Автор ресурсу. Ратушна Наталія Миколаївна -вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської області«Бажав … для скованих волі,Для скривджених кращої доліІ рівного права для всіх …» Урок-знайомство із використанням технології «Сторітелінг»ІІ ЧАСТИНА
Всесвітня Рада Миру 9 квітня 1956 р. в Стокгольмі ухвалила відзначати цей рік (тоді виповнювалося сто років від дня народження Франка) у всіх країнах світу. Франко на сьогодні єдиний український поет, щодо номінування якого на здобуття Нобелівської премії з літератури доступні відомості. На його честь названо астероїд 2428 Каменяр. Він був першим професійним українським письменником, який відважився жити з праці пера. Вільно володів 19 мовами (російською, білоруською, польською, чеською, словацькою, болгарською, сербською, хорватською, старослов’янською, литовською, давньогрецькою, латинською, німецькою, англійською, французькою, італійською, іспанською, єврейською і староєврейською). Його твори перекладені 60-ма мовами світу. Іван Якович переклав українською мовою твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур. За своє життя Іван Якович Франко написав майже 6 тисяч творів у 50-и томах. Свідчення, факти…Велич Івана Яковича. Франка
Якщо духовне життя народу порівнювати з багатою, розлогою кроною, то постать Каменяра – це міцний стовбур, який понад 40 років тримав на собі цю крону на межі двох століть – ХІХ і ХХ. Його називають академією в одній особі, бо перу Франка належить близько п’яти тисяч праць найрізноманітніших жанрів. Найповніше видання їх в Україні 50 томів, але все написане Франком не вміститься, мабуть, і в 100 томах. Мало хто у світовій літературі може зрівнятися з ним у творчих звершеннях.
Теми Твори Історична«Захар Беркут» Робітнича«Борислав сміється» та ін. Детективна«Перехресні стежки», «Злочин з кількома невідомими» Селянська«Ліси і пасовиська», «Добрий зарібок» та ін. Шкільна«Грицева шкільна наука», «Отець гуморист», «Олівець» та ін. Казкова«Фарбований Лис», «Лис Микита» Кохання. Збірка «Зів’яле листя» та ін. Мистецтва«Сікстинська мадонна», «Декадент» та ін. Філософська, громадянська«Мойсей», «Гімн» та ін.
Твір був опублікований без жанрового означення (повість, оповідання, роман), але під заголовком «Захар Беркут» стояло таке окреслення: «Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці». У передмові Іван Франко пояснював читачам: «Повість історична — се не історія. Де історик оперує аргументами і логічними висновками, там повістяр мусить оперувати живими особами, людьми... Повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе зайняти сучасних живих людей, то значить, коли вона сама жива й сучасна».
вигадка, довільне вимислювання. Запам’ятовуючи величезну кількість життєвих фактів, письменник осмислює їх, вибирає найпосутніше, найхарактерніше, узагальнює свої спостереження і за допомогою домислу створює життєво-правдиві події, характери, переживання. Консультація з теорії літератури. Художній домисел -Героїчний твір - твір, де автор намагається показати велич людини, цілого народу, який, ризикуючи, чинить щось майже неможливе, здійснюють подвиг. Повість - розповідно-описовий твір значного обсягу, де докладно розповідається про події, що трапилися в житті героїв протягом чималого проміжку часу. історична, науково-фантастична, пригодницька, соціально-побутова тощо. Різновиди повісті:
На якому історичному матеріалі написана повість? Перегорнемо сторінку історії рідного краю початку XIII ст. З історії України І. Франко знав, що у 1242-1243 роках нашу землю, мов смерч, спустошили кровожерливі монгольські орди, очолені лютим ханом Батиєм. Спалені села, тисячі і тисячі замучених та взятих у неволю – ось що лишали за собою ці дикі полчища. І так діялось багато разів, а в той чорний ріктатаро-монголи, прямуючи через Карпати до Угорщини, сараною пройшло і по південній Галичині. Їхнє перебування на Прикарпатті є історичним фактом, хоч потоплення в Карпатах одного із загонів Батия ніде не засвідчено. Про все це письменникові було достеменно відомо, але Франко пішов за народними джерелами.
