Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

департаменту освіти і науки

Чернівецької обласної державної адміністрації

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ СЛУХАЧА КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ: формування навичок здорового способу життя засобами фізкультурно оздоровчої роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Гринюк Володимир Ілліч вчитель фізичної культури

Мамаївского НВК -№1(вчитель вищої категорії,вчитель методист)

 

 

 

 

 

 

Чернівці – 2019

 

 

 

 

 

 

 

 

                        Зміст

Вступ

1 Місце фізичної культури в житті людини

2 Засоби фізичного виховання

3 Загальна характеристика фізичних вправ

4 Природні сили природи як засіб фізичного виховання

5 Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання

6 Програмно-методичні основи навчання здоровому способу життя учнів в школі

7 Додатки(1.2.3)

Висновок

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                            Вступ

 

Серед найболючіших питань нашої держави - здоров'я дітей. Адже тільки здорова дитина досягає успіхів у навчанні, займає гідне становище у класному колективі, добре розвивається фізично, має врівноважений психічний стан.

Тим часом, здоров'я маленьких громадян України різко погіршало в останні роки. Крім об'єктивних причин цього явища, існують і суб'єктивні — неувага до власного здоров'я, невміння його зберегти, не-сформованість здорового способу життя. Як навчити школяра з дитинства цінувати своє здоров'я, докладати зусилля, щоб зберігати та зміцнювати його?

Завдання складне, якщо зважати на те, що тільки в окремих школах і класах викладається курс «Основи валеологіі» та введено факультативи з охорони життя і здоров'я дітей. Звичайно, програми різних навчальних предметів містять окремі відомості про людину та її здоров'я. Але практика свідчить, що необхідні спеціальні заняття, під час яких можна було 6 узагальнити отримані знання, озброїти учнів уміннями, закласти бажання і прагнення залишатися здоровими на довп роки. Крім того, валеологічна освіта має велике значення в підвищенні загальної культури школярів, збагачує їхній світогляд і духовний світ, сприяє формуванню милосердя, гуманності, доброти.

Мета даної роботи – розглянути формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури.

Завдання даної роботи:

1.          Визначити місце фізичної культури в житті школярів.
2.          Розглянути основні засоби фізичної культури ті їх характеристику.
3.          Встановити фактори, які сприяють здоровому способу життя.
4.          Навести приклад програми формування здорового способу життя школярів в загальноосвітній школі.

                             Місце фізичної культури в житті людини

 

Фізична культура — одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей.

Вчителі фізичної культури, охорони життя і здоров'я у початкових класах мають володіти знаннями й вміннями, основами методики викладання фізичної культури молодшим школярам; знати їхні фізіологічні особливості; впроваджувати елементи здорового способу життя на власному прикладі, через особисту валеологічну культуру.

Учителю валеології, слід мати досконалі знання з фізіології дитячого організму, володіти основами методики навчання, способами і методами оцінки психо-соматичного стану дитини.Але варто нагадати, що валеологія (зокрема, освітня) — це галузь знань і практичної діяльності з розвитку здоров'я, гармонійного збільшення функціональних резервів людини, а не вивчення здоров'я, як такого, що є лише складовою частиною валеології. Тому вчителі фізичної культури мають знати, як ті чи інші засоби фізичної культури впливають на певні системи дитячого організму, сприяють їх розвитку чи гальмують його; які засоби і методи покращують фізичну та розумову працездатність; як саме за допомогою засобів і методів фізичної культури розвивати духовність дітей. вчитель фізичної культури має знати, які системи організму дівчаток і хлопчиків початкових класів інтенсивно формуються в цей віковий період і які фізичні вправи, загар-тувальні, гігієнічні процедури активно впливають на їх розвиток і організм у цілому. Більше того, вчителі валеології, ОЖіЗ, фізичної культури мають навчити дітей користуватися фізкультурно-оздоровчими засобами щоденно, формувати в учнів валеологічний світогляд. При цьому слід обов'язково розглядати питання безпеки, профілактики захворювань на заняттях фізичними вправами і загартувальними процедурами (програми з валеології, ОЖіЗ, фізичної культури).Фахівці фізичної культури мають чітко уявляти, які умови для оздоровлення молодших школярів слід створювати в школі та різних сферах життєдіяльності молодших школярів, знати механізми їх створення, законодавчі основи; розвивати практичну діяльність у цьому напрямку.За даними науковців і практиків у галузі фізичної культури, діти мають перебувати на свіжому повітрі та займатися фізичними вправами не менше 5—6 годин щодня.Для розвитку рухових якостей у дітей, зміцнення здоров'я ефективними є заняття на свіжому повітрі, на лоні природи рухливими й спортивними іграми, легкою атлетикою, акробатикою, плаванням, гімнастикою, танцями, їздою на велосипеді, лижах, ковзанах тощо. Вправи мають нести відповідний зміст (засоби, методи, способи, емоційний фон) стосовно стану дитячого організму, мети і завдань, що вирішуються на заняттях.

На уроках вчителі фізичної культури, слід навчати дітей усвідомлено виконувати вправи для формування правильної постави, стопи, дихання, збереження й розвитку зору, розвитку рухових якостей, гнучкості, швидкості, спритності, рівноваги, координації рухів. Цими вправами формується фізичний потенціал особи (тобто, рівень здоров'я) на все життя.Загартувальні, гігієнічні процедури як засоби фізичної культури ефективно зміцнюють і розвивають здоров'я молодших школярів, зокрема, збільшують неспецифічний імунітет до простудних хвороб. Тому вчителі мають знати й володіти методиками проведення загартувальних процедур, активно, через власний приклад оздоровлення, з допомогою батьків залучати дітей до загартування. За темами загартування слід проводити практичні заняття, які 6 приносили користь і задоволення всім його учасникам.^[1]У вихідні дні, дні народних, релігійних свят, особливо на канікулах, розпорядок дня учнів, їхній руховий режим мають свої відмінності. Є можливість більше часу перебувати на свіжому повітрі. Тому діти мають знати, як організувати і провести в ці дні різні рухливі спортивні ігри, загартувальні процедури, прогулянки, походи, забави, розваги, змагання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         

 

 

 

                                       Засоби фізичного виховання

 

Знання повного обсягу засобів фізичного виховання і їхніх характеристик дозволяє учителю відповідно до поставлених педагогічних задач комплексно використовувати усі види засобів, відбирати найбільш ефективні фізичні вправи, розробляти нові системи фізичних вправ і повноцінно використовувати наявні педагогічні класифікації.Для фізичного виховання характерна комплексність у застосуванні засобів, причому до засобів варто відносити, крім фізичних вправ, природні сили природи і гігієнічні фактори, але ведучим і специфічним засобом фізичного виховання є фізичні вправи.В угруповання засобів фізичного виховання (фізичні вправи, природні сили природи, гігієнічні фактори) покладені переважні функціональні можливості кожного засобу. Будь-який застосований засіб впливає на організм у цілому, проте кожне володіє специфічним, тільки йому властивим акцентованим впливом на ту чи іншу систему, на той чи інший орган.

Кожна група поєднує визначену кількість типових засобів. Застосовуючи один засіб, але з різною інтенсивністю, можна одержати кілька варіантів. Нарешті, кожен засіб застосовується не ізольовано, а в комплексі з іншими засобами різних груп (наприклад, біг зі стрибками при різних сполученнях і рівнях дії природних сил природи). Подібних комплексів засобів може бути необмежена кількість. Звідси випливають ті положення, якими зобов'язаний керуватися вчитель: 1) розмаїття засобів створює, з одного боку, великі ускладнення при виборі найбільш ефективного засобу, а з іншого - необмежені можливості при вирішенні будь-яких педагогічних задач; 2) вибір засобів повинний завершуватися розробкою їхніх комплексів, системи впливів на учнів.

