Індивідуальність та автономія особистості.
Розідл 1. урок 5
Індивідуальність особистості. Життєві цінності й пріоритети. активна громадянська позиція. Мобільність і адаптивність людини. Креативність
Якщо ви користуєтесь цією працею, зробіть приєемно - скажіть мені Дякую https://www.facebook.com/viktoriya.os
Більше уроків на сторінці https://www.facebook.com/GO.Osipova / Використані джерела:
1. Валентій Л. І. В15 Громадянська освіта. Інтегрований курс. 10 клас. І семестр / Л. І. Валентій. — Харків : ВГ «Основа», 2018
2. Підручник ГО за ред О.І.Гісем.
Індивідуальність та автономія особистості
|
Тема |
Самореалізація і розвиток. Індивідуальність особистості. Життєві цінності й пріоритети. активна громадянська позиція. Мобільність і адаптивність людини. Креативність |
Зміст навчаль ного матеріа лу |
Знання і розуміння: yвільно оперує поняттями самореалізація, соціалізація; yдискутує за темою особистої гідності, необхідності автономії особистості, ролі сім’ї у процесі формування людини та громадянина; yдемонструє навички критичного мислення щодо оцінки самого / самої себе; yусвідомлює, що необхідне для більш повної реалізації людиною своїх задатків і можливостей. Вміння і навички: yвміє окреслити власні життєві пріоритети; yусвідомлює необхідність збереження власної автономії та індивідуальності як важливої умови самореалізації особистості та формування різноманітного світу; yусвідомлює свою ідентичність, поважає ідентичність інших; yдля аргументації власної позиції використовує інформацію з різних галузей знань; yуміє окреслити власні життєві пріоритети |
орієнтов ні навчаль ні цілі відповід но до предмет них компете нцій |
Хід уроку |
|
Організація робочого простору, та налаштування на урок. |
організа ція |
1. 5 учнів презентують власні піраміди потреб. 2. 5 учнів розповідають про власні життєві цінності (зачитують есе) |
Перевір ка д\з |
Що люди розуміють коли кажуть про потреби інтереси цінності? |
Мотивац ія |
Продовжуємо розмову про цінності. Перед початком нам потрібно навчитись розуміти один одного. Для цього виконаємо невеличку вправу. “Порядковий номер” Завдання: Необхідно розрахуватись по порядку від першого і до (30-го) але при цьому, не можна домовлятись хто за ким. Якщо двоє одразу назвали |
вивченн я нового |
цифру - розпочинаємо з початку. Якщо потрібно, з за парт можна вставати та ходити по кабінету. (вчитель не контролює ніяк. якщо вправа затягується занадто довго - необхідно припинити і порозмовляти про те, чому так виходить, чому це важко)
Ознайомтеся з наведеними нижче життєвими цінностями людини. Доповніть перелік. (слайд)
Завдання Цінності важливі для України та українців. 1. Кожен має написати 10 найважливіших, на його думку цінностей для Українця 2. Обєднайтесь по 3-е, та оберіть з вашого переліку 10 найголовніших для вас. 3. Обєднайтесь по рядах та оберіть 10 найважливіших для вашого ряду, оголосіть ваше рішення. 4. Обираємо 5 найголовніших для нашого класу цінностей. Чи всі погоджуються з обранними ціностями? Чи важко було прийти до спільної думки? Чому? Чи був у вас в трійках той, хто нав’язував власну думку? А коли обирали по рядах?
