Тетяна Ніколаєнко

Вчитель інформатики

Визначення особливостей формування  та розвитку інформаційних технологій  в Новій українській школі.

Аннотація. У статті висвітлено проблему підготовки вчителів до роботи з інформаційними технологіями в новій українській школі. Метою вивчення даної теми стали відсутності інтернет ресурсів для  використання матеріалу в роботі.

Ключові слова: нова українська школа, інформаційні технології, електронні освітні ресурси, початкова і середня школа.

Проблема змісту педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової та середньої  школи до застосування засобів інформаційних технологій (ІТ) на уроках на сьогодні потребує належного науково-методичного розв'язку. Адже в умовах Нової української школи (НУШ) для учителів початкової та середньої школи можна виокремити кілька найголовніших проблем, які проявляються у процесі впровадження ІТ у освітній процес:

 − оптимальне поєднання змісту навчального матеріалу з можливостями відповідних електронних освітніх ресурсів (ЕОР);

− визначення етапів уроку щодо доцільного використовування ЕОР;

 − різний рівень інформаційної культури учнів;

 − складність поєднання вікових інтересів учнів та необхідного для засвоєння обсягу навчального матеріалу;

 − оптимальне використання можливостей наявного комп’ютерного забезпечення;

− недостатній рівень комп’ютерної компетентності вчителя; − потреба у сталому самовдосконаленні в галузі ІТ.

На сьогодні існує помітний дисбаланс між можливостями ІТ, результатами їх практичного використання в початковій і середній школі та відсутністю логічно спроектованої системи підготовки майбутніх учителів НУШ до застосування ІТ у процесі вивчення предметів.

Педагогічна практика демонструє професійно зорієнтовані навчальні курси підготовки вчителів до  НУШ, і  водночас інформаційну не зорієнтованість використання ІТ в цій сфері. З’ясовано, що нині розв’язання проблем інформатизації в державі є невід'ємним від розв’язання проблем інформатизації системи освіти, особливо в умовах НУШ, яка забезпечує підготовку маленької людини до повноцінного життя в цифровому суспільстві. Отже, в умовах кризової ситуації доцільним є запровадження в систему освіти технології візуалізації. Це форма мистецтва, яка не лише розважить, але і навчить, показуючи або пояснюючи складні історії та концепції за допомогою зображень та діалогів для пристосовуватися до нових реалій життя.

Швидкі темпи цифрової трансформації суспільства сприяють тому, що підходи до підготовки вчителя НУШ у галузі ІТ постійно змінюються. Більш наголошеною є зорієнтованість на їх підготовку до ефективного використання ЕОР у професійній діяльності. Підготовленість вчителів до застосування ЕОР є складовою інформаційної культури, під якою дослідники розуміють сукупність компетентностей, які можуть бути сформовані тільки за умов спеціальної організації освітнього процесу та розробки змісту підготовки в закладах вищої педагогічної освіти. На сучасному етапі розвитку ІТ повстає нагальна потреба рівнозначної підготовки викладачів закладів вищої педагогічної освіти у напрямі  використання ЕОР для навчання різних дисциплін, починаючи з початкової школи закінчуючи старшою, звернувши особливу увагу на ІТ в НУШ.

Список використаних джерел

1.             Балик Н. Р., Шмигер Г. П. Методологія формування цифровихкомпетентностей у контексті розробки цифрового контенту. Фізико-математична освіта. 2018. Вип. 2(16). С. 8–12.

2.             Лещук С. О. Вивчення графічних редакторів: змістові аспекти.Комп’ютер у школі та сім’ї. 2016. № 6. С. 33–39.

3.             Скасків Г. М. Компоненти формування цифрових компетентностейпри навчанні інформатики в умовах Нової української школи. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи: матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної інтернетконференції, м. Тернопіль, 5 квітня, 2019. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2019. С. 156–158.

4.             Eppler M. J., Lengler R. Towards a periodic table of visualization methods. Proceeding GVE ‘07 Proceedings of the IASTED International Conference on Graphics and Visualization in Engineering. 2007. P. 83–88. URL: https://dl.acm.org/doi/10.5555/1712936.1712954 (date of access: 17.10.2020)