Ілюстрований словник з історії

з курсу «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас»

Вступ до інтегрованого курсу історії

Антропологія — наука, що вивчає походження і розвиток людського роду. В основу антропологічної періодизації покладена фізична еволюція людини^[96].

Археологі́чна періодиза́ція – система періодизації культурно-історичного поступу; складається із трьох віків – кам'яного (останнім періодом якого деякі вчені вважають енеоліт – мідно-кам'яний вік), бронзового та залізного^[173]. Для території України вже більш-менш усталеною є така загальна археологічна періодизація:

І. Кам’яний вік:

палеоліт – від появи людини до 10 тис. років тому;

мезоліт – ІХ –V тисячоліття до н.е.;

неоліт – VІ – V тисячоліття до н.е.

ІІ. Мідно-бронзовий вік:

енеоліт (мідний вік) – ІV- ІІІ тисячоліття до н.е.;

бронзовий вік – ІІ – початок І тисячоліття до н.е.

ІІІ. Ранній залізний вік - скіфо-сарматська епоха та античність:

передскіфський період – ІХ- VІІ ст. до н.е.;

скіфський період – VІІ - ІІІ ст. до н.е.;

сарматський період – ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

ІV. Раньослов`янський час та епоха Великого переселення народів^[1;.15-16].

Доба – це проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі^[33].

Ера – літочислення, лічба років від певної події^[79].

Історична хронологія — відносно самостійна («допоміжна історична дисципліна, що вивчає різноманітні системи літочислення та їхній розвиток, допомагає встановлювати точні дати історичних подій і  джерел шляхом переведення на сучасне літочислення дат інших літочислень і  календарів^[80].

Історичні джерела — це цілісна сукупність/система матеріальних і нематеріальних носіїв різноманітної інформації про історичні, політичні, соціально-економічні, культурні й інші події, явища та процеси, що відбувалися на території сучасної України від прадавнини до сьогодення^[172].

Історичні джерела підрозділяються на:

• Речові — пам'ятки матеріальної культури: знаряддя виробництва, предмети побуту, архітектурні пам'ятники, житло, посуд, одяг.

• Письмові — зафіксовані на камені, кераміці, папірусі,  пергаменті, папері та інших матеріалах літописи, хроніки, документи, мемуари, щоденники, листи.

• Усні — фольклор, народні пісні, історичні думи, перекази, легенди й міфи, народні прислів'я та приказки, казки.

• Етнографічні — пам'ятки, які розповідають про характер і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.

• Лінгвістичні (мовні) — мовні явища та дані з історії розвитку певної мови.

• Аудіовізуальні — кіно-, фото- та аудіодокументи (фонодокументи) ^[98].

 

Істо́рія (від грец. ίστορία – розповідь про минулі події, знання, дослідження) – наука, що на підставі матеріальних і писемних пам’яток минулих подій вивчає конкретні прояви історичного процесу, зародження та всебічний розвиток людства^[168].

Історія — це наука про життя людей у минулому^{[2; 14]}.

Календа́р – система відліку часу, упорядкована за роками, місяцями та днями^[52].

Культура (лат., догляд, освіта, розвиток): 1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2.Освіченість, вихованість. 3. Рівень, ступінь досконалості певної галузі господарської чи розумової діяльності^[151].

Лі́нія ча́су (стрі́чка ча́су, шка́ла ча́су) — графічне позначення плину часу, яке дає змогу проілюструвати послідовність і тривалість історичних подій та процесів^[103].

Місяць – це проміжок часу, протягом якого місяць обертається навколо Землі (від 28 до 31 доби) ^[37].

Період (епоха) – тривалий відрізок часу, що виділяється за якими-небудь явищами, подіями. В історії період менший чим ера^[81].

Періодизація історії людства — умовний поділ історії людства на певні хронологічні періоди^[3].

Періодизація – раціональний спосіб впорядкування масиву емпіричної та теоретичної інформації за часовою протяжністю з метою поглиблення пізнання й розуміння змінних станів об'єктів навколишнього світу^[167].

Науковці виділяють чотири великі етапи у розвитку людства: історія Стародавнього світу — від появи перших людей на планеті Земля до 476 року — падіння Римської імперії; історія Середньовіччя — це період кінця V-ХV століть; історію Нового часу учені датують XVI-XIX століттями; Новітня, або Сучасна історія, — ХХ-ХХІ століття ^[68].

Століття – відрізок часу із ста років^[82].

Тисячоліття — відрізок часу із тисячі років^[83].

Хронологічна таблиця - це конкретний перелік історичних подій, розташованих у хронологічній (календарній) послідовності^[84].

Цивілізація:  1. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів; сукупність виявів досягнутого ступеня суспільного розвитку.

2. Сучасна культура, прогрес, освіта.

3.Третій ступінь у розвитку людської культури, якому передують два інші — доба дикунства й доба варварства. Цивілізація — період засвоєння дальшої обробки продуктів природи, період промисловості у власному значенні цього слова і мистецтва^[32].

 

 

 

Розділ І. Життя людей у первісні часи

Анімізм (від лат. anima — душа) — 1) Віра в душі та духів; обовʼязковий елемент будь-якої релігії. 2) Одухотворення всіх явищ живої та неживої природи, предметів; уявлення про те, що в кожному з них таїться невидимий дух^[119].

Бронзовий вік – назва одного з періодів в культурно-історичному бутті людства, коли набули значного поширення вироби з бронзи (сплав міді з оловом, миш'яком, рідше – зі свинцем та ін. металами). Бронзовий вік прийшов на зміну мідному вікові^[170].

Відтворювальне господарство – господарство, при якому необхідне для життя людина виробляє самостійно. Передбачає наявність землеробства або тваринництва чи скотарства^[46].

Вікентій Хвойка - агроном, археолог-аматор, відкрив палеолітичну Кирилівську стоянку в Києві та артефакти Зарубинецької, Трипільської і Черняхівської культур^[45].

Вождь: 1. Проводир війська, племені. 2. Ідейний і політичний керівник громадського руху, партії, класу; керманич^[44].

Кам'яний вік – за археологічною періодизацією, перший і найтриваліший період в історії людства. Датується часом від 2 млн. років тому до 4 тис. років до н. е. Охоплює різні за історичним значенням епохи, впродовж яких відбувалися такі події: становлення людини та суспільної організації, розвиток первісного ранньородового суспільствава, що базувалося на привласнюючих формах господарства – мисливстві та збиральництві, а також перехід до відтворювального господарства – землеробства та скотарства, що одержав назву "неолітична революція". Кам'яний вік – дописемний період в історії людства^[174].

Киї́к-Коба – карстова порожнина (грот) у Гірсько-Кримській карстовій області, на Довгоруківській яйлі. На цьому місці 1924 відкрито залишки ранньопалеолітичної стоянки доби мустьєрської археологічної культури, у якій знайдено кістки давніх тварин: мамонта, бізона, муфлона, шерстистого носорога та ін.; а також численні крем’яні знаряддя. Археологічна пам’ятка світового значення. Тут виявлено перші знахідки решток первісної людини (неандертальця) на території колишнього СРСР. Пам’ятка природи місцевого значення (від 1964) ^[58].

Кири́лівська стоя́нка – двошарова археологічна пам’ятка пізнього палеоліту. 1893–1900 її виявив і дослідив у Києві на вул. Кирилівська В.Хвойка за участі В. Антоновича та П.Армашевського^[59].

Королеве  - найдавніша стоянка на території Східної Європи. Як свідчать результати розкопок, найдавніші знахідки звідти мають вік близько 1 млн років. Загалом же, люди безперервно мешкали на цьому місці дуже тривалий час^[73].

Людина розумна (Homo sapiens) - вид роду людей (Homo) родини гомінід ряду приматів, єдиний з наявних в теперішній час держави ^[133].

Ма́гiя (від грец. Μαγεία – ворожба, чаклунство) – тип світогляду і світосприймання, згідно з яким людська воля та уява можуть впливати на матеріальний світ і психіку безпосередньо чи за допомогою певних символів^[57].

