Іменник як частина мови

Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета:  повторити й поглибити знання учнів  про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати загальнопізнавальні  вміння знаходити іменники в реченнях, визначати їх    синтаксичну роль; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, спостережливість; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, обґрунтовувати;  збагачувати словниковий запас учнів; виховувати пошану до рідної мови, любов до слова

Тип уроку: комбінований

Форма проведення: урок-мандрівка.

Методи навчання: словесні (розповідь, пояснення, бесіда), наочні (демонстрування), практичні ( вправи) – М.М.Верзилін; репродуктивний, частково – пошуковий  - І.Я.Лернер.

Прийоми та форми роботи: гра «Створюємо настрій», салоган уроку, повторення правил роботи на уроці ( бесіда), кросворд, вірш «Іменник» Л. Шведа, інтерактивна вправа «Очікування», робота з підручником, хвилинка ерудита, вправа «Схопи іменник», гра «Упізнай мене», вибіркова робота з"ключем", «цікаві факти, фізкультхвилинка, вірш Оксани    Дзьоби про 7 відмінків, гра «Знайди помилку»,  гра  « Так  чи  ні ?» ,  рефлексійна вправа «Долонька».

ФОНПД : фронтальна, індивідуальна.

Обладнання:  підручник Заболотний О.В., Заболотний В. В. Українська мова. 6 кл. (2014),  презентація,  кросворд, сніжинка, долоньки, картка самооцінювання.

Соціокультурна змістова лінія:  краса природи, зима.

Ключові компетентності:

предметні: уміння знаходити іменники, визначати рід, число, відмінок, назви істот ( неістот) та синтаксичну роль.

ключові: інформаційно – комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, культурна компетентність.

Наскрізні вміння: читати з розумінням, висловлювати власну думку, критично і системно мислити, логічно обґрунтовувати позицію, діяти творчо, виявляти ініціативу, конструктивно керувати емоціями, співпрацювати з іншими.

                                               Перебіг уроку

І. Організаційний момент

    Весела пісенька дзвіночка

    Покликала нас на урок.

    Я бачу ваші милі личка

    Та очі з безліччю думок.

    Ми помандруєм в світ науки,

    Що гордо Мовою зовуть.

    Та лиш кмітливість та увагу

    З собою взяти не забудь!

ІІ. Емоційне налаштування на урок

 Гра «Створюємо настрій»

Відчуємо себе часточками колективу, краю, держави, Всесвіту і скажімо собі:
 

Ми  прийшли на урок для чого? …(Учитися).
Треба бути якими? …(Спокійними).
З нами  хто? …(Наші  друзі).
Вони які? …(Готові допомогти).
Нам  як? …(Комфортно).
Ми готові до чого? …(До успішної роботи).

І  з цим прекрасним настроєм я пропоную розпочати урок.  Нехай він принесе нам усім радість спілкування. Успіхів вам та удачі.

Слоган уроку

Я – активний співтворець уроку!

Але для того, щоб урок пройшов цікаво та продуктивно, повторімо правила поводження на уроці.

Говорити по черзі.

Слухати і чути.

Бути толерантними.

Висловлюватися стисло.

Бути позитивними.

Правило піднесеної руки.

ІІІ  Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання

• В якому розділі науки про мову вивчаються різні частини мови?
• На які групи поділяються частини мови?

Чим  відрізняються  самостійні частини мови від  службових?

Перевіряємо домашнє завдання. Вам треба було  розподілити слова на дві колонки (самостійні та службові).

Журавлики-веселики
Одлинули й нема.
Із рукава метелики
Витрушує зима.

Метеликів ми ловимо,
Стрибаєм, біжимо,
По килиму пуховому
До хати несемо.