Цінності нової України (слайди) «Сьогодні нам потрібні спільні ціннісні орієнтири, що зможуть об’єднати й повести українське суспільство вперед, разом, долаючи економічні й соціальні виклики». Саме такою була ідея організаторів проекту «Цінності нової України» (2015 р.), який полягав у визначенні найважливіших соціокультурних цінностей, що консолідують Україну та мотивують її рухатися вперед. До цієї |
|
суспільної ініціативи було залучено експертів-науковців, істориків з різних галузей: соціологів, психологів, лідерів думок та фахівців із питань ідентичності. Свобода Україна має бути територією свободи. Ми йдемо шляхом самоорганізації, десакралізації влади, сервісної держави, створення правил, які будуть прийняті серед виконавців. Робимо ставку на культуру порозуміння. Просто примуси та заборони не підходять. Закони повинні бути справедливими в розумінні тих, кого вони стосуються. Свобода означає відповідальність. Кожен має взяти відповідальність за своє життя, свою сім’ю і своє оточення. Де усвідомлена відповідальність, там і гідність. Основою нашого буття має стати повага до себе і до інших. Солідарність В Україні й надалі співіснуватимуть різні соціокультурні групи, різні ідентичності. У різноманітності — наша сила. Нас об’єднає спільна національна свідомість, спільні цінності. Всі громадяни України знатимуть українську, а більшість також російську й англійську. На перше місце в об’єднанні вийде солідарність: почуття співпереживання, взаєморозуміння, співпраці, взаємопідтримки між різними групами, самовіддачі заради братерства, суспільної довіри. Ми різні, але хочемо бути разом. Недалеке минуле нас роз’єднує, але майбутнє об’єднує. Україна продовжуватиме шлях толерантної й миролюбної країни, для якої важливим є добросусідство. Але для українців завжди будуть близькими мужність, захист. Ніхто не має права нам загрожувати, ми боронитимемо свою землю. Славне минуле, наш пантеон героїв-захисників дає нам гордість. Економічне процвітання Визнання отримає чесна праця, успіх, реалізація, продуктивність, професіоналізм і, як результат, добробут. Ми маємо розвивати індивідуальне підприємництво й разом працювати на підвищення якості життя. Ми будемо суб’єктом спільноти розвинених країн і повноцінним учасником світового розподілу праці. Для цього робитимемо ставку на технології, інновації, знання. Нам мало бути сировинною країною, Україна продаватиме продукт із доданою вартістю.
Дискусія Проаналізуйте наведений перелік найважливіших соціокультурних цінностей, що сприяють консолідації українців. Віднайдіть у тексті аргументи, які, на вашу думку, є найбільш важливими для сучасної України. Які цінності ви б додали до переліку? Обґрунтуйте.
Говорячі про цінності українців варто розглянути Українську хартію вільної людини. |
|
|
|
До кожного пункту з Хартії оберіть з переліку той, що відображає саме ваше бачення цього пункту, та запишіть його до зошита.
Відшукайте в Інтернеті приклади успішних українців / українок. Представте декілька історій успіху у класі
|
ДЗ |
Усі люди створені вільними. Саме це найвагоміше право людини, отримане кожним/кожною від народження, визначає суть нашої цивілізації.
Бути вільною людиною — це не лише зовнішня ознака, яка об’єднує усіх нас за правами, але й внутрішній духовний вибір.
Невільна людина не здатна бути ані щасливою, ані захищеною, ані впевненою у своєму майбутньому.
Бути вільною людиною — це насамперед означає брати на себе відповідальність.
Не можна вимагати від когось виконання його обов’язків, не виконуючи власних.
Не треба жити постійним почуттям скривдженості і жалем до себе. Бути вільною людиною означає вірити у свої сили.
Бути вільною людиною означає усвідомлювати свою неповторність, однак жодною мірою не плекати у собі зверхності.
Бути вільною людиною означає завжди і всюди самостійно додержуватися принципу нашої рівності один з одним, а також рівності перед законом.
І найважливіше: бути вільною людиною означає чинити добро.
Саме в цьому полягає найглибший смисл свободи вільної людини.
Національна і культурна приналежність людини є значною мірою результатом духовного зусилля.
Сучасне поняття «бути українцем» передбачає кілька рівнозначних напрямів праці над собою.
Перше і найважливіше: потрібно плекати національну гідність.
Не шукаймо винних у власній долі.
Будьмо сильним народом і пам’ятаймо як про переможні, так і про трагічні сторінки.