Матріархат - ранній період у розвитку первіснообщинного ладу (від палеоліту до розвинутого неоліту), який характеризувався наявністю материнського роду і рівноправним з чоловіком, а пізніше провідним становищем жінки в суспільстві^[134].

Межиріцька стоянка - палеолітична стоянка мисливців на мамонтів, виявлена у с. Межиріч Канівського р-ну Черкаської обл. ^[135].

Мезоліт - середній кам'яний вік^[176].

Мідно-кам'яний вік, уживаніше – енеоліт (від лат. aeneus – мідний – і грец. λίϑος – камінь), рідше – халколіт (від грец. χαλκός – мідь – і λίϑος – камінь), мідний вік – самостійна й важлива доба праісторії, пов'язана з освоєнням людством першого металу – міді (6–4 тис. до н. е.). Мідно-кам'яний вік, за критеріями археологічної періодизації, – доба впровадження та широкого використання мідних виробів, що спричиняло деградацію кременевої індустрії, збіднення номенклатури кам'яних знарядь^[171].

Мізинська стоянка - це поселення є одним із найдавніших поселень кроманьйонців у Європі. Імовірно, воно виникло 15–16 тис. років тому. У цей період у Європі настало похолодання, тож первісним людям довелося будувати собі житла^[74].

Неоліт - новий кам'яний вік, хронологічно йде за мезолітом і передує епосі появи перших металів. ^{[1; 46]}.

Неолітична революція - глибокі зміни в житті первісних людей, що відбулися в епоху неоліту (VІ - V тисячоліття до н.е.) і полягали в такому: поява землеробства і скотарства, нових, більш удосконалених знарядь праці, виготовлених із застосуванням техніки пиляння, свердління, шліфування; поширення ремесла (гончарство, ткацтво) [93].

Палеоліт – давній кам'яний вік (2,5 млн – 10 тис. років тому) ^[175].Перший і найтриваліший період кам’яного віку. Датується палеоліт приблизно 3 млн. - 10 тис. років тому, хоча тривалість його на різних континентах була неоднаковою^[1;с.17]

Патріархат - 1) панування чоловіків над жінками, що історично спостерігається у більшості суспільств; 2) тип домогосподарства, за якого старший чоловік панує над усім домогосподарством, включаючи молодших чоловіків^[139].

Плем'я – в етнології, у соціальній і культ. антропології, політ. соціології та соціальній історії – суспільна група, форма соціальної та політичної організації людського суспільства, характерна для доби первісності, переходу до соціально стратифікованого суспільства та ранніх форм держави ^[161].

Племінний союз - об'єднання декількох племен, які проживають на спільній території, мають мовну і світоглядну спорідненість^[47].

Привласнювальне господарство  є формою господарства, яка базується на здобутку харчових продуктів з навколишнього середовища, створених природними процесами^[71].

Продуктивність праці характеризує ефективність, результативність витрат праці й визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю виробленої продукції, або виконаних робіт^[85].

Рада старійшин – це форма колективного управління, що виникла в деяких традиційних суспільствах^[72].

Ранній залізний вік - період в історії людства, коли люди почали використовувати залізо для виготовлення знарядь праці^[1;136].

Ремесло́: 1. Дрібне виробництво готових виробів, що базується на ручній техніці при відсутності виробничого поділу праці.

2. розм. Певна професія, фах.

3. перен., розм. Робота, праця без натхнення, творчості^[39].  

Рід (родова община) – це форма організації суспільства, яка ґрунтується на спільному походженні членів групи від одного предка^[69].

Середньостогівська археологічна культура – культура V- ІV тис. до н.е., була поширена на території степового Подніпров’я, Приазов’я та басейну річки Сіверський Донець^[158].  

Стадо – це перехідна форма суспільної організації, типова для раннього періоду первіснообщинного ладу^[89].  

Стоянка — тимчасове поселення людей кам’яного віку^[75].

Тотемізм - форма найдавніших вірувань, віра в надприродні кровні зв’язки між первісними людськими колективами (родами, фратріями) і певним видом тварин, рослин, рідше – з явищами природи та неживими предметами^[145].

Трипільська археологічна культура є однією з найдавніших культур на території України та Європи, що існувала в період між 5500 і 2750 роками до н.е. Культура отримала свою назву за назвою села Трипілля на території сучасної України, де було виявлено перші розкопки цієї культури^[70].

Фетиши́зм: 1. Одна з ранніх форм релігійних вірувань — обожнювання предметів неживої природи, фетишів (у 1 знач.). 2. перен. Сліпе схиляння перед чим-небудь^[35].

 Язичництво - 1) термін, яким позначаються багатобожні релігії; 2) назва сучасних релігійних громад, що намагаються відродити прадавні політеїстичні вірування^[148].  

 

Розділ ІІ. Цивілізації Стародавнього Сходу

Алфавітне письмо — вид фонетичного письма, що виник на Близькому Сході^[4].

Арії – це кочові племена, які прийшли з Ірану на землі Давньої Індії близько 1500 років до нашої ери^[60].

Бі́блія — канон сакральних текстів юдаїзму та християнства: корпус юдейських священних книг із доповненнями та видозмінами входить до християнської Біблії, утворюючи її першу частину — Старий Завіт^[122].

Будди́зм — східна етико-філософська традиція та найдавніша з-поміж світових релігій, виникла в сер. 1 тис. до н. е. у Північній Індії. Засновником вважається Сіддгартха Гаутама, відомий після просвітлення як Будда Шак’ямуні. Термін «будда» є похідним від санскр. кореня «будх» (buddh) і означає перехід від затьмареної свідомості до просвітленої — звідси й назва релігії. Поняття «буддизм» європейські дослідники використовують з 19 ст.; носії релігії називають її Дгармою (у розумінні «Закон», «Вчення») або Буддгадгармою («Вчення Будди») ^[121].

Вавилон— одне з найбільших міст Давньої Месопотамії та всього Стародавнього світу, столиця Вавилонського царства. Історично перший людний «мегаполіс», де мешкали представники різних народів і культур, важливий політичний, економічний та культурний центр Близького Сходу протягом 2–1 тисячоліть до н. е. ^[123].

Вавилонське царство - давнє царство на півдні Межиріччя (територія сучасного Іраку), що виникло у 2 тис. до н. е. і втратило незалежність 539 до н. е. ^[124].

Ван — титул правителя в давньому Китаї часів династій Шан і Чжоу^[5]

Варни (санскр., буквально — якість, колір) — чотири стани в суспільстві Стародавньої Індії. Представникам найвищої варни — брахманам — приписувався білий колір. Брахмани виконували обов'язки жерців. Брахмани були також охоронцями древньої ученості, знавцями священних текстів. Другу варну представляли кшатрії — воїни. Їм приписували червоний колір. Кшатрії з дитинства навчалися володіти зброєю, справлятися з конем і колісницею. До цієї варни переважно належали правителі держав. Третя варна — вайшью — землероби і ремісники. Їхній колір — жовтий. На них покладався обов'язок обробляти поля, працювати в майстернях, а також торгувати. Четверта варна — шудри, або слуги. Їхній колір — чорний. Обов'язком шудрів було служити представникам вищих варн. На відміну від брахманів, кшатріїв і вайшью, шудри не вважалися нащадками древніх аріїв-завойовників і, ймовірно, були нащадками підкореного населення. Три вищі варни називалися також «двічінародженими», оскільки проходили обряд «другого народження» — посвячення в арії. Приналежність людини до своєї варни була спадковою: дитина, народжена в сім'ї брахмана, ставала брахманом і т. д. У Стародавній Індії засуджувалося одруження з жінкою з іншої варни.  Однак не всі жителі Індії належали до чотирьох варн, частина населення залишалася поза цими станами. Такими вважалися чандали — «недоторкані»; до них заборонялося доторкатися, чути їхній голос і навіть бачити, щоб не поганитися^[95].

