Індивідуальний план роботи

ЕКСТЕРНАТНА ФОРМА НАВЧАННЯ

ЧИТАННЯ    I семестр

Байки

Завдання: прослухати байку/подивитися, прочитати з батьками, прочитати самостійно, намалювати до кожної байки малюнок (ілюстрацію).

Довідничок
Байка - невеликий віршований або прозовий повчальний твір алегоричного змісту

Мораль - основна повчальна думка байки, яка міститься на початку або в кінці твору

Алегорія - спосіб художнього зображення одного явища, предмета чи істоти через інше.

Езопова мова - замасковане висловлювання думок за допомогою натяків із сатиричним наміром.

Байкар - автор байок

Здається, байка просто бреше,

А насправді – ясну правду чеше

Л. Глібов

Леонід Глібов

ВОВК І КІТ

В село із лісу Вовк забіг...
Не думайте, що в гості, братця!
Ні, в гості Вовк не забіжить;
А він прибіг, щоб де-небудь сховаться:
Проклятий люд з собаками настиг...
І рад би Вовк в які ворота вскочить,
Та лишенько йому: куди не поглядить —
Усюди Вовченька недоленька морочить, —
Хоч сядь та й плач;
Ворота, як на те ж, кругом усі заперті,
А дуже Вовкові не хочеться умерти
(Бо ще він не нажився, бач!),
А гірше од людей — од видимої смерті...
Коли глядить —
На загороді Кіт сидить,
На сонечку мурликає-дрімає.
Підскочив Вовк і до Кота мовляє:
— Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріший?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став!..
Чи чуєш гомін той? За мною то женуться!..
Котусю-батечку! Куди ж мені поткнуться?
—  Проси мерщій Степана,
Він добрий чоловік,— Кіт Вовкові сказав.
—  Так я у його вкрав барана.
—  Ну, так навідайсь до Дем'яна.
—  Е, і Дем'яна я боюсь:
Як тільки навернусь,
Він і згадає поросятко.
—  Біжи ж, аж ген живе Трохим!
—  Трохим? Боюсь зійтися з ним:
З весни ще злий він за ягнятко!
—  Погано ж!.. Ну, а чи не прийме Клим?
—  Ох, братику! Теля я в його звів!
—  Так, бачу, ти усім тут добре надоїв,—
Кіт Вовкові сказав,
— Чого ж ти, братику, сюди і забігав?
Ні, наші козаки ще з розуму не спали,
Щоб Вовка од біди сховали!
І так-таки ти сам себе вини:
Що, братику, посіяв, те й пожни!

1853

https://youtu.be/GB95AS3hNwE

Л.М.Толстой

Мураха і голубка

Мурашка спустилася до струмка: захотіла напитися. Хвиля заплеснула її і мало не втопила. Голубка несла гілку;

вона побачила — мурашка тоне, і кинула їй гілку в струмок. Мурашка сіла на гілку і врятувалася. Згодом мисливець розставив сіті на голубку і хотів зашморгнути їх. Мурашка підповзла до мисливця і вкусила його за ногу, мисливець охнув і впустив сіті. Голубка пурхнула й полетіла.

Іван Крилов

“Зозуля й Півень”

(Переклад М.Шеремета)

— Як, любий Півнику, співаєш ти чарівно!
— Зозуленько, не згірше й ти,—
Виводиш плавно так та рівно:
Співачки кращої у лісі не знайти!

— Тебе, кумасю мій, вік слухать я готова.
— А ти, красуне, забожусь,
Замовкнеш на хвилину — не діждусь,
Коли заллєшся знову…

Відкіль такий береться голосок?
Тонкий і чистий, як струмок!..
Такі усі ви, невеличкі зроду,
А спів — куди там солов’ю!

— Спасибі, кумоньку, за похвалу твою!
Та й ти ж співочу маєш вроду:
Куди там райським тим пташкам! —
Тут Горобець до них цвірінькнув:
— Годі вам!

Як не хваліть себе, а я міркую,—
У вас обох поганий смак…
За що ж, спитаєте однак,
Зозуля Півня хвалить так?
За те, що хвалить він Зозулю.