Хто мене чує... сядьте. Увага на мене!» Усі сідають, клас зібраний і готовий до роботи.

Цей прийом апробований у роботі з усіма віковими групами й постійно доводить свою ефективність. Але на уроках зі старшокласниками має особ­ливу популярність, за умови несподіваних і різноманітних завдань-рухів (послати повітряний поцілунок, погладити себе по голові й т. ін.).

  5. «Естафета з варіаціями».

Вставання можна замінити естафетою з крейдою у дошки. Написати слово або коротеньку фразу (кожному по одній букві) - який ряд швидше. При цьому дотримуватися того ж порядку - перший учень сів на місце, тільки тоді встав другий.

В естафетах тренується самостійність у визначенні моменту свого вступу до загальної справи, відчуття залежності один від одного. Це колективна вправа, в якій у кожного є свій обов’язок, що має бути виконаний вчасно. Це «вчасно» і є основною складністю, адже від кожного з учасників вимагається вірно визначити момент, коли йому самому треба встати або сісти, а від інших - не втручатися в роботу кожного.

 

Під час закріплення та узагальнення матеріалу можна застосовувати такі прийоми:

1.Аукціон.

Учні повторюють якесь явище. Вони доповнюють один одного, отримуючи якомога більше знань про нього . Той, хто назве ознаку останнім, а інші не зможуть доповнити, виграє та отримує відповідно найвищу оцінку.

2.Інтелектуальний тир.

Для гри готують ігрове поле у вигляді мішені із зображенням яблука в середині (кількість кілець - 5, секторів - 6), таким чином, на полі 30 секторів, що відповідає 30 питанням за певною темою (бажано підготувати ще й додаткові питання).

Питання, які розташовані у різних кільцях, мають різну вартість. Перше зовнішнє кільце - найпростіше питання (вартість 1 бал), друге - 2 бали, трете - 3 бали і т.д. У внутрішньому шостому кільці, що розташоване у самому яблучку, питання найскладніші, тому й найдорожчі - 6 балів.

Грають чотири команди, які за поперед­нім жеребкуванням визначають послідовність та кількість (5-8) підходів до інтелектуальної мішені.

Далі можливі два варіанти розвитку гри. Перший (у випадку, коли мішень висить на стіні) - представники від команди кидають у мішень спеціальні дротики; другий варіант (мішень лежить на горизонтальній площині) - кидають кубик (або інший маленький предмет, наприклад, діжечку), який зупиняється у відповідному секторі. Кожен, хто кидає кубик (дротик), намагається влучити якомога ближче до внутрішнього кола, бо там найдорожче питання.

Після 5-8 підходів кожної команди помічники рефері рахують кількість балів, що отримали команди за правильні відповіді.

3.Крокодил.

Учні діляться на дві команди. Один з учнів (або невеличка група) демонструє дослід, явище з допомогою міміки й жестів, без слів чи обладнання. Переможе команда, котра швидше розгадає показане.

 4. Моя теза.

 Попросіть учасників записати одним реченням на аркуші паперу головну ідею вивченого. Згрупуйте учасників у пари, і хай кожен за сорок п’ять секунд спробує переконати партнера, що саме його теза важливіша за інші. А далі пара на таких саме умовах переконує іншу про важливість уже їхньої спільної тези.

Об’єднана четвірка переконує іншу, і так доти, доки половина учасників не вибере свого речника, який від їхнього імені захищатиме спільно вибрану тезу, сперечаючись із речником іншої команди. Виділяючи на промову кожного дві хвилини і трохи більше на завершальні дебати, ми можемо за двадцять хвилин задіяти триста осіб.

Дайте кожному учасникові п’ять хвилин на те, щоб одним реченням на окремому аркуші паперу написати підсумок вивченого. Кожен чіпляє свій аркуш на велику дошку. Учасники групують аркуші відповідно до їхнього змісту й мотивують свої рішення. Кількість тематично схожих висновків згодом визначатиме колективну думку про головну ідею заняття й полегшуватиме загальний підсумок вивченого.

5.Ораторські змагання.

Ораторські предметні змагання проводяться в класі, де поряд зі знанням предмета враховується манера тримати себе, довідність, образність, оригінальність розумових конструкцій і побудови мовлення, знання мови, точність цитування, уміння захопити публіку, швидкість словесної реакції і здатність до експромту. Тематика пропонується заздалегідь. Перемагає той, хто найбільше сподобався публіці та журі. Вони розпоряджаються однаковою кількістю балів для оцінювання.

6.Перепишу параграф по-своєму.

Не секрет, що наші підручники далекі від досконалості. Як творче завдання запропонуйте учням переписати тему або параграф підручника по-новому, тобто написати свій авторський варіант. Але при цьому завдання необхідно деталізувати і виділити головне, що ви хочете отримати в результаті переписування. Наприклад, структурувати текст - розбити на логічні частини, виділити правило, потім розташувати приклади, які його пояснюють. Або, використовуючи додаткову літературу, зробити текст більш образним, яскравим, цікавим.