 

Велика китайська стіна — система кам’яних та земляних укріплень у північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів китайських держав від вторгнень різних кочових племен. Найстаріша частина стіни була збудована у VII ст. до н. е. Будівництво тривало до XVI ст. Одна з найвідоміших частин стіни зведена в 220—206 рр. до н. е. імператором Цінь Ши Хуан-ді. Більшість нині існуючих виникли в епоху династії Мін^[6].

Великий шовковий шлях — торговельний маршрут, який виник у I ст. до н. е. Поєднував Китай зі Східною та Західною Європою, Близьким Сходом, Північною Африкою^[7].

Дарій I (Дар'явауш) – перський цар (521–486 до н.е.), син Гістаспа. Наймогутніший правитель династії Ахеменідів. Д. I зміцнив центр. владу в реорганізованій державі, завдяки військовим походам розширив кордони Персії (нині Іран) від Індії на сх. до Фракії (істор. обл. у сх. ч. Балканського п-ва) на зх. Проте його похід проти скіфів (514–513 до н.е.) до Пн. Причорномор'я закінчився безславно. За наказом Д. I. збудовано столицю Персеполь (стародавнє місто, за 50 км на пн. сх. від м. Шираз), що відзначалася чудовою арх-рою та монументальними рельєфами. Зроблений за правління Д. I наскельний напис на Бехістунській скелі (бл. 100 км на зх. від м. Хамадан) дав ключ до розшифровки клинопису. Некрополь Д. I був вирубаний в скелі Накши-Рустемі біля Персеполя^[177].

Держава – особлива форма організації співжиття численних спільнот людей, яка характеризується наявністю таких основних ознак, як: 1) система спеціальних органів та установ, що в своїй сукупності утворюють державний управлінський механізм (державний апарат); 2) право (тобто обов'язкові правила поведінки, встановлені й санкціоновані державою), за допомогою якого держава як політична влада закріплює певний порядок суспільних відносин, а також структуру й порядок діяльності державного апарату; 3)визначена територія, кордонами якої обмежується влада певної держави^[162].

Династія (від грец. слова «будинок») — покоління правлячих осіб, які були родичами і правили один за одним^[8].  

Євреї (ібрі — «зарічні люди») — племена, які переселилися із-за Євфрату^[9].

Закони — це загальнообов’язкові, чітко визначені правила поведінки, установлені державою для регулювання відносин між людьми в суспільстві^[77].

Ієрогліфи (гр., священний і різьблене зображення): 1. Фігурні знаки давньоєгипетського письма (4-е тис. до н. е. — 3 ст. н. е.). І. називають також знаки китайської, японської та інших систем ідеографії. 2. перен. Нерозбірливе, важке для прочитання письмо^[149].

Ізраїльське царство — стародавнє єврейське царство, засноване в XI ст. до н. е. пророком Самуїлом і першим ізраїльським царем Саулом^[10].

Імперія — держава з єдиним центром, яка управляє багатьма завойованими народами^[11].

Індія – декілька історичних областей і країн, об’єднаних спільною історією, культурою і розташованих на півдні Азії, на території півострова Індостан; осередок однієї з найдавніших цивілізацій на нашій планеті. Розташована на півдні Азії, на території півострова Індостан і прилеглих до нього землях на півночі. За своїми природно-кліматичними умовами поділяється на три зони:

• Індуська область – північно-західна частина півострова з долиною річки Інд і сусідніми гірськими районами. Сухий і жаркий клімат не дозволяв займатися землеробством без поливу. Недостатню вологість компенсували часті розливи річок;
• Деканське плоскогір’я – займає внутрішню частину півострова. Субекваторіальний клімат із трьома сезонами: сухий прохолодний, жаркий сухий та жаркий дощовий. Укритий лісами і сухими саванами;
• Гангська область – північно-східна частина півострова, розташована вздовж долини річки Ганг. Укрита густими і вологими джунглями з великою кількістю небезпечних хижаків, отруйних змій, комах тощо^[50].

Індуї́зм – поширена в сучасній Індії релігія. Індуїзм у класичому розумінні сформувався в серед. 1 тис. н. е. внаслідок еволюції та злиття ведич. і брахман. традицій. В основі віровчення – релігійні та філософські ідеї брахманізму. Серед розмаїття богів в індуїзмі найбільш поширені і шановані Брахма, Вішну та Шива, які складають «тримурті» – тріаду головних богів, уособлюючи 3 основні функції: творчу, охоронну і руйнівну^[53].

Іригаційне землеробство — землеробство, засноване на регулюванні зволоженості ґрунтів шляхом зрошення або осушення полів за допомогою різних засобів^[3].

Карфаген — місто в Північній Африці, засноване фінікійцями, столиця однойменної держави^[12].

Ка́стова систе́ма в І́ндії — закрита (жорстка) система стратифікації, що існувала із сер. 2 тис. до н. е. до сер. 20 ст. в індійському суспільстві; складалася зі замкнених, ендогамних страт, пов’язаних між собою спільним походженням, професією, звичаями і правовим статусом. Належність до касти визначалося виключно за народженням. Шлюби між представниками різних каст заборонялися, різкі межі між кастами унеможливлювали будь-яку соціальну мобільність^[131].

Клинопис – це система письма, яку використовували в давніх цивілізаціях, таких як Шумер, Аккад та Вавилон. Вона полягала в тому, що на глиняних дощечках або табличках вибивали кінцем кам’яного клина. Клинопис дозволяв “писати” на глиняних табличках за допомогою плоского кам’яного інструмента з клиноподібним кінцем^[66].

Колоніза́ція – процес заселення та освоєння нових територій. Розрізняють К. внутр. (заселення і госп. освоєння віль­них земель у ме­жах влас. держави) та зовн. (ство­рення по­­селень, переважно с.-г., за її ме­­жами) ^[56].

Колонія (латин. colonia — поселення) — поселення громадян поза межами своєї країни; територія чи країна, що позбавлена незалежності та перебуває під владою іншої держави (метрополії) ^[13].

Конфуціа́нство – найвпливовіше філософсько-релігійне вчення в історії Китаю. К. – складне соціокуль­­турне явище, що охоплює світо­гляд, філософію, релігію, духов­ну практику, освітню традицію, політ. ідеологію, етичне вчен­­ня та систему культових ритуалів. Від 136 р. до н. е. (правління імператора У-ді в період «Зх. Хань») до 1911 (падіння остан. імператора Пу Ї з династії Цін) К. мало статус офіц. держ. ідео­логії, релігії та науки ^[54].

Конфуцій (551—479 рр. до н. е.) — китайський філософ і політичний діяч, засновник конфуціанства^[14].

Ліван — гірський хребет у Східному Середземномор’ї, який простягнувся з півдня на північ уздовж узбережжя Середземного моря майже на 160 км. ^[15].

Ліванський кедр — хвойне дерево Середземноморської області ^[16].

Месопотамія Давня (Межиріччя, Дворіччя) - територія басейнів річок Тигр і Єфрат, місце зародження кількох великих цивілізацій: шумерської, вавилонської, ассирійської^[136].

Метрополія — місто або країна, які заснували колонію^[17].

Міста-держави Шумеру – це були незалежні міста, що об’єднувалися у вигляді федерації, і мали власних правителів, закони та військові сили^[67]. Шумерські міста Урук, Кіш, Ур, Лагаш, Ереду, Ларса, Умма, Шуруппак, Іссин, Ніппур^[78].

Монотеїзм — віра в єдиного бога^[18].

Ніл — річка в Африці, є найдовшою річкою на планеті Земля^[106].

Ном: 1) Адміністративний округ у Стародавньому Єгипті, кожний з яких мав політичний і релігійний центр, військо, герб, своїх богів-покровителів.
2) Адміністративно-територіальна одиниця в Греції^[31].

Номарх: 1. Правитель нома – царський намісник у Стародавньому Єгипті.

2. У Стародавній Греції – адміністратор, губернатор^[87].

Палестина (біблійн. «земля Ханаанська», «земля Обітована» і «земля Ізраїлю») — історична область у Західній Азії. Межі області приблизно охоплюють територію сучасних сектора Гази, Ізраїлю, Голанських висот, Західного берега річки Йордан, Йорданії, частини Лівану та Сирії ^[19].

