27 жовтня о 19:00Вебінар: Модель змішаного навчання «ротація за станціями»: досвід упровадження в початковій школі

Інформаційно-пошуковий проек "Державні та народні символи України" 3 клас

Про матеріал

Інформаційно-пошуковий проект

«Державні та народні символи України»

Обґрунтування вибору проекту. Розширення знань учнів про держанні та народні символи України; розвиток інтересу до традицій нашого народу; сприяти вихованню національної свідомості учнів; виховувати любов та повагу до символів нашої Батьківщини.

Перегляд файлу

Інформаційно-пошуковий проект

«Державні та народні символи України»

 

Учасники проекту: учні 3 – Б класу НВК «Гімназія – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №4»

Обґрунтування вибору проекту. Розширення знань учнів про держанні та народні символи України; розвиток інтересу до традицій нашого народу; сприяти вихованню національної свідомості учнів; виховувати любов та повагу до символів нашої Батьківщини.

Спосіб розв’язання проблеми. Ознайомлення з додатковою довідковою літературою про символи України, творча робота учнів.

Характеристика проекту:

за складом учасників – колективний;

за тривалістю – середньостроковий;

за масштабністю – на рівні класу;

за метою і характером проектної діяльності – інформаційно-пошуковий.

Прогнозований результат: доповіді учнів, оформлення матеріалу, виставка робіт, створення презентації, проведення уроку «Символи України».

План роботи над проектом

  1. Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форм захисту.
  2. Розподіл завдань між учнями класу.
  3. Ознайомлення з довідковою літературою та ресурсами Інтернета.
  4. Пошукова діяльність учнів.
  5. Захист робіт, створення виставки та презентації.
  6. Проведення уроку «Символи України».

 

Реалізація проекту

Вчитель. Символіка - своєрідна візитна картка країни. Історично склалося так, що кожна країна має свої Державні та народні символи.
 До Державних символів країни належать Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн, які є розпізнавальними знаками країни.

 

Виступ І групи «Державні символи України»

 

Державний Прапор України

Прапор — це певного кольору тканина, піднімається на щоглі, просто вивішується чи розстеляється.

Кольори Державного Прапору України — синій і жовтий. З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Синє море або небо над золотою нивою — зміст, який нині вкладають у кольори Державного Прапору України. Державний Прапор України не є «жовто-синій» чи «жовто-блакитний», оскільки за правилами геральдики кольори «читаються» згори донизу. До Державного Прапора України виявляють пошану, схиляючи голову чи вклоняючись, а часом і стають на одне коліно.

 

Державний Герб України

Великий Державний Герб України, згідно зі статтею 20 Конституції України, встановлюється з урахуванням малого Державного Герба, як його головного елемента, і герба Війська Запорізького, і затверджується не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

19 лютого 1992 р. Верховною Радою України ухвалена постанова «Про Державний Герб України», якою було затверджено «Тризуб, як малий герб України» та, відповідно, головний елемент великого герба.

 

Державний Гімн України

Державний гімн України — один з головних державних символів України поряд з прапором і гербом. Державним гі́мном є перший куплет та приспів пісні "Ще не вмерла України і Слава, і Воля"слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його «Музичну редакцію» ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено законом «Про Гімн України» 6 березня 2003 року


Вчитель. Кожен народ має народні символи. Народні символи - це те, що найбільше любить і шанує даний народ. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну йде мова. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть - це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги. Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родову пам'ять, волелюбність. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи - це наші святині.

 

Виступ ІІ групи «Предмети – символи України»

 

Батьківська хата

Українська хата — це символ України. Почувши такі слова ви зразу собі уявляєте білу невисоку хатинку під солом’яним дахом, в якій жили наші прадіди.
 У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі.
Кожна частина житла мала своє символічне значення. Піч символізує собою родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх.
Найсвятішим місцем у хаті була покуть. Там висіли ікони, прикрашені рушниками і пахучими травами. На покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля, там же ставили дідуха на Різдво.
 Прикрасою житла служили вишиті рушники. Їх вішали над дверима, над вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали ікони. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й оберегами. Малюнками розписували піч, припічки, вкладаючи свій щедрий талант у колоритні орнаменти.
 Хата - символ рідної землі, Батьківщини, свого роду. А з ними приходять тепло і затишок, захист і допомога. Бо в рідній оселі живе твоє предковічне добро, твоя перша й остання надія. Кажуть, що в рідній хаті й стіни допомагають. Тож того, хто шанує рідну домівку, шануватиме Доля.Окрім всього, хата - то скарбниця народних духовних традицій, бо в ній - дух народу і душі кожного покоління людей.