Не забуваймо про ті вчинки, коли ми свідомо чи несвідомо чинили кривду іншим народам.
Не плекаймо зла й ненависті за свідомі та несвідомі кривди проти нас.
«Бути українцем» має означати подолання багатьох травм, страхів і стереотипів.
Не треба оцінювати себе крізь уяву інших народів і бути надміру залежними від чужих похвал і образ.
Не треба ані вивищувати, ані принижувати себе перед іншими культурами.
Не треба насміхатися з рідного.
Не треба виправдовувати власну бездіяльність непереборними обставинами, плекаючи лінощі, заздрість і «гординю в приниженості», які дуже часто є нашими найгіршими національними вадами.
Водночас сучасне поняття української нації виходить за етнічні межі і є явищем політичним, яке стосується й охоплює кожного українського громадянина.
Бути українцем означає усвідомлювати свою причетність до України і розвивати інтелектуальну, духовну та політичну україноцентричність: внутрішню — ту, яка постає з особистого зусилля кожного з нас, — єдність нашого народу, його земель, культури, історії і майбутнього.
Бути українцем означає володіти українською мовою або прагнути до оволодіння нею: не лише мова робить з нас українців, але саме та колосальна енергія, яка походить від особистого зусилля дбати про українську мову, навчитися і спілкуватися нею, й перетворює нас із населення в єдиний народ.
Бути українцем означає не допускати національного подріблення.
Не існує ані галицького, ані донецького, ані одеського, ані київського народів.
Існує єдиний український народ на всьому просторі своєї території. Наші місцеві відмінності не створюють відцентрової енергії. Не слід ані переоцінювати їхнього значення, ані штучно загострювати їх: наші регіональні особливості не перетворюють нас на різні народи, а лише збагачують національну спільність.
Світове українство є ще одним виміром нашого буття.
Ми повинні мислити світовими категоріями сприйняття українства й застосовувати їх у політичному, економічному та культурному житті нашого регіону, Європи і планети.
Щоб бути активним громадянином, слід насамперед усвідомити, що державність і демократія — це не лише політичні, але й духовні цінності.
Громадянське суспільство неможливе поза рамками держави.
Бути активним громадянином означає підтримувати іншого у захисті його прав, бо це — наші спільні права.
Бути активним громадянином означає виявляти ініціативу задля добра свого дому, сусідства, місцевої громади чи всієї української спільноти.
Бути активним громадянином означає з особливою увагою ставитися до будь-яких спроб (насамперед влади) порушити чи обмежити людські права. Завтра ті, хто порушують права вашого сусіда, можуть узятися за вас.
Бути активним громадянином означає усвідомлювати життєву необхідність демократичного розвитку держави. Демократія, як і будь-який політично-суспільний витвір людини, існує лише там, де є переважна більшість людей, здатних її захищати і водночас їй підпорядковуватися.
Бути активним громадянином означає не усуватися від політичного життя, а робити політичний вибір, навіть обираючи між недосконалими політичними силами, втім діючи по совісті і дбаючи про зміни в житті країни.
Нам потрібна докорінна зміна ставлення один до одного.
Любити означає бажати ближньому добра.
У понятті «любов» ми виокремлюємо національний, соціальний і культурний смисл.
Для нашого суспільства «любити» насамперед означає виявляти толерантність до політичних і культурних поглядів, етнічної, релігійної та мовної приналежності інших співвітчизників, чий досвід і особиста історія, безумовно, різняться.
Толерантність є однією з найвищих ознак культури вільної людини, яка, додержуючись своїх принципів, визнає й приймає право іншого на інакшість.
Толерантність водночас не означає безпринципності: вона не дає визнання і виправдання тим, хто свідомо діє проти нашої держави, прагнучи її розколу чи занепаду, як і тим, хто переступає межі моралі.
Наша любов означає спільне національне утвердження української мови, яка й визначає обличчя України та нашого народу у світі.
Вона передбачає безумовну повагу до прав російськомовного українства і суворе додержання прав усіх національних громад нашої держави.
