Інформаційна культура як важливий елемент базової культури учнів старших класів

ІНФОРМЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ БАЗОВОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

Сучасний стан розвитку освіти і науки Україні ставить нові вимоги перед учнями, а особливо учнями старших класів. Сьогодні  щоб іти в ногу з часом не достатньо спиратися лише на репродуктивні види діяльності. Особистість має зайняти дослідницьку позицію, щоб задовольняти потреби суспільства, а також свої власні і навчатися цьому варто ще зі шкільних років.

Сьогодні в умовах впровадження сучасних інформаційних технологій, зростання ролі інформації в освітньому та науковому процесах проблема формування та розвитку інформаційної культури особистості є особливо актуальною і стає одним із пріоритетних напрямів сучасної школи.  Будь-якій сучасній людині необхідно вміти орієнтуватися у потоці інформації, що постійно змінюється, уміти обробляти та критично оцінювати її, самостійно конструювати власні знання, використовувати різні інформаційні ресурси. У зв’язку з цим особливо актуальною постає проблема розвитку інформаційної культури особистості учня, яку сьогодні можливо розглядати як один із складників базової культури людини.

Аналізуючи психолого-педагогічну літературу, ми дійшли висновку, що існують різні підходи щодо розгляду процесу формування інформаційної культури особистості. Так, деякі вчені розглядають її як частину базової культури (М.Вохришева, Н.Зинов'єва, Ю.Зубов, С.Каракозов, О,Суханов); інші як соціальний аспект інформаційної культури особистості, ступінь оволодіння соціальною інформацією, сукупність принципів та реальних механізмів, які забезпечують позитивну взаємодію людей в інформаційному процесі (К.Колін, А.Ракітов, А.Урсул); як знання про структуру и функціонування інформаційного середовища, а також уміння та навички, що необхідні для взаємодії з ним (Т.Богданова, Р.Воробьйов, М.Розенберг та ін.).

У зв'язку з тим, що у старших класах учні починають займатися дослідницькою діяльністю, проблема розвитку дослідницької та інформаційної культури постає особливо гостро. Зазначимо, що невід'ємною частиною дослідницької діяльності є активне використання інформаційних технологій та робота з різноманітними інформаційними джерелами, їх аналіз та створення, ми можемо стверджувати, що інформаційна культура являє собою один із ключових елементів дослідницької культури особистості.

Підкреслимо, що реалії сьогодення свідчать про стрімкий розвиток і поширення інформаційних технологій у різних сферах людської діяльності, що включає також освіту й науку. Згідно визначенню, що було прийнято ЮНЕСКО, інформаційна технологія – це комплекс взаємопов'язаних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, які зайняті обробкою та зберіганням інформації, також включає обчислювальну техніку та методи організації й взаємодії з людьми та виробничим обладнанням, їх практичні додатки, а також пов'язані з цими соціальні, економічні та культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих витрат та наукомісткої техніки. Їх введення має починатися зі створення методичного забезпечення, а також формування інформаційних потоків у системах підготовки учнів до дослідницької діяльності.

У зв'язку зі зростаючою роллю інформаційних технологій у житті людини, як наслідок, з'явилося ще таке явище як «інформаційне суспільство» це суспільство, у якому більшість людей, що працюють, зайняті виробництвом, зберіганням, переробкою та реалізацією інформації, особливо у її вищій формі знання. І в сучасних реаліях вчителі та учні є активними членами цього інформаційного суспільства.

Вченні вважають, що в інформаційному суспільстві процес комп'ютерізації забезпечить доступ людей до надійних джерел інформації, позбавить її від повсякденної праці, забезпечить високий рівень автоматизації обробки інформації у виробництві та соціальній сфері. За таких умов рушійною силою розвитку суспільства має стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту, який у свою чергу буде більш інформаційноємким [1].

Виходячи з вищезазначеного, ми бачимо важливість формування як інформаційної так і дослідницької культури, адже сьогодні пріоритети людини поступово переходять від матеріальних до інформаційних цінностей, а також простежується безпосередній зв'язок зазначених культур.

Зростання ролі інформаційної культури у житті людини в нових інформаційних умовах, становлення особистісно-гуманітарної парадигми в освіті обумовили той факт, що вчені (Г.Бордовський, О.Коган, Ю.Первін та ін.) внесли до складу інформаційної культури аксіологічний, світоглядний та інші компоненти.

З цієї точки зору даний феномен вже постає не тільки як надбання нових інструментів діяльності, але й як уявлення людини про інформаційні процеси в оточуючому світі, інформаційні джерела, важливість ціннісної орієнтації в інформаційному середовищі. Саме ці зазначені аспекти є вкрай важливими під час формування дослідницької культури, адже людина, яка займається дослідницькою діяльністю має швидко орієнтуватися в інформаційних процесах, що розвиваються навколо неї, а також їй необхідні вміння користуватися різноманітними інформаційними джерелами, яких з плином часу стає все більше.

Не можливо заперечити той факт, що на формування феномену «інформаційна культура» впливають досягнення у сфері інформатики, кібернетики, бібліотекознавства та ін. У зв'язку з цим, важливо підкреслити, що інформаційна культура це явище складне, багатоаспектне та різнопланове.

На думку Н.Баловсяк, М.Назаренка [2, с.12] інформаційна культура головним чином асоціюється або з техніко-технологічними аспектами процесу інформатизації, оволодінням навичок роботи з персональним комп'ютером, або засвоєнням правил використання довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, алгоритмом пошуку у традиційних та електронних каталогах.

Також важливо звернутися до праць Р.Гуревич, який підкреслює, що рівень інформаційної культури особистості визначається не тільки кількістю засвоєного знання та набутих умінь у сфері інформаційних процесів та комп'ютерних дисциплін, але також здібністю існувати в інформаційному суспільстві, для якого характерними є новизна й скороплинність [3, с.355].

Аналіз вищезазначених джерел, дає можливість стверджувати, що інформаційну культуру, в цілому, можливо охарактеризувати як основу базової культури, оскільки вона регулює будь-яку інформаційну взаємодію, як-от: у сфері комунікативної культури, культурі інформаційного пошуку, пізнавальної та наукової діяльності, ін.

Таким чином, можливо зробити висновок, що становлення дослідницької культури не може бути успішним без ґрунтовного формування інформаційної культури учнів, яка є її ключовим елементом; у значній мірі полегшує роботу з інформаційними джерелами; сприяє більш швидкій та продуктивній обробці інформації, а також правильній передачі даних.

Використані джерела:

1. Куянцева Л.М. «Мы живем в XXI веке, а это значит, что мы живем в информационном обществе» [Електронний ресурс]. 17.06.2013. - Режим доступу: http://infdeyatchel.narod.ru/inf_ob.htm

2. Баловсяк Н. Історико-педагогічний аналіз виникнення «інформаційна компетентність» / Н.В. Баловсяк // Динаміка наукових досліджень 2004: Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 2004. Том 25. - С.12-17.

3. Гуревич Р. Формування інформаційної культури майбутнього фахівця. // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень [зб. наук. праць] / За ред. І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало.- К., 2003. С. 354-360. 4. Павленко Г. Інформаційна культура соціальних суб'єктів як фактор