7.Створи тест.

Запропонуйте учням наприкінці року створити систему тестів, яка б охоплювала весь вивчений матеріал параграфа. Поясніть правила і принципи складання тестів, покажіть на прикладах, як це зробити правильно. Уточніть рівень створюваних тестів та їх тип (з однією правильною відповіддю, з декількома правильними відповідями та ін.). Кожен тест необхідно супроводжувати варіантами відповідей і фактичними відповідями. Сенс цього завдання не стільки в оцінюванні роботи, скільки у формуванні навичок складання тестів, тому обов’язковим є аналіз роботи учнів.

  8. Вузька спеціалізація

І варіант

Учням пропонується прочитати текст, а потім переказати його з точки зору людини певної спеціалізації (лікаря, геолога, спортсмена, артиста).

ІІ варіант

Учитель пропонує комусь із учнів уявити себе людиною певної професії (учителем, продавцем, юристом, політиком, шофером тощо). Потім роздається друкований матеріал, який учні читають з точки зору певного спеціаліста. Далі учні ставлять запитання фахівцям різних галузей, на які вони мають відповісти, використовуючи терміни своєї спеціальності.

  9. «Уповноважуючи…»

Не соромлячись почніть зі слів: «Уяви, що ти вчитель і готуєшся до уроку…»

Уповноважуючи учня, ви одночасно «вбиваєте декілька зайців». Давайте порахуємо:

1. Диференціація домашнього завдання.

2. Індивідуальний підхід до учнів.

3. Творче завдання для творчої дитини (або невеликої групи дітей).

4. Накопичення дидактичного матеріалу (що особливо важливе для тих, хто має кабінет).

5. Підвищення ефективності праці вчителя (вивільняється час на той вид роботи, який учням не доручиш).

6. Гарантовані гарні оцінки для творчої групи (який учитель не порадіє цьому «явищу природи»!).

7. Цікавий, незвичайний (можу вас запевнити - ефективний) урок, який і вам і вашим учням принесе задоволення.

8. Підвищення престижності вчительської праці («підготувати матеріали до уроку - великий труд»).

9. Чим більше ви спілкуєтеся з діть­ми, виходячи за рамки формальних відносин, тим простіше, більш довірливе і шанобливе ставлення до вас («цікавий урок - хороший учитель, багато знає…»).

10.Учені та їхні відкриття

Учні сидять по двоє за одним столом. Один з них називає прізвище вченого, інший має швидко назвати його відкриття. Рефері відстежує час відповіді, який обговорюється заздалегідь.

Приклад 1.

Фізика

1-й учень. Галілей.

2-й учень. Відкрив закон вільного падіння тіл. Паскаль.

3-й учень. Відкрив закон передачі тиску рідинами й газами. Ньютон.

11.Есе  . 

Есе - твір невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему й має підкреслене суб’єктивне трактування, вільну композицію, орієнтацію на розмовну мову, прихильність до парадоксів. Написання есе покликано звернути учня до свого досвіду в усіх його протиріччях із певного питання.

Етап уроку : рефлексія.

1.Бортовий журнал.

Це - форма фіксації інформації з допомогою ключових слів, графічних моделей, коротких речень та умовиводів, питань. Частинами «бортового журналу», що задає викладач і які будуть заповнюватися учнями, можуть бути ключові поняття теми, зв’язки, які може встановити учень, важливі питання.

2.Незакінчене речення.

«Фізика для мене - це...»

«Я б запитав автора підручника про...»

«Я б хотів (не хотів) бути на місці...»

 3.Підіб’ємо підсумки.

Промовляння за такою схемою:

На уроці я... - дізнався... - зрозумів... - навчився... - найбільший мій успіх - це...

- найбільші труднощі я відчув... - я не вмів, а тепер умію... - я змінив своє ставлення до... - на наступному уроці я хочу...

4.Портфоліо.

Різні варіанти портфоліо, що являють собою набір робіт учнів, зв’язують окремі аспекти їхньої діяльності в більш повну картину. Портфоліо може включати набір оцінних листів, листів спостережень, фрагменти щоденників, «бортових журналів», відеофрагменти, проекти й плани виступів. Портфоліо - це щось більше, ніж просто папка учнівських робіт, це спланована заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів.

5.Саморефлексія.

Учні відповідають на запитання: «Чи справдилися мої очікування?», «Про що мені хочеться поговорити? Яку проблему хотілось би порушити?»

 6.Синквейн.

Віршовані форми (наприклад, синквейн - п’ятиряддя) - це спосіб творчої рефлексії, що дозволяє в художній формі оцінити вивчене поняття, процес або явище.

Етап уроку:  Домашнє завдання.

1.Безпрограшна лотерея.

Діти дістають із коробок номери завдань (вправ, задач). Як варіант один з учнів дістає завдання з коробки для свого ряду (на групу дітей).

2.  Вибери завдання сам.