 

 

             

 

 

 

 

 

 

 

          Загальна характеристика фізичних вправ

 

Поняття «фізична вправа» зв'язано з увленням про діяльність людини, рухових діях і рухах. Розрізняють три види діяльності: праця, навчання, гру. Фізичне виховання у формі активного відпочинку відноситься до ігрової діяльності (наприклад, добровільне і нерегламентоване фізичне виховання дітей у родині), у формі педагогічного процесу - до навчального (наприклад, обов'язкова участь школярів у класно-визначеній системі занять відповідно до навчального плану і програми). Між цими формами існує різноманіття перехідних форм: в ігровій діяльності можуть з'являтися елементи навчальної (перед грою, у самій грі треба чомусь навчити!), а в навчальну діяльність включаються елементи ігрової. У різні періоди життя дитини окремі види діяльності домінують, наприклад у дошкільному віці - ігрова, у шкільному - навчальна.Кожна діяльність складається із системи рухових дій, об'єднаних єдиною метою.Руховою дією називається цілеспрямований прояв рухової активності людини, що переслідує рішення конкретної задачі. Навчальна діяльність школяра в області фізичного виховання складається з оволодіння системою рухових дій, передбачених державною програмою.^[1]Усі рухові дії мають соціальний характер: учень навчається їм, спираючись на знання і досвід суспільства. Рухові дії, входячи до складу діяльності, спрямовані на вирішення визначених педагогічних задач. Отже, характеристика будь-якої рухової дії як довільного акту повинна спиратися на матеріалістичне розуміння єдності свідомості і діяльності. Виходячи з цього, у педагогічній структурі рухової дії прийнято розрізняти: спонукання (чи мотив) до здійснення даної рухової дії; усвідомлення задачі, до якої прагне учень, виконуючи дану рухову дію; побудова плану рішення задачі, а також практичну реалізацію плану. Звідси випливає великої важливості педагогічне положення: учень може успішно опанувати руховою дією тільки в тому випадку, якщо буде зацікавлений процесом навчання, буде розуміти, для чого варто вивчати рухова дія, уміти будувати план майбутнього виконання і реалізовувати його.Більшість рухових дій формується па основі знань, наявного рухового досвіду і визначеної кількості спроб виконати дана рухова дія. Кожна рухова дія складається ш визначеної системи рухів.Рух є моторна функція організму. Для фізичного виховання мають значення довільні ( придбані) руху, а не уроджені.Кожен довільний рух характеризується трьома ознаками: по-перше, воно завжди являється функцією свідомості; по-друге, набуває людина в результаті життєдіяльності ( включаючи  навчання ); по-третє, навчання рухам підвищує ступінь підкорення їх волі учня. але довільний рух завжди є свідомим, воно впливає на людину в цілому як на особистість. У силу того що довільні рухи завжди являються свідомими, воно діє на людину в цілому як на особистість.Окремий рух є складеним елементом рухової дії. За допомогою декількох зв'язаних між собою рухів здійснюється бажана рухова дія. Наприклад, визначена система рухів ніг, рук, тулуба й ін. дозволяє учню виконати рухову дію у виді стрибка. Отже, рухи, що переслідують рішення конкретної задачі і на цій основі об'єднані у визначену систему, і складуть рухову дію.Тими самими рухами можна виконувати різні рухові дії, і навпаки, те саме рухова дія можлива здійснити різними рухами. Пояснюється це тим, що з тих самих рухів можуть бути утворені різні системи рухів, при одній і тій же черговості рухів вони можуть мати різні характеристики по швидкості, амплітуді, напрямку й ін. Чи відповідність якість системи рухів визначається результативністю рухової дії в рішенні поставленої задачі.Підводячи підсумок приведеним характеристикам діяльності, руховим діям і рухам, покажемо їхній взаємозв'язок на конкретному прикладі. У такій ігровій діяльності, як гра в баскетбол, ставиться цілити-виграти. Граючі для досягнення цієї мети використовують багато рухових дій: ведення м'яча, передачі, кидки в кільце і т.д. Ці дії будуть залежати від конкретних умов, від виникаючих на площадці ситуацій; вони будуть більш-менш складними, по завжди спрямовані на рішення якихось практичних задач (обвести, розіграти комбінацію, потрапити в кільце і т.д.), а через них і до досягнення мет-виграти гру. Будь-яка дія, вироблена гравцем, виконується визначеними рухами ніг, тулуба, рук, унаслідок чого і будуть здійснюватися різноманітні переміщення тіла і частин тіла в просторі.Знаючи характеристики цих трьох явищ, неважко буде зрозуміти сутність фізичної вправи. Те рухова дія. яке створено і застосовується для фізичного удосконалювання людини, і називається фізичною вправою.Фізична вправа — це рухова дія, спеціально організоване для рішення задач фізичного виховання відповідно до його закономірностей.

Отже, не всяка рухова дія може бути названо фізичною вправою. Фізичними вправами будуть тільки ті рухові дії, що спрямовані на рішення задач фізичного виховання і підлеглі педагогічним закономірностям.Слово «фізичне» відбиває характер чиненої роботи (у відмінність від розумової), переважно виконуваної нервово-м'язовим апаратом і виявляється зовні проявляється у вигляді переміщень тіла людини і його частин у просторі і в часі. З характеристики рухової дії можна зрозуміти, що назва це умовно. Воно виражає лише переважну залежність від функції нервово-м'язового апарата, а отже, лише переважний вплив на фізичну структуру організму. Фізична вправа - вольовий акт, є функцією свідомості і впливає на людину в цілому.Слово «вправа» позначає спрямовану повторність дій з метою його удосконалювання і впливу на фізичні і психічні властивості людини.

Таким чином, фізична вправа розглядається, з одного боку, як конкретна рухова дія, а з іншого боку, як процес багаторазового виконання рухової дії.Характеристики рухової дії і довільного руху, що були дані вище, рівною мірою відносяться до фізичної вправи. Необхідно тільки вказати на відмітні ознаки фізичної вправи від трудової рухової дії:по-перше, фізичною вправою зважується педагогічна задача (образно говорячи, фізична вправа спрямована на «себе», на своє особисте фізичне удосконалювання), трудова рухова дія - виробнича задача (рухова дія спрямована на предмет виробничої діяльності);по-друге, фізична вправа виконується відповідно до закономірностей (фізичного виховання, трудове рухове у відповідності з закономірностями виробництва; саме тому зовнішня подібність фізичної вправи з побутовою чи трудовою руховою дією не може служити підставою для підміни одного іншим: тривалість, інтенсивність, частота повторень та інші ознаки фізичної вправи, а також сам спосіб виконання підкоряються тільки тим закономірностям, що, з одного боку, найбільше ефективно впливають на організм учня, з інший, дозволяють показати найвищу результативність при виконанні даної фізичної вправи (наприклад, біг у фізичному вихованні будується так, щоб уплинути на організм і одночасно показати найбільшу швидкість бігу);по-третє, трудові рухові дії при сприятливих умовах можуть, зрозуміло, впливати на фізичний розвиток людини, однак тільки комплекси фізичних вправ створюють можливості для развитку всіх органів і систем організму в оптимальному співвідношення; саме тому навіть відмінно поставлені уроки трудового навчання в школі не можуть підмінити уроків фізичного виховання.Фізичні вправи - основний специфічний засіб фізичного виховання. Результативність фізичного виховання досягається завдяки використанню всієї системи засобів, однак значимість кожної групи засобів неоднакова: найбільша питома вага в рішенні задач фізичного виховання приходиться на частку фізичних вправ. Обумовлено це рядом причин.^[1]

1. Фізичні вправи як системи рухових дій і рухів виражають у кінцевому рахунку думки, емоції, потреби людини, його відношення до навколишнього дійсності.

2. Фізичні вправи - це один зі способів передачі суспільно-історичного досвіду в області фізичного виховання, він наукових і практичних досягнень.

3. Фізичні вправи впливають не тільки на функціональний стан організму, але і на особистість, що виконує їх. Отже, фізичні вправи закономірно розглядати як рухові дії, у яких виявляється матеріалістичне навчання про єдність фізичного і психічного в діяльності людини.