 

Вишитий рушник

Вишитий рушник - стародавній оберіг дому, символ щасливої долі, злагоди і подружньої вірності, чистоти почуттів і найщиріших побажань. Рушник - від слова «руки». Бо руки його творять і він передається з рук у руки, його біла основа - це колір святості; його орнаменти - то життєвий зміст побажань, прагнень і помислів. Червоний колір символізує любов, а чорний – журбу. Рушниками прикрашають святі ікони й хрести, на рушник кладуть святий хліб; на рушник стають молоді до вінця; рушником перев'язують старост на весіллі й почесних гостей на торжествах... Окрім усього, рушник-це оберіг від злих сил і пам'ять про святе і незабутнє.

 

Вишиванка

Вишиванка- національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь-зв'язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію.
 Вона - символ здоров'я і краси, щасливої долі і родинної пам'яті, любові і вірності. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому - кожному вручалась вишита сорочка з візерунком відповідної символіки.
 Вишиванка - це й оберіг людини від лихого ока та злих духів.

 

Вінок

Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності. Вінок є частиною українського національного костюма. В давнину їх носили тільки дівчата. Плели з живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг. 
 Традиційно український віночок прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен кольор мав свою символіку. Так, коричневий — це символ землі, жовтий — символ сонця, синій — символ неба і води, зелений — символ мудрості, рожевий — символ врожаю, малиновий — символ здоров'я, фіолетовий — символ мудрості.

 

Писанка

Писанка - це символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми. У християнській культурі українців писанка стала символом воскресіння. В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

 

Коровай

Коровай – ритуальний священний хліб, котрий завжди має художньо виконану і естетично оздоблену круглу, тобто сонячну форму.
Він - символ багатства через плодючість природи, що приходить після Небесного весілля, на якому Місяць - це молодий, а Сонце - наречена. Тому на короваї обов'язково має бути знак Сонця - Хрест.
 Весільний коровай у людей - головний ритуальний символ: його дарування є причащанням всіх гостей, розпочинаючи з батька-матері і завершуючи музиками, - і цим кожен, присутній на весіллі, долучається до великої тайни життя і запоруки людського благополуччя - хліба, котрий освячений Господом на щастя, добро, радість і довгії літа молодих. Цей коровай-символ поєднання двох сімей, розширення і збагачення роду.
 

Народна пісня

  Українська пісня — то живий  скарб, що  йде від покоління до  покоління, несучи радість  чи  смуток, чаруючи людську душу,  даючи їй  силу й натхнення. Любов  до рідного краю,  мови починається  з маминої колисаночки. У  ній —  материнська ласка й любов, світ  добра,  краси і справедливості.
       Минають століття, змінюються  покоління, а  народні пісні  залишаються. Вони володіють  чудовою здатністю полонити людські  серця,  допомагати у праці, овівати радістю  відпочинок, розраджувати в горі, тамувати  душевний біль, множити сили в боротьбі.  Земля наша, Україна, така співуча, що не тільки  кожне село — кожна вулиця мала свої пісні.  Свою пісню мала майже кожна людина, душа в якої була добра й чиста.
        Скільки зірок на небі, скільки квітів на Землі, стільки й пісень в Україні.

 

Вчитель. Рослини відіграють у житті людини велику роль. Рослини — це продукт харчування, це лікувальні за­соби, корм для тварин, сировина для промисловості тощо. Рослини — «фабрики» кисню.

Деякі рослини — особливо важливі, вони є сим­волами країн, народів.

 

Виступ  ІІІ групи «Рослини-символи України»

 

Верба

Верба - універсальний символ Прадерева життя, а Великодна верба- його живий вираз. Уособлення працездатності й родючої сили. Вона - образ весни, Батьківщини, України і, разом з цим, жіночого смутку та вдівства.