На дошці заздалегідь записані домашні завдання трьох рівнів, і учні вибирають собі комбінацію придатних для них варіантів за інтересом і силою.

  3. Заздалегідь.

На початку теми повідом­ляються всі завдання, які необхідно виконати, поділивши на обов’язкові й додаткові, письмові й усні. Обмовляються терміни складання завдань та їхній обсяг, принципи оцінювання, чи є можливість вибору завдань та ін.

4.   Кубик.

Якщо потрібно дати багато завдань різного типу, то вибір, що кому робити, можна запропонувати кидаючи кубик. На дошці записані номери завдань і залежно від комбінації цифр, які випадають на кубику, кожний учень вибирає свою частину завдання на дошці.

5.Одне завдання на двох.

Два варіанти цього методичного прийому: перший - учні «однієї вагової категорії», другий - за принципом «паровоз  і вагончик», тобто один з учнів сильніший і відіграє роль ведучого, другий - ведений. У другому варіанті важливо так продумати завдання, щоб працювали обидва учні, але частини завдання були розподілені з урахуванням здібностей і можливостей.

6.Творче завдання.

Зазвичай воно виконується на добровільних началах і стимулюється вчителем високою оцінкою й похвалою.

Діапазон творчих завдань широкий. Однак серед них можна виділити деякі типові групи. Наприклад, учням пропонується розробити:

1) частівки, байки, казки, фантастичні оповідання з навчальних тем;

2) чайнворди, кросворди і т. п.;

3) тематичні збірники цікавих фактів, прикладів і задач;

4) збірники анотацій на статті з обра­ної теми;

5) навчальні комікси;

6) плакати - опорні сигнали.

  7.Ярмарок-продаж.

Вчитель «продає» домашнє завдання, установивши кожному бальну ціну.

 

 

Додаток Б - Конспект уроку « Кількість теплоти . Питома теплоємність речовини.»

Мета уроку:Увести поняття кількості теплоти;  з’ясувати , від чого залежить кількість теплоти, що необхідна для нагріву тіла. Увести поняття питомої теплоємності речовини.

Виховувати прагнення до самостійного вирішення поставлених завдань. Розвивати логічне мислення, уважність  , вміння пояснювати фізичні явища.

Обладнання та наочність: калориметри,термометри,електричний чайник,вода,циліндри  з різних металів, срібна та мідна ложки;таблиця питомої теплоємності речовин.

  Тип уроку:комбінований урок        

План уроку

І.Організаційний момент  (привітання гостей).(1 хв.)

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Яку тему  ви вивчили на попередньому уроці? (види теплообміну). Перевірка засвоєння знань:

1.Практична робота за інструкцією (2 учні) , дотримуючись ТБ.

2.Тестові завдання.( 5-6 хв.)

Тема. Види теплообміну.

1.Нагрівання повітря від сонця  в теплицях здійснюється через:

а) теплопровідність; б) конвекцію; в)випромінювання; г)виконання роботи.

2.Нагрівання повітря в кімнаті  від батарей водяного опалення в основному відбувається через:

 а) теплопровідність; б) конвекцію; в)випромінювання; г)виконання роботи

3.Під час обпилювання деталі її внутрішня енергія збільшилася. Яким способом змінена внутрішня енергія деталі?

а) виконанням роботи; б)теплопередачею;в) теплопередачею і виконанням роботи;г) конвекцією.

4.Як зміниться внутрішня енергія нагрітого тіла,якщо його занурити в холодну воду?

А)зменшиться; б)збільшиться;в) не зміниться; г) передбачити неможливо;

5.Теплопровідність  якої з даних речовин найбільша?

А) алюмінію; б)дерева; в) повітря;г)скла.

6.До тепло ізоляторів належать:

А)метали;б)вода; в)цегла; г)повітря.

7.Передачу тепла від більш нагрітої до менш нагрітої частини тіла внаслідок теплового руху частинок тіла називають:

А)конвекцією; б)теплопровідністю; в)випромінюванням; г)температурою.

8.Процес перенесення енергії струменями рідини або газу називають:

А)конвекцією; б)теплопровідністю; в)випромінюванням; г)температурою.

9.Вид теплообміну, який може відбуватися без проміжного середовища:

а)конвекція; б)теплопровідність; в)випромінювання; г)робота.

10.У якій сукні влітку менш спекотно: а)білій; б)чорній;в)прозорій?

Відповіді записуються у таблицю,перевіряємо разом.( 2 хв.)

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
в	б	а	а	а	г	б	а	в	а

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.( 1хв.) «Відстрочена загадка»

«Тепло і холод – дві руки природи,якими вона робить майже все…»  Френсіс Бекон.

Нас застерігають: «Не пий холодної води, застудишся. У тебе підвищиться температура». Ось і бабуся Сергійка випила холодного молока і захворіла . На жаль,імунітет у неї слабкий і видужання йде повільно. Для підвищення імунітету журнал «Секрети зцілення» рекомендує вживати мед  з теплим молоком. Але застерігає,що при температурі, вищій за 60 С, мед втрачає свої цілющі властивості. Бабуся розгубилася:не знає, до якої температури треба підігрівати молоко,щоб поклавши в нього ложку меду ,температура напою не перевищувала 60 С.А ви, діти , можете допомогти відповісти на це запитання спантеличеній бабусі ?