4. Серед усіх видів педагогічної діяльності тільки у фізичному вихованні предметом навчання є рухові дії, спрямовані на фізичне удосконалювання що навчається і виконувані заради засвоєння самих рухових дій.

5. Фізичні вправи можуть задовольняти природну потребу людини в рухах. Дефіцит у руховій діяльності, що утворюється в сучасної людини, може бути успішно ліквідований тільки за допомогою систем фізичних вправ. Навчання про «оптимум» рухової активності дозволяє науково обґрунтувати педагогічну проблему про соціальну потребу в рухах, тобто потреби в організованих і систематичних заняттях фізичними вправами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   Природні сили природи як засіб фізичного виховання

 

Людина знаходиться в постійній взаємодії з навколишнім середовищем. У цьому виявляється закономірність єдності організму і середовища.Постійно змінюються метеорологічні умови (сонячне випромінювання, температура повітря і води, опади, рух і іонізація повітря, атмосферний тиск на рівні моря і на висоті) можуть викликати істотні біохімічні зміни в організмі, що приводять до визначених фізіологічних і психічних реакцій: до зміни стану здоров'я і працездатності людини, ефективності фізичних вправ, тактики і техніки виконання, до створення ситуацій, що провокують травматизм. Отже, необхідно враховувати вплив зовнішніх факторів при виконанні фізичних вправ учнями. Прагнення прогнозувати, керувати мірою і характером впливу факторів зовнішнього середовища на занимающихся фізичними вправами привело до створення самостійної галузі науки-біометеорології спорту.Використання природних сил природи в процесі фізичного виховання здійснюється по двох напрямках:

1. Природні сили природи як супутні фактори, що створюють при грамотному обліку їхньої дії найбільш сприятливі умови для занять фізичними вправами. Вони доповнюють і підсилюють ефективність воисйстпия рухів на організм людини.

2. Природні сили природи як відносно самостійні засоби оздоровлення і загартовування у виді спеціальних процедур, сонячних, повітряних і водяних панн. При оптимальному впливі ці процедури, включені в режим трудової і навчальної діяльності, стають формою активного відпочинку, підвищують ефект відновлення і створюють позитивні эмоция.Одним з головних вимог при використанні природних сил природи є системне і комплексне застосування їх у сполученні з фізичними вправами. При визначенні оптимальної дози необхідно враховувати особливості тих, хто займається і характер педагогічних задач. Правильне використання природних сил природи дозволить реалізувати механізм переносу ефекту загартовування, тобто виявити придбаний людиною в процесі фізичного виховання ефект загартовування в трудовій, навчальній і військовій діяльності; створить можливості для застосування більш високих навантажень, а отже, підвищення працездатності людини; підвищить опірність організму до дії радіації, перевантажень, вібрації, заколисування й ін.; створить можливість на більш високому рівні виявити вольові якості.

 

 

 

                     Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання

 

Реалізація принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання можлива тільки за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, фізичні вправи дадуть належний ефект тільки при дотриманні необхідних гігієнічних норм. Будучи неспецифічними засобами фізичного виховання, гігієнічні фактори здобувають велике значення для повноцінного рішення задач фізичного виховання. Як би добре ні був організований педагогічний процес, він ніколи не дасть бажаного результату при порушенні, наприклад, режиму харчування і сну, якщо заняття будуть проходити в антисанітарних умовах. От чому в шкільній програмі але фізичному вихованні існує розділ теоретичних зведень, що містить обсяг гігієнічних знань школярів.^[1] Гігієнічні фактори являють собою велику групу різноманітних засобів, умовно поділюваних на дві підгрупи. У першу підгрупу входять засобу, що забезпечують життєдіяльність людини поза процесом фізичного виховання: норми особистої і суспільної гігієни праці, навчання, побуту, відпочинку, харчування, тобто умови для повноцінних заинтнй фізичними вправами.Другу підгрупу складають засобу, що включаються в процес фізичного виховання: оптимізація режиму навантажень і відпочинку відповідно до гігієнічних норм, забезпечення раціонального харчування на дистанції, створення зовнішніх умов для занять фізичними вправами (чистота повітря, достатня освітленість, штучна аероіонізація, справність інвентарю, зручність одягу і т.д.) і відновлення після них (масаж, баня, ультрафіолетове опромінення і т.п.).

Максимальний ефект можна одержати тільки при систематичному і комплексному застосуванні цих засобів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програмно-методичні основи навчання здоровому способу життя учнів в школі

 

Термін “фізична культура” має декілька значень. Під ним розуміють “втілення в самому чоловікові, результати використання матеріальних і духовних цінностей, які відносяться до фізичної культури в широкому розумінні, так як засвоєні людиною фізкультурні знання, уміння, навички, які досягнуті на основі використаних засобів фізичного виховання показники розвитку і т.д.

В цьому плані фізичну культуру школяра слідує дивитись не тільки як заняття руховими вправами і процедурами загартування. Поняття “фізична культура” включає ще і широкий круг розумінь, які відносяться до занять про правильний режим раціонального харчування, дотримання правил гігієни, вироблення корисних звичок. Можна сказати, що фізична культура школяра – це оприділений принцип його відношення до свого здоров’я, до розвитку і збереженню можливостей свого організму. На основі цього принципу будується повсякденне життя учні, дякуючи фізичній культурі являється складовою частиною загальної культури.

Такі задачі фізичної культури покладені в шкільній навчальній програмі. В ній ставиться задача виховувати навички культури поведінки, а також формувати у школярів поняття про те, що турбота людини про своє здоров’я, фізичному розвитку і підготовленості є не тільки його особовою справою, але і сприяє вивченню школярами теоретичних знань по фізичній культурі, фізіології і гігієні. В них зберігаються основні положення при руховому режимі, а також при особливостях занять фізичними вправами, їх значення в формуванні життєво важливих рухових навичок у школярів і підготовки їх до праці і захисту Батьківщини, про правила загартовування і необхідності дотримування гігієнічних вимог, про корисні і шкідливі для здоров’я звички.

Принцип всебічного і гармонійного розвитку організму передбачає забезпечення планомірного й цілеспрямованого розвитку всіх його органів та систем і фізичних якостей особи.

Правильне фізичне виховання великою мірою сприяє повноцінному психічному розвиткові дитини та вдосконаленню її рухових функцій.

Організм всебічно розвивається, якщо систематично зазнає дії різноманітних фізичних навантажень, зокрема фізичних вправ. Відомо, що в організмі є понад 630 м’язів і 230 суглобів. Їх нормальне функціонування передбачає інтенсивне і систематичне завантаження кожного з них. Однак у виконані певної вправи бере участь лише обмежена кількість м’язів і суглобів. Тому для оптимального фізичного розвитку необхідно використовувати комплекс різноманітних вправ, які б забезпечували функціонування всіх м’язів і суглобів.

Чим більше м’язів бере участь у виконанні конкретної фізичної вправи, тим істотніші фізіологічні (в органах) і біохімічні (в клітинах) зрушення відбуваються в організмі, тим ефективніший їх вплив на всебічний фізичний розвиток дитини.

Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання, і зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів, зміцненню їх здоров’я. В ході фізичного виховання слід забезпечувати таке поєднання роз’яснювальної, виховної роботи і різних форм практичних занять фізичними вправами, при якому фізична культура стає усвідомленим обов’язковим компонентом режиму для школяра. Згідно з “Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи”, система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі пов’язані між собою форми:

- уроки фізичної культури;

- фізкультурно – оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика перед уроками, фізкультурні хвилинки під час уроків, ігри й фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня);

- позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання);

- позашкільна спортивно-масова робота та фізкультурно-оздоровчі заходи за місцем проживання учнів (заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках і т.д.);

- самостійні заняття учнів фізичними вправами вдома, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах та інше.