Виражає меланхолійну красу. Своєрідно приваблива, навіть по-особливому таємнича, несе в собі поклик до бажань, які не завжди можна визначити і пояснити.

Дуже жадібна до Сонця і води, до тепла і вологи, які є основою життєдіяльності. А тому надзвичайно живуча: вона може вирости, як кажуть, із звичайного вербового кілка, вбитого в сиру землю.

Разом з тим, верба беззахисна і вразлива, якщо опиниться не в своєму середовищі - холодному і сухому.

Через це схильна до страждань від життєвих негараздів, особливо від душевних, адже холод чи тепло - це від душі. Страждає і від невдоволення тілесного, адже м'яка волога і жорстка сухість приходять через чуття...

На вербі лежить прокляття, бо з неї були виготовлені цвяхи, якими скріплений хрест, що на ньому розіп'яли Ісуса Христа.

Тож верба — символ багатозначний: її негативна роль у розп'ятті Сина Божого викликає невдоволення; з іншого боку, її невибагливість викликає пошану...

Плакуча верба - символ журби...

 

Калина

Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме дерево пов'язує світ мертвих зі світом живих.
 Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну.

 

Тополя

Тополя - символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги - це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого...
 Вона струнка і красива від ранньої молодості до зрілих літ. Уособлює тонку натуру, чутливу до впливу років та оточення: як з роками на тополі з'являється все більше засохлих гілок, так і людину з літами «обсідають» усе нові й нові проблеми - до невирішених старих додаються болючі нові, які вимагають вирішення. Так само, як тополя не любить рости одна, в основному, ми бачимо ряд тополь або хоча б декілька їх, так і людина не може жити самостійно: їй потрібна підтримка або хоча б присутність її рідних, друзів, знайомих.
 Листя на тополі тремтить, як і на осиці, але з іншої причини: легенда каже, що під тополею лихий колисав на своїх колінах Іуду-немовля, майбутнього Христового зрадника - отож листя тремтіло від присутності нечистого і непрошеного гостя і від цього ж гілля тополине потягнулося вгору, до неба, втікаючи від «чортової колискової». Вважають, що тополя здатна забирати з людей негативну енергію і очищати повітря від злих духів та всього шкідливого та нечестивого.

 

Вишня

Вишня - символ рідної землі та України, матері й дівчини-нареченої. Вона символізує Світове Божественне дерево, тому і називається «вишнею» від слова «вишина», а також «Вишній», той, що найвище, тобто Всевишній Бог.
 Крім цього, вона символізує вічну весну-літо, красу та взаємну любов. Гілки вишні мають магічну силу: за допомогою розколотої і в цьому ж місці зв'язаної вишневої гілочки проганяли дитячу хворобу - зростеться гілочка, то й хвороба зникне; дівчата на вишневих галузках гадали про своє заміжжя - зацвіте до Нового року посаджена в хатній діжці молода вишенька, то й дівчина наступного року одягне вінець молодої; через кільце, зроблене з гілки квітучої вишні, можна розпізнати відьму; застромлена під дах оселі вишнева гілка служить оберегом.

 

 

Жито

Жито —символ життя і життєвого благополуччя. Це-основа всього живого; є основою життя навіть за своєю назвою - в них спільний корінь: жито зростає в житті, а життя виростає з жита.

Окрім усього, жито - виразник життєвої мудрості: наповнений зернинами житній колос схиляється перед хлібною нивою - так і мудра голова хилиться до життєвих витоків; а порожній колос легко пнеться вгору - так і бездумну людську голову зневага і гордощі відривають від життєвих реалій...

Має жито і лікувальні властивості: порошком перепаленого жита посипали лишаї; вживали житнє борошно при набряках; житнім хлібним м'якушем лікували рани, викачували опухлі залози при золотусі; гарячий житній хліб прикладали до бородавок, до болючого зуба...

 

Пшениця

Пшениця - символ краси життя, щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства. Якщо житня хлібина дає здоров'я і силу, то пшеничний коровай додає до них щастя і красу. 
 Якщо жито — трудова проза життя, то пшениця - його святкова поезія. Здавна під пшеницею розуміється образ дівчини, навіть нареченої, а під житом - образ натрудженої і втомленої життєвими турботами жінки, навіть вдови. Тому весільний коровай-з пшеничного борошна, притім, найвищої якості, щоб і життя молодих було якості не нижчої...