Щоб дати правильну  відповідь ,треба спочатку з’ясувати, яка фізична величина характеризує зміну внутрішньої  енергії тіла і від чого вона  залежить. Саме це, ми сьогодні і вивчимо на уроці . Запишіть тему уроку в зошити.

ІY. Актуалізація опорних знань. ( 2 хв.)

«Мікрофон»

1. Що таке теплообмін?(процес передачі внутрішньої енергії від більш нагрітого тіла до холодного без виконання ними або над ними механічної роботи)

2.Яка фізична величина характеризує тепловий стан тіла?(температура)

3.Яким приладом вимірюється температура тіла? (термометром)

4. Які  правила користування  термометром при вимірюванні температури ви знаєте?

5.В яких одиницях вимірюється енергія? (Дж)     

Y.  Вивчення нового матеріалу. (15 хв.)

1.Кількість теплоти.

2. Від чого залежить кількість теплоти, необхідна для нагрівання тіла?

3.Формула кількості теплоти ,яка потрібна для нагрівання тіла.

4.Питома теплоємність речовини.

5.Дослід на приладі «Теплоємність металів» : виділення тілами рівної маси з різних речовин неоднакової кількості теплоти під час їх охолодження.

 

1.Кількість теплоти . Нам уже відомо, що внутрішня енергія тіла може змінюватися як шляхом виконання роботи, так і шляхом теплопередачі (без виконання роботи). Для кількісного опису властивостей теплообміну застосовують спеціальні фізичні величини, однією з яких є кількість теплоти.

• Зміну внутрішньої енергії при теплопередачі, називають кількістю теплоти.
• Кількість теплоти показує ,яка кінетична енергія хаотичного руху молекул передалася від одного тіла до другого під час обміну,в результаті чого змінилася внутрішня енергія обох тіл,що були в тепловому контакті.
• Кількість теплоти позначається великою латинською літерою Q.
• Одиницею кількості так, як і енергії, є 1 Дж.

2.Від чого залежить кількість теплоти , яка потрібна для нагрівання тіла?

Познайомимося із результатами досліджень,які творча група вашого класу провела в домашній лабораторії.(Діти розповідають про досліди 1- 3 підручника-слайди  1-4)

1.Чим більша маса тіла ,тим більшу кількість теплоти треба надати йому, щоб нагріти  до певної температури.

2.Чим більша різниця кінцевої і початкової температур, тим більшу кількість теплоти йому буде передано під час нагрівання.

3. Кількість теплоти, яка потрібна для нагрівання тіла до певної температури , залежить від того ,з якої речовини складається тіло.  

3.Формула кількості теплоти.                                                                                                                      Як же підрахувати кількість теплоти Q, необхідну для нагрівання тіла? (демонстрація слайдів 1,2  із презентації  «Кількість теплоти.») Кількість теплоти залежить від зміни температури тіла:

.

,

Кількість теплоти пропорційна масі тіла:

.

Кількість теплоти Q залежить від роду речовини . Діти,які проводили практичну роботу (дослід 5)переконались , що кількість теплоти, яку виділяють при охолодженні тіла різного роду ,але однакової маси і температури  різна.  Позначимо коефіцієнт  залежності кількості теплоти від роду речовини буквою с. Тоді    .

Кількість теплоти, передана тілу при нагріванні, залежить від роду речовини, з якої воно складається, від маси цього тіла й від зміни його температури.

4. Питома теплоємність речовини.

.     З’ясуємо  фізичний зміст:  с= Q/тΔt  тоді , одиницею c   є

Щоб підвищити температуру тіла масою 1 кг на 1 ˚С, треба надати йому певну кількість теплоти.(Демонстрація слайдів 5,6) Питома теплоємність — це характеристика речовини, й вона не залежить від маси тіла й зміни його температури

• Питома теплоємність речовини показує, яка кількість теплоти необхідна, щоб змінити температуру 1 кг даної речовини на 1 °C.

Питома теплоємність позначається буквою c , її одиницею в СІ є .

У різних речовин питома теплоємність має різні значення.

Так, наприклад, питома теплоємність цинку .

Це означає, що для нагрівання цинку масою 1 кг на 1 °C необхідно затратити кількість теплоти, що дорівнює 400 Дж.

 

Розглянемо таблицю: «Питома теплоємність речовин». Прочитаємо її разом

Речовина	с, Дж/(кг·°C)	Речовина	с, Дж/(кг·°C)
Золото	130	Алюміній	920
Ртуть	140	Лід	2100
Мідь	400	Спирт	2500
Залізо	460	Вода	4200

 

Вода, наприклад, має дуже велику питому теплоємність. Тому вода в морях й океанах, нагріваючись повільно, поглинає значну кількість теплоти. Завдяки цьому в тих місцях, які розташовані близько від великих водойм, улітку не буває так спекотно, як у місцях, віддалених від води.

