Інформаційні матеріали з гуманної педагогіки до проведення засідання МО вчителів "Методична кав'ярня"

Педагогічні читання з гуманної педагогіки

Методична кав’ярня за рецептами гуманної педагогіки.

Хільченко Н.І.

вчитель початкових класів,

керівник МО вчителів початкових класів

Смілянської загальноосвітньої школи I-III ст..№4

 

Ш.Амонашвілі

Любити дитину. Любов - це людське сонце. Учитель повинен випромінювати людську доброту і любов, без яких неможливо виховувати гуманну душу в людині. Педагогіка любові не терпить грубості, тиску, ущемлення гідності, ігнорування життя дитини. 

Жан-Жак Руссо

Він заперечує авторитаризм у вихованні. Дітей повинні обмежувати тільки закони природи. Звідси заперечення Руссо методів покарання і примусу у вихованні. На його думку, йдучи за природою дитини, необхідно відмовитись від обмежень, встановлених вихователем. Свобода дитини може бути обмежена лише речами. У цьому зв’язку Руссо пропонує замінити методи покарання методом “природних наслідків“ від неправильних вчинків.

Безпосереднім вираженням ідеї вільного виховання є вимога Руссо, щоб дитина була вільною у виборі змісту навчального матеріалу i методів його вивчення. Що її не цікавить, у користі чого вона не впевнена, того вона i не буде вчити. Завдання вихователя так організувати всі впливи на дитину, щоб їй здавалося, що вона вивчає те, що сама хоче, а насправді те, що він їй підкаже.

Педагогіка Монтессорі підкреслює і розвиває потенційні здібності дитини, використовуючи спеціально розроблені навчальні матеріали, та ретельно підготоване середовище, приділяючи велику увагу незалежності дитини та її індивідуальним потребам.

Основа філософії – це переконання, що надаючи дитині відповідну освіту і необхідну свободу, забезпечуючи її потреби та виховуючи в ній впевненість у власних силах, любов до життя, повагу, у відповідь можна очікувати такого ж ставлення, а в майбутньому вона повною мірою реалізує себе .

Задача методу полягає у підготовці дитини до життя, а не до школи. Монтессорі культура міцно побудована на незалежності мислення і дій та повазі до себе, однолітків, викладачів, дорослих і світу навколо. Ми віримо, що маючи впевненість і повагу, дитина виросте в дорослого, який досягне великих здобутків.

Педагогічним кредо Януша Корчака було - любов до дітей, повага до особистості дитини, тендітне ставлення до її серця.

Своєю основною педагогічною ідеєю він вважав - пошук прихованих зв’язків між вихованням дітей і нашим майбутнім, між дитинством і зрілим віком.

В Україні глибоко шанують пам`ять основоположника вітчизняної психолого-педагогічної думки, учителя учителів Костянтина Дмитровича Ушинського. Педагогічний геній Ушинського відіграв велику роль у розвитку освіти, школи і педагогічної думки українського народу. Ушинського ми називаємо Учителем серця. Він розвиває педагогічну науку і разом з тим філософію серця, суто українську філософську систему душевно-сердечних і душевно розумових почувань.

У середині ХІХ ст. К.Д.Ушинський одним з перших в історії педагогічної думки написав підручники і розробив методики для початкового навчання дитини в умовах сім`ї.

Більшість його праць тією чи іншою мірою присвячена питанням особистісного, індивідуального підходу до учнів і по суті вирішує проблеми його розбудови. Головною метою навчально-виховного процесу В.О.Сухомлинський вважав всебічний розвиток особистості. Одним із основних положень у системі поглядів В.О.Сухомлинського на сутність навчально-виховного процесу є положення про неповторність кожної дитини.

 Педагогічну систему Яна Амоса Коменського можна розглядати як гуманістичну модель педагогічного процесу, метою якого є цілісний розвиток природних зусиль і здібностей зростаючої людини.

 Мета реалізується у організації життєдіяльності вихованців,  в морально здоровому, духовно багатому, стимулюючому  розвивальному середовищі: у системі різних видів діяльності,  розвитку зусиль і здібностей, людському у людині, у системі гуманних відносин між вихованцями, відносин взаємодії педагога і учнів як суб'єктів педагогічного процесу,  що переводить мету й завдання педагогічного процесу у їхні власні цілі й завдання, а виховання «переростає» в самовиховання.

Олександр Захаренко

Запалює той, хто сам горить. Особистість виховується особистістю, характер – характером. Не той учитель, хто навчає – а той, у кого вчаться. У всьому ми маємо бути прикладом, виховувати і словом, і справою. Не тільки на уроках – усією поведінкою, усім своїм життям.

