«Ігрові технології в реалізації завдань громадянського виховання»

Доповідь на тему: «Ігрові технології в реалізації завдань громадянського                         виховання»

Вихователь Карпенко Оксана Андріївна

«Дитинство найважливіший період людського життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руки в дитячі роки, що ввійшло до її розуму і серця з навколишнього світу. – Від цього значною мірою залежить якою людиною стане сьогоднішній малюк.»

                                                                                В.Сухомлинський

 Громадянське виховання – це процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною. Воно покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, долучати її до суспільного життя, в якому права людини виступають визначальними.

 Такі характеристики громадянськості засвідчують визначальну роль світогляду особистості у формування системи її  ціннісних орієнтацій, поглядів, переконань, усвідомлення місця у суспільстві, обов’язку і відповідальності перед співвітчизниками, Батьківщиною.

 Важливе місце у громадянському вихованні посідає громадянська освіта – навчання, спрямоване на формування знань про права та обов’язки людини. Громадянська освіта тісно пов’язана з педагогікою миру.

 Педагогіка миру – новий формотворчий напрям загальної педагогічної теорії та практики, який відповідає соціальним потребам сучасності. Виховання на ідеях миру в широкому розумінні можна визначати як соціальне явище. Це навчання дітей, які живуть у конфліктному світі, вміння розбиратися в цих конфліктах, шукати засоби виходу з них без застосування сили, бути активними в справі підтримки миру на Землі. Це навчання поваги до людей, старих, хворих та інвалідів; поваги до інших національностей, до їхньої мови, культури, прагнення до встановлення взаєморозуміння між усіма народами; навчання дітей жити в мирі та злагоді з природою, зі своїми рідними і друзями.

 Стратегія виховання на ідеях миру полягає в тому, щоб забезпечити дитині всі необхідні умови для її духовного розвитку, інтелектуально-моральної свободи вибору поведінки, формування почуття громадянськості, патріотичної й національної самосвідомості, вільної світоглядної позиції, уміння відстоювати свої переконання щодо збереження миру на Землі.

 Виховання в дусі миру потребує демократичних форм виховання, його неможливо здійснювати авторитарними методами. Воно можливе лише за встановлення партнерських взаємин між педагогом і дитиною. Виховання в дусі миру – виховання в мирі й заради миру. Програма «Культура миру і злагоди передбачає такі розділи як:

1. Мир із собою: «Світ мій дзеркальце, скажи»

Формування у дітей знання про себе шляхом самопізнання, вміння жити у злагоді з собою, розуміти своє «Я» як основу особистості людини. Виховувати повагу до себе як особистості, бажання пізнати себе, щоб жити у мирі й злагоді з іншими.

 Сформувати у дітей розуміння того, що:

•          Ім’я людини – це її друг, що її можуть називати іншими лагідними

Іменами.

•          Кожна людина – красива. В люстерку людина бачить своє обличчя.

Дати дітям уявлення про «Люстерко душі», «Люстерко емоцій» (стан людини: коли вона радіє, сердиться, коли їй добре, погано, коли їй страшно), «Люстерко уяви», «Люстерко любові» (любові до себе, до cвого «Я», до свого здоров’я).

2. Вчимося жити в мирі й злагоді». «Я поспішаю добро робити, у мирі

та злагоді з іншими жити».

Формування толерантності, доброти, чуттєвості – це складний і довготривалий процес, який має бути насичений кропіткою, наполегливою працею над виробленням у дитини моральних устоїв, які не дадуть їй змоги чинити поза моральними правилами.

 Дітей повинні вчити прислів’я, які створені народом – це своєрідний моральний кодекс народу. Вони вчать і вимагають любити свого ближнього, як самого себе, шанувати батька й матір, любити свою землю, бути справедливим, чесним, ввічливим, скромним, не залишати людину в біді.

 Тільки добрий приклад, добре оточення зробить дитину доброю, чуйною. Дитина повинна опанувати людські чесноти: дружба, ввічливість, доброта, чуйність, милосердя, працьовитість, чесність, в цьому допоможуть дидактичні вправи та ігри.

•          Спробуй намалювати добро так, як ти собі його уявляєш.
•          «Добрий дощик» - діти стають у коло, вони – добрі крапельки. Під

Веселу мелодію вони танцюють навколо мами-хмаринки. За сигналом хмаринки вони зупиняються і по черзі розповідають, кому вони допомогли.

•          «Чарівний промінець» - лічилкою обирають Сонечко : «Розлітайтеся

хмарки, веселко рости! Сонечком сьогодні у нас будеш ти!». До кого Сонечко доторкнеться промінцем, той розповідає добру справу, яку він зробив.

•          «Перетворення слів» - злий-сердитий-незадоволений-співчутливий-

уважний-турботливий-добрий.

•          «Назви одним словом» - (дівчинка, яка забуває привітатись?

Хлопчик, що вихоплює з рук дітей іграшки?).