Узимку вода, повільно остигаючи, віддає велику кількість теплоти, тому зима в цих умовах менш сувора. Саме завдяки великій питомій теплоємності вода широко використовується в системі водяного опалення, у побуті й медицині, наприклад у грілках.

Хочу звернути вашу увагу, що питома теплоємність речовини, що перебуває в різних агрегатних станах, різна.

Наприклад, ртуть у стані рідини має питому теплоємність , а у твердому стані — .  

.

Наведене співвідношення   справедливо й тоді, коли тіло не нагрівають, а охолоджують: у такому випадку кінцева температура t_к нижче початкової температури t_п й, отже, , тобто тіло віддає деяку кількість теплоти.

Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу

1. Питома теплоємність свинцю дорівнює 130 Дж/ (кг · °С). Що це означає?
2. Що ефективніше використати як грілку — 2 кг води чи 2 кг піску за тієї ж температурі?
3. Яка кількість теплоти необхідна для нагрівання 10 кг повітря на10 С?          Розв’язок.   Q= с m Δt =100000 Дж

 

YI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.( 17 хв.)

1. Навчаємося розв’язувати задачі

1.П Р :№390 ст. 190 (Q=4200×1×(100-20)=3360000 Дж=3,36 МДж)

2.С.Р:а). Залізному тягарцеві масою 100 г передали 920 Дж теплоти. На скільки градусів нагрівся тягарець? (Δt=920 /(460×0,1)=20(˚С))

Б). Яка питома теплоємність речовини, якщо для нагрівання 1 кг цієї речовини на 2 °С потрібна була кількість теплоти 1 кДж? (с=1000/(1×2)=500 Дж/ (кг · °С ))

3. Д.Р. Зб. «Левеня-2011» ст.. 13 №19 (Відповідь: В)

   Додатково: «Левеня-2009» №20 ст.12(відповідь:В)         

3. В.Р: (самостійно , умова записана на екрані – слайд 7)Для нагрівання цегельної печі масою 1,5 т витрачено 26,4 МДж теплоти. До якої температури нагріли піч, якщо початкова температура була 10 °C?

Розв’язок. Відповідно до визначення, . Звідси знаходимо кінцеву температуру печі:

.

Перевіряємо одиниці величин:

.

З таблиці знаходимо, що питома теплоємність цегли дорівнює .

Обчислюємо температуру печі:

.

Відповідь: піч нагрілася до 30 °C.

 

2. Поміркуй і відповідай

1. Ножиці та олівець лежать на столі в кімнаті. Чому ножиці на дотик здаються холоднішими, ніж олівець?(Метал має більшу теплопровідність ніж дерево і швидше відбирає тепло від пальців.)

2. Які особливості клімату обумовлені великою питомою теплоємністю води?

(Вода має дуже велику питому теплоємність. Тому вода в морях й океанах, нагріваючись повільно, поглинає значну кількість теплоти. Завдяки цьому в тих місцях, які розташовані близько від великих водойм, улітку не буває так спекотно, як у місцях, віддалених від води.

Узимку вода, повільно остигаючи, віддає велику кількість теплоти, тому зима в цих умовах менш сувора.)

3. У міських парках установлюють фонтани. Чому спекотного дня поблизу фонтану відчувається прохолода?

4. У якому випадку гаряча вода в склянці остудиться більше: якщо в склянку опустити срібну ложку чи таку саму алюмінієву ; мідну? Чому? (Питома теплоємність алюмінію 920 Дж/(кг  С).,а срібла 250 міді -400 ,отже з алюмінієвою ложкою охолоне швидше.)

5. Для охолодження інструментів, що нагріваються при роботі (різців, свердел), часто використовують воду. Чим можна пояснити цей факт?( Вода має дуже велику питому теплоємність  і швидко вбирає тепло)

YII. Домашнє завдання : ( 1 хв. )

1. Підручник В.Сиротюк: вивчити  § 45.

2. Розв’язати задачі:

рів1 — №385-387.

рів2 — №389,391.

рів3 — №392,395

3.  Скласти задачу з теми. Доповніть свою таблицю фізичних величин новими даними.

 

YIII. Підсумок уроку. (2 хв.)

1.З якими фізичними величинами ви сьогодні познайомилися?

2.Від яких величин залежить кількість теплоти…?

3 . «Відстрочена загадка»: До якої температури треба підігрівати молоко,щоб поклавши в нього ложку меду ,температура напою не перевищувала 60 С.А ви, діти , можете допомогти відповісти на це запитання спантеличеній бабусі 4..Виставлення оцінок.

Джерела:

1.               Усі уроки фізики. 8 клас./ Кирик Л. А.— Х.: Вид. група «Основа», 2008.    2. Уроки фізики у 7-8 класах./В.Ф.Савченко_К.Перун,Ірпінь,2002.,320 с.

