Урок - проєкт з теми"Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Оповідання «Скарб», морально – етичні проблеми у творі.

Про матеріал

Проєкт реалізовується із застосуванням пошуково-дослідницької технології, яка спрямована на оволодіння учнями досвіду самостійного пошуку знань і використання їх у навчальній діяльності, в умовах творчості та для формування нових пізнавальних орієнтацій. 6. Обов’язки та відповідальність учасників проекту З метою розвитку уваги, аналітичного й синтетичного вміння всім учасникам команд були роздані випереджувальні завдання: презентувати свою команду, підготувати проект з використанням презентацій. Кожна група відповідально поставилася до виконання випереджувального завдання, систематизуючи й узагальнюючи при цьому знання про життєвий та творчий шлях О.Стороженка, ідейно – тематичне спрямування, морально – етичні проблеми оповідання «Скарб».

Перегляд файлу

Миколаївська гімназія

Урок – проєкт

Олекса Стороженко

Короткі відомості про автора, його гумористичні твори.

Оповідання «Скарб», морально – етичні проблеми у творі.

(урок засвоєння нових результатів навчання)

Стороженко О

Учасники проєкту

учні 3(7) – Б класу

Учитель Кобрин О.І.

2018

Тема. Олекса Стороженко. Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Оповідання «Скарб», морально – етичні проблеми у творі.

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом О. Стороженка; визначити ідейно-тематичне спрямування його твору «Скарб»; дослідити морально-етичні проблеми в оповіданні; розвивати творчу уяву, увагу, пунктуальність, спритність, рішучість, образне та логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; сприяти вихованню кращих рис характеру на основі загальнолюдських моральних цінностей (шанобливе ставлення до людини праці і зневагу до ледарів).

Учні знатимуть:

• коло проблем, які будуть розв’язуватися протягом теми;

• основні відомості про Олексу Стороженка;

• зміст , тему, основну думку оповідання.

Учні вмітимуть:

• розповідати про життєвий шлях Олекси Стороженка, зокрема дитячі роки, початок творчої діяльності;

• характеризувати письменника як знавця народної творчості;

• проводити дослідницьку роботу над твором;

• характеризувати образ Павлуся;

• висловлювати думки про значення щастя в житті людини.

Тип уроку: засвоєння нових результатів навчання.

Форма проведення: урок – проєкт.

Обладнання: мультимедійний комплекс.

Методи, форми, прийоми роботи на уроці: інтерв’ю з письменником, метод «Незакінчене речення», «Асоціативний рядок», метод «Мікрофон», «Вибери сам».

Хід уроку

Наше щастя чи нещастя

Залежить від нас самих.

Мішель де Монтень

І. Організаційний момент.

Добрий день, діти. Я рада привітати вас сьогодні на уроці. Незважаючи на холод і мороз, у нашому класі, я думаю, буде панувати тепла і приємна атмосфера. Нехай тендітний промінчик зимового сонця запалить у ваших серцях велику любов до всього, що вас оточує.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вдома ви ознайомились з оповіданням О.Стороженка «Скарб». Автор дуже цікаво розповідає про особливості пошуку скарбу, намагаючись звернути увагу на його символічне (приховане) значення. Що ж таке скарб? Що він символізує? Чи щасливий Павлусь? Щоб дати відповіді на ці запитання, нам потрібно познайомитись з автором твору, провести дослідницьку роботу над оповіданням, висловити свої думки і розв’язати проблеми, які порушені у творі.

Учитель . Перевіримо зміст прочитаного оповідання методом «Незакінчене речення».