Любити означає не допускати будь-яких виявів ксенофобії, расизму, шовінізму, нацизму і сталінізму як найбрутальніших форм людської, національної, політичної, культурної і соціальної нетерпимості.
Любити означає відновлювати зв’язок поколінь в Україні, коли старші, навіть не поділяючи форм життєвого чи творчого пошуку молодших, підтримують їхній рух на нових шляхах.
Любити означає й те, що кожне наступне покоління з мудрістю ставиться до реалій своїх попередників і не прагне звести порахунки, але продовжити те, що є спільним надбанням і добром.
Любов до України — це примирення ветеранів війни: українських повстанців і радянських військовослужбовців.
Любити означає додержуватися національного погляду на власне минуле.
Бажання любити має допомогти накласти мораторій на «історичні війни», провоковані ззовні.
Любов — це зусилля соціальної справедливості, спрямоване на подолання прірви між багатими і бідними.
Любити означає підтримувати непорушний духовний зв’язок між українськими церквами, чиїм головним призначенням є служіння Богові й українському народові.
Одне з найважливіших завдань вільної людини — самостійно мислити.
Для нашого суспільства «мислити» насамперед означає подолати недержавність, вузькість і провінційність колоніального та хуторянського світогляду.
Саме в цій площині нам потрібна найважливіша революція.
Мислити означає ламати стереотипи.
Мислити означає працювати, читати і творити, відповідаючи на дух та потреби часу.
Мислити — це долати звичку простих відповідей.
Мислити означає цікавитися світом і його культурою.
Мислити означає потребувати нових культурних форм і явищ.
Не треба застигати в минулому. Треба рухатися вперед.
Не варто боятися несподіваності нового. Варто боятися порожнечі й байдужості.
Мислити — це спільними громадянськими силами створювати центри сучасної культури, бібліотеки, громадські фонди для поширення інформації про Україну в світі, перекладів нашої літератури чи задля підтримки навчання українських студентів за кордоном.
Мислити — це дізнаватися про передові світові пошуки у теоретичних, практичних і творчих сферах та переймати передове знання, серед іншого й за допомогою сучасних мережевих можливостей.
Мислити означає разом підтримувати незалежні засоби масової інформації, які мають стати справжнім людським голосом посеред нинішнього інформаційного фальшу.
Наше головне суспільне завдання — відновити в українців почуття господаря, чиїми фундаментальними рисами є відповідальність за себе, своїх близьких і простір свого життя.
За своєю метою і масштабом ця справа є життєво необхідною, безальтернативною і співмірною з відновленням самої державності.
Бути господарем — це подолати рудименти радянського мислення, коли, по суті, принижена та обкрадена людина очікує на соціальну подачку й не ставить перед собою завдання брати участь у житті громади.
Щоб стати господарями своєї держави, ми повинні децентралізувати державну владу і делегувати владні повноваження та фінансові ресурси на місцеві рівні.
Господар починається з піклування про прості речі: порядок свого дому, під’їзду чи вулиці.
Ми усвідомлюємо складність багатьох суспільних хвороб, пов’язаних зі споживацтвом і невгамовними фінансовими апетитами.
Ці проблеми не повинні підмінити позитивного суспільного ставлення до підприємництва як джерела господарчого духу в Україні.
Таке ставлення буде можливим тільки в результаті національної та соціальної відповідальності, яку повинні нести перед країною представники великого і середнього бізнесу.
Бути господарем означає поважати особистість і працю інших людей.
Бути господарем означає справедливо оцінювати роботу інших і справно платити заробітну плату.
Нам потрібне відновлення стандартів професіоналізму, які катастрофічно деградували майже в кожній сфері.
Господар, отже, є поняттям, яке охоплює всіх, хто прагне працювати:
власників виробництв і найманих працівників, фермерів і селян.
Відновлення господарського духу немислиме без підвищення заробітної плати, збільшення кількості робочих місць і створення умов для повернення в Україну мільйонів заробітчан.