3. Фізика 8./В.Сиротюк,-К.,»Зодіак-ЕКО».,2008.

4.Сайти: labbox.ru, school.xvatit.com

5. Зб. « Левеня».  Всеукраїнський фізичний конкурс, Л. ,Каменяр,    2009-2011 рік.

  Додаток В - конспект уроку « Сила тертя.»

 Мета уроку.   Дати поняття сили тертя, познайомити учнів з причинами її виникнення, видами сили тертя, експериментально встановити від чого залежить  і від чого не залежить сила тертя,  розглянути способи зменшення й збільшення сили тертя.

          Розвивати навички роботи в групі та  практичні навички  роботи з приладами,  уміння порівнювати і  спостерігати, робити висновки.

           Формувати природничо-науковий світогляд: розкрити роль і практичне використання тертя.

  Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Бруски, візок, динамометри, пісок, олівці, поверхні з різних                                                матеріалів, комп’ютер, проектор , екран, презентація «Сила тертя», роздаткові картки та ін.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

                                       ХІД УРОКУ.

       І. Мотивація уроку. «Відстрочена загадка.»

   Добрий день. Сьогодні ми з вами проведемо дослідницьку  роботу , яка присвячена вивченню сили, добре знайомій всім, і в той же час,  дуже загадковій. А зараз зпробуємо  визначити  про яку силу ми сьогодні будемо говорити? Ось декілька висловів про неї:

   «У всякому разі , ми повинні їй бути вдячні; вона дає можливість нам ходити, сидіти і працювати  і не боятися ,що чорнильниця упаде на підлогу, що стіл буде  ковзати , доки не упреться в куток,  а ручка вислизне з пальців».

    “Інженери намагаються  по можливості зменшити її в  машинах – і добре це роблять»

  « Вийдучи з дому під час ожеледі, скільки зусиль треба прикласти , щоб не впасти, скільки смішних рухів треба зробити, щоб утриматись»

(учні визначають, що це сила тертя)

  ІІ. Актуалізація опорних знань.  «Мікрофон»                                                                                                                                      

      1.Що таке сила?

      2.Якою буквою позначається сила?

 3. Чим і в яких одиницях вона вимірюється?

      4. Чим характеризується сила? (напрямком,модулем,точкою прикладання)

      5. Що є наслідком дії одного тіла на інше?(зміна швидкості руху)

      6.Які сили ви вже вивчили?

             ІІІ.   Аналіз спостережень.

Згадаємо, що санки,  з’їхавши з гори,  їдуть по горизонтальній поверхні нерівномірно, швидкість їх зменшується, і вони поступово зупиняються. Чому? ( Під час руху санок на горизонтальному шляху  на них діє сила,котра зменшує їхню швидкість). Що це за сила? (Сила тертя.) Що ви  знаєте про силу тертя? (відповіді учнів)

 Як ви вже здогадались, тема нашого уроку- «Сила тертя».

Ця тема дуже важлива і цікава. Сила тертя - важливий фактор, який треба враховувати при розробці машин, механізмів, технологій виробництва   і в повсякденному житті. Тому вона варта того, щоб її вивчали. Давайте разом зпробуємо визначити мету нашого уроку, що саме хотіли б ви дізнатися  про силу тертя? (відповіді учнів, узагальнення мети вчителем)

 ІY. Вивчення нового матеріалу.

     1.Природа сили тертя. СЛАЙДИ 1,2.

Тертя – це взаємодія, що виникає при стиканні одного тіла з іншим, і перешкоджає їх відносному руху.

Сила тертя – це сила, що виникає при русі одного тіла по поверхні іншого, що прикладена до тіла, що рухається, та направлена проти руху.

Чому ж виникає сила тертя?

Сила тертя виникає тому, що поверхня будь- якого тіла має різні нерівності, виступи і западини. Коли одне тіло рухається по поверхні іншого, то нерівності перешкоджають цьому рухові.

Однак природа тертя набагато складніша. Тертя можна зменшити, якщо відполірувати поверхні тіл, які перебувають у взаємодії.  Оскільки розміри нерівностей стануть значно меншими, то зменшить й тертя. Однак завжди настає момент, коли подальше полірування поверхонь не зменшує силу тертя, а навпаки,  вона починає збільшуватися. Причиною цього є те, що під час полірування поверхонь відстань між верхніми шарами молекул тіл, що контактують, стає все меншою. І коли ця відстань зменшується настільки, що між молекулами обох поверхонь виникає сила взаємного притягання, сила тертя збільшується.

2. Напрямок сили тертя.

Якщо сила тертя зменшує швидкість тіла , то куди вона направлена?

(відповідають учні) Сила тертя направлена проти руху вздовж поверхонь тіл,що взаємодіють.

3.Види сили тертя:ковзання, кочення ,спокою.                              

 Сила тертя ковзання – це сила, що виникає при ковзанні одного тіла по поверхні іншого.

  Сила тертя кочення – це сила, що виникає при коченні одного предмету по поверхні іншого.