•          «Квітка доброти» - добрі вчинки.
•          Вправа «Яке хто серце має?» - за мотивами казок ( кам’яне серце у…

крижане…, золоте…, добре…, чуйне…, гаряче…)

Проблемні ситуації

«Чому плакала пташка» К. Марукас, «Як здивувався Мурко»

 В. Сухомлинський, «Зламана гілка» В. Сухомлинський.

Відгадування загадок, складання кросвордів, ребусів.

Доповнити текст

Був ясний морозяний ранок. Дмитрик поспішав до школи. Раптом на снігу він побачив синичку. Пташка ще була жива.---------------------------------------------------

3. Мир в отчому домі

Виховувати дітей в дусі споконвічних народних традиціях, пошани до старих у сім’ї, батьків.

Індивідуальна робота: «Рослини – символи України», «Народні промисли України», «Назви український одяг, прикрась його орнаментом», «Назви український національний посуд, розфарбуй його.

«Люстерко любові» - основа стосунків між членами родини, а потім і іншими людьми.

«Люстерко співчуття» - до рідних у горі, до тварин, чужих людей.

4. «Мир між людьми – мир на землі»

Дати дітям уявлення про війну та мир. Представники гуманістичної психології вважають, що причиною насильства й невмотивованої жорстокості є зросла байдужість людини до життя і всього живого взагалі. Сучасне суспільство зумовлює формування у молоді негативного ставлення до навколишньої дійсності, що породжує думку про відсутність сенсу життя. Через це спроби виховати у дітей життєствердне світосприймання не завжди бувають успішними. Тому для педагога сьогодні головне – навчити дитину розмірковувати про сутність буття, прищепити певні норми моральної поведінки. Дітей треба вчити чітко розрізняти поняття війни та миру. Провести з дітьми логічний ланцюжок на тему: «Мирна та агресивна іграшка».

1. Розгляд військового спорядження та «мирних іграшок. Класифікувати

військове спорядження за формою, розміром, кольором. Доходимо висновку, що все це військова техніка, робототехніка. Яких іграшок більше – військових чи мирних. З якими можна виконати більше різнопланових дій. Робимо висновок. З «мирними» іграшками можна будувати, їх можна котити, ловити, викладати, одягати, годувати, ходити з ними в гості. З військовими – стріляти, вбивати, підривати…

2. Словесні ігри: «Мир у звуках», «Війна у звуках», «Кольори війни та

миру».

Запропонувати розповісти, яким вони прагнуть бачити навколишній світ. Зобразити на малюнку «Війну та мир». Оцінювати ставлення до добра та зла.

 Діти з більшою увагою ставляться до всього живого в природі. У центрі уваги поведінка дітей їх ставлення до всього. Діти менше уваги приділяють воєнізованим іграшкам.

 Звичайно, важко зберегти мир у суспільстві, де не звикли розмірковувати про сенс життя і місце своє в ньому та інших живих істот. Тому особливо значущим моментом у вихованні дитини має бути формування в неї філософських уявлень про сутність буття, про добро і зло, та вічні цінності. Однак замало пояснити це на словах. Треба вчити робити висновки на основі свого досвіду. Гарним прикладом є дидактична гра «Мирна та агресивна іграшка, яка дає змогу дітям чітко уяснити поняття «війни» та «миру». Використання в роботі піктограм.

 В нашому сьогоденні велику увагу приділяють одному з розділів громадянської освіти – правовому вихованню. У 2000 році Конвенцією ООН прийнято закон про права дитини. Щоб познайомити краще дітей  з їхніми правами, розробили гру «Квіточка весела – квіточка сумна». Ознайомити дітей з їхніми особистими правами як основою соціалізації, підготовки до дорослого життя. Вчити аналізувати ситуації з власного життя та пригод казкових персонажів щодо їхніх прав. Вчити знаходити правильне рішення ситуації, що не принижує гідність інших, виховувати співчуття, взаємодопомогу. Закріпити з дітьми права дитини, що прийняті Конвенцією ООН. Гра «Допоможи Сашкові відпочити», «Що ти знаєш про свої права та обов’язки?», «Які порушені правила?». Бесіда на тему: « Оцінка емоційного самопочуття дитини в сім’ї».

 Крім прав у дитини є ще і обов’язки, які можна розкрити в індивідуальних роботах: твої права та обов’язки, розкажи про свої обов’язки у дитячому садочку; обов’язки, як ти виконуєш.

Також доцільно використовувати і систему ТРВЗ, а саме метод спроб і помилок. Гра «А що коли б усі люди були злими? А що було б, якби на планеті взагалі не було б воєн? Метод контрольних запитань. Гра «Що можна зробити навпаки?», «Корисне – шкідливе», «Добре – погане», «Потрібне – заважає».

 Громадянське виховання – всеохоплююча категорія, яка інтегрує всі грані педагогічного процесу, тому важливо, щоб у навчанні і вихованні всі ми були б однією великою командою в триаді: педагоги – діти – батьки.