Заняття для учнів 9-11 класів на тему: "Ресурси стресостійкості"

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 50 М.КАРЛІВКА

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ УЧНІВ

 

 

 

 

Мета: познайомити учнів з поняттям „ресурси” та з практиками відновлення внутрішніх ресурсів; сприяти активізації особистісних ресурсних станів. Навчити долати негативні переживання та використовувати власну енергію для продуктивної діяльності.

Обладнання:  ручки, маркери, аркуші А4;  кольорові смужки; пам'ятка „Практики на відновлення ресурсу”, „Рефлексивна мішень”.

Місце проведення: комп’ютерний клас.

Хід занять

УРОК 1

Учні розміщуються у спільне коло. Рекомендована кількість учасників – 15-20 осіб.

1. Вступне слово (3 хв)

Життя кожної людини насичене різними подіями: радісними, нейтральними, сумними. Чи можливе життя без проблем та труднощів? Звичайно, ні. Надзвичайно важливим є життєстійкість людини, стресостійкість.

Які асоціації у вас виникають з цими поняттями?

Відповіді учнів…

Життєстійкість — це вміння протистояти стресу, відновлювати себе, свій психічний, фізичний та емоційний стан після травмуючих подій. Вона допомагає гідно проходити будь-які випробування.

Через труднощі, складні події, які людині доводиться переживати, буває, що вона відчуває нестачу сил для боротьби, немає віри, що все може змінитися на краще. Що ж робити? Чи може щось допомогти нам відновити життєві сили?

Так! Це життєві ресурси. В більшій чи меншій мірі вони є в кожного з нас. Їх варто віднайти і використовувати.

2. Вправа на знайомство „Я люблю…” (5-7 хв.)

Мета: встановити контакт між учасниками та сприяти ефективній комунікації, визначити вподобання учасників, які можуть слугувати життєвими ресурсами.

Хід: учасники по черзі називають своє ім’я та продовжують фразу «Я люблю…»

Обговорення: Що нового ви дізнались про своїх одногрупників? Що корисне ви взяли для себе з вправи?

-                     У ході виконання цієї вправи ми з вами почули, які в кого захоплення, що викликає позитивні емоції та переживання. А це і є одним із ваших життєвих ресурсів. Але насправді їх може бути багато. Давайте більше про це дізнаємось.

3. Інформаційне повідомлення (10 хв.)

Модель „BASIC Ph”

В 90-х рр. 20ст. під час роботи з людьми, які живуть в ситуації постійної загрози для життя, ізраїльський психолог Мулі Лахад та його колеги встановили, що у 20% досліджуваних проявляється ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад), інші ж 80 % якимсь чином долають травму, зберігаючи при цьому своє здоров’я. М. Лахад запропонував власну багатовимірну модель «зустрічі зі світом» − модель подолання стресу та пошуку внутрішньої стабільності для людини. Модель «BASIC Ph» – це деякий «міст над прірвою», що допомагає людині «вирости» з кризової ситуації, «з’єднати» її внутрішнє «Я» та зовнішній «Світ». Було виявлено, що в кожного є своє власне унікальне поєднання ресурсів подолання. Ідея моделі полягає в тому, що в людини існує свій потенціал, досвід у подоланні стресової події в шести модальностях:

1. B – Belief & values – віра, переконання, цінності, філософія життя.

2. A – Affect – вираження емоцій та почуттів.

3. S – Socialization – соціальні зв’язки, соціальна підтримка, соціальна приналежність, спілкування.

4. I – Imagination – уява, мрії, спогади, творчість.

5. C – Cognition, thought – розум, пізнання, когнітивні стратегії.

6. Ph – Physical – фізична активність, тілесні ресурси.

Belief & values – цей спосіб подолання кризи базується на вмінні вірити: це може бути віра в Бога, в людей чи в самого себе. Існування в нашому житті віри є джерелом, з якого людина може почерпнути сили у складних ситуаціях.

Affect – це вміння розуміти власні почуття, називати їх своїми власними іменами, висловити розпізнані почуття найбільш прийнятними способами: словесно – в особистій розмові, письмово – в листі, без слів – в танці, малюнку, музиці. Йдеться про пряме чи опосередковане вираження почуттів: наприклад, записувати в щоденник свої почуття, висловлювати їх у будь-який арт-спосіб (малюнок, спів, інструментальна музика) тощо.

