Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація.

Урок № 63

Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1.Заповніть порожні клітинки, вставляючи назви гормонів. Вкажіть залози, які виробляють ці гормони.

Вірні відповіді:

4.Засвоєння нового матеріалу

1.Поняття про імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет

Бесіда

Пригадайте:

• Які функції виконують лейкоцити?

• Хто із вчених уперше звернув увагу на захисну функцію лейкоцитів?

(І.І. Мечніков)

• Як лейкоцити здійснюють захист організму від чужорідних тіл?

(Лейкоцити здатні самостійно рухатись, на своєму шляху вони захоплюють і піддають внутрішньоклітинному перетравленню мікроорганізми і сторонні тіла. Наблизившись до мікроорганізмів, лейкоцити псевдоніжками обволікають їх і втягують всередину цитоплазми.)

Розповідь вчителя:

Поглинання і перетравлення лейкоцитами різних мікроорганізмів, які попадають в організм, називається фагоцитозом(від грец. phagos— той, що пожирає, kytos— клітина), а самі лейкоцити - фагоцитами. Явище фагоцитозу було вивчене І.І. Мечніковим, який встановив, що фагоцитарну функцію виконують клітини двох категорій: рухливі (лімфоцити, моноцити) і нерухомі клітини, що містяться в лімфатичних вузлах, печінці, кістковому мозку та інших органах.

І. Мечніков казав: «Армія маленьких клітин, які називаються фагоцитами та блукають по крові і тканинах тіла, спроможна атакувати хвороботворні мікроби і після боротьби з ними в багатьох випадках їм вдається отримати перемогу над загарбниками»

Учений відкрив явище фагоцитозу і поклав початок дослідженню захисної функції крові. 1883 року він зробив висновок, що вона забезпечується фагоцитарною активністю лейкоцитів і заснував учення про імунітет.

Запитання до учнів:

• Що ви розумієте від поняттям «імунітет»?

(Припущення учнів, формулювання визначення)

Імунітет – це здатність організму захищати власну цілісність, біологічну індивідуальність і сталість внутрішнього середовища.

Розповідь вчителя:

У боротьбі з інфекцією організм використовує дві форми захисту: неспецифічний і специфічний імунітет.

Самостійна робота з підручником

Питання для опрацювання:

• Що таке неспецифічний імунітет, які фактори до нього відносяться?

Очікувана відповідь учнів:

Неспецифічний імунітет – це форма імунітету, який здійснюється різними речовинами, що їхвиділяютьспеціальні залози шкіри, травної, дихальної системи;  слизові оболонки, що є бар'єром, який затримує сторонні тіла і не допускає їх у внутрішнє середовище організму. До неспецифічних факторів належать і клітини-пожирачі — фагоцити, які містяться в крові, а також у різних органах. Вони діють  на всі мікроорганізми, незалежно від їхньої природи.

Доповнення вчителя:

Здорова і не пошкоджена шкіра перешкоджає проникненню всередину організму більшості мікроорганізмів. Особлива роль тут належить поту. Молочна кислота поту і секрет сальних залоз мають бактерицидну дію. Слизові оболонки активно захищають організм від проникнення всередину патогенних мікроорганізмів. Виділення слизових оболонок також володіють бактерицидними властивостями. Сльози захищають очі; слина (лізоцим) захищає слизисту рота; хлоридна  кислота захищає стінки шлунку; кисле середовище і особливий   слиз захищають піхву. Нормальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту (особливо товстого кишечника) знищує хвороботворні мікроби, що потрапляють всередину організму з їжею. Сеча захищає слизисту сечоводу від проникнення  через неї бактерій. Вона володіє підвищеною кислотністю, в якій виживають лише рідкісні мікроорганізми.

Розповідь вчителя:

Вирішальними факторами у боротьбі з інфекціями є специфічний імунітет. Це форма імунітету, коли організм здатний розпізнавати в знищувати тільки певний вид мікроорганізмів.Цю форму імунітету забезпечують антитіла та Т- лімфоцити. Т- лімфоцити утворюються у вилочковій залозі (тимусі). Тому їх назвали тимус – залежними або Т- лімфоцитами. Зустрівшись з мікроорганізмом, вони «запам’ятовують» його будову і передають інформацію про цей тип мікроорганізмів наступним поколінням Т- лімфоциті. Отже, Т- лімфоцити захищають організм від тих мікроорганізмів, які вони запам’ятали.

Захищаючи організм від антигенів, кров виробляє особливі білкові тіла — антитіла. Антитіла (від грец. anti—проти, тіло) — γ-глобуліни сироватки крові людини, що утворюються у відповідь на попадання в організм різних антигенів, які знешкоджують антигени, вступаючи з ними у реакції найрізноманітнішого характеру.

Антитіла утворюються клітинами лімфатичних вузлів, селезінки, кісткового мозку. Звідси вони проникають у кров і циркулюють в організмі. Найактивніше виробляють антитіла —лімфоцити, моноцити.