 Візьмімо яку-небудь кулю, кругляш або просто круглий олівець. Ці предмети рухаються від поштовху, звичайно, набагато легше, тому що вони вже не ковзають по поверхні стола, а котяться по ньому. І в цьому випадку, звичайно, теж виникає тертя. Але це вже інше тертя, і має воно іншу назву: тертя кочення.  (Цікаво знати -до слайду 7)

 Сила тертя спокою – це сила, що виникає, коли тіло знаходиться в стані спокою на похилій поверхні і тримається на ній. СЛАЙД 7

 Кожний знає, як важко зрушити з місця важку шафу. Яка ж сила врівноважує силу, що прикладається до шафи?

Це — сила тертя спокою. Вона виникає при спробі зрушити одне з дотичних тіл щодо іншого й тому перешкоджає руху тіл одне щодо одного.

Якщо збільшувати прикладену до шафи силу, ми все-таки зрушимо шафу. Виходить, сила тертя спокою не може перевищувати деяку «граничну» величину, що називається максимальною силою тертя спокою. Досвід показує, що максимальна сила тертя спокою трохи більше сили тертя ковзання, однак у багатьох задачах для спрощення ці сили вважають рівними.

Сила тертя спокою може набувати значень від нуля до F_{тер.спок. max} . Незважаючи на свою назву, сила тертя спокою часто приводить тіла в рух.

  Сила опору середовища-сила тертя , яка виникає під час руху тіл в рідині або газі.

Сила опору залежить від форми тіла. Ракетам,літакам,підводним човнам, кораблям і автомобілям надають обтічної форми, тобто форми, за якої сила опору найменша.

4.Вимірювання сили тертя.

Як виміряти силу тертя? Якщо тягнути брусок прямолінійно, то можна стверджувати, що покази динамометра відповідають силі тертя. Насправді динамометр показує силу тяги, але вона за модулем дорівнює силі тертя.

5.Від чого залежить сила тертя?

(Учням пропонується висказати гіпотези)

Наш великий вчений М.В. Ломоносов говорив: «Один опыт я ставлю выше, чем тысяча мнений, рожденных только воображением». Отже,  виконаємо експериментальні перевірки ваших гіпотез.

 Дослідницька робота в парах(за інструкціями окремі пари виконують досліди).

 Кожна група з’ясовує  залежність сили тертя від різних чинників, одержавши прилади і картки із завданнями

  № 1. Обладнання :  парта, динамометр, 2 дерев’яні бруски.

а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

б) Визначити величину сили тертя під час руху бруска:

  по деревяній поверхні без навантаження і з подвійним навантаженням;                   в) Зробити висновок про залежність сили тертя від навантаження.                       г) пояснити народну мудрість: «Баба з возу – кобилі легше».

 № 2. Обладнання :  парта, поверхні з різних матеріалів, динамометр,  дерев’яний брусок .                                                                                                           а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

 б) Визначити величину сили тертя під час руху бруска:по деревяній поверхні; по ризиновій поверхні; по наждачній бумазі.            

 в) Зробити висновок про залежність сили тертя від роду поверхні.               

 г) пояснити народну мудрість: «Який ніж,так і ріже.»

 № 3. Обладнання :  парта, динамометр, дерев’яний брусок.                                                                                                                                                                       а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

  б) Визначити величину сили тертя під час руху бруска: по деревяній поверхні широкою граню бруска;  вузькою граню бруска; вертикально.

  в) Зробити висновок про залежність сили тертя від площі стичних поверхонь.               

  г) пояснити народну мудрість:  «Тягни кобило ,хоч тобі не мило.»

 № 4. Обладнання :  парта, динамометр,візок.

 а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

  б) Визначити величину сили тертя під час руху візка по деревяній поверхні під час ковзання; підчас кочення.            

 в) Зробити висновок про залежність величини  сили тертя від виду    сили тертя.                  г) пояснити народну мудрість: «Готуй коней влітку ,а сани взимку»,

№ 5 Обладнання :  парта, динамометр, дерев’яний брусок, мильниця з водою і губкою.

 а) Визначити  ціну поділки  динамометра.

   б) Визначити величину сили тертя під час руху бруска: по сухій дерев’яній поверхні: під час ковзання та по змоченій водою .

 в) Зробити висновок про залежність величини  сили тертя від виду сили тертя.               

       г) пояснити народні  мудрості : «Не підмастиш-  не поїдеш. Пішло діло,  як по маслу.  Суха ложка рот дере. От того тележка запела ,что давно дегтя не ела. Слизька ,як риба» ,  чому рибку легше зпіймати, ніж її утримати?

(Учні звітують про проведені досліди і роблять висновки, а вчитель узагальнює здобуті висновки за допомогою презентації: «Сили тертя» )

 1)Як залежить сила тертя від ваги тіла?

Модуль сили тертя ковзання F_тер пропорційний модулю сили нормального тиску N:  .  СЛАЙД 3

2) Як  залежить сила тертя від стану стичних поверхонь?