Socialization – даному способу стресодолання притаманне прагнення до спілкування, звернення за підтримкою до сім’ї, близьких людей чи до кваліфікованих спеціалістів. Крім цього, ми можемо самі допомагати іншим потребуючим людям, занурюватися в суспільну роботу тощо. Суть способу полягає у соціальній включеності, можливості бути серед людей, бути чимось корисною.

Imagination – цей спосіб подолання стресу апелює до наших творчих здібностей, креативної сторони нашої особистості. Завдяки уяві ми можемо мріяти, розвивати інтуїцію та пластичність, шукати і знаходити рішення у світі гри та фантазії, уявляти собі змінене майбутнє. Сюди також відноситься почуття гумору, імпровізація, мистецтво та різного роду ремесла.

Cognition – спосіб подолання кризи через звернення до наших ментальних здібностей, до нашого вміння логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати та осягати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати достовірну інформацію, аналізувати проблеми та вирішувати їх.

Physical – спосіб стресодолання, що передбачає звернення до фізичної активності нашого тіла. Цей спосіб пов’язаний із такими можливостями нашого фізичного тіла, як здатність відчувати себе завдяки слуху, зору, нюху, дотику, смаку, відчуттю тепла та холоду, болі та задоволення, включає в себе різного роду фізичні навантаження (зарядка чи виконання фізкультурних комплексів, ходьба, прогулянка на природі, походи в гори тощо) та тілесні практики (релаксаційні техніки, дихальні вправи тощо).

Так, у кожної людини є шість каналів подолання стресу, при цьому, з них домінуючими є лише кілька. З огляду на це, важливо розуміти свої сильні сторони і розвивати слабкі (пасивні) канали, тим самим посилюючи і збагачуючи свої ресурси. При цьому, щоб поновити та збільшити сили та ресурси в ситуаціях, коли людина «вибита з колії» та втратила ґрунт під ногами, варто осмислити вже ті частини наших ресурсів, що є в наявності та зосередитися на ефективному їх використанні. Якщо ж людина відчуває себе у «глухому куті», варто звернутися до тих частин, які поки що не проявлені чи дуже слабкі.

4. Вправа „Пошук власних ресурсів” (25 хв.)

Мета: сприяти актуалізації власних життєвих ресурсів, розширення кругозору можливостей самовідновлення у ході групової взаємодії, формування активної позиції у подоланні труднощів.

Хід вправи: учні для виконання завдання повертаються до комп՚ютерів,  об’єднуються в пари, обговорюють, які ресурси їм допомагають в житті відновитися, долати труднощі. Потім шукають відповідні зображення в Інтернеті та зберігають картинки в документ Word (зображення мають бути кольоровими та бажано хорошої якості).

Створені документи потрібно роздрукувати на кольоровому принтері. Із зображень створити спільну «Карту життєвих ресурсів»

УРОК 2

1. Створення спільної „Карти ресурсів”

Мета: узагальнити та систематизувати напрацювання учнів, розширення уявлення про методи особистісної саморегуляції.

Варіант 1. Учні разом створюють спільну „Карту ресурсів” з обраних ними і роздрукованих зображень.

Варіант 2. Психолог самостійно впорядковує створені учнями матеріали, створює загальну „Карту ресурсів” і приносить на її заняття.

Обговорення:

-         Як часто ви користуєтесь обраними ресурсами у вашому особистому житті?

-         Які ресурси вам допомагають найкраще проходити важкі часи?

-         Чи хотіли б ви щось додати до створеної «Карти ресурсів»?

Висновки, які ми можемо зробити: Існує безліч речей, активностей, які можуть поновити життєві сили і допомогти рухатись далі. У кожного є свій набір відновних ресурсів. Їх можна поповнювати, «прокачувати» інші напрямки. Наприклад, вчитись звертатись за допомогою, коли відчуваєте, що не справляєтесь самотужки, або допомагати іншим і відчуєте, як самі наповнюєтесь силою та енергією.

По завершенню заняття створену карту ресурсів можна віддати групі (класу) для розміщення в їхній навчальній аудиторії, що буде слугувати нагадуванням про різноманітність життєвих ресурсів, сприяти їх використанню.

2. Практики для відновлення ресурсу (10 хв.)