Хто такий Павлусь? (головний герой оповідання, син заможних родичів).
Мати Павлуся була… (надто люблячою, возилася з ним, як з маленькою дитиною).
Свої дитячі та юнацькі роки хлопець проводив… (у хаті).
Парубок був на вигляд… (гладкий та опецькуватий).
Мати не пускала сина на вечорниці, бо… (там збиралися самі п’яниці та розбишаки).
Хлопець залишився сиротою через… (мед, занедужала небога і вмерла).
Коли не стало батьків, за Павлом доглядали… (наймити).
Увесь час Павлусь… (їв та спав).
Парубкові дали прізвисько… (Лежень).
На Зелені свята хлопці пішли… (шукати скарб).
Вони запрошували його з собою… (на щастя).
Щоб посміятися над Павлусем, вони… (через вікно вкинули йому дохлого хорта).
Окрім багатства, Павлусь мав… (дружину і дітей).
Після одруження Павло… (спав, спав, поки навіки не заснув).

ІII. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку, цілевизначення.

Вчитель:

- Урок у нас сьогодні незвичайний, тож для того, щоб він був цікавим, вам потрібно побути синоптиком. Спробуйте спрогнозувати свої відповіді на уроці.

Прогнозовані відповіді учнів:

- На уроці я буду – веселкою – мої відповіді будуть яскравими та різноманітними.

- На уроці я буду – хмаркою – мої відповіді будуть швидкими.

- На уроці я буду – сонечком – я буду креативним.

VESELKA

Повідомлення теми, мети уроку, цілевизначення.

Учитель. Чи замислювалися ви колись над тим, що таке щастя? На це непросте запитання намагаються відповісти багато письменників різних епох і народів. Мабуть, і ви ставили собі не раз таке запитання. А чи був щасливий герой оповідання «Скарб» Павлусь, давайте поміркуємо про це сьогодні на уроці.

Запишіть, будь ласка, в зошити тему сьогоднішнього уроку. Епіграфом якого є слова відомого французького письменника Мішеля де Монтеня: «Наше щастя чи нещастя залежить від нас самих», які допоможуть розкрити зміст нашого уроку.

IV.Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Ваш клас умовно поділений на три групи:

І група – «Біографи»

ІІ група – «Дослідники»

ІІІ група – «Літературознавці»

Учитель. Автор оповідання «Скарб» - людина цікава, освічена, дотепна, знає багато народних звичаїв та обрядів, легенд та казок. Познайомитися з письменником нам допоможе група «Біографи».

1. Керівник групи. Ми пропонуємо інтерв’ю з Олексою Стороженком.

Учень. Де і коли ви народилися?

Письменник. Я народився 24 листопада 1806 року в селі Лисогори Бортнянського повіту на Чернігівщині.

Учень. Розкажіть про свій рід.

Письменник. Моя сім’я належала до старовинного козацького роду , відомого ще з XYII століття. Батько був дрібним поміщиком.

Учень. Де пройшли ваші дитячі роки?

Письменник. Дитинство моє пройшло в містечку Великі Будища Зінківського повіту на Полтавщині.

Учень. Де ви здобули освіту?

Письменник. Початкову освіту здобув удома. Потім навчався у «благородному пансіоні» при Слобідсько – Українській губернській гімназії в Харкові.

Учень. Назвіть свій перший твір.

Письменник. У літературу ввійшов романом «Братья - близнецы» , написав я його в 1857 році.

Учень. Чим ви займалися в житті?

Письменник. Із 1824 року впродовж майже тридцяти років я перебував на військовій службі. Здебільшого служив в Україні, нерідко переїжджав з одної місцевості в іншу.

Учень. Яка тематика ваших творів?

Письменник. Коло порушених мною проблем – український старосвітський побут, зображений в гумористично – іронічному ракурсі: оселі життя козацтва, побут, звичаї, повір’я селянства ,героїчні сторінки козацької вольниці.

Учень. Які джерела написання ваших творів?

Письменник. Завдяки тому, що я часто переїжджав з місця на місце, добре вивчив життя та побут селян у різних регіонах, зустрічався з колишніми січовиками , чув легенди та перекази, зібрав багато життєвого матеріалу, який ліг в основу моїх творів.

Учень. Де друкувалися ваші оповідання?