Систематичні заняття фізкультурою позитивно впливають на розвиток для учнів в школі та сім’ї, спонукають його дотримуватися правильного режиму і вимог гігієни.

Уроки фізичної культури є основною формою фізичного виховання учнів. Вони обов’язкові для всіх школярів (за винятком тих, хто за станом здоров’я віднесений до спеціальної медичної групи). Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формуванню в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті. Необхідно підвищувати вплив уроків фізкультури на вдосконалення інших форм фізичного виховання. Відомо, що навіть при якісному проведенні уроків їх безпосередній вплив на фізичний розвиток учнів недостатній. Науковими дослідженнями встановлено, що урок фізкультури забезпечує в середньому лише 11% гігієнічної норми рухової активності школяра. У зв’язку з цим, необхідно збагачувати і правильно поєднувати різні форми фізичного виховання учнів і фізкультурно-оздоровчої роботи

Особливо велика увага приділяється в школі оздоровчій роботі з ослабленими та хворими учнями. У позаурочний час з ними проводять спеціальні заняття з лікувальної фізкультури.

Спрямованість навчальної і позакласної роботи з фізичної культури на масове охоплення учнів систематичними заняттями фізичною культурою і спортом великою мірою сприяєзміцненню здоров’я вихованців школи, підвищенню рівня їх фізичної і розумової працездатності.Гімнастика перед заняттями проводиться в школі за 20 хв. до початку уроків. Вона сприяє розв’язанню певних виховних і організаційних завдань. На відміну від ранкової зарядки для гімнастики перед заняттями існують деякі обмеження (виконується в шкільній формі).

Проте, все це не знижує її властивості для розвитку фізичної культури школярів. Адже не секрет, що для більшості учнів загальноосвітніх шкіл ранкова гімнастика вдома не стала обов’язковою.Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде необхідність у гімнастиці перед заняттями.

Фізкультхвилинки під час уроків сприяють підвищенню розумової й фізичної працездатності учнів. Видатний російський вчений-педагог К,Д.Ушинський зазначив: “Дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам 10 хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять”.У зв’язку з цим вчені рекомендують відводити на кожному уроці, особливо третьому і наступних, 1-2 хв. для проведення фізькультхвилинки. Перед її початком провітрюється класна кімната. Потім під керівництвом учителя учні виконують ряд фізичних вправ. Особлива увага приділяється тим вправам, які допомагають запобігти негативному впливу сидячого способу життя на фізичний розвиток дитини (порушенню постави і деформації будови тіла), сприяють більшому насиченню організму киснем .Організоване проведення ігор, змагань та фізичних вправ на великих перервах є важливим фізкультурно-оздоровчим засобом у режимі шкільного дня. Відомо, що ефективність відпочинку учнів і підготовки їх до навчання залежить від того, як вони проводять перерви.

Під час великих перерв рекомендується добирати фізичні вправи у відповідності з віковими можливостями школярів.

Перерви мають проводитися на свіжому повітрі і взимку. При цьому дітям слід постійно рухатись, а вправи виконувати більш інтенсивно. Бажано, щоб усі фізкультурно-оздоровчі засоби на великих перервах здійснювалися в ігровій, а якщо рівень підготовленості учнів приблизно однаковий, то і в змагальній формі. На перервах потрібно організовувати тільки вже засвоєні учнями ігри чи рухові дії.

Щоденне проведення в школі гімнастики перед заняттями, фізкультхвилинок, і рухливих перерв сприяє підвищенню не тільки фізичної, а й розумової працездатності учнів.Позакласна оздоровча робота і спортивно-масова робота в школі. У позаурочний час у школі проводяться масові фізкультурно-оздоровчі і спортивні заходи. Ними передбачається: а) більш глибоке засвоєння учнями програмного матеріалу, що вивчається на уроках фізкультури;

б) виконання відстаючими учнями нормативних вимог програми з фізкультури та з державних тестів;

г) організація систематичних занять з різних видів спорту, за інтересами учнів;

д) проведення масових спортивних змагань з різних видів спорту, туризму.

Головна мета позакласного фізкультурно-спортивної роботи полягає в тому, щоб залучити кожного школяра до самостійного, щоденного виконання фізичних вправ на свіжому повітрі. У сучасних умовах учитель фізкультури навчає в середньому 200-300 учнів. Організувати щоденну фізкультурно-масову роботу слід усіма педагогічними засобами привчати учнів до самостійних занять фізичними вправами за місцем проживання.

Всі форми фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять, які проводяться в процесі навчальної і позакласної роботи, повинні відповідати головній вимозі – всемірно сприяти залученню кожного учня до щоденних самостійних занять фізкультурою і спортом.Здоров’я людини також великою мірою залежить від обсягу її знань і практичних умінь у використанні оздоровчих сил природи (в тому числі й холоду) для зміцнення здоров’я й профілактики захворювань. Свідоме застосування загартовуючих процедур потребує від дитини певного рівня фізичної культури. Вона формується в учнів протягом усіх років навчання в школі шляхом роз’яснюванням, переконанням, організації їх практичної діяльності, на уроках та в позакласній роботі.

Вчителі і батьки повинні постійно підкреслювати велику роль загартовування у запобіганні хворобам, зміцнення здоров’я дітей, спонукаючи їх до систематичного використання загартовуючих процедур.

Дані досліджень учених та нагромаджений практичний досвід свідчать про те, що ефективність таких загартовуючих процедур, як обтирання, обливання водою, приймання душу, водні ванни в поєднанні з сонячними та повітряними ваннами дуже висока.Серед засобів фізкультурно-оздоровчої роботи дуже важливе значення мають гігієнічні умови. Сюди відносяться твердий режим дня, під яким розуміється строго складений розпорядок повсякденного життя, раціонального розприділення часу праці і відпочинку, сну і харчуванняТочне виконання режиму дня виховує в людини такі цінні якості, як дисциплінованість, акуратність і організованість.

В режим дня школяра повинні входити: ранкова гімнастика з водною процедурою. В режимі дня також передбачається строгий порядок і час для харчування, відпочинку і підготовки до сну.Таким чином, із вище сказаного витікає, що формування у школярів звички займатися фізкультурою включає:

- виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами;

- озброєння їх знаннями по фізичній культурі, фізіології і гігієни людини і вироблення на їх основі переконань в необхідності систематично займатись фізкультурою;

- практичне навчання учнів кожен день самостійно займатись фізичними вправами в режимі шкільного й позашкільного часу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо проведення ранкової гімнастики

з дітьми шкільного віку

Гринюк В.І.

Вчитель вищої категорії(старший вчитель)

Мамаївського ЗНЗ I-III ст. №1

 

 

 

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про шкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Умовами цілісного розвитку дитини є використання  в шкільних навчальних закладах  здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей  ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між  педагогом та вихованцями, самими дітьми.

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов’язковими для дітей шкільного віку. Вони мають мету – сприяти зміцненню здоров’я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.

Щоденно перед уроками у режимі дня школярів проводиться ранкова гімнастика. Вона є обов’язковою складовою організації життєдіяльності дітей у шкільному навчальному закладі. Ранкова гімнастика сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна  вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку –  у добре провітреному приміщенні.

З настанням теплих весняних днів і до осені ранкову гімнастику проводять на майданчику, захищеному від вітру. Для цього на майданчик заздалегідь виносять все необхідне: прапорці, гімнастичні палиці, скакалки, обручі. Чергові (діти старших груп) під наглядом вчителя розкладають ці предмети на лавах, пірамідах тощо, щоб їх було зручно в’язати для виконання вправ. Вправи ранкової гімнастики в приміщенні, а в теплу пору року на майданчику школярі  всіх вікових груп виконують у  зручному одязі, та взутті. Вчитель  до проведення ранкової гімнастики вдягається так, щоб його костюм не заважав рухам.

Ранкову гімнастику в усіх вікових групах починають з шикування дітей в колону по одному.