(Самостійні – журавлики, веселики, одлинули, нема, рукава, метелики, витрушує,зима, метеликів, ми, ловимо, стрибаєм, біжимо, килиму, пуховому, хати, несемо;

службові – й, із, по, до)

Діти, на уроці ми працюємо з картками самооцінювання. За правильно виконану домашню роботу, знання правил поставте 2 б. у картку.  Якщо більше  половини- 1 б. 

ІV.  Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Щоб дізнатися тему сьогоднішнього уроку, відгадайте кросворд, який є у вас на партах.

Запитання:

1.Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене (ім’я).

 2. Холод з температурою нижче нуля (мороз).

3. Слово, яке іноді вживаємо замість «так» (еге).

4. Чорне сукно лізе у вікно (ніч).

 5. Голубий шатер увесь світ накрив (небо).

 6. Буква, на яку не починаються, як правило, слова (и).

7. Воїн і мешканець Запорізької Січі (козак).

Сховане слово – іменник

Отже, розгорніть, будь ласка зошити , запишіть дату, класна робота, тему ( слайд).

Підготовлений учень читає вірш «Іменник» Л. Шведа.

Ми вчимо частини мови.

Всі їх треба добре знати,

Щоб здобути знань основи,

І щоб грамотно писати.

Перша з них – іменник, друже,

Всі його в нас люблять дуже,

Бо все – все він називає –

Від землі до коровая.

Мама, мир і Україна,

Сонце, небо, світ, людина.

Звуки, букви, слово, мова –

Все – частина ця чудова!

Хто? Сестричка, ненька, батько,

Пташка, білочка, зайчатко.

Що? Земля, ріка, діброва,

Книжка, зошит, ручка, школа.

Вивчи цю частину мови.

Вчитель:

Діти, ви прослухали вірш, подумайте, навіщо ми вивчаємо іменник?

( Щоб знати, що є така частина мови, як іменник, уміти знаходити серед інших частин мови, доречно використовувати у мовленні)

 Навіщо нам необхідні знання про іменник? (Бо  іменник-це величезна, могутня, незрівнянна за чисельністю частина мови; щоб здобути знань основи і щоб грамотно писати)

Чи можемо ми обійтися без цих знань у повсякденному житті? ( Ні, бо майже половина слів – іменники, які ми використовуємо у повсякденному вжитку)

Вчитель:

На сніжинці, так, як сьогодні 7 день зими, записані мої очікування від уроку

Я очікую, що  після уроку ви  будете знати морфологічні ознаки іменника, його синтаксичну роль.

Будете вміти

• знаходити іменники в реченні;
• визначати  належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число;
• визначати синтаксичну роль іменників у реченні, доречно використовувати їх у мовленні;
• використаєте кожну хвилинку на уроці раціонально;
• доведете, що любите і знаєте рідну мову.
• оцінювати власну діяльність.

Сніжинка   буде підтримувати нам бадьорий настрій протягом усього уроку.

Інтерактивна вправа «Очікування»

-         Діти, чого кожен з вас очікує від уроку?

Учні рефлексують:

• я очікую, що на уроці буде цікаво…;
• я дізнаюсь про щось корисне, важливе…;
• я навчусь…;
• я допоможу…;
• будемо працювати в  парах…;
• цей урок навчить мене робити…;
• складати…;
• висловлювати своє ставлення до почутого….

V.  Опрацювання навчального матеріалу

Вчитель:

Якось в країні Українська Мова в царстві Іменника поселився смуток.

До речі, пригадайте визначення, що таке іменник? Для своєї відповіді можете скористатися підручником.

Хвилинка ерудита

Учень

 Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький, який іменник називав речівником. 

Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному «Словнику української мови» нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше.

Вчитель:

Сам цар Іменник ходив зажурений і сумний. Останнім часом його ніхто нікуди не запрошував - все в країні вирішувалося без нього. Іменник не міг порозумітися з іншими царями та поступово втрачав звязок з Розділовими Знаками, а сам король Речення не хотів чомусь з ним розмовляти. Як і коли трапилося це Іменник згадати не міг, але так далі тривати не могло. Вирішив Іменник звернутися за порадою до старої чаклунки Морфології, яка вже довгий час допомагала своїм даром всій Українській Мові.