Письменник. Більшість моїх творів друкувалися в журналі «Основа» у 1861-1862 роках, а також у двотомній збірці «Українські оповідання».

Учитель. Отже, творча спадщина письменника пов’язана з життям народу, з його побутом, звичаями та повір’ями .

(Перегляд презентації про Олексу Стороженка).

Учитель. Оповідання, яке ви прочитали, увійшло до збірки «З народних уст».

Ще з сивої давнини люди шукали свій скарб – щастя.

Проблемні питання:

Що таке щастя, на ваш погляд?

Група «Дослідники» підготувала нам пояснення цього слова.

Слово «щастя» викликає у нас такі асоціації («Асоціативний рядок»)

Довідка: Радість, любов, задоволення, творчість, впевненість, цілеспрямованість, наполегливість, ніжність, дружба, турбота, здоров'я, усмішка, успіх, злагода, доброта, спокій, гармонія, повага, справедливість, сім'я, вдача, віра, вірність, правда, чесність, милосердя.

- Переглядаючи "вернісаж" щастя, неважко зробити опис щасливої людини.

Презентація-асоціація «Що таке щастя?» (виступ учня)

« Що таке щастя?» - спитаєте ви.

Це сонце і небо, поля і луги.

Це пташка в польоті й мурашка в траві,

Це все, що в нас є на прекрасній Землі!

Це водні простори: річки і моря,

У небі найперша яскрава зоря.

Це верби зелені, що стоять над річками

І грайливі хмарки, що летять над полями.

Це віддані друзі й родина твоя,

Це посмішка мами і сміх немовля.

Це мрія, що в нашому серці живе

І час, що як річка неспинно пливе.

«Що таке щастя?» - спитаєте ви.

Не кожен спроможен відповісти.

Та потрібно просто вірити в диво.

Мрій! Люби! Живи! І станеш щасливим!

Учень. У тлумачному словнику записано, що щастя – це почуття або стан найвищого повного вдоволення своїм життям; сприятливий збіг обставин; талант, успіх; земне блаженство. Скарб – коштовності, духовні та культурні цінності; щось особливо дороге.

Щастя дається тому, хто багато працює.

Леонардо да Вінчі.

Щастя буває на боці людини працелюбної, як хвилі і вітер бувають на боці кращих плавців.

С. Смайлс

Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватися. Г. Сковорода

Учитель. Чи можна говорити про якесь загальне, єдине тлумачення слова «щастя»? Напевне, що – ні. Адже скільки людей - стільки й думок. Щастя слід відчувати не тільки від задоволення власного «я», а від того, що ти зробив корисного для людей, яке твоє місце в житті.

Дуже багато говориться про щастя в усній народній творчості, зокрема у прислів’ях.

А зараз я пропоную вам виконати таке завдання: відновивши прислів’я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

Хто горя не бачив,… …а родись щасливим;

Без щастя….. …не буде й до останку;

Де щастя родиться,… … в ліс по гриби не ходи;

Дурень спить,… …той і щастя не знає;

Не в кожної Насті… …там і зависть плодиться;

Коли нема щастя зранку,… ….а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,… …однакове щастя.

Учитель. Бачите, як народна мудрість влучно розкриває зміст твору. Отож, почувши, якими прислів’ями можна описати головного героя, ми пригадаємо як про нього писав автор.

Група «Літературознавці» зачитує цитати до образу Павлуся.

Які риси характеру письменник намагається висміяти в образі героя?(ледачий,примхливий, байдужий, егоїстичний, любить смачно поїсти й поспати, відсутність друзів, самотній).

Доведіть, що даний твір – оповідання.
Цей твір ми відносимо до гумористичних, чому? (Автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)

V. Осмислення одержаних знань.

1. Проблемні запитання:

• Павлусь – це уособлення щасливої людини чи об’єкт для сміху?

• Чи хотів би я мати таке щастя як Павлусь?

• Яким ви уявляєте щастя?

• Що необхідно для того, щоб відчувати себе щасливим?