Якщо ранкова гімнастика проводиться з предметами, треба заздалегідь продумати спосіб їх роздавання. Під час ходьби, перед шикуванням, діти беруть предмет і проходять з ним одне коло, а потім перешиковуються. Важливе значення при цьому має спосіб тримання предмета в руці під час ходьби. Гімнастичну палицю, обруч, м’яч, складену вдвоє скакалку тримають у правій руці; прапорці, кубики, брязкальця – в обох руках, опущених донизу.

Для організованого проведення гімнастики вихователь шикує  молодших школярів   у коло. Щоб зручніше було виконувати вправи, групу треба розімкнути. За командою вихователя діти роблять два-три кроки назад – коло стає широким і ніхто нікому не заважає. Середню і старшу групи перешиковують з утворенням ланок. Щоб не витрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які  утворюють ланки, йдуть у напрямку кеглів (кубиків або прапорців на підставці), поставлених на певній відстані один від одного в кінці зали. На них орієнтуються ведучі, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. В рядах діти розмикаються на ходу на відстань піднятих вперед рук.

У старшій групі дітей перешиковують  через центр зали по три-чотири. Підгрупи дітей після команди вчителя – «Через центр зали направо (наліво) руш!» - одночасно повертаються (праворуч або ліворуч) і рухаються шеренгою, дотримуючись рівняння до протилежного кінця зали.

Музичний супровід вправ створює у дітей бадьорий, піднесений  настрій, він сприяє більш чіткішому та виразнішому виконанню вправ, обумовлює їх темп. Під час  розучування  складних за координацією вправ спочатку діти виконують їх два-три рази без музики, під лічбу вихователя. Після цього вправу роблять під музику.

Проводячи вправи під музику, корисно замінювати або доповнювати рахунок спрямованими вказівками в такт музики. Наприклад: «Раз-два - руки вгору, три-чотири – руки вниз». Це дає змогу запобігти помилкам дітей і виправити їх під час виконання вправ.

Особливо корисно для здоров’я дітей поєднувати ранкову гімнастику з повітряними ваннами та водними процедурами.

Щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує  й організовує дитину, приводить її організм у відповідний стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

Для  підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким. Одяг школярів не повинен ускладнювати рухи і дихання, а систематичне обтирання після гімнастики або душ з поступовим зниженням температури води, починаючи від + 30-32˚С до +22-23˚С, буде загартовувати дитячий організм і мати велике  гігієнічне значення.

Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Доцільно керуватися такими вимогами:

вправи повинні бути простими  та доступними  для дітей, відповідати будові й функціям їхнього рухового апарата, не вимагати  великої затрати нервової м’язової енергії. доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів;

вправи мають бути різноманітними за видами рухів і охоплювати різні групи великих м’язів (плечового пояса, спини, живота, ніг). Рухи для зміцнення дрібних м’язів (кисті рук, живота, ніг) окремо не виконують, оскільки фізіологічний ефект їх незначний, а пропонують з вправами, що охоплюють великі м’язові групи;

вихованцям молодших груп в основному пропонують вправи, в яких вони імітують рухи тварин, птахів, машин. Імітаційні вправи зацікавлюють дошкільнят, викликають у них емоційне піднесення;

для урізноманітнення ранкової гімнастики корисно впроваджувати, починаючи з молодших груп, вправи з предметами: брязкальцями, прапорцями, кубиками тощо, які сприяють правильному й цілеспрямованому виконанню рухів, а також підвищують інтерес до вправ.

Кількість загальнорозвиваючих вправ, їх дозування, тривалість ходьби, бігу, ранкової гімнастики у дітей різних вікових груп подано в таблиці:

Група	Кількість вправ	Дозування вправ /кількість повторень	Тривалість бігу		Кількість стрибків	Тривалість ранкової гімнастики
			у середньо-му темпі	у повільному темпі
Молодша 1-2кл	3-4	4-5	15-20 с	до 50 с	8-10	4-5 хвилин
Друга молодша 3-4кл	4-5	5-6	20-25 с	до 1 хвилини	12	5-6 хвилин
Середня 5-7кл	5-6	6-8	25-30 с	до 1 хв.30 с	16	6-8 хвилин
Старша 8-11кл	6-7	8-10	30-35 с	до 2 хвилин	20	8-10 хвилин

 

 

Дозування гімнастичних вправ у різновікових групах має свою специфіку. Діти виконують одні і ті самі вправи, але вчитель так враховує їхні вікові особливості та підготовленість, щоб всі вправи комплексу були посильні кожній дитині незалежно від її віку. Молодших за віковим дітей обмежують в кількості повторень гімнастичних вправ. Вихователь пропонує дітям 5- 6 року життя  при присіданні виконати 8-10 вправ, а діти 7-10 року життя 10 - 16 разів.

Після кожної вправи роблять невелику паузу 10-15 секунд для відпочинку та врегулювання дихання, під час якої вихователь пояснює наступну вправу.

Під час показу  гімнастичних вправ  слід користуватися «дзеркальним» способом. Вихователь стоїть обличчям до дітей, напрямок його рухів визначає і напрямок рухів дітей. Наприклад, вихователь пропонує дітям підняти вгору праву руку, а сам піднімає ліву.

Залежно від форми вправи її демонструють в анфас або в профіль (наприклад, нахили тулуба в сторони показують в анфас,  а присідання з прямим тулубом – у профіль).

Під час виконання окремих вправ можна врахувати фізичну підготовленість дошкільнят різновікової групи. Наприклад, виконуючи нахили вперед, молодші діти дістають руками коліна ніг, а старші – носки ніг; молодші присідають на всій ступні, а старші – на носках і т. д.

При складанні комплексів загальнорозвиваючих вправ для ранкової гімнастики передбачається реалізація принципу всебічного впливу цих рухів на удосконалення функцій організму та покращення фізичного розвиту дітей. Спочатку виконують вправи, які зміцнюють м’язи плечового пояса, рук та спини, сприяють розширенню грудної клітки, випрямленню хребта та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для зміцнення м’язів тулуба та ніг.

Загальнорозвиваючі вправи слід проводити з різних вихідних положень (лежачи та сидячи на підлозі), а не лише стоячи.  Коли дитина виконує вправу з положення лежачи, її хребет розвантажений, і в цьому випадку можна ефективніше впливати на зміцнення м’язів спини і живота, які є своєрідним «м’язовим корсетом», що утримує тулуб у правильному положенні.

Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури,  діють 2 тижні з ускладненням на другому.  Однак, якщо вчитель бачить, що більшість дітей групи виконує вправу чітко або зацікавленість до неї зменшується, він замінює її іншою, аналогічною за формою виконання або складнішою. Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

Якщо дитина перенесла якусь хворобу (інфекційного характеру, респіраторну та ін.), їй можуть бути протипоказані фізичні вправи. У такому разі потрібно погоджувати з лікарем питання  про те,  чи можна дитині займатися ранковою гімнастикою і які вправи їй  не слід виконувати.

Таким чином, щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дітей, приводить їх організм у відповідний робочий стан, сприяє прищепленню  необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

У поєднанні з іншими організаційними формами фізичного виховання ранкова гімнастика зміцнює здоров’я і покращує фізичний розвиток дітей, виховує в них моральні та вольові риси характеру.

Робота дошкільного навчального закладу в цілому має спрямовуватися на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дошкільників, формування мотивації здорового способу життя. При цьому важливо дотримуватися принципів послідовності, систематичності, індивідуального підходу. Така робота проводиться в процесі всієї життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

проведення тижня

фізичної культури

Вчитель

фізичної культури

Мамаївського ЗНЗ

І-ПІ ступенів № 1

ГРИНЮК

Володимир Ілліч

 

вересень   2013   року

Для   поліпшення   фізичного   і   психологічного   здоров'я   дітей   доцільно

проводити тиждень сприяння здоров'ю дітей, який включає певну систему організації змагань та підготовку до них, участь у святі здоров'я; потребує формування інтересу і потреб систематичних занять спортом, фізичними вправами протягом дня, виховання здорового способу життя в інтересах самої особистості і суспільства.

Здоров'я - широке поняття, воно залежить від багатьох факторів, воно потрібно всім, щоб успішно навчатися, реалізовувати свої здібності.

Тому слід виховувати потребу поєднання навчальної діяльності на уроках фізичної культури з позаурочною (позакласною) роботою спортивного тижня: святами, змаганнями, конкурсами, вікторинами, в яких бере участь значна кількість школярів.

Перший день

Урочисте відкриття Тижня починається із загальношкільної лінійки. Класи шикуються на чолі з класними керівниками.

Директор    школи    відкриває    Тиждень    фізичної    культури    і    спорту. Оголошується порядок проведення спортивних заходів.

Протягом дня проводяться бесіди у класах: 1-3 класи: «Фізична культура і здоров'я»; 4-7 класи: «Здоровий спосіб життя — що це?»; 8-9 класи: «Наші спортсмени на олімпійських іграх».

Відбуваються змагання серед учнів (хлопців) 6 9 класів з баскетболу.

Фізорги класів для участі в змаганнях здають заявки за підписом класних керівників і фізоргів у суддівську бригаду. Оголошує суддівську бригаду вчитель фізичного виховання.

Підбиття підсумків першого дня.

Другий день

Залучаються вчителі школи для проведення Тижня, щоб дати можливість дітям побачити між предметні зв'язки, значення знань з кожного предмета в повсякденному житті.

Урок фізкультури і історії, біології, музики, фізики.

Змагання серед учнів (дівчата) 6-9 класів з баскетболу. Проводиться вікторина з легкої атлетики:

1.                 Яких бігунів називають спринтерами? (Бігуни на короткі дистанції).
2.                 Яка дистанція в бігу називається марафонською і чому? (42 км 195м).

3. Яка країна є батьківщиною легкої атлетики? (Англія, XII ст.).

4.                 Хто   вперше   переміг   американських   спринтерів   на   Мюнхенській Олімпіаді? (В.Борзов, 1972р.).
5.                 Хто з українських спортсменів-стрибунів із жердиною досяг найкращих результатів на світовій арені? (Сергій Бубка). Підбиття підсумків другого дня.

-2-

Третій день

«Змагаються всі» - змагання за розділом шкільної програми «Гімнастика».

1 клас

1 .Організуючі вправи: основна гімнастична стійка, шикування в шеренгу, в колону по одному, розмикання на інтервал піднятих рук і виконання команд «праворуч», «ліворуч», «кроком руш».

2. Рухливі ігри: «Совонька», «Горобчики-стрибунці».
3. Фізкультзабави.

2 клас

1 .Організуючі вправи: виконання команд «шикуйсь», «рівняйсь», «струнко», «вільно», «розійдись», розмикання та змикання приставними кроками, перешикування з однієї шеренги у дві і навпаки.

2. Акробатика: два перекиди вперед, два перекиди в бік із опору присівши (1 -вліво, 2 - вправо), стійка на лопатках зігнувши ноги, «міст» із положення лежачи.
3. Рівновага на гімнастичній лаві: розходження на лаві, ходьба приставними кроками (2 - вліво, 2 - вправо), опускання в упор присівши і вставання.
4. Стрибки через скакалку за 10 секунд.
5. Рухливі ігри: «Білі ведмеді».
6. Веселі поєдинки «Хто підведеться».

3 клас

1 .Організуючі вправи: виконання команд «ширше крок», «частіше крок», «рідше крок», «на перший другий розподілись», повороти на місці, перешикування з однієї шеренги у дві, три і навпаки, різними способами, стройовий крок.

2. Акробатика: два перекиди вперед і назад, «міст» із положення лежачи і поворот на одному коліні, напівшпагат.
3. Вправи на рівновагу на колоді: ходіння на колоді з хлопками.
4. Стрибки через скакалку 15 с (на кількість).
5. Рухливі ігри: «Карасі та щука».

4 клас

1 .Організуючі вправи: перешикування з колони по одному в колону по двоє розведенням та навпаки - злиттям, повороти кругом на місці, стройовий крок.

2. Акробатика: стійка на лопатки, «міст» із положення стоячи, два перекиди вперед.
3. Вправи на рівновагу (дівчата) ходьба з випадами на колоді, повороти на 90 , 180 .
4. Підтягування на перекладині (хлопці) 3-5 підходів.
5. Рухливі ігри «Ми - веселі хлоп'ята».

6,7, 8, 9 класи за шкільною програмою «Гімнастика».

-3-

Підбивають   підсумки.   Переможці   визначаються   по   середньому   балу   за виконані вправи згідно з нормативами.

Проводиться спортивна вікторина з баскетболу:

1.          Що означає в перекладі слово - баскетбол? (Кошик + м 'яч).
2.          Скільки чоловіків грає за команду? (5).
3.          Скільки кроків гравець може зробити з м'ячем в руках? (2).

4.          Коли і де виникла гра в баскетбол? (1891 рік, СІЛА, доктор Джеймс Нейсміт).

5.          Коли баскетбол став олімпійським видом спорту? (1936рік).
6.          Скільки очок зараховується за влучне попадання в кошик? (2).

7.          Скільки суддів обслуговує гру на майданчику? (2). Підсумки третього дня.

Четвертий день

День футболу. В цей день розігрується першість   з футболу, в якій беруть участь збірні класів: і команда - 9 клас, 2 команда - 8 клас, 3 команда - 6,7 класи. На початку  проведення змагань  з  футболу  проводяться  конкурси  на краще володіння технікою гри в футбол: 1 .Жонглювання м'ячем правою і лівою ногою.

2. Пробивання 11-, 9-метрових штрафних ударів (на точність).
3. Ведення м'яча з перешкодами на швидкість.

Проводиться вікторина з футболу: 1 .Яка країна вважається батьківщиною футболу? (Англія).

2. Яка країна є основним чемпіоном світу з футболу? (Греція).
3. Хто вважається королем футболу? (Леле).
4. Ім'ям якого тренера названо стадіон у місті Києві? (В.Лобановський).
5. Скільки часу триває один матч у футболі? (2 тайми по 45 хвилин).
6. За які порушення призначають пенальті? (За порушення правил у штрафному майданчику або за гру рукою в ньому).
7. Назвіть найкращі футбольні команди України. (Київське «Динамо», донецький «Шахтар»).

Підсумки четвертого дня.

П'ятий день

Спортивне свято підсумовує Тиждень фізичної культури і спорту.

1.        Проведення конкурсу «Нумо, хлопці !».
2.        Спортивна вікторина «Запитання - відповідь».
3.        Номери художньої самодіяльності кращих виконавців. У перервах між офіційними змаганнями

проводяться рухливі ігри для дітей молодших класів.

Підбиття підсумків Тижня, визначення і нагорода переможців.

Зачитується наказ директора школи про закінчення Тижня і його результати. Переможці нагороджуються дипломами та грамотами.

 

 

 

 

 

План – конспект  уроку з фізичної культури (Легка атлетика) 6 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання:

1.Навчити навичку стрибка в довжину способом «зігнувши ноги»

2.Удосконалити раніше вивчені легкоатлетичні вправи з орієнтацією на результат  

   (рівномірний біг, метання малого м’ячика на дальність).

3.Сприяти розвитку рухових якостей: спритності, швидкості, сили, витривалості,  

    швидкісно – силових якостей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Місце проведення:шкільний спортивний майданчик.

Інвентар та обладнання: секундомір, свисток, прапорці, граблі, малий м’ячик (150 г), набивні м’ячі, навчальні картки.