Коефіцієнт тертя – це величина, що характеризує матеріал та ступінь обробки поверхні.

Тобто, коефіцієнт тертя µ є основною характеристикою тертя, і визначається матеріалами, з яких виготовлені поверхні тіл, що взаємодіють.  СЛАЙДИ  4,5.

 Всі ці коефіцієнти тертя можуть змінюватися в широких межах в залежності від  ступеня нерівності поверхні, характеру плівок, що покривають поверхню.

3) Чи залежить сила тертя від площі поверхонь тіл?(ні)

4) Чи залежить сила тертя від виду тертя?  СЛАЙДИ 6, 7

 Тертя спокою завжди більше ніж тертя ковзання, а тертя ковзання більше ніж тертя кочення.

5) Як можна змінити силу тертя?

Силу тертя можна зменшити в багато разів, якщо змастити поверхні , що труться. Шар змазки роз’єднує поверхні тіл, що труться. В цьому випадку стикаються не поверхні тіл, а шари змазки. Змазка ж в більшості випадків рідка, а тертя шарів рідни менше, ніж твердих поверхонь

А як збільшити силу тертя? (відповідають учні з власних спостережень)

6)Тертя корисне чи шкідливе? СЛАЙД 8

   Сила тертя і корисна і шкідлива. Інколи без неї не обійтись. А інколи вона дуже заважає. «Джерела інформації»

   Если б трение пропало.

Что б со всеми нами стало?

Мы ходить бы не смогли,

оттолкнувшись от Земли.

Если б взяли что-то вдруг –

Оно выпало б из рук.

Помогает трение

Начинать движение

Всем машинам , тракторам,

Мотоциклам, поездам.

…Но при том приносит вред

И не мало разных бед.

 

Y.Закріплення вивченого матеріалу

1. Навчаємося розв’язувати задачі.    СЛАЙДИ 10,11,(12).

1. Брусок масою 2 кг тягнуть по горизонтальному столу, прикладаючи горизонтальну силу 6Н. При цьому брусок рухається з постійною швидкістю. Який коефіцієнт тертя між бруском і столом?

Розв’язок. Позначимо масу бруска m, а силу, з якою тягнуть брусок, . З формули випливає, що. Оскільки брусок рухається з постійною швидкістю, сила тертя врівноважує силу, з якою тягнуть брусок, тобто дорівнює їй за модулем: Сила нормального тиску для бруска, що перебуває на горизонтальному столі, урівноважує силу ваги й тому теж дорівнює їй за модулем: N =mg. Отже, . Перевіривши одиниці величин, підставляємо числові дані й одержуємо:

2. Поміркуй і відповідай .  СЛАЙД 13

1. Чому не розв’язуються шнурки на черевиках?

2. Чому метеорит, який влітає в земну атмосферу, сильно нагрівається і навіть обвуглюється?

3. Чому головку сиру легше розрізати на шматки міцною ниткою, ніж ножем?

4. З якою метою гімнасти перед виступом натирають долоні рук спеціальною речовиною, що збільшує коефіцієнт тертя між долонями та перекладиною — тальком?

 

YI.Підсумки уроку.

Заповнити таблиці в зошиті:

                     Причини виникнення сил тертя.

 

 

  нерівності              молекулярні

  поверхности    взаємодії

Види сил тертя

 

 

  тертя               тертя                          трение 

  ковзання   ковзання                          спокою

 

 

        1.    Що таке тертя?

       2.    Що таке сила тертя?

       3.    В результаті чого виникає сила тертя?

       4.    Які види сили тертя ви вивчили?

       5.    Яка сила більша тертя ковзання чи тертя кочення?

       6.    Що таке коефіцієнт тертя?

  7.За якою формулою вираховується коефіцієнт тертя ковзання?

«Дивуй»  Цікаво знати! О создании памятника Петру І в Петербурге (демонстрация иллюстрации передвижения).Для постамента памятника была найдена глыба весом около 1000 тонн. Ни люди, ни лошади не могли сдвинуть её. Один кузнец предложил сделать полозья из бревен, в которых были сделаны желоба, оббитые медью. Полозья установили на стальные шары, соединения смазали жиром. В течение 120 дней эту глыбу перемещали по суше. Затем из неё и был сделан постамент памятника Петру І. В чем состояла оригинальность идеи кузнеца?   За смелое решение и удачную замену трения скольжения трением качения России была вручена медаль, так  как за передвижением камня в то время наблюдали представители  государственной власти  всего мира.

При підготовці до уроку використано матеріали:
1.   Електронний конструктор уроку. ВГ «Основа», 2003

2.    Сиротюк В.Г. Фізика: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів.       К.:  Зодіак- ЕКО, 2008.

3.   http:/ www. teacherjournal.com.ua./ 8348.Презентация к уроку в 8 классе «Сила трения»

4.   Урок на тему: «Сила трения» Попова И.А., учитель физики, г .Белово, МОУ СОШ №30.