Антон Семенович Макаренко

Формула «життя виховує» у Макаренка має своє значення. Він пояснює його так: безглузда всяка спроба відгородити дитину від могутнього впливу життя суспільства, народу і підмінити цей природний  процес  домашнім дресируванням. Вихователь, якщо він хоче щастя дитині, якщо він хоче виховати повноцінну людину, не має права створювати йому тепличні умови, ховаючи його від реальної дійсності.  Справжній гуманізм не в цьому. Надзавдання кожного вихователя - батька, педагога і дорослих людей взагалі - полягає в тому, щоб розумно вести дітей по дорозі життя, ставлячи їх в позицію борців за краще життя на землі. І так у всьому, у великому і в малому, ніколи не забуваючи істини: «у виховній роботі немає дрібниць». Така макаренківська  філософія виховання. Осмислити її - означає зрозуміти головне в педагогічному новаторстві Антона Семеновича. 

І. Песталоцці

Як педагог-гуманіст він пропонував сучасну йому професійну підготовку молоді пов'язати із загальною метою виховання — "формуванням справжньої людяності". Песталоцці рекомендував спеціальну гімнастику, яка б готувала молодь до індустрії. Моральне виховання необхідно починати з перших днів життя дитини в сім'ї, де велика роль належить вправам у моральних вчинках. Громадські виховні заклади  Песталоцці будував на зразок сім'ї, на засадах щирої любові вчителя до дітей і бережливого ставлення до них.

Метрами гуманної педагогіки є такі класики, як:

Марк Фабій Квінтіліан

Ян Амос Коменський

Жан-Жак Руссо

Іоганн Генріх Песталоцці

Костянтин Дмитрович Ушинський

Марія Монтессорі

Антон Семенович Макаренко

Януш Корчак

Василь Олександрович Сухомлинський…

Довкола них утворюються прекрасні сузір’я видатних педагогів-мислителів, які далі несуть факели ідей гуманізму в освіті.

Духовно-філософські основи гуманної педагогіки ми черпаємо в працях Конфуція, Лао-Цзи, Сократа, Платона, Аристотеля, Г. Сковороди, М. Бердяєва, І. Ільїна, П. Флоренського, родини Реріхів… Опору і натхнення знаходимо у Святих Писаннях Світових Релігій – Буддизму, Іудаїзму, Християнства, Ісламу.

Мудрості життя

 Учитель – сівач: сіє добре, прекрасне і відправляє  у світ, не дочекавшись  урожаю.

Ш.О.Амонашвілі

 

Краще мати одного прекрасного вихователя в школі, аніж цілий десяток чудових вчителів.

К.Ушинський

 

Прожити в дитині своє дитинство.

 Ш.О.Амонашвілі

 

Право на повагу має лише той, хто поважає інших людей.

Василь Сухомлинський

 

Тільки живий приклад придатний для виховання.

                                                            Антон Макаренко

 

Найкращий подарунок для майбутнього — минуле.

                                                       Ірина Якиманська

 

Ніхто не зможе виховати людину, якщо вона сама себе не виховує.

                                                   Василь Сухомлинський

 

Дерево, яке часто пересаджують, не може пустити глибокого коріння.

                                                                      Енкельман

 

Прагніть помітити в кожній, дитині її найсильнішу сторону, знайти в ній ту «золоту жилку», від якої починається розвиток індивідуальності.

                                                    Василь Сухомлинський

 

Доки ти не навчений, не соромся вчитись.

Григорій Сковорода

Добро — це не наука, а дія.

Ромен Роллан

У вихованні немає нічого, чим можна знехтувати.

Микола Пирогов

 

Від правильного виховання дітей залежить добробут всього народу.

Джорж Локк

 

Великий учитель той, який ділом доводить те, чого навчає.

Катон Старший

Тільки живий приклад придатний для виховання.

Антон Макаренко

 

Найбільша помилка при вихованні і навчанні — це поспішність.

Жан Жак Руссо

 

Тільки виховання створює людину.

Антуан де Сент-Екзюпері

 

Немає нічого більш важливішого, ніж виховання самого себе.

Сократ

Без виховання неможливо виростити повноцінну людину.

Рабіндранат Тагор

 

Діти з гострим розумом і допитливі при правильному вихованні стають великими людьми.

Ян Амос Коменський

Головний метод виховання — переконання.

Костянтин Ушинський

 

Немає нічого більш важливого, як освіта самого себе й своїх близьких.

Сократ

 

Лише тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншій.

Олександр Радищев

 

Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж стали дорослими.

Жан Жак Руссо

Право на повагу має лише той,

хто поважає інших людей.

Василь Сухомлинський

Найкращий подарунок для майбутнього — минуле.

Ірина Якиманська

Згадайте, що перш ніж зважитися

узяти на себе завдання виховувати людину,

треба у самому собі знайти приклад,

який слід запропонувати.

Треба віддавати ваш час,

вашу прихильність, себе самого.

Жан Жак Руссо

Дерево, яке часто пересаджують, не може пустити глибокого коріння.

Енкельман

Знання людей завжди веде до самопізнання.

Енкельман

Педагогіка — не наука, а мистецтво —

найширше, найбільше і найнеобхідніше з усіх мистецтв.

Костянтин Ушинський

Ніхто не зможе виховати людину, якщо вона сама себе не виховує.

Василь Сухомлинський

Прагніть помітити в кожній, дитині її найсильнішу сторону, знайти в ній ту "золоту жилку", від якої починається розвиток індивідуальності.