Папірус (гр. πάπυρος): 1. Багаторічна трав'яниста рослина родини осокових. Поширена у Північній Африці. 2. Сувій із склеєних стрічок, вирізаних з стеблин папірусу, попередник паперу. 3. Стародавній рукопис на матеріалі, виготовленому з папірусу^[152].

Пе́рсія — історичний регіон у південному Ірані, що асоціюється із сучасним Іраном; офіційна назва країни у західноєвропейських державах до 1935 р^.[110].

Перська імперія — це назва великої імперії персів, що простягалася від Фракії до північно-західної Індії та Єгипту. Вона існувала в різних формах приблизно від 550 до 330 рр. до н. е. (староперська імперія Ахеменідів) і приблизно з 224 по 651 рік н. е. (ново перська імперія Сасанідів) ^[110].

Піднебесна - самоназва Китаю. Походить назва від китайського виразу Тянь-Ся, що означає територія, котра знаходиться під владою китайського імператора. Назвою підкреслювалась величність держави і величезний розмір території, яка розташувалася під небом. Вираз ТЯНЬ означає день, небо; Ся – низ, підніжжя чого-небудь. Тому Тянь–Ся – це підніжжя неба^[169].

Піраміда – це велика кам’яна споруда з чотирикутною основою і трикутними боковими поверхнями, які утворюють на вершині будівлі гострий кут, що служила гробницею фараонів у Стародавньому Єгипті^[88].

Пурпур — барвник різних відтінків від чорного до темно-фіолетового кольору, який отримують із мушель морських черевоногих^[20].

Синай — гора висотою 2285 м на Синайському півострові^[21].

Соломон – третій єврейський цар, легендарний правитель об’єднаного Ізраїльського царства в 965-928 рр. до н. е., в період його найвищого розквіту^[51].

Стародавній Єгипет —  цивілізація в стародавній Північній Африці, яка охоплювала територію в нижній течії річки Ніл на місці сучасної країни Єгипет^[113].

Тір, Сидон, Бібл — багатолюдні фінікійські міста^[22].

Фараон (гр., з єгип.) - титул царя в Стародавньому Єгипті, монарх^[154].

Філістимляни — народ, що брав участь у навалі «народів моря» та осів у Палестині^[23].

Філософія (з давньогрец. дослівно: любов до мудрості) — дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики й фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах^[24].

Фінікійський алфавіт — виник у XIII ст. до н. е., мав 22 літери для позначення тільки приголосних, Узятий за основу для грецького, від якого походять сучасні алфавіти, у тому числі й українська абетка^[25].

Фінікія — стародавня країна, розташована на східному узбережжі Середземного моря (на території сучасних Лівану, Сирії та Ізраїлю) ^[26].

Хаммурапі – цар Вавилону, що правив приблизно в 1792–1750 рр. до н. е. Належав до I Вавилонської (аморейскої) династії. Він же є першим правителем Вавилонської династії ^[48].

Хаммурапі закони - кодекс законів давньовавилонського царя Хаммурапі, пам’ятка права^[146].

Ханаан — західна частина Родючого Півмісяця, у давні біблейські часи так називалася країна на захід від Йордану, загальне означення Палестини, Сирії, Фінікії^[27].

Храм, або Єрусалимський храм — храм для вшанування Бога Ізраїлю. Головний центр єврейського релігійного життя. Розташовувався на місці сучасної Храмової гори. Було декілька Храмів: Перший Храм був збудований царем Соломоном близько 960 р. до н. е. та зруйнований Навуходоносором у 586 р. до н. е. Другий Храм був відбудований на місці попереднього у другій половині V ст. до н. е., пізніше відновлений Макавеями, а ще пізніше перебудований Іродом Великим. Зруйнований римлянами близько 69 р. н. е. ^[28].

Шадуф – пристрій, схожий на колодязний "журавель", для підняття води на вищий рівень; використовувався давніми єгиптянами для зрошення землі, даячи можливість інтенсивно освоювати високі поля, посприявши насамперед розвитку садівництва^[90].

Юдейське царство — південне ізраїльське царство зі столицею в Єрусалимі^[29].

Янцзи, Хуанхе — великі річки, які протікають у Китаї^[30].

 

 

Розділ ІІІ. Давня Греція та її сусіди

Алекса́ндр Македо́нський, Александр Великий — державний і військовий діяч, цар Македонської держави (336–323 до н. е.) з династії Аргеадів, гегемон Коринфського союзу (336–323 до н. е.), фараон Єгипту (332–323 до н.е.), цар Персії (330–323 до н.е.), «цар Азії» (331–323 до н. е.). Син Філіппа ІІ Македонського, царя Македонії^[116].

Античність (від лат. anti- quus – древній) – назва греко-римського періоду стародавньої історії; давньогрецької і римської цивілізації, що існували понад тисячоліття, приблизно з 9–8 ст. до н. е. до 4– 5 ст. н. е. Антична цивілізація охоплювала не лише власне Елладу та Рим стародавній, але також грецькі колонії й римські провінції, зокрема й ті, що були на тер. сучасної України^[160].

Анти́чні держа́ви Півні́чного Причорномо́р’я — державні утворення, що існували на землях від дельти р.Дунаю на заході до дельти р. Куцбані на сході впродовж пізньоархаїчного (друга половина 7 – перша чверть 5 ст. до н.е.), класичного (друга чверть 5 – третя чверть 4 ст. до н.е.), елліністичного (остання чверть 4 – середина 1 ст. до н.е.) часу, греко-римської доби (друга половина 1 ст. до н.е. – середина 3 ст. н.е.), пізньоантичного часу (друга половина 3 – 4/5 ст. н.е.) ^[117].

Перше давньогрецьке поселення у Пн. Причорномор'ї – Борисфеніда – виникає на о-ві (тоді п-ові) Березань у 2-й пол. 7 ст. до н. е. В 6 ст. засновуються майже всі найбільш значні північно-причорноморські міста: біля гирла р. Тірас (нині Дністер) – Тірас, Ніконій; у пониззі Гіпаніса (нині Пд. Буг) – Ольвія; у Зх. Криму – Херсонес Таврійській, Керкінітида, Калос - Лімен; у Сх. Криму – Феодосія, Кіммерік (бл. 50 км на пд. зх. від Пантікапею), Кітей (бл. 38 км на пд. зх. від Пантікапею), Німфей, Тірітака, Пантікапей, Мірмекій, 0Порфмій (біля найбільш вузької ч. Керченської протоки). На Сх. узбережжі Боспору Кіммерійського (нині Керченська протока) – Фанагорія, Гермонасса, Горгіппія, Кепи, Тирамба та ін. Практично навколо всіх міст виявлено залишки численних тогочасних сільс. поселень і садиб^[163].

Ахе́йці — одне з чотирьох основних давньогрецьких племен (поряд із дорійцями, еолійцями та іонійцями) ^[120].

Геродот (між 490 і 480 – бл. 425 до н. е.) – історик, фундатор історії як науки, Стародавня Греція^[125].

Гомер (8 ст. до н. е.) - поет, основоположник європейської літератури, Давня Греція^[126].

Греко-перські війни (500 р. до н.е. — 44449 р. до н. е., з перервами) — війни між Персією та давньогрецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Приводом до війни була допомога військовими кораблями, надана Афінами та Еретрією з острова Евбеї 500 повсталим проти перського панування над грецькими полісами у Малій Азії^[99].

Грецька колонізація – організована колоніальна експансія архаїчних греків у Середземному і Чорному морях у VIII–VI століттях до нашої ери^[115].

 

Демократія - політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ^[128].

Де́мос — у вузькому сенсі слова — вільне населення давньогрецьких міст-держав, яке володіло громадянськими правами — на відміну від рабів, метеків, періеків та інших категорій залежного та неповноправного населення. У більш широкому сенсі — народ як носій державної влади^[101].