• Чи варто боротися за своє щастя?

2. Морально – етичні проблеми твору «Скарб»:

* - роль праці у вихованні дитини;

*- сліпа материнська любов;

*- потворне і красиве у житті;

*- ледарство і працьовитість;

*- вдячність і відповідальність;

*- дотримання даного слова.

* Тема: зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.

* Ідея: засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно; ледачого, паразитичного життя.

* Композиція:

* Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.

* Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.

* Кульмінація: дохлий хорт у хаті Лежня виявився дукатами.

* Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.

3.Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Що символізує скарб?

Скарб – добробут, благополуччя.

Скарб – любов.

Скарб – здоров’я.

Скарб – життя.

Скарб – улюблена справа.

Скарб – удача.

Скарб – узагальнений образ щастя. (І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить).

VI.Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.

Тести

1.Чому Павлусь, герой оповідання О.Стороженка «Скарб», не ходив до школи?

а) Не хотів;

б) не прийняли;

в) не віддали батьки.

2. Закінчіть цитату: «Доріс Павлусь до парубка. Такий став ... та...»:

а) гладкий та опецькуватий;
б) високий та стрункий;
в) вродливий та розумний.

3. Чому мати (оповідання О. Стороженка «Скарб») не випускала свого сина взимку з хати?

а) Боялася, що він занедужає;
б) він не мав власних чобіт;
в) вважала, що взимку дітям нема чого ходити на вулицю.

4. Що, жартуючи, хлопці вкинули у відчинене вікно Павла?
а) Шолудивого кота;
б) миршавеньке козеня;
в) дохлого хорта.
5. Правильно завершіть прислів'я, використане автором оповідання «Скарб»: «Хвалить шинкар п'яницю, а ...»:

а) водовоз - криницю;
б) дочки своєї за нього не віддасть;
в) п'яниця - шинкаря.

6. Як прожив усе своє життя Павлусь?

а) Тяжко працював не докладаючи рук;
б) тільки їв і спав;

в) весь свій вільний час проводив на вечорницях та по шинках.

7. Закінчіть цитату: «Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся ...»:

а) буде бити;
б) віддасть у школу до дяка у друге село;
в) сам буде виховувати.

8.Парубки запропонували Павлові йти з ними:

а) погуляти;

б) шукати скарб;

в) на рибалку;

9. На що перетворився дохлий собака, якого хлопці вкинули Павлові у вікно?

а) на гарну дівчину;
б) на оздоблене вбрання;
в) на купу грошей.

10.Символічний образ скарбу виявився у формі (О.Стороженко. «Скарб»):

а) шкатулки;

б) мертвого хорта;

в) тайстри грошей;

11. Висновок до оповідання «Скарб» починається словами

а) щаслива нитка до смерті не ввірвалася Павлусеві;

б) отож після смерті старих наймит оженився з наймичкою;

в) що таке на світі щастя? – спитав би я в дуже письменних.

12. В оповіданні О.Стороженка «Скарб» яскраво виражені ознаки

а) міфу;

б) казки;

в) балади.

Учитель. У моїх руках 2 торбинки: одна з дукатами, інша –зі всіма вашими скарбами. Яку із них і чому оберете ви?

А зараз я розповім вам притчу про щастя.

Зліпив Бог із глини людину і залишився в нього невеличкий шматочок.

- Що тобі ще зліпити , людино?

Людина подумала і промовила:

-Зліпи мені щастя!

Але Бог, хоча й створив цілий світ, не знав , що таке щастя. Дав він людині глину і сказав:

-Зліпи сама своє щастя!

І з тих пір кожна людина ліпить , що може.

VII. Підсумок уроку. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

Учитель. Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Історія Павлуся показує, що безділля і ситість – це ще не щастя. Не може бути щасливою людина, котра безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило Павлусеві в усьому але, мабуть, мало хто хотів би такого щастя. Тому, діти, я бажаю, щоб кожен з вас досяг свого щастя, знайшов свій скарб у житті.