І, найважливіше, бути господарем означає дбати про слабших і бідніших.
Ми маємо бути налаштовані на особистий і колективний успіх.
Успіх повинен бути заслуженою винагородою за працю, і цей принцип мусить увійти в наше життя як норма здорового і справедливого суспільства.
Поняття «лідера» стосується не влади, а знання.
Бути лідером означає прокладати шлях для інших.
Поняття лідерства передбачає й виховання таких чеснот, як уміння чути іншого, відчуття команди і власної виконавчої підпорядкованості задля конкретної мети.
Як велика європейська держава, Україна повинна стати регіональним політичним, економічним і культурним лідером.
Ідея регіонального лідерства України означає для нас присутність і діяльну участь у житті Європи та нашого найближчого сусідства на рівні міжлюдських взаємин і співпраці.
Сьогодні, замість негнучкого чиновницького апарату, цю місію має взяти на себе і втілювати громадянське суспільство.
Бути відкритим суспільством означає бути спільнотою, переконаною у великій цінності людського життя і демократичного устрою.
Серед нас немає ані людей другого сорту, ані гвинтиків, ані «скалок» на шляху лісорубів.
Бути відкритим суспільством означає вгамовувати агресію і підтримувати слабших, вразливіших і тих, хто має обмежені фізичні можливості.
Бути відкритим суспільством означає не толерувати жодних антигуманних ідеологій і деспотичний примус.
Бути відкритим суспільством означає бути налаштованими переймати найкращий досвід і знання зовнішнього світу.
Бути відкритим суспільством означає любити людей, вільно мислити і виховувати вільних людей.
Це має стати нашою колективною свідомістю.
Успіх нашої держави має насамперед полягати у подоланні соціальної відчуженості між людьми.
Ми повинні домогтися відновлення демократичного управління, порушеного сьогодні.
Ми зобов’язані повернути справжній парламентаризм, якого нині не існує.
На роки вперед ми, українські громадяни, повинні забезпечувати регулярну зміну влади, щоб прищепити їй чітке розуміння про її підпорядкованість людям.
Це можливо лише за умови свободи слова і демократичних прав, які треба захищати постійно.
В Україні має бути реалізований базовий принцип: держава не заважає своїм громадянам, створює вільні умови для тих, хто працює, та захищає найбідніших.
Успіх нашої держави залежить від «реформ справедливості» — зміни судової гілки влади і правоохоронних органів. Люди повинні нарешті встановити справедливість у державі.
Успіх нашої держави залежить від «реформ життя» — зміни системи освіти і системи охорони здоров’я.
Нам потрібен свій цілісний і захищений гуманітарний простір.
Нам потрібна докорінна реформа місцевого самоврядування і регіонального розвитку.
Наш успіх залежить від вільного функціонування внутрішнього ринку, захисту громадянина в економіці та бізнесі, розвитку малого і середнього підприємництва, максимального спрощення дозвільної і регуляторної систем.
Успіх нашої держави залежить від подолання економічних передумов корупції.
Успіх нашої держави залежить від формування політичних партій, які діятимуть на ясних ідеологічних засадах і чий розвиток та позиція залежатимуть від волі людей на місцях, а не тільки від одноосібних проектів.
Успіх нашої держави залежить від виховання влади, яка розумітиме значення й усвідомлюватиме важливість національних цінностей та об’єднання всіх громадян країни.
Природнім і безальтернативним шляхом для України є об’єднання з простором європейських народів.
Європейська інтеграція означає для нас не зовнішній, а внутрішній політичний курс.
Ми здатні бути прикладом та опорою для всіх демократичних сил колишнього Радянського Союзу і наших сусідів та партнерів від Балтії до Чорного моря.
Химерним ідеям нібито слов’янського братерства, фальшивої єдності, баченої вже не раз і не одне століття, та іншим виявам неоімперської ідеології ми протиставляємо принципи взаємної рівності, поваги і партнерської підтримки.
Ми повинні прагнути додати сили кожному, хто бореться за людські права і свободи.