Урок мужності в четвертому класі "Герої України".

2 КЛАС                                                 

Тема: Урок мужності «Герої України»

Мета: Дати перші поняття дітям про захисників нашої Вітчизни, сприяти формуванню патріотизму, вшановувати пам'ять людей, що загинули за свободу свого народу,розвивати особисте ставлення до подій, що відбуваються в нашій країні, виховувати почуття патріотизму, національної гордості.

Обладнання: На дошці символи держави, карта України, на столі букет квітів з калини та чорнобривців, слайди з портретами героїв України.

Підготовчі заходи: Вірші, які вивчили діти «Молитва за Україну», «Воїнам АТО».

Форма проведення заходу: розповідь вчителя, бесіда.

Місце проведення: класна кімната.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

- Діти, прочитайте вислови на дошці. Як ви думаєте, про що ми сьогодні з вами будемо говорити на цьому уроці?

Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею    (В. Сосюра). (Слайд 1)

Свою Україну любіть,

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Зветься величаво – Україною,

Земле зачарована моя. (Олександр Богачук) (Слайд 2)

ІІІ. Основна частина уроку.

 Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.

 Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави. Серед усіх героїв, які зараз захищають нас мені хотілось  познайомити вас з деякими з них.

(Слайд 3) 10 українців. Які стали героями.

Подивіться на портрети цих людей, Це маленька частинка, всіх тих воїнів, які захищають нас . А зараз ми з вами познайомимось з їхніми подвигами,які вони здійснили для того, щоб ми жили під мирним небом.

 Слайд 4. Павло Чорій, десантник.

Ранений Павло Чорій в бою самостійно пробрався до своїх друзів, які були затиснуті ворогом у пастці. Витягнув чотирьох однополчан і супроводжував їх до госпіталю, а вже там і сам втратив свідомість.

20 червня президент вручив Чорію орден За мужність. Зараз у нього замість правого ока стоїть протез, але є надія, що йому поставлять кращий.

 Слайд 5. Армен Нікогосян, лікар.

Організував бригаду швидкої допомоги, з якою регулярно виїжджає в  гарячі точки АТО, визволяючи українських солдат. Працював в Сибіру хірургом, але коли дізнався про протести в Україні сказав, що тут я потрібен більше, ніж в Росії.

Разом із своєю бригадою стартують від Ізюмської лікарні і доїжджають до найдальших блокпостів. Бригада надає першу допомогу раненим солдатам і відвозить в Ізюмську лікарню.

 Слайд 6. Тетяна Ричкова, волонтер.

35річна мешканка Дніпропетровська, інженер-металург і власниця міні-пекарні, вперше опинилась в зоні АТО, коли її чоловік добровольцем пішов воювати проти сепаратистів .Вона побачила чого не хватає воїнам. Тетяна вирішила взути і одягнути 300 бійців на 6 тис. доларів.

Нещодавно пані Ричкова стала виробляти бронежилети, які так необхідні нашим воїнам.

 Слайд 7. Петро Дудник, пастор церкви Добра вість.

Допоміг виїхати із окупованого  Слов’янська більш ніж 1 тисячі мирних мешканців. Виїжджати далеко від Слов’янська не хоче,адже тут його сім’я, яка налічує семеро дітей.

 Слайд 8. Тарас Сенюк, підполковник.

 Командир аеромобільно-десантного батальйона. Мешканець Івано-Франківської області. До свого 34 річчя не дожив 19 днів. 3 червня терористи напали на колону АТО, яка направлялась із міста Ізюм до Слов’янська. Попали в засаду і два бійці загинули, серед них і Тарас Сенюк.

Посмертно йому присвоєно звання Героя України. У Тараса Сенюка залишилась дружина і восьмирічна донька.

 Слайд 9. Юрій Бірюков, волонтер.

Київський підприємець родом із Дніпропетровська відомий тепер всій країні як Фенікс. Він в прямому розумінні піднімає українську армію із попелу. Для армії він зібрав уже більш ніж 5 млн. гривнів, закупив 3 тис. бронежилетів, сотні  касок, відремонтував транспортний літак і побудував робочий штаб.

Свою роботу Бірюков виконує безкоштовно, регулярно надає звіти про витрачені кошти.

 Слайд 10. Надія Савченко, старший лейтенант, пілот бомбардувальника СУ-24.

18 червня терористи ЛНР захопили в полон Надію Савченко. На розвідників батальйону напали сепаратисти, визволяти їх відправилась разом з бійцями Азова Савченко. Під час бою розвідники понесли втрати, а дівчини опинилась в полоні.

 Слайд 11. Сергій Кульчицький,генерал-майор.

З самого початку утворення Національної гвардії в квітні цього року був начальником Управління бойової і спеціальної підготовки.

Він любив дисципліну і порядок, був людиною слова. Першим його правилом було те, що солдати повинні були завжди нагодовані і одягнені.

Генерал і ще 13 військових загинули під Слов’янськом 29 травня. Гелікоптер Мі-8, в якому вони летіли, обстріляли терористи. Кульчицькому посмертно присвоєно звання Героя України.

 Слайд 12. Костянтин Могилко, підполковник, командир ескадрильї.

Коли його транспортний Ан-30 підбили терористи в небі над Слов’янськом він зумів відвести літак в сторону від жилих кварталів. Загинув при падінні крилатої машини.

Могилко посмертно присвоєно звання Героя України. У льотчика залишилась дружина і дворічний син.

 Слайд 13 . Андрій Білецький, командир добровольчого батальйону Азов.

Всього пару десятків чоловік під керівництвом Білецького, людини без військового досвіду, який на пальцях пояснював свій план, визволили від бандитів найкрупніше місто із зачищених – Маріуполь.

Добровольців, які бажають воювати під керівництвом Білецького, тепер багато. Азов постійно контролює район від Бердянська до Маріуполя. Комбата запрошують на телеефіри та інтерв’ю.

Від усіх інших добровольців він ніколи не одягає балаклаву і не ховає обличчя.

 Деякі російські політики, а саме лідер ЛДПР В.В. Жириновський, пропонує поділили нашу державу на шматки між Польщею, Румунією, Угорщиною та Росією . Цього ніколи не буде і ми з вами ніколи такого не допустимо

Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздасться». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

Учень.

 Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра! (Олена Фокша)

 Слайд 14. Хвилина мовчання.

ІV. Підсумок уроку.

Ви – майбутнє України. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України. Ми – єдина країна!

Читання вірша дітьми. «Воїнам АТО».

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають саме цінне - життя,

України найкращі сини!