Демос - самоорганізована група населення, що утворює дему (територіальну громаду) на противагу неорганізованому натовпу (охлосу) ^[129].

Еллада — самоназваГреції грецькою мовою. В історичних творах та художній літературі означає стародавню Грецію^[102].

Е́лліни - стародавні греки^[34].

Еллінізм, період еллінізму в Північному Причорномор'ї. Е. (елліністичний період) – багатозначне, передусім хронологічне поняття, введене в 30-ті рр. 19 ст. нім. істориком Й.-Г.Дройзеном для виокремлення в історії країн Сх. Середземномор'я особливого періоду, характерною ознакою якого була інтенсивна взаємодія грец. та сх. традицій у к-рі, ідеології, економіці, соціальній та політ. сферах тамтешніх цивілізацій. Хронологічні межі Е. визначаються від походів Александра Македонського (330-ті рр. до н.е.) до захопленняСтародавнім Римом Єгипту й припинення царювання в ньому династії Птолемеїв (30-ті рр. до н.е.) ^[164].

Іліа́да - давньогрец. епічна поема, автором якої вважається Гомер; названа на честь Іліону (Трої) — столиці Троянського царства. На думку багатьох дослідників, виникла в 9 — 8 ст. до н. е. в іонійських містах Малої Азії на основі переказів кріто-мікенської епохи (1600 — 1100 до н. е.) ^[86].

Кіммерійці - назва іраномовних племен, які жили на території Північного Причорномор’я у 10–7 ст. до н. е. ^[132].

Мікенська цивілізація, або Ахейська Греція — культурний період в історії доісторичної Греції з XVI по XI століття до н. е., бронзової доби , частина крито-мікенської культури. Отримала свою назву за містом Мікени на півострові Пелопоннес. Іншими важливими полісами цього періоду були Афіни, Фіви та Пілос. На противагу Мінойцям, культура яких досягла розквіту завдяки мирному існуванню та жвавій торгівлі, мікенці були завойовниками. Зникнення мікенської культури пов'язують із дорійським вторгненням близько 1200 років до н. е. ^[104].

Мінойська цивілізація — цивілізація бронзової доби (3000 — 1000 роки до н. е.) на острові Крит, відкрита англійським археологом Артуром Евансом та названа ним за іменем міфологічного царя Міносв, який вважався сином Зевса. Центрами цивілізації були Кносс, Фест і Малія. Вважається першою європейською цивілізацією^[105].

Одіссе́я - тривалі мандри або блукання з різними пригодами^[38].

Одіссея (грец. Οδύσσεια) — епічна поема Гомера, що описує поневіряння та повернення на батьківщину героя троянської війни, царя Ітаки Одіссея ^[92].

Олігархія– це термін, який використовують для визначення форми правління, де велика частина політичної влади, де-факто належить невеликій частині суспільства. Як правило, людям, які володіють найбільшими багатствами, військовою міццю або політичним впливом. Саме слово «Олігархія» походить від грецького oligos (малий, мало хто) і arkho (правити), що в результаті формує oligarchy (правління небагатьох або вузьке коло правління) ^[91].

Олімпійські ігри: 1) найдавніші й найпопулярніші в Стародавній Греції свята, під час яких проводились змагання і культові церемонії на честь бога Зевса; відбувались у м. Олімпії з 776 до н. е. до 394 н. е. через кожні чотири роки (цей період наз. Олімпіадою); 2) найбільші комплексні сучасні міжнародні спортивні змагання, що проводяться з 1896 р. за принципами, правилами і положеннями, визначеними Олімпійською хартією.Олімпійські ігри діляться на літні й зимові. Зимові Олімпійські ігри відокремились з 1924 р. ^[138].

Пектора́ль — шийна прикраса, що закривала груди, часом і плечі. Походить від частини бойового обладунку, що захищав верхню частину грудей, плечі та горло. У широкому розумінні — прикраса на груди. Найвідоміший приклад — скіфська пектораль із кургану Товста Могила (вага — 1150 г.), виявлена видатним українським археологом Борисом Мозолевським у 1971 р.  поблизу міста Покров (Дніпропетровщина). Зберігається у Музеї історичних коштовностей України (Київ) і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України^[108].

Перікл (грец. Περικλής, 495 р. до н.е. – 429 р. до н.е) — державний діяч, стратег, оратор і полководець у Стародавніх Афінах. Період правління Перікла називають «золотим століттям Афін», визнаючи його добою найвищого внутрішнього розквіту Греції^[111].

П'єр де Фре́ді де Куберте́н (Pierre de Coubertin, при народженні фр. Pierre de Frédy, baron de Coubertin; 1 січня 1863 р.,Париж — 2 вересня 1937 р, Женева) — французький громадський діяч, ініціатор відродження букви і духу давньогрецьких Олімпійських змагань, барон^[107].

Поліс — місто-держава, община громадян, з власними органами управління, законами, армією, судом^[76].

Реформи Солона - комплекс заходів, спрямованих на зміцнення державності в Давніх Афінах, здійснених держ. діячем Солоном після його обрання архонтом у 594 до н. е. ^[49].

Сармати — іраномовні кочові племена, які проживали із 2 ст. до н. е. по 4 ст. в степах від Зх. Казахстану до Подунав’я^[166].

Скіфи — кочовий іраномовний народ, який існував у 1 тис. до н. е. — на поч. 1 тис. ^[165].

Спарта - стародавня держава у Греції в області Лаконія на півдні півострова Пелопоннес (11–2 ст. н. е.) ^[144].

Шліман, Генріх - (1822–1890) археолог, керівник розкопок Трої, Німеччина^[147].

 

Розділ ІV. Давній Рим і його сусіди

Автохтони (гр., місцевий, корінний): 1. Корінні жителі певної території, країни (тубільці, аборигени). 2. біол. Організми, що живуть там, де вони виникли в процесі еволюції. 3. Гірські породи або корисні копалини, вихідний матеріал яких виник на місці утворення їх ^[150].

Áнти (грец. Áνται; лат. Antae, Antes), одне з найбільших об’єднань (союзів) слов’янських племен початку раннього середньовіччя. Назва «анти» найімовірніше є екзоетнонімом. Імовірно, ця назва має іраномовне походження і означає «окраїнні», «ті, що живуть скраю». За свідченнями писемних джерел, анти належали до слов’янської мовної групи^[118].

Ванда́ли:  1. Група східногерманських племен, які, завоювавши частину римської імперії і рим, знищили велику кількість цінних пам'яток мистецтва і архітектури.  2. Люди, які знищують, руйнують культурні цінності. Некультурні, малосвідомі люди^[43]. 

Вандалі́зм - нещадне руйнування і нищення пам'яток мистецтва й культури;
безжальне ставлення до чого-небудь цінного^[42].

Велике переселення народів – умовна назва сукупності переселень та масових вторгнень племен на тер. Рим. імперії в 4–7 ст. ^[159].

Венеди - (венети, венди, вінди) - слов'янські племена, які жили на рубежі н.е. між ріками Одрою і Дніпром та біля Карпат. Назва венедів зустрічається в I ст. н.е. в працях античних авторів - Плінія Старшого, Таціга, Птолемея, Йордана. Таціт, зокрема, зазначав, що В. численні і займають велику територію. Історик Йордан (6 ст.) повідомив, що В. частіше називались антами і склавінами, але разом з тим він перечисляв венедів, антів і склавінів, як три окремі групи племен. Займались землеробством, осілим скотарством, мисливством і рибальством, мали торговельні зв'язки з іншими племенами. В III ст. вели війни з Римською імперією. Очевидно, венеди стали спільною етнічною основою для формування західних і східних слов'ян^[114].

Ве́то (від лат. veto – забороняю) – одне з повноважень глави держави (монарха, президента), суть якого полягає у його відмові підписати прийнятий парламентом закон, внаслідок чого такий закон не набирає чинності^[55].

