1. Коротка біографія поетеси
2. Сім’я поетеси
3. Аспекти особистісного іміджу
a. габітарний
b. кінетичний
c. вербальний
d. комунікативний
e. вербальний
4. Професійна та громадська діяльність
5. Новації від Олени Пчілки
українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка (учасниця національно-визвольного та феміністичного рухів), членкореспондент Всеукраїнської академії наук (1925). В 1887 році з Наталією Кобринською видала у Львові першу в Україні феміністичну збірку: альманах «Перший вінок».
![]() |
![]() |
Сімейні фото
«Олена Пчілка завжди, коли щось уважала за по - трібне і зважила робити (чи то в громадських справах, чи в справах
інтересів родини), то відповідно до своєї енергійної вдачі одразу й бралася за здійснення свого наміру і працювала ретельно, напосідливо, не шкодуючи ані часу свого й енергії, ані коштів. Так і цього разу
–купивши урочище Голубівщину, мама назвала його ху тір Зелений Гай (так і в урядових інстанціях, на пошті і т.д. вже ця посілість сталазватися) і заходилася над плануванням будівництва і взагалі перетво ренням цього, так би мовити, «незайманого» терену на
чудову людську оселю». Урочище Зелений Гай
“Скажу лише, що розумніших за неї людей я знала мало, а, може, й зовсім не знала.
Були у її вдачі прекрасні риси, але були й такі, що дуже болюче вражали близьких людей, в першу чергу її дітей.”
Тобто у згадках дітей, її образ висвітлювався мало не божеством.
«Олена Пчілка до своїх матерніх обов’язків ставилася дуже уважно. Дуже любила всіх своїх дітей, дуже пестила, ніколи не карала (у нас в родині дітей не били ніколи ні тато, ні мама) і в стосунках з дітьм и ніколи від своїх свободолюбних, національних принципів не відступалися, і ми слухалися батьків не зі страху перед карою, а з любови до них та з переконливости їхнього слова»
с. Колодяжному
Мода 19 - поч 20 ст.
Одяг був дорогим і не всі міщанки могли часто міняти наряди
У ті часи популярною завдяки сукням, Франція була З особливою ретельністю
костюмам, капелюшкам та західноєвропейські мереживній білизні, тенденції відстежували а Лондон — завдяки великому у міста відтворювали і Львові. Мешканки асортименту тканин та шалей популяризували їх. з кашеміру.Киянки одягалися
До Німеччини їздили за яскравіше за німкень,
срібними та бісерними австрійок та інших європейських пані, а сумками, одеситки віддавали
до Туреччини — за виробами перевагу ще більш зі шкіри та хутра.барвистому одягу.
Зміни в моді кінця 19 ст.
Поєднання елементів модного костюма з традиційним строєм, що ми помічаємо в Івана Франка та Михайла Драгоманова.
Петрівна займалася вивченням народної творчості: записувала пісенну спадщину, збирала орнаменти вишиття, ткацтва та писанок.
Видала 1876 року книжку "Український народний орнамент".
Він складався з 31 листа, на яких було подано зразки українських вишивок, виконані майстринями вручну. Тут були представлені взірці нагрудних та нарукавних орнаментів вишитих сорочок, зразки узорів на рушниках, нашийних стрічкових ґерданів та писанок з коментарями упорядниці.
Завдяки праці Олени Пчілки про самобутні українські народні орнаменти дізналися у всьому світі, а виданий альбом вважається першою систематизованою працею з дослідження українського народного мистецтва.
● Рецензії на цю розвідку виходили в австрійській, французькій пресі, а альбоми Олени Пчілки починають використовувати для викладання орнаментики в Паризькій академії мистецтв.
● З’являється французька техніка вишивки «хрестик», яку ми зараз вважають суто українською.
![]() |
Оксана Старицька, Леся Лариса Косач
Українка, Ольга Косач. 1896 р. у волинському вбрані
Олена Пчілка як талановита дитяча письменниця
Перша Феміністка України
У 1887 році разом із
Наталією Кобринською (українська письменниця, яка стала зачинателькою українського фемінізму) видала жіночий альманах “Перший вінок”.
Редактор журналу “Рідний край” |
Із 1908-го письменниця започаткувала видання дитячого щомісячника “Молода Україна”, що був додатком до “Рідного краю”.
У 1907 р. Олена Пчілка очолила журнал “Рідний край”, на сторінках якого друкувалися твори Лесі Українки, Агатангела Кримського, Олександра Олеся, Надії Кибальчич, Степана
Васильченка, Грицька Григоренка та ін.
Олена Пчілка брала активну участь у культурно-громадській діяльності: співзасновниця літературного гуртка „Плеяда”, член київської „Просвіти”, „Литературно-аристократического общества”, засновниця і член правління „Українського клубу” та клубу „Родина”.
Входила у керівні органи створюваних громадівцями українських інституцій, підписувала петиції й вимоги до чинної влади.
Вона говорила українською не дивлячись на заборону та носила український прапор.
Із 1925 р. Олена Пчілка – членкинякореспондентка Академії Наук УРСР
Олена Пчілка самовіддано працювала в царині етнографії та стала першою жінкоюакадеміком.
Олена Пчілка в останні роки життя
Як називали сучасники та дослідники Олену Пчілку: ● матір націоналізму; ● перша з феміністок; ● жінка-редактор; ● жінка-меценат; ● зразкова мати; ● вправний оратор; ● модернізатор мови; ● інтелектуал; ● одна з перших дитячих письменниць українською мовою; ● перша жінка-академік; ● зачинателька моди на вишиванки; |
українських жінок 19 -початку 20 ст.