БІЙ ПІД КРУТАМИ
Бій, що відбувся 16(29).1.1918 біля залізничної станції Крути( між Бахмачем та Ніжином) під час наступу більшовицьких військ на Київ. Неоголошена війна рад. Росії проти УНР розпочалась з середини грудня 1917. Протягом 3 – 4 тижнів більшовицькі загони з Росії встановили рад. Владу у Харківській, Катеринославській і Полтавській губ. Наступ на Київ червоні війська вели двома групами: перша йшла до залізниці Харків – Полтава – Київ, друга просувалась у напрямку Курськ – Бахмач – Київ. Для охорони кордонів України з півночі на станцію Бахмач ще 8.12.1917 прибули дві українські сотні 1-ї Київської юнацької школи ім.. Б. Хмельницького.
23.12.1917 сюди прибули ще дві сотні тієї ж юнацької школи, 14.1.1918 перша сотня новоствореного Студентського куреня, сформована з добровольців – студентів Українського національного університету, Університету Святого Володимира, гімназистів старших класів української гімназій на чолі з сотником Омельченком. Загальна чисельність українських сил на цьому відтинку фронту становила 20 старшин, близько 500 юнкерів, студентської сотні (115- 130), на озброєнні яких було 16 кулеметів та бронепотяг.
Більшовицьке угруповання, яке було сформоване з солдатів - росіян, московських й брянських червоноармійців та балтійських матросів, складалося із загонів П. Єгорова (1300 чол.) Р. Березіна (3500 чол.) та С. Кубинського (800 чол.). Під час бою до них приєднався 1-й Петроградський загін. Не наважуючись зустріти ворога у Бахмачі, де перебувало до 2 тис. збільшовизованих робітників, А. Гончаренко наказав відступити до станції Крути і зайняти там оборону. Ранком 16.1.1918 біля станції Крути українські війська були готові до бою. Загальне керівництво здійснювали штабс - капітани Ф.Тимченко та Ф. Богаєвський . Українські позиції були непогано підготовлені до оборони. Студентський курінь був поділений на 4 чоти по 28-30 чол., три з яких зайняли оборою, в окопах. Четверта складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, і перебувала в резерві. Біля 9 год. розпочався наступ. Бій тривав кілька годин. Коли до більшовиків підійшло підкріплення - й Петроградський загін та бронепотяг А.Полупанова. А.Гончаренко віддав наказ відходити до ешелону. Забравши вбитих і поранених, українське військо відступило до ешелону, де близько 17 годин зібрались усі підозрілі. Незабаром з'ясувалося, що не вистачає однієї чоти студентів, яка стояла найближче до станції Крути, вже зайняту червоногвардійцями і потрапили у полон. Коли більшовицький командуючий П. Єгоров довідався про втрати, які понесло його підрозділи, він наказав стратити полонених. Надвечір студентів та гімназистів розстріляли у дворі станції Крути. Загальні втрати українців у бою під Кругами сягали близько 250 чол.; із них втрати студентської сотні склали приблизно 80 чол.
Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Кругами. Тривалий час у загибелі студентів було звинувачене керівництво українських Збройних сил, яке нібито кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога. Останні дослідження доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну можливість оборони бахмацького напряму.
Трагічна загибель студентського куреня під Кругами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. За рішенням УЦР 19.3.1918 тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва та урочисто поховано на Аскольдовій могилі. У 1998 р. на місці бою біля станції Крути та на Аскольдовій могилі встановлено пам'ятні знаки.