 

Барвінок

Барвінок - символ вічності буття і життєвої сили, провісник весни. Уособлює невмирущу пам'ять про покійних. Звідси, хрещатий барвінок - барвінок під хрестом на могилі.
 Його форма - хрест або перехрестя — визначає його символіку: єднання живих людей з їх предками, котрі відійшли з цього життя. Барвінок на могилі — свідчення вічної пам'яті про покійних, а барвінок у весільному вінку - свідчення вічного кохання живих.
 Хрещатим його називають ще й тому, що, утворюючи своїми пелюстками хрест, тягнеться в усі чотири сторони світу. Отож, в символіці хрещатого барвінку знаходимо підтвердження того, що в цьому світі добро і зло, правда і кривда, всі інші протилежності пересікаються: барвінковий вінок використовують і на похоронах, і на хрестинах, і на святі врожаю, і на весіллі; вінок з барвінку над дверима гарантує оселю від проникнення злої сили і його як чарувальне зілля використовує чаклунка.

 

Мальва

Мальва - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Уособлює духовне коріння людини, її вірність духовній спадщині предків.

  Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви – прекрасні обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку-далеку дорогу, ці квіти нагадували: там земля мила, де мати родила! 

 

Соняшник

Соняшник - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів...Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень...
 Своєю невибагливістю до цвітіння та росту соняшник відображає якщо не безпроблемність, то малопроблемність. Бо він не «мучиться» проблемами, що робити, куди йти - він іде за Сонцем...Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки своєї сонцесяйної корони.
 Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

 

Чорнобривці

Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів.
 В Україні поширені декоративні чорнобривці. Вважалося, що чорнобривці допомагають позбутися головного болю. Для українців чорнобривці символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.
А як гарно і мелодійно звучить народна пісня про Чорнобривці:
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою….

 

Вчитель. Через віки пронесли українці любов до різних тварин, тому що вважали їх символами. До тварин-символів українського народу належать: лелека, ластівка, зозуля, соловейко, півень, бджола, їжак, корова, кінь, коза…

 

Виступ ІІІ групи « Тварини – символи»

 

Лелека

Лелека - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він - птаха священна, за розорення його гнізда - кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят...
 Святий обов'язок лелеки - знищувати різних гадів, себто гадюк, жаб. Своїм прильотом в рідні краї провіщає весну...
 Окрім цього, лелека є символом вогню і сонячного світла: він завжди прилітає з наближенням бурі або грози. Лелека довіряє людям, на господарстві яких проживає, тому може спокійно розгулювати по їх двору навіть у їхній присутності. Вважають, коли дівчина вперше весною побачить лелеку високо в небі, то цього року обов'язково вийде заміж, а якщо вже в гнізді - то ще рік залишиться в батьківському домі...

 

Соловей

Соловейко - Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Виконати свою роботу так, як виконує свою соловейко, не здатен жоден інший птах: соловейко — найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Навіть люди рівняються на нього, тому і кажуть про талановитого співака: «Співає, як соловейко!». Його спів настільки високий і чистий, що людина, слухаючи соловейка, підноситься духом, очищується душевно і втішається чуттями.
 Він - передвісник справжньої весни в лісах та гаях, але тільки тоді розпочинає оспівувати весну, коли нап'ється води з березового листя, і співає доти, поки не перецвітуть сади. Обсипається цвіт - поступово стихає солов'їний спів.
 Здавна соловейко вважався улюбленим птахом богині Лелі: як вона леліяла своєю увагою та покровительством молодих дівчат, так і він леліє своїм співом весну, людську душу і навіть кожне деревце, з якого можна почути його витьохкування.
 

Зозуля

Зозуля  - символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за минулим і страждань нерозважливої матері. Вона має віщий дар – «кукує» людині літа, щасливе або нещасливе заміжжя. Може бути передвісником доброго чи поганого врожаю: коли закує на голе дерево - бути голодному літу, а якщо дерево вже розпуститься - то чекай доброго врожаю.