Діти, чи згодні ви допомогти, щоб морфологія зглянулася на нього?

Виконаймо вправу «Схопи іменник»

Уважно прослухайте вірш , «схопіть» ( знайдіть іменник та запишіть у зошит)

Уночі мороз поволі
Інеєм упав на шлях...
Спотикається на полі
Місяць грудень по грудках.

І тому такий він гнівний,
Дружить з вітром крижаним.
А хуртеча рівно-рівно
Засипає слід за ним.

Сипле сніг мов стеле килим,
Щоб за груднем із дібров
Тим рипучим снігом білим
Рік Новий до нас ішов.
(Михайло Литвинец

(Мороз, інеєм, шлях, полі, місяць, грудень, грудках, вітром, хуртеча, слід, сніг, килим, дібров, рік).

Стара Морфологія з радістю погодилася допомогти Іменнику. Розклавши карти, чаклунка відповіла так: «Сталося це тоді, коли призначили тебе до королівства Частин Мови і ти вирішив правити один, сам по собі, самостійно, не переймаючись, до чого це приведе. Ти повиганяв всіх родичів своїх з царства та взявся володарювати сам. Якщо хочеш, щоб тебе знову поважали та любили, то йди, знайди своїх родичів та попроси їх повернутись. Одразу , зрозумівши про що йдеться, Іменник подався з царства. Важкою була дорога царя, та одного разу він таки дістався до маленького занедбаного села, в якому жили його рідні, яких він вигнав. Іменник побачив, як сваряться Питання Хто? і Що? сперечаючись котрий з них відноситься до Істот, а котрий до Неістот.

Допоможімо розібратися. (Слайд з правилами).

 Гра «Упізнай мене»

На слайді – малюнки, діти розподіляють

Істоти –олень, бджола, мама з донькою, ведмідь, кошеня,  пішак, курка.

Неістоти – фартух, фольга, парасолька, гітара, вишня,троянда, котлета

 Учитель:

Числа Однина і Множина взагалі не розмовляли, сидівши спинами одне до одного.

Давайте пригадаємо, чи змінюються іменники за числами?

Що ви скажете про  такі іменники, як дітвора, радість, інтернет? ( Мають форми тільки однини).

А такі іменники як окуляри, шахи, Карпати) ? ( Мають форми тільки множини).

Вибіркова робота з"ключем"

Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів'я.

Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати.

Ключ. Добре діло не пропаде.

Учитель:

Чоловічий, Жіночий та Середній Роди, насупившись, стояли з задертими носами.

«Цікаві факти»

 ( учні розповідають вірш та діляться з однокласниками інформацією)

Учень : (Сівакін)

 Дітям пам’ятати слід,

Що іменник має рід.

Чоловічий-значить «він»:

Учень, хвіст, портфель, пінгвін.

А жіночий рід - «вона»:

Дружба, ластівка, весна.

Є й середній рід «воно»:

Вухо, яблуко, вікно.

   Учень:

    Вперше поняття «рід іменників» ввів у мову Яків Федорович Головацький у 1849 році. Терміни «чоловічий», «жіночий», «середній» рід дісталися нам у спадок ще з часів V ст. до н.е. Філософ Протагор запропонував поділити всі імена на три роди: чоловічий, жіночий та речовий. Пізніше Аристотель запропонував замінити останній  термін – «середній рід».

Учитель:

Допоможемо  похмурим іменникам, зробивши фізкультхвилинку.

І ряд, коли чує іменник чоловічого роду встає, рахує, скільки букв у слові, піднімає руки в гору та плескає стільки разів, скільки букв у почутому слові.

ІІ ряд – жіночий рід.

ІІІ ряд – середній рід.

Слова для І р – чол. р – сніг, мороз.