На якому історичному матеріалі написана повість? Перегорнемо сторінку історії рідного краю початку XIII ст. З історії України І. Франко знав, що у 1242-1243 роках нашу землю, мов смерч, спустошили кровожерливі монгольські орди, очолені лютим ханом Батиєм. Спалені села, тисячі і тисячі замучених та взятих у неволю – ось що лишали за собою ці дикі полчища. І так діялось багато разів, а в той чорний ріктатаро-монголи, прямуючи через Карпати до Угорщини, сараною пройшло і по південній Галичині. Їхнє перебування на Прикарпатті є історичним фактом, хоч потоплення в Карпатах одного із загонів Батия ніде не засвідчено. Про все це письменникові було достеменно відомо, але Франко пішов за народними джерелами.
В одній галицькій легенді читаємо: «Русичі підруба-ли дерева, наклали в купи каміння і воду перегоро- дили. Коли татари йшли в тойглибокий звор, тогди людиті підрубали дерева, камін-ня і воду пестили за одним свистом».«То всьо почало гучати, стрілятиі бити много татар. Котрі ще обстали живі, пошли далі і лягли спати під полонину Стой. Вночі урвалася велика хмара і великий дощ урвав гору. На ній тоді много татар пропало».
Розповіді про ці події збереглися в Галицько-волинському літописі: «Після падіння Києва в грудні 1240 року старший з онуків Чінгісхана, Батий, на чолі п'ятисот тисяч монголів виступив для підкорення західних земель. Взимку 1241 року він розділив своє військо. Одна, численніша частина, пішла через Карпати в Угорщину. Це був важкий шлях, тому всі гірські переходи були попередньо завалені величезними віковими деревами...»
Монгольські завоювання зумовили паніку в Європі. У Західній Європі війська рицарів готувалися відбити навалу Батия. Та, маючи в тилу Русь, що не підкорилася, монголо-татари не пішли далі на захід. Народи Русі, вчинивши героїчний опір, врятували країни Західної Європи від навали Батия. Саме ці події — вторгнення хана Батия в 1241 році в Європу та героїчна боротьба простих руських людей з монголо-татарською навалою — і є історичною основою повісті І. Франка «Захар Беркут».
Орда — у тюркомовних народів-військо; місце знаходження ставки хана; столиця; згодом-назва всього державного утворення. Сторож — назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним. Засіка — штучна перешкода з повалених дров. Копний майдан — майдан для громадських зібрань. Тама — гребля, загата. Ратище — спис. Бовдури — густі клуби диму. Милевий знак — стовп, що показує милі. Опір — назва ріки. У повісті Франко використовує рідний для нього бойківський говір, що належить до карпатської групи діалектів південно - західного наріччя. Особливості цього говору письменник використовує з метою відтворення мовного колориту зображуваної ним місцевості.
Це гірське село в Сколівському районі Львівської області із населенням 2826 осіб, що лежить у вузькій долині річки Опір. Перша версія походження назви села Тухля — від смороду трупів, що розповсюджувався з вузької ущелини, де було знищене монголо-татарське військо.https://uk.wikipedia.org/wiki. Село Тухля, про яке пише І. Франко, існує насправді.
Село стало відоме тим, що його описав Іван Франко у своїй повісті «Захар Беркут». У Тухлі є криниця Івана Франка, пам'ятник письменнику, а також церква, розписана Корнилом Устияновичем. Гірська місцевість навколо села є місцем історичних подій, які описані у творі Івана Франка «Захар Беркут».
Іван Франко використовує народний переказ про Сторожа — величезного кам'яного стовпа, що звисав над тухольською долиною. Цар велетнів, цей «святий» камінь, що знаходився на схилі хребта Зелемінь, є своєрідним уособленням життя — ворогом богині смерті Морани. Тухольці цим каменем завалили вхід у долину і тим самим перекрили течію Опору.
Води річки в місці впадіння Головчанки постійно прибували, а діватися не мали куди. Орда схаменулася і почала втікати у сторону теперішнього села Либохора, та було пізно. Стихія зробила своє. Населення не дало собі ради із захороненням ворога, ще багато днів у повітрі витав запах мертвого тіла. Від того й пішла назва села Тухля.
На південній околиці села, за річкою Опір, на горі Захар Беркут (964 м) височить статуя Захара Беркута — саме там, де за народними переказами, і поховано цю історичну постать. У селі є камінь, начебто саме той, яким перекривали гірський потік, що згубив татар. На ньому викарбувано пам'ятний напис.
Перекладена десятьма іноземними мовами. Перший переклад було зроблено вже за сім років, у 1889. Перевидається протягом 137 років. Це один з найуспішніших творів української літератури. Більше 5000000 примірників. На основі повісті у 1971 р. було знято український фільм «Захар Беркут» (режисер Леонід Осика). У 2019 р.- американсько-український художній фільм (режисерів Ахтема Сеітаблаєва та Джона Вінна) також відомий у міжнародному прокаті як «Зринаючий яструб». Повість «Захар Беркут»
«Мені найліпше сподобалась Ваша повість «Захар Беркут». Повість дуже хороша. Характери обох Беркутів, Вовка Тугара і його дочки видержані дуже добре з початку і до кінця повісті. Епоха обхарактеризована правдиво й згідно з історією. Це самий смутний період в нашій історії, іменно період переходу землі з рук громад чи кіл в руки аристократії. Що Тугар Вовк обписаний у Вас як зрадник народові, і це правдиво, бо не тільки наша, але й інша аристократія обирала скрізь кметів, однімала землю і потім перша зраджувала отчині й народові: переходила в ту віру та національність, котрої держалась зверхня власть. Так було у нас, в чехів, в болгар, сербів, єгиптян... Природа в Карпатах обмальована в повісті чудово. Хто не любить природи, тому буде байдуже про ці описи природи, але я люблю природу і дуже тішився цими картинами. Талант Ваш міцний, і він ще далі більше розів'ється. Повість читається з великою охотою і приємністю, невважаючи на гірські одміни в мові, котрі швидко перемагаєш і втягуєшся в повість і в її зміст».Із листа Івана Нечуя-Левицького до Івана Франка від 24 липня 1884 року
Обов’язкове:- Дайте письмову відповідь на запитання: «Які риси характеру я хотів (-ла) би (б) запозичити у Івана Яковича Франка?» (3 бали)На вибір: Складіть цитатний план до сьомого та восьмого розділів повісті. (6 балів: по 3 за кожний) Напишіть листа другові, який не любить читати, переконайте його прочитати повість І. Я. Франка «Захар Беркут». (6 балів)Творчі завдання:- Намалюйте ілюстрацію до найцікавішого (на вашу думку) епізоду або ж зобразіть улюбленого героя повісті. (6 балів)- Підготуйте запитання для інтерв’ю із Захаром Беркутом. (3 бали)Домашнє завдання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА: Степанишин Б.І. Вивчення творчості Івана Франка. На допомогу вчителю/ Б.І. Степанишин.-Київ: Видавництво «Радянська школа», 1966.- 223 c. Українська література: для 7 кл. закл. загальн. серед. освіти: 2-ге видання, перероблене / Олександр Авраменко. — Київ: Грамота, 2020. — 224 с.: іл. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа. Аудіо-сайт Mp3-pesnja. Режим доступу: http://www.mp3-pesnja.com URL: https://uk.wikipedia.org/wiki URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/ URL: https://www.google.com/search?q URL: https://www.youtube.com/watch?v=Ssx0 AO58sv0 URL: http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/06/blog-post_66.html- URL: http://natalasseit.blogspot.com/2010/12/blog-post_21.html- URL: http://dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=779683 URL:https://www.google.com/search?client=opera&q=Фільм+про+Івана+Франка&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8