Гладіатор (лат., від gladius — меч): 1. у Стародавньому Римі раб чи обранець, що мусив битися на смерть із собі подібним або дикими звірами на потіху глядачам. Зі 106 року до н. е. бої Г. стали публічним видовищем; з 63 року Г. мали право стати вільні жінки. Гладіаторські бої були заборонені в Римі у 404 році. 2. перен. братовбивця, дикун, барбар^[155].

Громадянська війна - найбільш гостра форма розв’язання суспільних протиріч усередині країни^[127].

Громадянська війна -  військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни^[100].

Диктатура Юлія Цезаря – це була форма авторитарної влади, яку встановив Юлій Цезар у Давньому Римі, припинивши роботу римської Республіки та концентруючи владу в своїх руках^[61].

Експансія - активне проникнення в яку-небудь сферу, поширення сфери економічного, політичного, духовно-культурного панування^[130].

Експансія - розширення сфер впливу в області економіки, що здійснюється або економічними методами (вивіз капіталу, конкурентна боротьба, надання кредиту слабкорозвиненим країнам і т.д.), або шляхом збройного вторгнення в іншу країну, дипломатичного тиску на уряд країни, за рахунок якого здійснюється експансія^[94].

«Жереб кинуто» – ця фраза означає, що рішення прийнято і є необхідність його виконати, незалежно від наслідків. Вона походить від історичної події, коли Юлій Цезар у квітні 49 р. до н.е. перейшов річку Рубікон, що відділяла північну Італію від Римської республіки. Цей акт вважався провокаційним та був заборонений законом, оскільки здійснювати військові дії в межах Риму було заборонено диктатором Сенату. Відомо, що Цезар сказав: “Alea iacta est” («Жереб кинуто»), перейшовши рубіконську межу. Це подія стала однією з причин початку громадянської війни між Цезарем і його політичними опонентами^[62].

«І ти, Бруте?» – ця фраза виголошена Юлієм Цезарем під час його вбивства на засіданні сенату. За легендою, серед замовників його вбивства був Брут – один з Цезаревих близьких друзів. Фраза відображає здивування й розчарування в людях, яких він вважав своїми прихильниками й захисниками^[63].

Міграція - процеси просторового переміщення, переселення людей, трудових ресурсів, пов’язаних зі зміною ними місця проживання на постійний чи на більш-менш тривалий час^[137].

Нобілітет: у Стародавньому Римі — прошарок знатних людей, які виконували магістратури (займали вищі державні посади); спочатку до нього належали тільки патриції, а в період республіки — і плебейська знать. На межі 3-2 ст. до н. е. коло знаті (нобілів) складало 20 патриціанських і 30 плебейських сімей. Склад і привілеї Н. не визначались законом — вони базувались на традиціях і громадській думці. Крах Республіки (1 ст. до н. е.) став крахом Н. — в епоху Імперії зникли привілеї знаті і псевдопоняття Н. ^[156].

Патриції (лат. patricius від pater — батько): 1. Родова аристократія в Стародавньому Римі, яка тримала в своїх руках громадські землі, всю повноту влади і протиставляла себе плебеям. 2. За середньовіччя в більшості країн Західної Європи особи, які належали до міської аристократії^[157].

«Перейти рубікон» – це вислів, що означає прийняття рішення, яке неможливо змінити або відмінити. Він походить від історичного моменту, коли Цезар перейшов річку Рубікон, що було незаконним актом і призвело до початку громадянської війни в Римській республіці^[64].

Плебеї (лат., простонародний, від чернь, натовп): 1. Один із станів вільного населення в Стародавньому Римі, плебс; з 3 — 2 ст. до н. е. — повноправні громадяни незнатного походження. 2. За середньовіччя й пізніше — широкі верстви міської бідноти. 3. Назва людини неаристократичного походження^[153].

«Прийшов, побачив, переміг» – ця фраза походить від Юлія Цезаря, який використав її у своїх звітах про свої воєнні перемоги. Вона відображає його успішність і впевненість у себе як воїна та політика^[65].

Пунічні війни - війни між Римом і Карфагеном за панування над Західним Середземномор’ям^[65].

Римська республіка - історична епоха Стародавнього Риму, що відрізнялася аристократично-олігархічною формою правління, в якій вища влада головним чином зосереджувалася у сенаті та в руках консулів^[112].

Римська імперія - державне утворення, яке зародилося на основі Римської республіки, існувало з 27 до н.е. до 395 (поділ імперії на Західну та Східну) або 476 (падіння Західної Римської імперії) ^[141].

Римське право - це сукупність правових норм, що регулювали римський народ від його заснування і до падіння східної імперії^[97].

Сена́т: 1. У Стародавньому Римі — рада старійшин, найвищий орган державної влади.

2. У царській Росії та деяких інших країнах — найвища судово-адміністративна установа.

3. У США, Франції та деяких інших капіталістичних державах — верхня палата парламенту.

4. Приміщення, в якому містяться такі установи^[40].

Склавини - загальна назва слов'янських племен у візантійських джерелах^[142]. Склавини - стародавні західнослов'янські племена, що походили від венедів і населяли територію на північ від середнього і нижнього Дунаю^[41].

Слов’яни - споріднені за мовою (слов’янські мови) та культурою індоєвропейські народи, що живуть переважно у Східній і Центральній Європі, утворюючи три гілки: східнослов’янську, західнослов’янську, південнослов’янську^[143].

Христия́нство - релігія, що виникла в І ст. н. е. і ґрунтується на вірі в Ісуса Христа як боголюдини, який нібито зійшов на землю й прийняв страждання заради спасіння людства^[36].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури

Монографії:

1. Винокур І. С., Телегін Д.Я. Археологія України: Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004.- с.15-16) Для території

Підручники:

2. «Вступ до історії України та громадянської освіти» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Хлібовська Г. М., Крижановська М. Є., Наумчук О. В. – Тернопіль, Астон 2022 ст.14)
3. Щупак І.Я. Історія України. Всесвітня історія: підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти / І.Я. Щупак, О.В.Бурлака, Н.С. Власова, І.О. Піскарьова. -  Київ: УОВЦ «Оріон», 2003.- 256 с.: іл..

Електронні ресурси:

4. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
5. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/davnyi-kitayi/davnyi-kitayi  (останній перегляд: 14.11.2023)
6. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/davnyi-kitayi/davnyi-kitayi  (останній перегляд: 14.11.2023)
7. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/davnyi-kitayi/davnyi-kitayi  (останній перегляд: 14.11.2023)
8. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/davnyi-kitayi/davnyi-kitayi  (останній перегляд: 14.11.2023)
9. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023)
10.  http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023 
11.  http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/davnyi-kitayi/davnyi-kitayi  (останній перегляд: 14.11.2023)
12.  http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
13. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
14.  http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/davnyi-kitayi/davnyi-kitayi  (останній перегляд: 14.11.2023)
15.  http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
16.  http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
17. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
18.  http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023)
19.  http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023)
20. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
21. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023)
22. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
23. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023)
24. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/davnyi-kitayi/davnyi-kitayi  (останній перегляд: 14.11.2023)
25. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
26. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo/fnkya-zralsko-yudeyiske-tsarstvo (останній перегляд: 14.11.2023)
27. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023)
28. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023)
29. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/zralsko-yudeyiske-tsarstvo/zralsko-yudeyiske-tsarstvo  (останній перегляд: 14.11.2023)
30. http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/serednya-ta-starsha-shkola/vsesvtnya-storya-6-7-klasi/davnyi-kitayi/davnyi-kitayi  (останній перегляд: 14.11.2023)
31.  http://slovopedia.org.ua/93/53405/922204.html (останній перегляд: 12.11.2023)
32.  http://sum.in.ua/s/cyvilizacija (останній перегляд: 09.11.2023)
33. http://sum.in.ua/s/doba (останній перегляд: 09.11.2023)
34. http://sum.in.ua/s/elliny  (останній перегляд: 16.11.2023)
35. http://sum.in.ua/s/fetyshyzm  (останній перегляд: 15.11.2023)
36. http://sum.in.ua/s/khrystyjanstvo (останній перегляд: 27.11.2023)
37. http://sum.in.ua/s/misjacj  (останній перегляд: 09.11.2023)
38. http://sum.in.ua/s/odisseja  (останній перегляд: 16.11.2023)
39. http://sum.in.ua/s/remeslo  (останній перегляд: 11.11.2023)
40. http://sum.in.ua/s/senat (останній перегляд: 24.11.2023)
41. http://sum.in.ua/s/sklavyny  (останній перегляд: 28.11.2023)
42. http://sum.in.ua/s/vandalizm (останній перегляд: 27.11.2023)
43. http://sum.in.ua/s/vandaly (останній перегляд: 27.11.2023)  
44. http://sum.in.ua/s/vozhdj  (останній перегляд: 11.11.2023)
45. http://www.nbuv.gov.ua/node/5154  (останній перегляд: 11.11.2023)
46. http://zno.academia.in.ua/mod/glossary/print.php?id=138&mode=cat&hook=&sortkey=&sortorder=asc&offset=10  (останній перегляд: 11.11.2023)
47. http://zno.academia.in.ua/mod/glossary/print.php?id=138&mode=cat&hook=&sortkey=&sortorder=asc&offset=10 (останній перегляд: 11.11.2023)
48. https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/05/14.-gumanitarni-i-sotsialni-nauky.pdf  (останній перегляд: 14.11.2023)
49. https://cyclop.com.ua/content/view/1297/58/1/4/  (останній перегляд: 16.11.2023)
50. https://discover.in.ua/history/davnja-indija.html (останній перегляд: 14.11.2023)
51. https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-tsarya-solomona (останній перегляд: 14.11.2023)
52. https://esu.com.ua/article-10430 (останній перегляд: 09.11.2023)
53.  https://esu.com.ua/article-13370 (останній перегляд: 15.11.2023)
54.  https://esu.com.ua/article-3241 (останній перегляд: 15.11.2023)
55. https://esu.com.ua/article-33814 (останній перегляд: 27.11.2023)
56.  https://esu.com.ua/article-5765  (останній перегляд: 14.11.2023)  
57. https://esu.com.ua/article-60225 (останній перегляд: 11.11.2023)
58. https://esu.com.ua/article-6249  (останній перегляд: 12.11.2023)
59. https://esu.com.ua/article-6337  (останній перегляд: 11.11.2023)
60. https://historian.in.ua/%C2%A725-%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F-%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F/  (останній перегляд: 14.11.2023)
61. https://historian.in.ua/%C2%A745-%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B3%D0%B0%D1%8F-%D1%8E%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F/  (останній перегляд: 27.11.2023)
62. https://historian.in.ua/%C2%A745-%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B3%D0%B0%D1%8F-%D1%8E%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F/ (останній перегляд: 27.11.2023)
63. https://historian.in.ua/%C2%A745-%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B3%D0%B0%D1%8F-%D1%8E%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F/ (останній перегляд: 27.11.2023)
64. https://historian.in.ua/%C2%A745-%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B3%D0%B0%D1%8F-%D1%8E%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F/  (останній перегляд: 27.11.2023)
65. https://historian.in.ua/%C2%A745-%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-%D0%B3%D0%B0%D1%8F-%D1%8E%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F/(останній перегляд: 27.11.2023)
66. https://historian.in.ua/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81/  (останній перегляд: 14.11.2023)
67. https://historian.in.ua/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8-%D1%88%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%83/ (останній перегляд: 14.11.2023)
68. https://historian.in.ua/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0/  (останній перегляд: 08.11.2023)
69. https://historian.in.ua/%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%80%D1%96%D0%B4-%D1%96-%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0/  (останній перегляд: 10.11.2023)
70. https://historian.in.ua/%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%80/  (останній перегляд: 11.11.2023)
71. https://historian.in.ua/%D1%89%D0%BE-%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2/ (останній перегляд: 11.11.2023)
72. https://historian.in.ua/%D1%89%D0%BE-%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%88%D0%B8%D0%BD/  (останній перегляд: 11.11.2023)
73. https://lms.e-school.net.ua/assets/courseware/v1/3b1b95780ae5b8451aa116e65f3da0f2/asset-v1:UIED+History-NUSH-6th+2022+type@asset+block/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%B9_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82__115451__%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0_02__%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4_2022_.pdf (останній перегляд: 11.11.2023)
74. https://lms.e-school.net.ua/assets/courseware/v1/3b1b95780ae5b8451aa116e65f3da0f2/asset-v1:UIED+History-NUSH-6th+2022+type@asset+block/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%B9_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82__115451__%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0_02__%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4_2022_.pdf (останній перегляд: 11.11.2023)
75. https://lms.e-school.net.ua/assets/courseware/v1/3b1b95780ae5b8451aa116e65f3da0f2/asset-v1:UIED+History-NUSH-6th+2022+type@asset+block/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%B9_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82__115451__%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0_02__%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4_2022_.pdf  (останній перегляд: 11.11.2023)
76. https://lms.e-school.net.ua/asset-v1:UIED+History-6th-grade+2020+type@asset+block@6_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81._%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F._%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%BA_6.pdf   (останній перегляд: 16.11.2023)
77. https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+History-NUSH-6th+2022/courseware/4d4eea5d07964742b48538ea8a30d510/9a22ece740324211abdec8d9993ca947/?activate_block_id=block-v1%3AUIED%2BHistory-NUSH-6th%2B2022%2Btype%40sequential%2Bblock%409a22ece740324211abdec8d9993ca947  (останній перегляд: 14.11.2023)
78.  https://moyaosvita.com.ua/istoriya/shumerski-mista-derzhavi/  (останній перегляд: 14.11.2023).
79. https://naurok.com.ua/istorichni-termini-z-istori-ukra-ni-219400.html (останній перегляд: 09.11.2023)
80. https://naurok.com.ua/istorichni-termini-z-istori-ukra-ni-219400.html (останній перегляд: 09.11.2023)
81. https://naurok.com.ua/istorichni-termini-z-istori-ukra-ni-219400.html (останній перегляд: 09.11.2023)
82. https://naurok.com.ua/istorichni-termini-z-istori-ukra-ni-219400.html (останній перегляд: 09.11.2023)
83. https://naurok.com.ua/istorichni-termini-z-istori-ukra-ni-219400.html (останній перегляд: 09.11.2023)
84. https://naurok.com.ua/istorichni-termini-z-istori-ukra-ni-219400.html (останній перегляд: 09.11.2023)
85. https://naurok.com.ua/tema-produktivnist-praci-311003.html  (останній перегляд: 11.11.2023)
86. https://slovnyk.me/dict/literary_encyclopedia/%D0%86%D0%9B%D0%86%D0%90%D0%94%D0%90 (останній перегляд: 16.11.2023)
87. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%85  (останній перегляд: 12.11.2023)
88. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B4%D0%B0  (останній перегляд: 12.11.2023)
89. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B4%D0%BE  (останній перегляд: 10.11.2023)
90. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%88%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%84 (останній перегляд: 15.11.2023)
91. https://termin.in.ua/oliharkhiia-oligarchy/  (останній перегляд: 16.11.2023)
92. https://travelbook.in.ua/time/ancient/1351.html  (останній перегляд: 16.11.2023) 
93. https://uahistory.co/book/slovnik/195.html (останній перегляд: 11.11.2023)
94. https://uahistory.co/book/slovnik/79.html  (останній перегляд: 27.11.2023)
95. https://uahistory.co/book/world1/80.html (останній перегляд: 15.11.2023)
96. https://uahistory.co/lesson/ukraine-history-school-tables-6-9-classes/1.php (останній перегляд: 08.11.2023)
97. https://uk.economy-pedia.com/11041028-roman-law  (останній перегляд: 27.11.2023)
98. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE  (останній перегляд: 09.11.2023)
99. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8  (останній перегляд: 16.11.2023)
100.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0  (останній перегляд: 24.11.2023)
101.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%81 (останній перегляд: 16.11.2023)
102.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0  (останній перегляд: 16.11.2023)
103.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83 (останній перегляд: 09.11.2023)
104.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F  (останній перегляд: 16.11.2023)
105.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F  (останній перегляд: 16.11.2023) 
106.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB  (останній перегляд: 14.11.2023)  
107.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80_%D0%B4%D0%B5_%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BD  (останній перегляд: 16.11.2023)  
108.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C (останній перегляд: 28.11.2023)
109.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F (останній перегляд: 14.11.2023)  
110.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F  (останній перегляд: 14.11.2023)
111.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BB (останній перегляд: 16.11.2023)
112.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 (останній перегляд: 27.11.2023)
113.                 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82 (останній перегляд: 14.11.2023)
114.                 https://ukrainopedia.fandom.com/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B8 (останній перегляд: 28.11.2023) венеди
115.                 https://umity.in.ua/concept/?id=1535  (останній перегляд: 16.11.2023)
116.                 https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9  (останній перегляд: 16.11.2023)
117.                 https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F (останній перегляд: 15.11.2023)
118.                 https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8_(%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD)  (останній перегляд: 28.11.2023)
119.                 https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D0%B7%D0%BC  (останній перегляд: 11.11.2023)
120.                 https://vue.gov.ua/%D0%90%D1%85%D0%B5%D0%B9%D1%86%D1%96  (останній перегляд: 16.11.2023)
121.                 https://vue.gov.ua/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC (останній перегляд: 15.11.2023)
122.                 https://vue.gov.ua/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F (останній перегляд: 14.11.2023)
123.                 https://vue.gov.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD  (останній перегляд: 14.11.2023)
124.                 https://vue.gov.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE   (останній перегляд: 14.11.2023)
125.                 https://vue.gov.ua/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%82 (останній перегляд: 16.11.2023)
126.                 https://vue.gov.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80  (останній перегляд: 16.11.2023)
127.                 https://vue.gov.ua/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0  (останній перегляд: 24.11.2023)
128.                 https://vue.gov.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F  (останній перегляд: 16.11.2023)
129.                 https://vue.gov.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%81  (останній перегляд: 16.11.2023)
130.                 https://vue.gov.ua/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%8F  (останній перегляд: 27.11.2023)
131.                 https://vue.gov.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B2_%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97 (останній перегляд: 15.11.2023)
132.                 https://vue.gov.ua/%D0%9A%D1%96%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96  (останній перегляд: 16.11.2023)
133.                 https://vue.gov.ua/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%B0_(Homo_sapiens)  (останній перегляд: 10.11.2023)
134.                 https://vue.gov.ua/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D1%82  (останній перегляд: 11.11.2023)
135.                 https://vue.gov.ua/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0  (останній перегляд: 11.11.2023)
136.                 https://vue.gov.ua/%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F  (останній перегляд: 14.11.2023)
137.                 https://vue.gov.ua/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F  (останній перегляд: 27.11.2023) 
138.                 https://vue.gov.ua/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8  (останній перегляд: 16.11.2023)
139.                 https://vue.gov.ua/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0%D1%82  (останній перегляд: 11.11.2023)
140.                 https://vue.gov.ua/%D0%9F%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8  (останній перегляд: 27.11.2023)
141.                 https://vue.gov.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F (останній перегляд: 27.11.2023)
142.                 https://vue.gov.ua/%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8  (останній перегляд: 28.11.2023) склавини
143.                 https://vue.gov.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8 (останній перегляд: 28.11.2023) слов’яни
144.                 https://vue.gov.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0  (останній перегляд: 16.11.2023)
145.                 https://vue.gov.ua/%D0%A2%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B7%D0%BC  (останній перегляд: 11.11.2023)
146.                 https://vue.gov.ua/%D0%A5%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8  (останній перегляд: 14.11.2023)
147.                 https://vue.gov.ua/%D0%A8%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BD,_%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96%D1%85  (останній перегляд: 16.11.2023)
148.                 https://vue.gov.ua/%D0%AF%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE (останній перегляд: 11.11.2023)
149.                 https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%B2%BA%F0%EE%E3%EB%B3%F4%E8  (останній перегляд: 14.11.2023)
150.                 https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%C0%E2%F2%EE%F5%F2%EE%ED%E8  (останній перегляд: 27.11.2023)
151.                 https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%CA%F3%EB%FC%F2%F3%F0%E0 (останній перегляд: 09.11.2023)
152.                  https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%CF%E0%EF%B3%F0%F3%F1  (останній перегляд: 14.11.2023)
153.                 https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%CF%EB%E5%E1%E5%BF  (останній перегляд: 24.11.2023)
154.                 https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%D4%E0%F0%E0%EE%ED (останній перегляд: 12.11.2023)
155.                  https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%E3%EB%E0%E4%B3%E0%F2%EE%F0  (останній перегляд: 24.11.2023)
156.                 https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%EF%E0%F2%F0%E8%F6%B3%BF  (останній перегляд: 24.11.2023)
157.                 https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%EF%E0%F2%F0%E8%F6%B3%BF  (останній перегляд: 24.11.2023)
158.                 lms.e-school.net.ua/assets/courseware/v1/f1547df2a5c48eab735f915cf5e96a8f/asset-v1:UIED+History-NUSH-6th+2022+type@asset+block/Перші_землероби_та_скотарі_України._Трипільська_археологічна_культура._Середньостогівська_археологічна_культура._Конспект__185329__неділя_11__грудень_2022_.pdf (останній перегляд: 11.11.2023)
159.                 Абашина Н.С. ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Velyke_pereselennia (останній перегляд: 08.11.2023)
160.                 Бібліографічне посилання:  СкржинськаМ.В.  АНТИЧНІСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Antychnist (останній перегляд: 15.11.2023)
161.                 Бібліографічне посилання: Галушко К.Ю.  ПЛЕМ'Я [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Plemia (останній перегляд: 10.11.2023)
162.                 Бібліографічне посилання: Галушко К.Ю. ДЕРЖАВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Derzhava (останній перегляд: 09.11.2023)
163.                 Бібліографічне посилання: Кржицький С.Д. АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Antychni_derzhavy (останній перегляд: 15.11.2023)
164.                 Бібліографічне посилання: ЛейпунськаН.О.  ЕЛЛІНІЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ellinizm (останній перегляд: 16.11.2023)
165.                 Бібліографічне посилання: Ольговський С.Я. СКІФИ [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Skify  (останній перегляд: 16.11.2023)
166.                 Бібліографічне посилання: Симоненко О.В. САРМАТИ [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Sarmaty (останній перегляд: 16.11.2023)
167.                 Зашкільняк Л.О. ПЕРІОДИЗАЦІЯ В ІСТОРІЇ [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Periodyzatsiia_istorii (останній перегляд: 08.11.2023)
168.                 Історія / А. І. Жуковський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12823 (останній перегляд: 08.11.2023)
169.                    КИТАЙ ПІДНЕБЕСНА, ЩО ВРАЖАЄ (3)-1.pdf  (останній перегляд: 15.11.2023)
170.                 Отрощенко В.В. БРОНЗОВИЙ ВІК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bronzovyj_vik (останній перегляд: 08.11.2023)
171.                 Отрощенко В.В. МІДНО-КАМ'ЯНИЙ ВІК, уживаніше [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Midno_kamyany_vik (останній перегляд: 08.11.2023)
172.                 Папакін Г.B. ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2019. - 842 с.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=2. 2. 1  (останній перегляд: 09.11.2023)
173.                 Смирнов С.В. АРХЕОЛОГІЧНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Arkheolohichna_periodyzatsiia     (останній перегляд: 08.11.2023)
174.                 Смирнов С.В. КАМ'ЯНИЙ ВІК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kamyany_vik (останній перегляд: 08.11.2023)
175.                 Смирнов С.В., Кухарчук Ю.В. ПАЛЕОЛІТ [Електронний ресурс]. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Paleolyt (останній перегляд: 08.11.2023) 
176.                 Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mezolit (останній перегляд: 08.11.2023)
177.                 Фіалко О.Є. ДАРІЙ I (Дар'явауш) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Dariy_I (останній перегляд: 15.11.2023)