Індивідуальне розвиваюче заняття "Вдячність повітряних кульок"

Індивідуальне розвиваюче заняття на тему: «Вдячність повітряних кульок».

Для дітей з особливими освітніми потребами

Мета: формувати  пізнавальний інтерес, розвивати образне та словесно-логічне мислення, пам’ять, увагу, навчати вдячності, спонукати до позитивного мислення.

Обладнання: технічні засоби, аркуш для малювання, кольорові олівці, повітряна кулька.

І. Встановлення контакту та мотивування.

       Привіт! Сьогодні на наше заняття я прийшла з кулькою. Вона тобі подобається?

Тримай кульку й уважно мене слухай та роби те, що я кажу.

Вправа кулька (2 хв.)

Мета: розвиток уваги.

Інструкція.

Кульку вгору піднімаєм,

Вліво, вправо погойдаєм,

Намалюєм з нею коло,

Обведем овал чудово.

 Ручки опускаємо

Й про квадрат згадаємо.

Посміхнемося усім

й намалюєм цифру сім.

 Я знаю, що ти дуже любиш слухати казочки. Хочеш послухати новеньку казочку? Казочка називається «Повітруля» Ти коли-небудь чув слово «повітруля»? Тож слухай казочку і про все дізнаєшся.

ІІ Основна частина

Психолог розповідає казку  (5 хв.)

Казка.

Повітруля.

1

    Десь далеко-далеко є країна Повітруля. Чому Повітруля? Бо живуть там повітряні кульки. В чомусь вони схожі одна на одну, а  в чомусь зовсім не схожі. Чим вони не схожі? Та тим, що мають різні кольори. Яких тільки тут кольорів можна побачити: зелений, жовтий, червоний, коричневий, синій, білий… Також різні за розміром: величезні, ніби велетні, середні та зовсім маленькі, як комахи. Мають вони і різну форму: круглу, овальну, трикутну, квадратну, прямокутну, багатокутну…

Як ти думаєш, що ж у них спільного? Усі вони наповнені повітрям. Так, легким та прозорим повітрям.

Чи подобаються тобі мешканці Повітрулі? Що ти дізнався про них, які вони? 

Як живуть кульки? Вони перебувають у постійному русі, бо їх рухає вітер. Вітерець повіває легенько, то й вони ледь похитуються, як листочки на деревах. Коли вітер дме дужче, то й кульки починають рухатися швидше.  Коли ж  вітер дуже старанно працює, то кульки навіть зіштовхуються одна з одною. Деякі навіть лопаються. Як не дивно, але є кульки, які не дуже піддаються вітру, хоча також, як і всі, наповнені повітрям. Як їм. це вдається, ніхто не знає, але дивакуватість у поведінці цих кульок помітна. Вони не дуже говіркі, якісь усміхнені, здається їх завжди все влаштовує. Також вони надто часто дякують: спасибі, що зійшло сонечко та розпочався новий день; спасибі, що я чую, відчуваю, бачу; спасибі за те, що ти є…

    Якось одного дня малесенька кулька Буля вирішила, що досить їй безупинно гойдатися з вітром. Вона думала, що чим більше буде в ній повітря, тим менше піддаватиметься вітру. Вона намагалася якомога більше вбирати в себе повітря, але нічого не змінювалося. Потім вона розгнівалася й стала кричати: «Вітре, я не хочу літати!» Крик перейшов у плач. Буля втомилася і міцно заснула. Довго чи не довго вона спала, але їй приснився сон. У сні вона побачила малорухливу кульку, яка ніжно її гладила та посміхалася і весь час промовляла: «Спасибі тобі, що ти знаєш чого хочеш, спасибі вітру, що робить свою роботу, спасибі траві за те, що зелена…» Буля прокинулася і їй згадалися слова зі сну. Вона все промовила й здивувалася, адже вона вже не летіла за вітром так швидко, як літала більша частина жителів Повітрулі. Буля зрозуміла, що в Повітрулі є володар Вітер та володар Вдячність. Вона обрала другого.

     Я дякую тобі за те, що ти слухав казочку. Дякую Господу за можливість розповісти її тобі.

Обговорення. (5 хв.)

2

Обговорення можна робити або під час читання казки, або після того, як дитина ознайомиться з нею повністю. Це залежить від особливостей розвитку дитини та настрою.

Чи подобаються тобі мешканці Повітрулі?

Що ти знаєш про них, які вони?

Чим кульки відрізняються одна від одної?

Що знаходиться всередині кульок?

Хто така Буля?

Чого вона хотіла?

Що вона робила для того, щоб менше рухатись за вітром?

Якого володаря обрала Буля?

Рухлива хвилинка ( 3 хв..)

Давай додамо собі хорошого настрою. Для цього ми послухаємо пісеньку «Кольорові кульки» та потанцюємо.

Посилання на пісеньку.

https://www.google.com/search?q=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE+%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B0+%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9&oq=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE+%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B0+%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0&gs_lcrp=EgZjaHJvbWUqBwgBECEYoAEyBggAEEUYOTIHCAEQIRigATIHCAIQIRigATIHCAMQIRigAdIBCTkxNTMwajBqN6gCALACAA&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&ip=1&vhid=pHQldTj3HNWkIM&vld=cid:a49fcf92,vid:nNpDpJ34Kyw,st:0&vssid=l

Малювання повітряних кульок. (5 хв.)

Мета: розвиток уяви та дрібної моторики

Інструкція: спробуй намалювати мешканців Повітрулі, які тобі найбільше

подобаються.

• Що ти намалював?

ІІІ Заключна частина.

3

Гра «Дивакувата кулька»  (4 хв.)

Мета: розвивати мислення, мовлення, та координацію рухів; формувати почуття вдячності; зняття напруги за допомогою дихання.

 Інструкція.

1. Давай пограємо у гру «Дивакувата кулька. Ми з тобою будемо один одному кидати кульку та говорити речення зі словом «спасибі».

2. Молодець! А тепер давай перевіримо нашу з тобою кульку: чи літає вона за вітром. Для цього наберемо в рот повітря і будемо дмухати на неї. Спробуємо?

Рефлексія. (1 хв.)

Час прийшов відпочивати, але треба показати,  що сподобалось тобі.

Я говорю, що сьогодні було на занятті, а ти плескаєш долоньками, якщо тобі  це сподобалось , а якщо не сподобалось  -  махаєш голівкою.

Психолог перераховує: слухати казку, малювати, рухатися з кулькою, говорити слова вдячності, як дивакувата кулька, бути вітром та дмухати на кульку, танцювати разом з Булькою.

Підготувала: практичний психолог

Котелевського опорного закладу загальної

середньої освіти №2 І – ІІІ ступенів

Котелевської селищної ради

Леся ЧУЙ,

4