Слова для ІІ р – зима, ялинка.

Слова для ІІІ р – свято, небо.

Учитель:

Відмінки і Відміни забули скільки їх в сім’ї і хто з ким повинен дружити.

Учень:

Всім, щоб грамотно писати,

Сім відмінків треба знати.

Називний завжди питає

(Хто?) і ( Що?) – це кожен знає.

Родовий повідомляє

Нам (Кого? Чого?) немає.

Все Давальний повручає,

Лиш (Кому? Чому?) спитає.

А Знахідний радий знов:

Він (Кого?) і (Що?) знайшов.

Десь Орудний забарився:

(Ким?) і (Чим?) він натрудився.

І Місцевий скаже знову:

-Ви (На кому?) і (На чому?).

Кличний кличе всіх завзято

Нові віршики вивчати.

                       Оксана  Дзьоба

Учитель: До речі, основоположником вчення про відмінки є видатний давньогрецький філософ Аристотель.

Гра «Знайди помилку»

Зимою – це холодна пору року. З небом сиплеться м’який, пухнастий сніжка. Білосніжний снігу лежить на деревами.

Учитель:

Побачив Іменник, що він накоїв і вирішив скликати всіх на нараду. Довго довелося йому вибачатись і просити всіх триматися разом та згодом всі помирившись повернулися додому. З тих пір все стало на свої місця, а сам король Речення призначив Іменника, як і Другорядним Членом Речення так і Головним, виступаючи найчастіше Підметом і Додатком.

«Склади речення»

Складіть два  речення із словом  «зима». Перше речення, щоб слово «зима» виступало підметом, а друге – додатком.

VІ.  Підсумок уроку

  Гра  « Так  чи  ні ?» .

 Якщо «Так» - плескаємо  в долоньки, якщо «Ні» - руки  лежать рівно на парті.

-  Іменник – це  самостійна частина  мови?  ( Так. )

- Він  називає  ознаку  предмета ?  ( Ні.  Він  дає   назву  предмету.)

- Він  відповідає  на  питання   де?,  коли? (Ні.  Він  відповідає  на  питання   хто?  що?)

- Комар, русалка, водяник – назви неістот? ( Ні, назви істот).

-  Іменники  мають  два  роди? Які? ( Ні.  Вони  мають  три  роди. )

      - Всім, щоб грамотно писати,

        Сім відмінків треба знати. ( Так)

• Найчастіше іменник виступає в реченні  присудком. ( Ні,  підметом)

Рефлексійна вправа «Долонька»

Кожен палець — це місце, де записують відповіді на запитання.

 Великий палець — «Мій настрій»,

вказівний палець — «Що цікавого я вивчив сьогодні?»,

 середній — «Що було важко? Які я мав труднощі?»,

безіменний — «Мені не сподобалося сьогодні»,

мізинець — «Що б я хотів ще вивчити? Що мені було б цікаво?»

VІІ.  Самооцінювання та оцінювання ( порахувати відповідні бали у картках та здати вчителю)

Дуже ви були старанні

Отже, всі ви учні гарні.

І за працю на уроці

Вам подякувати хочу .

VІІІ. Домашнє завдання

Ст. 79 – переписати правила у довідник та вивчити. Ст. 80 – вивч. таблицю «Назви істот/ неістот».

Вправа 190 – списати речення, підкреслити іменники як члени речення, зверху над іменниками скорочено написати рід, число, відмінок.

Для бажаючих – скласти сенкан  «Іменник»

Учитель:

 Сьогодні ви доторкнулися до ще однієї намистинки із разочка рідної мови. Мови, з якою  будете усе своє життя,бо саме вона робить людину сильною у пошуках істини. Саме завдяки її невичерпним багатствам ми всотуємо досвід попередніх поколінь, вчимося бути людяними, щирими, справжніми, добрими, тобто людьми, запалена зірочка яких назавжди залишає слід навіть на хмарному небі.