 

Мета:  познайомити з   практиками для відновлення саморегуляції.

„Багатьох із нас не вчили дбати про себе. І нам здається, що практика - це щось складне і глобальне. Утім, навіть дві-три хвилини вкладу в себе (саме стільки часу займуть у вас поради), які приносять результат. І це дуже продуктивний внесок”, -відзначає Світлана Ройз.

Вона пояснює: кожну практику можна використовувати в будь-який час доби, день тижня і пору року.

 

1. Повільно випити філіжанку чаю/кави/какао

Люди часто поспішають, фокусуючи увагу на результаті й упускаючи важливі ресурси, які дають процеси. Уповільніться, відчуйте смак, аромат, дозвольте собі 2-3-4-5 хвилин контакту з собою і з „об’єктом”, який „лише для себе”. Це допоможе відчути наповнення й радість, посилити чутливість та уважність. Коли ми їмо-п’ємо повільніше, то не тільки робимо внесок у свою «тілесність», а ще й у самооцінку, адже дозволяємо щось «взяти» собі. Тож повільне чаювання може виявитися «побаченням із собою».

 

2.Обійми (обійняти маму, тата, сестру чи брата, подругу, кота)

Щоразу, коли нас обіймають або ми когось обіймаємо, ми повертаємо собі відчуття своїх кордонів. Обійми - якщо вони для нас прийнятні, пов’язані з близькістю, загальною задоволеністю життям, зі станом щастя.

3.Визирнути у вікно (знайти 5 ознак осені/зими/весни/літа - пори року, яка зараз триває).

За допомогою цієї простої практики ми перефокусовуємо увагу з внутрішнього на зовнішній простір. Цей процес допоможе заспокоїтися, знизити інтенсивність хвилювань і, водночас, повернути контакт із теперішнім моментом.

 

4. Дві години не заходити у соцмережі (Фейсбук, Інстаграм)

 

5. Поставити собі два простих запитання: «За що сьогодні я була/-в вдячна/-ий собі? і «Як я про себе подбала/-в, щоби залишатися тим, хто відчуває?»

Це - турбота про того, хто піклується. Щоб мати змогу давати, важливо мати, що давати. Лише в стані ресурсності ми зможемо відгукуватися на потреби наших близьких і тих, хто поруч.

 

6. Усміхнутися перехожому, подякувати продавчині, мамі

 

7. Застосування арттерапії (використанні прийомів різних мистецтв та творчості)…

 

3. Вправа „Ресурси в нашому житті” (20 хв.)

 

Мета: визначити поінформованість учнів щодо ресурсів; згрупувати та узагальнити знання з питання ресурсів, сприяти формуванню активної позиції у подоланні життєвих труднощів.

Обладнання: папір формату А-4, олівці, ручки, фломастери, кольорові смужки

 

Хід вправи: учасники об’єднуються в  групи за кольором смужки  та вибирають, хто буде спікером для презентації своєї роботи.

Завдання

1 Група. Визначити  ресурси, якими ви можете користуватися щодня.

2 Група. Визначити,  як зберегти та не допустити повного вичерпання внутрішніх ресурсів.

3 Група. Визначити, що ми маємо в результаті наповнення внутрішніми ресурсами.

 

Запитання для обговорення:

4.  Рефлексія (10 хв.)

Обладнання: стікери, фломастери, „рефлексивна мішень”

-         Напишіть на стікерах ваші враження від занять про життєві ресурси:  що нового та корисного ви взяли для себе? Які у вас побажання?

Оцініть для себе користь занять і оберіть поле на мішені від 5 до 10, де

 „5” - заняття  не були корисними, нічого нового для себе не взяв,

„10” - заняття для мене були дуже корисними, взяв для себе багато нового, буду розвиватися у цьому напрямку.

Прикріпіть стікер з відгуком на обране поле на мішені.

5.          Завершення заняття

Життєстійкість – це не про вміння бути людиною зі сталі та не звертати увагу на біль чи втрати. Йдеться про вміння успішно долати наслідки криз чи травмуючих подій, які ми переживаємо.  Це такий комплекс навичок, який допомагає людині не лише пережити важкі часи, а навіть зміцнити себе чи здобути нові вміння і звички. Тому важливо знати про свої ресурси, „прокачувати” слабкі ланки та постійно приділяти собі час. Це в наш час дійсно важливо.