Антитіла по-різному діють на хвороботворні мікроорганізми. Одні антитіла склеюють мікроорганізми, інші — осаджують склеєні частинки, треті — розчиняють їх. Такі антитіла, які склеюють мікроорганізми, називають преципітинами.Антитіла, які розчиняють бактерії, називають бактеріолізинами. Антитіла, які нейтралізують отрути (токсини) бактерій, грибів, змій, рослин, називають антитоксинами.Антитілам притаманна специфічність, вони діють лише на той мікроорганізм чи отруту, який був причиною їхнього утворення.

Складання опорної схеми:

Механізм імунітету

2. Види імунітету 

Розповідь вчителя:

Розрізняють природний і штучний імунітет.

Природний імунітет поділяють на вроджений і набутий:

а) Вроджений   - антитіла присутні в організмі з народження, тобто успадковані  від батьків. (Людина ніколи не хворіє на ящур чи холеру курей).

б) Набутий – виникає після перенесення хвороби. В організмі людини утворюються антитіла, що відновлюються впродовж усього життя (імунна пам’ять), наприклад на кір, вітряну віспу, коклюш повторно людина не хворіє.

Штучний імунітет поділяється на активний та пасивний:

а)Активний імунітет  виникає коли організм у відповідь на введення вакцини (профілактичне щеплення) сам виробляє антитіла. Вакцини – вбиті або ослаблені збудники інфекційних захворювань. Людина стає нечутливою на протязі тривалого часу до захворювання проти якого зроблено щеплення. Щеплення викликає захворювання в дуже легкій формі. Існують вакцини проти захворювань: коклюш, поліомієліт, туляремія, дифтерія.

б) Пасивний – створюється шляхом введення в організм лікувальних сироваток, що містять готові антитіла проти збудників. Її вводять тоді, коли потрібна негайна допомога хворій людині. Лікувальні сироватки отримують з крові тварин (мавп, свиней, коней) яких заражують поступово наростаючими дозами збудників. В крові тварин нагромаджуються антитіла.  При введенні лікувальних сироваток власні антитіла в організмі не утворюються. Такий імунітет діє недовго – кілька місяців.

Запамятайте:

Лікувальна сироватка – з плазми виділяють фібриноген + готові антитіла.

Складання опорної схеми:

Запитання учням:

• Чому введення вакцини і лікувальної сироватки відноситься до штучного імунітету?

(обговорення відповідей учнів)

• Який вид імунітету  проти віспи створив Е.Дженнер хлопчику Джеймсу Фіппсу? Відповідь обґрунтуйте.

(штучний активний;  він здійснив щеплення – ввів збудників захворювання коров’ячої віспи, які привели до утворення в організмі хлопчика антитіл)

Проблемне запитання:

• Якщо в пробірку  із збудниками дифтерії  внести сироватку крові людини, яка перехворіла на цю хворобу, то колонії мікроорганізмів склеяться і випадуть в осад. Чому мікроорганізми загинули, адже в сироватці немає захисних клітин крові – лейкоцитів?

(сироватка містила антитіла, які виробились в людини після перенесеної хвороби)

Це цікаво:

• Наукове вивчення питання імунітету почалося лише за часів Луї Пастера (1822-1895). Несприятливість до хвороби у людей, що перехворіли, Л. Пастер пояснював тим, що мікроби вичерпують в організмі всі потрібні для них поживні речовини.
• Англієць Салмон і американець Сміс (1886) довели, що вакцинацію можна робити мертвими культурами бактерій.
• Англійський учений А. Райт (1861-1947) і наш співвітчизник В.К. Високович (1854-1912) виготовили вакцину проти черевного тифу.
• В. А. Хавкіним (1860-1930) було виготовлено вакцину проти холери і чуми.
• 1888 року Е. Ру (1853-1933), співробітник Л.Пастера, вивчаючи дифтерійну і правцеву палички, відкрив бактерійні токсини. Це дало змогу німецькому вченому Е. Берингу (1854-1917), японцю С.Кітазато (1856-1931) виготовити протидифтерійну сироватку. Майже одночасно цю сироватку було добуто Е. Ру в Парижі і Я.Ю. Бардахом (1857-1929) в Одесі.

5.Узагальнення і закріплення знань

«Закінчи речення»

• Здатність організму захищати власну цілісність, біологічну індивідуальність і сталість внутрішнього середовища називається……    (імунітет).
• Чужорідні речовини для організму, що здатні спричинювати імунну реакцію називаються …   (антигенами).
• Лейкоцити – «пожирачі» називаються - …(фагоцитами)
• Імунітет, який забезпечують фагоцити називається …(клітинний)
• Клітинний імунітет  був відкритий…        ( Мечниковим).
• Крім клітинного імунітету є…..   (гуморальний).
• Теорію гуморального імунітету розробив… (П.Ерліх).
• Імунітет, який забезпечують антитіла називається… (гуморальний)