ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК ЗАСІБ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Шемберко Мар’яна Степанівна

студентка V курсу

Дрогобицький педагогічний університет

імені Івана Франка, Україна  

ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК ЗАСІБ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ  КЛАСІВ

У статті доведено необхідність використання дидактичних ігор як засобу інтелектуального розвитку учнів початкових класів. Розглянуто її переваги та особливості як методу навчання, умови використання в навчальному процесі.

Ключові слова: дидактична гра, НУШ, інтелектуальний розвиток, інтелектуальний потенціал учнів.

Об’єкт дослідження – процес формування у молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок, а предмет – дидактичні умови використання гри як засобу інтелектуального розвитку учнів початкових класів.

Мета статті полягає у висвітленні дидактичної гри як засобу інтелектуального розвитку учнів Нової української школи.

Завдання: визначити дидактичні умови використання гри як засобу інтелектуального розвитку учнів Нової української школи.

Аналіз дослідження: Ефективність застосування дидактичних ігор у навчанні молодших школярів описано у працях відомих педагогів Ш.Амонашвілі, Н.Бібік, М.Вашуленка, Б.Друзя, Ю.Калинецької, С.Короткової, Н.Кудикіної, М.Микитинської, Р.Осадчука, Н.Підгорної, О.Савченко, Г.Цукермана, Т.Шмакової, О.Сухомлинського та інших учених.

Основна частина. Дидактичні ігри можуть бути корисним засобом для розвитку інтелектуальних навичок учнів початкових класів. Оскільки гра - це приємна інтерактивна форма навчання, вона може стимулювати інтерес до вивчення матеріалу, підвищувати мотивацію та залученість учнів до уроків.

Василь Сухомлинський писав, що гра животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та устремлінь, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять. Гру педагог порівнював з іскоркою, що запалює вогник допитливості і любові до знань. Учений особливого значення надавав роботі над словом, адже дитяча думка розвивається у точному, виразному, емоційно-образному слові. Дитину треба вести до «джерел слова», щоб вона розуміла відтінки їх значень. Для того, щоб ця духовність не замулювалася, маємо ревно берегти традиції, гарні починання, серед яких особливе місце посідають дитячі ігри і яким відведена виняткова роль у вихованні наших дітей любов до праці, краси, товариськості й дружби, природи, всього найкращого, що нас оточує. На дитячих обличчях завжди має бути усмішка. Тільки тоді, коли наші діти гратимуться у «добрі» ігри, ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя та співчуття у нашому суспільстві [3].

Дидактичні ігри можуть бути результативним засобом інтелектуального розвитку учнів Нової української школи, оскільки вони сприяють розвитку різних аспектів інтелектуального потенціалу учнів.НУШ покладає основний акцент на формування ключових компетенцій учнів, таких як критичне мислення, творчість та спілкування. Дидактичні ігри можуть допомогти у досягнення цих цілей, оскільки вони можуть сприяти розвитку критичного мислення, вміння працювати в команді та вирішувати проблеми, а також стимулювати творчий потенціал учнів.

Основні переваги дидактичних ігор для інтелектуального розвитку:

1.                    Розвивати креативність та мислення: дидактичні ігри часто містять завдання, які вимагають від гравців креативного підходу та розвиненого мислення.
2.                    Розвивають логічне мислення: багато містять логічні завдання, які допомагають розвивати логічне мислення та аналітичні здібності.
3.                    Розвивають увагу та концентрацію: дидактичні ігри можуть вимагати від гравців уважного та концентрованого підходу, що сприяє розвитку цих навичок.
4.                    Розвивають соціальні навички: деякі дидактичні ігри містять елементи співпраці та комунікації між гравцями, що допомагає розвивати соціальні навички та здатність співпрацювати з іншими людьми.
5.                    Стимулюють розвиток моторики: ігри вимагають від гравців рухів, що стимулює розвиток моторики та координації рухів.
6.                    Розвивають мовлення:  у дидактичних іграх можуть бути завдання, які допомагають школярам розвивати мовлення та збагачувати лексичний запас.

О.Савченко у своїй роботі «Дидактика початкової школи» зазначає, що кожна дидактична гра виконує різні функції: збагачує пізнавальний досвід дітей, розвиває мислення, мову, уяву, точність рухів, витримку. Але головна мета включення ігор у навчальний процес викликати інтерес до навчання[1].