 

2013р

 

 

 

№	Зміст уроку	Дозування	Організаційно- методичні вказівки
1	2	3	4
I	Підготовча частина	10 хв
	1.Шикування в шеренгу, рапорт, привітання, повідомлення занять уроку.	1 хв	За визначеним місцем. Рапорт за встановленою формою.
	2. Повторити стройові вправи на місці «Наліво», «Направо», «Кругом»	30с	Виконувати за командою. Виправити помилки підказкою,повторенням
	3.Різновид ходьби: - на носках, на п’ятах, зовнішній       внутрішній частині стопи - схресним кроком - приставним кроком - у напівприсяді - похідним кроком	1 хв	Фронтальний метод організації діяльності учнів. Виправити помилки підказкою, зауваженням
	4. Різновид бігу - з високим підніманням стегон - із закиданням гомілок назад - стрибками з ноги на ногу - з прискоренням - спиною вперед - звичайний біг	1 хв	Фронтально-потоковий метод організації діяльності учнів. Виконувати за командою вчителя. Темп середній
	5.Вправи на розслаблення та дихальні вправи	30 с
	6.Перешикування з колони по одному в колону по чотири		Виконати за командою
	7.Комплекс загально розвивальних вправ на місці
	а)В.п – о.с 1 – 2 – стійка на лівій нозі , праву назад, на носок, руки в сторони , долонями вгору (прогнутись у грудній частині) 3 – 4 – в.п 5 – 8 – те саме, стоячи на правій	6 – 8 разів	У момент прогинання вагу тіла треба зберігати на опорній нозі
	б)В.п – стійка ноги нарізно, руки перед грудьми. 1 – 3 – праву руку в сторону, три потужні повороти в право. 4 – в.п 5 – 8 – те саме вліво	6 – 8 разів	З місця не сходити, ноги не згинати, не нахилятися
	в)В.п – о.с 1 – стійка на лівій нозі, праву вбік, на носок , нахил управо, прву руку на пояс, ліву за голову, 2 – в.п, 3 – 4 те саме вліво.	6 - 8 разів	Під час нахилу вагу тіла треба зберігати на опорній нозі
	г)В.п – о.с  1 – 2 – ногу назад – донизу , руки за голову, прогнутися в грудній частині  3 – 4 в.п. 5 – 8 – те саме, відставляючи ліву.	6 – 8 разів
	д) В.п. – о.с. 1 – 2 – упор стоячи, зігнувшись, 3 – упор присівши, 4 – в.п	6 – 8 разів
	е) В.п – широка стійка, руки в сторони. 1 – напівприсід на правій, 2 – 3 два пружні напівприсідання, 4 – в.п 5 – 8 – те саме на лівій	6 – 8 разів
	ж)В.п – упор присівши . 1 -2 по черзі відставляючи ноги (праву а потім ліву) назад, зайняти положення упору лежачи, 3 – 4 – загинаючи праву, а потім ліву, повернутися у положення упор присівши – в.п.	6 – 8 разів
	и)В.п – руки вгору. 1 – стрибок, руки в сторони, 2 – стрибок у стійку , ноги нарізно, руки вгору , хлопок над головою	32 стрибки	Стрибати легко, на носках.Перейти на ходьбу
	8.Перешикування з колони по чотири в колону по одному		Виконувати за командою. Призначити старших на відділення.
II	Основна частина	33хв
		4 хв
	1.Спеціальні та підвідні вправи а) перешикування в дві шеренги б) біг з високим підніманням стегна в)Стрибкоподібний біг з ноги на ногу, відштовхуючись уперед – вгору. г) біг із закиданням гомілки назад із почерговим торканням п’ятками сідниць, повільно просуваючись уперед. д) стрибки на двох ногах. ж) низький старт, стартовий ривок
	2. Біг 60 м з орієнтацією на результат	4хв	Стартовий розбіг фінішування.
	3.Шикування класу водну шеренгу , поділ класу на чотири відділення, завдання на станціях проведення колового методу основної частини уроку.
	Iстанція Стрибок у довжину з розбігу                     способом «зігнувши ноги»	5хв	Показати основні складові техніки стрибка.
	2.Стрибок у довжину з місця поштовхом двох ніг
	3. Стрибок через перешкоду з опусканням махової ноги і виведенням поштовхової вперед(зміна положення ніг із наступним про біганням)
	4. Стрибок у довжину з 4 – 5 кроків розбігу.		Постановка ноги
	5.Стрибок у довжину з розбігу, способом «зігнувши ноги» на результат
	ІІ Станція	5хв.
	Загальна фізична підготовка 1.Проходження руко ходу(хл.) від лавочки (дів)
	2.Сидячи на лавочці, партнер тримає сидячого (руки за головою) за гомілкові суглоби. Прогнутися назад, торкаючись потилицею землі.	8 – 10 разів
	3.Вправи на гімнастичній стінці а) вис. Обличчям до рейок. Прогнутися, зігнути ноги назад у колінах. б) вис. Спиною до рейок. Вис зігнувши ноги. Вис підніманням прямих ніг угору.	6 – 8 разів
	4.Вправи з набивним м’ячем
	ІІІ станція	5 хв.
	Рівномірний біг 1000м із заданим часом про бігання одного кола стадіону (300м)Хл – 1,20 с. Дів – 1.30 с		Старші в групах стежать за часом про бігання
	IVстанція	5хв.	Відведення руки із м’ячем , перенесення ваги тіла
	1.Метання малого м’ячика(150г) на дальність з 4 – 5 кроків розбігу способом «із – за спини через плече» на результат
	2.Естафета з перенесенням фішок(кубіків)	3 хв
ІІІ	Заключна частина
	1.Шикування в колону по одному
	2.Ходьба, біг у повільному темпі
	3.Вправи на розслаблення мязів та відновлення дихання.
	4.Підсумок проведеного уроку		Оцінка діяльності учнів
	5.Завдання на наступний урок додому		Стрибок у довжину з місця. Стрибок вгору прогнувшись із напівприсіда.
	6.Організований перехід до класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель

фізичної культури

Мамаївського ЗНЗ

І-ПІ ступенів № 1

ГРИНЮК

Володимир Ілліч

 

 

 

 

 

 

 

 

  Положення про проведення змагання:

                   1.Мета та завдання:

Залучення сімей до систематичних занять фізичною культурою і   спортом, як одного із засобів активного    відпочинку, поліпшення їхнього здоров’я, профілактика захворювань.

                   2.Місце проведення :

               Змагання проводяться в приміщенні школи.

                3.Керівництво   ведення змагань :

Загальне керівництво покладається на кафедру фізичної культури.

Безпосереднє – на вчителя фізичного виховання.

               4.Учасники змагань:

 У змаганнях беруть участь сім`ї з 3 чоловік: тато, мама, син чи донька. Вік дітей 8 років. Батьки змагаються в  спортивній формі одного кольору,  дитина – в чорних шортах і білій футболці.

            5. Порядок проведення змагань:

Учасники повинні бути готовими за 15 хв. до початку змагань.

Черговість визначається жеребкуванням. Кожна команда стартує під своїм номером. У кожному конкурсі дається одна спроба.

            6. Програма змагань:

I конкурс

Обладнання та інвентар: 4 баскетбольні м’ячі, 10 обручів, 6 м’ячиків для настільного тенісу, 2 скакалки, 3 волейбольні м’ячі, рюкзак, 6 ложок.

Стартує команда.

1етап - «Стрибки жабок» (дитина)

Сидячи на баскетбольному м’ячі, утримуючи його збоку руками рухатися вперед стрибками, перетнути контрольну лінію, залишити м’яч в обручі.

2 етап - «Біг з ложками» (мама)

Положити в дві ложки по тенісному м’ячику, взяти в кожну руку ложку.

Перенести м’ячики в ложках і залишити їх на столі.

3 етап - «Стрибки по купинках » (тато)

На одній нозі рухатися стрибками з обруча в обруч.

4 етап - «Дружимо зі скакалкою»(мама)

Стрибки через скакалку з ноги на ногу , рухаємося вперед.

5 етап -«Ведення м’яча ногами поміж стійками» (тато)

Провести м’яч і лишити його в обручі.