 

Ластівка

Ластівка - символ весни і відродження, добра і щастя. Вона - Божа пташка, а тому, вбити її - великий гріх; зруйнувати гніздо-накликати на себе велику біду. Благословенний той дім, на якому поселиться ластівчина сім'я...

Божа благодать на ластівці через те, що в час, коли іудеї розпинали Христа, ластівки крали в них цвяхи.

Тож ластівка-співучасниця долі людини.

Повертаючись з вирію, ластівка приносить кохання людям і парування худобі. її не можна брати в руки, бо на обличчі з'явиться ластовиння. Якщо ластівки залишають місцину чи окрему оселю, де вони перебували, то людям слід остерігатись великої біди, наприклад, мору, або руйнівного стихійного лиха. Вважається, що з ластівкою, яка несподівано влітає в хату, прилітає і душа покійного родича.

Тому-то з ластівками завжди і всюди треба бути максимально обережним і вдячним за їх присутність.

 

Півень

Півень  - символ вогню і войовничості. Він - уособлення пильності, завдяки чому стає передвісником біди: пильнуючи, першим помічає небезпеку і попереджає про неї.

Півня боїться всяка нечисть: навіть чорти та відьми не можуть з ним упоратись - як він закукурікає, вони щезають або гинуть! Його агресивний, бійцівський характер має, в основному, зовнішній вияв, а внутрішньо він — господар, глава сім'ї. Він більше відчайдушний, аніж сміливий; у нього більше полохливості, аніж мужності. Тому й не любить суперництва, намагається бути єдиним лідером. Він може й атакувати грізного ворога, і втікати від нікчемного, але нахабного суперника. Вміє ризикувати в очевидно програшних ситуаціях і хвалитись нікчемними здобутками.

Він - сміливець і боягуз, боєць і задирака, господар і хвалько - і все це в одній особі!

Півень - помічник людини в її протистоянні злій силі. Це він своїм співом заганяє всяку нечисть і лиху силу в її темні місця, і вона мусить залишати наш світ, не довершивши своїх чорних справ. Таким чином, півні врятували не одну смертну людину від жахів і злих духів. Навіть покійник, що хоче вийти з могили, побачивши півня, повертається назад.

Півень дружить із часом - чітко співає опівночі й над ранок. А коли невчасно - то на зміну погоди, або сповіщає про загрозу..

 

 

Кінь

Кінь - символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах. Предковічно, коні були помічниками богів, воїнів і, головне, хліборобів. Навіть творчі люди мають своїм символом коня - Пегаса.

«Осідлати коня» - означає досягти цілі, здобути кращу долю.

Кінь наполегливий в праці: коли захоче, все у нього вдається, особливо в такій справі, яка вимагає багато енергії, великого напруження всіх його сил.

Його талант - невтомна праця.

Водночас, у своїй працелюбності любить незалежність, залюбки виконує будь-яку важку, але приємну йому роботу. Однак, може «знатуритись», працювати тільки «з-під батога».

Але все це робить відкрито, нічого не приховуючи, тому він-символ чесної й працьовитої людини, яка має свій характер.

Наші предки вважали, що червоний кінь уособлює вогонь, вороний - зоряне небо, білий - світ предків. Має кінь і магічні здібності: якщо спотикається на праву ногу — добра ознака, на ліву— попередження про невдачу. Це за свою вірність, працьовитість і витривалість кінь нагороджений причетністю до таїн світу..

 

Ведмідь

Вважають, що його назва означає «відає, де є мед» («відає мед» чи «мед відає»). Щовесни, виходячи зі свого барлогу, символізує оновлення життя, початок нового життєвого циклу. Йому приписували значну магічну силу: сам лісовик - то його брат, а чорт - йому навіть не рівня, бо боїться ведмедя, який, окрім чорта, може приборкати і водяника, і домовика; а серце ведмедя, якщо його з'їсти, порятує і вбереже від усіх хвороб.

Ведмедя настільки шанують, що він має свої календарні дні: 27 вересня, на Воздвиження Чесного Хреста, лягає у барліг; 25 грудня, при народженні нового Сонця, та 6 лютого, в день Оксани Веснопровісниці, перевертається на інший бік. 15 лютого на Стрітеня, виходить подивитися, як Зима з Весною зустрічається; а на «теплого» Олексія, що 30 березня, або, якщо холоди ще тримаються, 7 квітня, на Благовіщення, виходить з барлогу.