Чіткої класифікації дидактичних ігор за видами не має, хоча існує велика кількість ігор. Часто ігри співвідносяться зі змістом навчання та виховання. У цій класифікації можна виокремити такі види ігор:

•                      ігри з метою сенсорного виховання;
•                      словесні ігри;
•                      ігри із ознайомлення з навколишнім світом;
•                      ігри з формування математичних / предметних уявлень й ін.;
•                      ігри з дидактичними іграшками;
•                      настільно-друковані ігри;
•                      псевдо сюжетні ігри.

Види дидактичних ігор для учнів дуже різноманітні, але незважаючи на відмінності, всі види ігор мають багато спільного.

Напрямок комп'ютерних навчальних дидактичних  ігор зараз розвивається особливо стрімко. Комп'ютерні ігри мають певні переваги перед іншими видами дидактичних  ігор. Наочно демонструє рольовий спосіб вирішення ігрових завдань. У них діти набувають досвіду моральної поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях. Такі ігри дозволяють уникнути стереотипів і стандартів в оцінці поведінки різних героїв у різних ситуаціях. Діти вивчають практичні засоби спілкування, як спілкуватися тощо.

Якщо гра захопить дітей, вони будуть на висоті, не втомляться будуть активними, вони захочуть досягати все кращого результатт. Ігри не впливають суттєво на емоційну стійкість дітей і позитивне ставлення до навчального процесу, що має важливе значення для нашого дослідження. Тому необхідне продумане насичення навчальної програми, використання ігрових систем на різних етапах навчання та емоційна підготовка дітей до засвоєння понять, виявлення їх суттєвих характеристик і самостійного застосування вивченого.

Також, дидактичні ігри можуть бути корисним інструментом для вчителів та батьків, які шукають способи підтримати інтелектуальний розвиток дітей. Вони можуть використовувати ці ігри для збільшення зацікавленості дітей у навчанні та забезпечення позитивного досвіду в процесі навчання.

Вчитель для проведення уроків, повинен заздалегідь підготувати необхідний дидактичний матеріал, продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, контроль, підведення підсумків та оцінювання учнів.

На кожному уроці є доречно і важливо проводити ігри, створювати ігрові ситуації. Це особливо стосується 1 класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко втомлюються, притуплюється їхня увага набридає одноманітність. Тому гра повинна увійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.[2] Гра супроводжує школярів не лише у першому – другому класах, а й упродовж усього навчання. Тому потрібно пам’ятати: граючись, дитина – навчається.

Гру можна пропонувати на початку уроку. Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність.

Використання дидактичних ігор в НУШ має свої особливості та обмеження. Ознайомимось з основними умовами використання дидактичних ігор в Новій українській школі:

1. відповідність змісту програми: ігри мають бути розроблені з урахуванням змісту на цілей навчальної програми;
2. диференційований підхід: використання дидактичних ігор має бути спрямоване на розвиток різних типів мислення та індивідуальних здібностей учнів; ігри  повинні мати різний рівень складності та дозволяти кожному учневі досягати свого потенціалу;
3. адаптація до вікових особливостей: дидактичні ігри мають бути розроблені з урахуванням вікових особливостей учнів та їх психологічних особливостей;
4. інтеграція з іншими методами: використання ігор повинно бути інтегровано з іншими методами навчання та використовуватися як один з елементів навчального процесу;
5. безпека та контроль: використання ігор повинно бути безпечним для учнів, тобто не повинно бути можливості отримати травми або порушити правила поведінки в класі чи в школі;
6. розвиваючий характер: вони мають сприяти розвитку різних аспектів особистості учнів та інтелектуального розвитку;
7. етичність: дидактичні ігри повинні відповідати етичним стандартам та не порушувати моральні принципи; гра не повинна містити елементів насильства, дискримінації, расизму або іншого негативного впливу на психіку учнів.

Отже, гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Ще Константин Дмитрович Ушинський писав: “Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”.

Загалом, дидактичні ігри можуть бути результативним засобом інтелектуального розвитку учнів Нової української школи, оскільки вони сприяють формуванню ключових компетенцій, використанню інтерактивних методів навчання та диференціації навчання. Однак, як і в будь-якому іншому методі навчання, використання дидактичних ігор повинне бути обґрунтоване та цілеспрямоване .

Список джерел:

1.               Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для педагогічних факультетів / Міжнародний фонд «Відродження». – К.: Абрис,1997. – 416 с.
2.               Савченко О.Я. “Урок в початкових класах” (Київ “Освіта” 1993 р.).
3.               Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5-ти т. – Т. 3. – К. : Рад. школа, 1977. – 639 с.