 

 

 

6 етап - «Простий біг» (дитина)

 Добігти до столу, взяти рюкзак і покласти в нього 2 м’ячі .

7 етап -« з рюкзаком до фінішу»

Виступ групи підтримки учнів школи(7 класу) .

II конкурс

Обладнання та інвентар: 2 гімнастичні лавки, мотузка, 1 обруч .

Стартує одночасно вся сім`я .

1 етап -«Біг на чотирьох ногах»

Стоячи в одну лінію(дитина між татом і мамою), суміжні ноги прив’язуємо одна до одної .Так прибігти до гімнастичної лавки.

2 етап -«Гімнастична лавка»

Стоячи боком до лавки, тато і мама поперемінно перескакують через лавку(5 раз), дитина, лежачи на другій лавці обличчям у низ, витягає руки, обхоплює лавку і рухається без допомоги ніг до кінця лавки.

3 етап -«Крива ворона»

Стоячи в одну лінію, кожен учасник згинає ногу в коліні, притуляючи гомілку до стегна, обхоплює стопу рукою. Рухаються вперед стрибками на одній нозі.

4 етап - «Переправа з обручами»

Стоячи в колону, в руках у тата два обручі. Тато кладе на підлогу перед собою один обруч, в нього стає вся сім’я, потім тато кладе другий обруч, сім’я переходить в нього і т.д.

III конкурс

Обладнання та інвентар:10 обручів, 2 гімнастичні матраци,6 тенісних м’ячів, мотузка.

Стартує тато і дитина.

1 етап -  «Вовк і ягнятко»

Стоячи спиною одне до одного, обхоплюють партнера зігнутими руками, тато рухається вперед, несучи дитину на спині.

2 етап - «Вперед - назад парами» 

Стоячи обличчям одне до одного, беруться за руки. Тато рухається вперед спиною, дитина обличчям.

3 етап - «Садіння картоплі»

У руках у мами обручі, в дитини – коробка з тенісними м’ячиками. Мама кладе на підлогу обруч, а дитина в центр обруча – тенісний м’яч.

4 етап -«Вершники»

Тато переносить дитину на спині, підтримуючи її під стегна. 

 

 

 

IV конкурс

1 етап -«Гусінь»

Стати в колону, покласти ліву руку на плече тому, хто стоїть попереду, правою підтримувати за гомілку сусіда. Рухатися вперед стрибками на одній нозі.

2 етап -«Каракатиця»

Сидячи на підлозі з зігнутими ногами, упор руками ззаду. Підняти таз, рухатися на руках до фінішу.

3 етап - «Сороконіжка»

Стоячи в одну колону, взяти один одного за пояс, рухатися вперед кроками в напівприсидячи.

4 етап - «Обручі»

Кожна команда надягає один обруч на всіх членів сім’ї, біжать за командою до прапорців, оббігають їх і повертаються назад.

 

         7. Визначення переможців:

Загальнокомандне місце визначається за сумую місць усіх конкурсів.

Сім’я-переможець у загальному заліку визначається за найбільшою кількістю балів, набраних у всіх конкурсах (за I місце – 10 балів, за II – 9 балів і т.д.). За рівності балів у двох і більше сімей, перемогу віддають сім’ї,

яка посіла більше перших, других, третіх і т.д. місць.

 За кожну помилку в конкурсах команди карають штрафним часом 2 с, у разі

Невиконання вправи штраф – 10 с. Сума штрафного часу додається до загального часу.

 

           8. Нагородження :

Команди, які посіли I, II, III місця в загальному заліку, нагороджуються цінними призми та грамотами.

Також встановлюються заохочувальні призи:

 за волю до перемоги;

 найдружнішій сім’ї;

 глядацьких симпатій;

 розраджувальний приз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Фізична культура — одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей.

Комплексна програма з фізичного виховання школярів має оздоровчий напрямок. Тому роль вчителя фізичної культури в поліпшенні здоров’я, підвищенні роботоздатності школярів і їх правильному фізичному розвитку дуже велика.

Заняття фізичною культурою і спортом сприяють гармонійному розвитку організму дітей та підлітків. Під впливом щоденних фізичних вправ укріплюється ріст тіла, збільшується окружність грудної клітини, життєва ємкість легень, м’язова сила, поліпшується робота серцево-судинної системи.

Для фізичного виховання характерна комплексність у застосуванні засобів, причому до засобів варто відносити, крім фізичних вправ, природні сили природи і гігієнічні фактори, але ведучим і специфічним засобом фізичного виховання є фізичні вправи.

Заняття фізичними вправами допомагають в навчанні. По-перше, регулярні заняття фізкультурою і спортом покращують здаров’я і підвищують закалюваність організму. По-друге, під дією тренувань покращується фізичний розвиток, робота серця,підвищується сила дихальних м’язів.

Реалізація принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання можлива тільки за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, фізичні вправи дадуть належний ефект тільки при дотриманні необхідних гігієнічних норм.

Відомо, що одна і та ж фізична вправа може привести до різних ефектів і, навпаки, різні фізичні вправи можуть викликати однаковий результат. Це є доказом того, що фізичні вправи самі по собі не наділені якимись постійними властивостями, що дозволяють у всіх випадках досягати рівної ефективності.

Цілісний погляд на здоров'я можна представити у виді чотирикомпонентної моделі, у якій виділені взаємозв'язки різних його компонентів і представлена їхня ієрархія.

Проблема здоров'я учнів стає пріоритетним напрямком розвитку освітньої системи сучасної школи, стратегічна мета якої - виховання і розвиток вільної життєлюбної особистості, збагаченої науковими знаннями про природу і людину, готової до творчої творчої діяльності і морального поводження. Ведучими задачами школи в даний час є: розвиток інтелекту, формування моральних почуттів, турбота про здоров'я дітей. Усе це погодиться з основними напрямками проекту реформи загальноосвітньої школи, у якому на одному з перших місць стоїть здоров'я школярів.

 

                                                               Література

 

1.                 Абаскалова Н.П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі «школа-вуз»: Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. — 48 с.
2.                 Больсевич В.К., Лубышева Л.И. Фізична культура;молодь і сучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2-7.
3.                 Валеология: Програма для учнів 1 — 11-х класів загальноосвітніх шкіл /Під общ. ред. О.Л. Трещевой Омськ, 1999. - 70 с.
4.                 Вакулов А.Д., Бутин И.М. Развитие физических способностей детей: книга для малишей и их родителей. – М., 1996.
5.                 Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. – М., 1988. – 360 с.
6.                 Новосельский В.Ф. Азбука физической закалки детей. – К., 1991.
7.                 Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.
8.                 Павлова И.В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу; Автореф канд. дис. Омськ, 1999. - 20 с.
9.                 Столярів В.И., Биховська И.М., Лубишева Л.И. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) //Теор. і практ. фіз. культ., 1998, № 5, с. 11-15.
10.             Татарникова Л.Г. із соавт. Валеология — основа безпеки життя дитини. — СПб: Петрос, 1997. — 240 з
11.             Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, - 1998, №9.
12.             Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1979. – 360 с.
13.             Трещева О.Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.

Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А.М.Шлемина. – М., 1988. Список використаної літератури:

 

14. В.Ф.Новосельський. “Фізична культура і здоров’я школярів.” Київ. Знання. 1984р.

 

15. Н.А. Козленко “Школьникам в привычку заниматься физкультурой.” Київ. Радянська школа. 1985р.

 

16. В.М. Качашкін. “Методика фізичного виховання”. Москва. Просвіта. 1989р.

 

17. М.Д. Ріпа. “Физическая культура и спорт в общеобразовательной школе”. Москва. Просвіта. 1985р.

 

18. В.К. Балыевич. “Физическая культура для всех и для каждого”. Москва. ФІС. 1988р.

 

^[1] Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. – М., 1988. – 360 с.

^[1] Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.

^[1] Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.

^[1] Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1979. – 360 с.