Ігрові технології як засіб позитивної мотивації молодших школярів

Ігрові технології як засіб позитивної мотивації учнів

        Формування соціально активної особистості вимагає використання нестандартних форм педагогічної взаємодії. Однією з таких форм є гра як засіб розвитку  особистості.

       Одним із видів інноваційних технологій є ігрові технології. Їх використання на уроках в початковій школі відповідає природним потребам. Адже за своєю природою гра – це найважливіша форма життєдіяльності дітей. Вона сприяє формуванню емоційної,моральної, інтелектуальної сфери дитини, розвитку її уяви, фізичному вдосконаленню, вихованню волі та допомагає створити позитивну мотивацію учіння.

     Головною метою навчальних ігор є формування  уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.

Ігрові технології навчання – це особливий метод навчання, який передбачає засвоєння навчального матеріалу та змісту освіти, формує взаємодію педагога і учня за допомогою гри, а також допомагає знайти та отримати бажану ціль, тобто досягти певного результату.

Гра - одне із чудових явищ життя, діяльність начебто марна і разом з тим необхідна. Мимоволі чаруючи й залучаючи до себе як життєве явище, гра виявилася досить серйозною й важкою проблемою для наукової думки.

        Значення гри неможливо вичерпати й оцінити .У тому і є її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

Надзвичайно важливою є використання ігрових технологій у початковій школі. Вивчення проблеми застосування ігрових технологій в початкових класах свідчить про те, що використовувати їх на уроках необхідно систематично і цілеспрямовано, починаючи з простих ігрових ситуацій. Під час ігрової ситуації необхідно заздалегідь планувати діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети. Ігрове завдання, яке стоїть перед молодшими школярами має збігатися з навчальним та бути під силу кожній дитині.

Ефективність ігрової діяльності молодших школярів залежить від готовності учнів до гри, чіткої постановки завдань гри, контролю дій учасників гри. Проте варто не забувати і про труднощі, які виникають при застосуванні ігрових технологій. Проведення уроку в початкових класах з застосуванням ігрових технологій вимагає ґрунтовної методичної підготовки вчителя. Ігрові технології навчання вимагають більшої затрати часу та енергії порівняно з традиційними методами навчання.

Їх використання на уроках в початковій школі відповідає природним потребам.

Адже за своєю природою гра – це найважливіша форма життєдіяльності дітей.

 Вона сприяє формуванню емоційної,моральної, інтелектуальної сфери дитини, розвитку її уяви, фізичному вдосконаленню, вихованню волі та допомагає створити позитивну мотивацію учіння.

    Гра – є одним із найефективніших шляхів            удосконалення уроку.

Саме у грі розвивають:

Основними функціями гри є:

Саме гра відкриває широкі можливості для вивчення предмету, а саме:

допомагає створити умови для формування позитивної мотивації учіння школярів;

         У грі немає джерела знань, що пізнається легко, немає учнів. Процес навчання розвивається мовою дій, учаться й учать усі учасники гри в результаті активних контактів один з одним. Ігрове навчання ненав'язливе. Гра здебільшого добровільна й бажана.

         Ігрові форми навчання, як жодна інша технологія, сприяють використанню різних способів мотивації.

1. Мотиви спілкування:

• учні, спільно вирішуючи завдання, беручи участь у грі, учаться спілкуватися, ураховувати думку товаришів;
• при рішенні колективних завдань використовуються різні можливості учнів;
• спільні емоційні переживання під час гри сприяють зміцненню міжособистісних відносин.

2. Моральні мотиви:

• у грі кожен учень має виявити себе, свої знання, уміння, свій характер, вольові якості, своє ставлення до діяльності, до людей.

3. Пізнавальні мотиви:

• кожна гра має близький результат (закінчення гри), стимулює учня до досягнення мети (перемоги) й усвідомлення шляху досягнення мети (треба знати більше інших);
• у грі команди чи окремі учні споконвічно рівні (немає відмінників і трієчників, є гравці). Результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здатностей, витримки, умінь, характеру;
• знеособлений процес навчання у грі здобуває особистісне значення. Учні приміряють соціальні маски, поринають в історичну обстановку й відчувають себе частиною досліджуваного історичного процесу;
• ситуація успіху створює сприятливе емоційне тло для розвитку пізнавального інтересу. Невдача сприймається не як особиста поразка, а як поразка у грі й стимулює пізнавальну діяльність (реванш);
• змагальність - невід'ємна частина гри - притягальна для дітей;
• у грі завжди є якесь таїнство - неотримана відповідь, що активізує розумову діяльність учня, штовхає на пошук відповіді;
• думка шукає вихід, вона спрямована на рішення пізнавальних завдань. До педагогічних підходів організації дитячих ігор, на наш погляд, необхідно віднести ряд таких моментів.

          Пропозиція гри дітям. Головне завдання у пропозиції гри полягає в порушенні інтересу до неї, у такій постановці питання, коли збігаються цілі виховання й бажання дитини. У пропозицію гри входить пояснення її правил і техніки дій. Пояснення гри є моментом дуже відповідальним. Гру варто пояснювати коротко й точно, безпосередньо перед її початком. У пояснення входять назва гри, розповідь про її зміст і пояснення основних і другорядних правил, у тому числі розрізнення граючих, пояснення значення ігрових аксесуарів.

Використовуйте у своїй роботі ігрові технології і це обов’язково принесе результат.