Інформаційна хвилинка Бій під Крутами

БІЙ ПІД КРУТАМИ

Бій, що відбувся 16(29).1.1918 біля залізничної станції Крути( між Бахмачем та Ніжином) під час наступу більшовицьких військ на Київ. Неоголошена війна рад. Росії проти УНР розпочалась з середини грудня 1917. Протягом 3 – 4  тижнів більшовицькі загони з Росії встановили рад. Владу у Харківській, Катеринославській і Полтавській губ. Наступ на Київ червоні війська вели двома групами: перша йшла до залізниці Харків – Полтава – Київ, друга просувалась у напрямку Курськ – Бахмач – Київ. Для охорони кордонів України з півночі на станцію Бахмач ще 8.12.1917 прибули дві українські сотні 1-ї Київської юнацької школи ім.. Б. Хмельницького.

23.12.1917 сюди прибули ще дві сотні тієї ж юнацької школи, 14.1.1918 перша сотня новоствореного Студентського куреня, сформована з добровольців – студентів Українського національного університету, Університету Святого Володимира, гімназистів старших класів української гімназій на чолі з сотником Омельченком. Загальна чисельність українських сил на цьому відтинку фронту становила 20 старшин, близько 500 юнкерів, студентської сотні (115- 130), на озброєнні яких було 16 кулеметів та бронепотяг.

Більшовицьке угруповання, яке було сформоване з солдатів - росіян, московських й брянських червоноармійців та балтійських матросів, складалося із загонів П. Єгорова (1300 чол.)  Р. Березіна (3500 чол.) та С. Кубинського (800 чол.). Під час бою до них приєднався 1-й Петроградський загін. Не наважуючись зустріти ворога у Бахмачі, де перебувало до 2 тис. збільшовизованих робітників, А. Гончаренко наказав відступити до станції Крути і зайняти там оборону. Ранком 16.1.1918 біля станції Крути українські війська були готові до бою. Загальне керівництво здійснювали штабс - капітани Ф.Тимченко та Ф. Богаєвський . Українські позиції були непогано підготовлені до оборони. Студентський курінь був поділений на 4 чоти по 28-30 чол., три з яких зайняли оборою, в окопах. Четверта складалася з наймолодших та тих, хто не вмів стріляти, і перебувала в резерві. Біля 9 год. розпочався наступ. Бій тривав кілька годин. Коли до більшовиків підійшло підкріплення - й Петроградський загін та бронепотяг А.Полупанова. А.Гончаренко віддав наказ відходити до ешелону. Забравши вбитих і поранених, українське військо відступило до ешелону, де близько 17 годин зібрались усі підозрілі. Незабаром з'ясувалося, що не вистачає однієї чоти студентів, яка стояла найближче до станції Крути, вже зайняту червоногвардійцями і потрапили у полон. Коли більшовицький командуючий П. Єгоров довідався про втрати, які понесло його підрозділи, він наказав стратити полонених. Надвечір студентів та гімназистів розстріляли у дворі станції Крути. Загальні втрати українців у бою під Кругами сягали близько 250 чол.; із них втрати студентської сотні склали приблизно 80 чол.

Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Кругами. Тривалий час у загибелі студентів було звинувачене керівництво українських Збройних сил, яке нібито кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога. Останні дослідження доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну можливість оборони бахмацького напряму.

Трагічна загибель студентського куреня під Кругами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. За рішенням УЦР 19.3.1918 тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва та урочисто поховано на Аскольдовій могилі. У 1998 р. на місці бою біля станції Крути та на Аскольдовій могилі встановлено пам'ятні знаки.