Це мудрий, сильний і незалежний звір, який, як правило, нікого не турбує, якщо не турбувати його.

 

Корова

Корова  - символ продуктивних сил Землі, материнського інстинкту, матері-годувальниці, добробуту і благополуччя; втілення тільки добрих начал і ні в яких ситуаціях не здатна на зло.

Вона - годувальниця і поїльниця родини, а тому про неї піклуються, її шанують, доглядають і поводяться з нею лагідно всі домашні. Окрім цього, вчить людину бути доброю, віддячувати добром на добро.

Тілесно сильна і витривала, невибаглива до себе, хоча і любить догляд та увагу. Здатна багато працювати для користі і блага тих, хто поруч з нею. Вміє і може віддячити за виявлену до неї ласку і турботу.

При негараздах та невдачах вдається до песимізму, навіть, зневіри. Вона миролюбна і терплячка, бо любить гармонію з оточенням, але стає небезпечною, коли закінчується її терпіння - тоді може бути агресивною і злою.

Собака

Собака – символ вірного друга, надійного і непідкупного помічника, яким він був для людини протягом багатьох тисяч років. Разом з тим, може бути нерозумним брехуном, ненаситним злодієм. Святе Євангеліє закликає: не давайте святого псам, щоб вони не розшматували вас…

Хоча, за переказами, створений дияволом із глини, але за своїми діями відійшов від лукавого «творця» і став найближчим до людини з усіх тварин, справжнім вірним її другом.

Він – символ вірності не лише господарю, але й господарству. Чужої господи собака не стереже, а лише свою! Тож собача вірність воістину надійна і не знає зради.

Кажуть, коли собака виє на небо – то це на вовка або на ворога, коли ж на землю – то з туги або на покійника.

Образно виражає людину-носія найкращих морально-душевних якостей: вірності, простоти і чесності – викликає довір'я ще й тим, що сам з недовірою ставиться до всього чужого і незнайомого. Відстоюючи справедливість, вступає в двобій із будь-яким суперником, в тому числі, значно сильнішим, незважаючи, що це прирікає його на поразку…

Собака – живе втілення вірності навіть до того, хто не завжди вірний йому; він – захисник справедливості навіть для того, хто не завжди справедливий до нього…

 

Бджола

Бджола  - її ще називають «Божою комахою», а то й «Божою мухою», бо вона виконує Божі доручення. Віск, який бджола виробляє, вважається святим, а вогонь воскової свічки - то висока жертва Богові. Ні грім, ні блискавка не вдарять по вулику, який є «храмом» «Божої комахи».      Бджолиний продукт - мед – несе в собі цілющі сили Сонця, Землі і Води. Людина, котру ужалить бджола, повинна задуматись над способом свого життя, бо, без сумніву, в ньому надто багато необдуманого і невиправданого, адже бджола жалить тільки у відповідь на загрозу чи насилля. Жалить і помирає: жертвою свого життя прагне зупинити зло!

 

Божа корівка

Божа корівка (або Сонечко) - «райська комаха», і не просто райська, а навіть свята, бо в неї на спинці сім темних плямок (святе число!), як сім кольорів у веселки, як сім днів у тижні. її не можна не тільки вбивати, а й навіть ображати, бо вона є зв'язковим між людьми і Небом: передає Богу людські прохання, а людям - повідомлення про врожай, про радощі і прикрощі їх життя. Отож, посягнути на «Божу корівку» - Сонечко - це посягнути або й розірвати свій зв'язок з Небом.

Рух «Божої корівки» - тільки вгору, до Неба: як би ми не повертали стеблину чи свій палець, де вона сидить, рухається ця комаха тільки вверх.

 

Підсумок проекту

Всі учні класу брали активну участь у пошуках матеріалу.  Вони творчо підійшли до опрацювання проекту та його оформлення.

Діти поглибили знання про державні та народні символи України. Оформили стенд та збірку робіт учнів «Державні та народні символи України».

 

 

1

 

docx
Додано
19 липня 2018
Переглядів
560
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку