Інформаційно-просвітницька година на тему: «Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності».

Інформаційно-просвітницька година на тему: «Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності».

Ведуча 1     3 грудня виповнюється 300 років від дня народження видатного українського філософа-містика, богослова, поета, поліглота, просвітителя-гуманіста, педагога Григорія Савовича Сковороди. Він є найвидатнішою постаттю в культурному та літературному житті України ХVIII ст. Григорія Сковороду називають мандрівним філософом і вважають основоположником жанру байки в українській літературі. Григорій Савович писав свої твори переважно староукраїнською та латинською.

Ведуча 2    Народився Григорій Савич у 1722 році на Полтавщині в родині козака. Він навчався в Києво-Могилянській академії та у кращих університетах Будапешта, Відня, Братислави та Галле, сам досконало оволодів багатьма мовами: латинь, єврейська, грецька, польська, німецька, італійська та французька. Окрім того, Григорій Сковорода мав ще й музикальний талант – прекрасно грав на флейті та органі, сопілці, скрипці, гуслях, лірі та бандурі.

Ведуча 1   Загалом він написав 17 філософських творів, 7 перекладів. Найвідоміші його твори «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські», «Убогий жайворонок». Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Він не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі.

Ведуча 2    Сковорода вів незвичайний, мандрівний спосіб життя, за що названий українським «Сократом». У перервах між роботою, Григорій Сковорода намагався бути на самоті, оселявся в різних віддалених і тихих місцях, де займався письменством. Останні 25 років свого життя він був мандрівним філософом, без постійного місця проживання та роботи. Саме в цей час відбувається розквіт його творчості: він завершив збірку «Сад божественних пісень», написав основні філософські трактати, діалоги та притчі.

Ведуча 1     Головним змістом людського існування Григорій Сковорода вважав самопізнання. Все своє життя Григорій Савич наполягав на освіті, протиставляючи свої ідеї церковної схоластики. Був переконаний, що боже царство знаходиться всередині кожної людини.

Ведуча 2     За переказами, Григорій Сковорода знав день своєї смерті і помер у мирі із самим собою 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка, а тепер – Сковородинівка Харківської області.   На своїй могилі Сковорода заповів написати слова, які тепер знають усі: «Світ ловив мене, та не спіймав».

До вашої уваги представляєм перегляд фільму: Ген нації  з Ірино Фаріон                « Григорій Сковорода – філософ духу і серця»

Ведуча 1  Ким є для українців Сковорода? Яким його бачить кожен із нас?

Ведуча 2  Сковорода був мандрівний філософ, напевно скаже більшість. Він ходив від одних заможних господарів до інших, не цураючись при цьому розмов із простими людьми на вулицях, базарах та біля церкви чи монастиря, сповідуючи повсякчас свою філософію.

Ведуча 1 Він був простим, не мав статків, не дуже полюбляв офіційну владу та офіційну церкву, натомість цінував щире людське спілкування та любив і неймовірно добре знав Біблію, повсякчас пізнавав себе, світ, людей, Бога та ділився цими пізнаннями з іншими.

Ведуча 2 Не такий, як всі. З академічними знаннями, але без академічних зобов’язань, з високим пізнанням Біблії, але без високого церковного сану, зі зв’язками у владних колах, але без жодного бажання самому стати частиною цих кіл. Волелюбний, впевнений у своєму погляді на світ і непідлеглий нікому.

Ведуча 1  Що українського було у Сковороди? Все! Любов до свободи, любов до самої України як природи, як світу, як свого серця. Зрештою, «проста мова», якою здійснювалося мовно-культурне самовизначення українців як спільноти, відмінної від усіх інших, у тому числі і від росіян».

Ведуча 2 Звісно, Сковорода не міг не спілкуватися народною мовою, бо часто серед того народу був. І хоч він побував у обох імперських столицях - москві та петербурзі, у молодості декілька років подорожував країнами Європи, все одно, Україна, незмінно приваблювали філософа.

Ведуча 1 Чи відчував Сковорода Україну як свою Батьківщину, як свою найголовнішу, справжню землю? Так. Очевидно, що Сковорода міг лишитися і у петербурзі, і у москві, міг лишитися при царському дворі співати чи філософувати або, з огляду на великі таланти, згодом стати настоятелем будь-якої із Лавр. Але не лишився і не став. Сковорода не хотів лишатися на росії, бо не міг довго «без любої йому України», а значить і не прагнув життя та щастя у «великороських» землях.

Ведуча 2 Г. Сковорода мріяв про християнське суспільство, ідеалом якого був Христос. Відповідно до таких поглядів, вчений робив висновок: якщо найголовніше у світі є вічність, то щастя треба засновувати не на тлінному, а на вічному - не на багатстві та чинах, а на тім, що вічно існує всередині нас самих. Г. Сковорода дав нам приклад гармонії слова і діла, науки та життя. Він навчав, як жив, а жив, як навчав. Світ намагався його зловити, та не впіймав.

Ведуча 1 Та його афоризми життя стали вічними та пророчими.  «Шукаємо щастя по країнах, а воно скрізь і завжди з нами. Як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас самих…»

Ведуча 2 «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті» . «Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестане вчитися…»

Вікторна :                     Що ви знаєте про Григорія Сковороду?

1. Григорій Сковорода був одним із найвідоміших випускників Києво-Могилянської академії. У якому віці він вступив до навчального закладу?

7 років                                                    12 років                                                20 років

2. Завдяки яким талантам та здібностям Григорія Сковороду запросили до двору російської імператриці Єлизавети в Петербург?

Музикування та спів                                  Малювання                             Писання віршів та декламація

3. У 1745 році Сковорода вирушив зі спеціальною Токайською комісією генерал-майора Федора Вишневського до Європи. Яким було завдання цієї місії?

Вивчення попиту на експорт української пшениці

Закупівля вин для імператорського двору                                          Торгівля зброєю

4. У 1750-х роках Григорій Сковорода розпочав свою діяльність як викладач поетики. У якому навчальному закладі?

Харківський колегіум                  Києво-Могилянська академія                        Переяславський колегіум

5. Де Сковорода написав більшу частину віршів, які увійшли до збірки «Сад божественних пісень»?

Батьківська хата у селі Чорнухи на Полтавщині

Маєток пана Томари в селі Коврай на Черкащині

Садиба Андрія Ковалівського на хуторі Пан-Іванівка на Харківщині

6. За що Сковороду звільнили з Харківського колегіуму?

Нестандартна форма оцінювання         Відмова постригтися в ченці                Хабар

7. Чому Сковорода інколи свої листи підписував «студент»?

Не пройшов академічного курсу навчання в Києво-Могилянській академії

Мав прізвисько «студент»                               Усе життя вчився

8. На яких музичних інструментах умів грати Сковорода?

Флейта, скрипка, гуслі, бандура               Клавесин, фортепіано, орган, кларнет

Баян, цимбали, перкусія, віолончель

9. Кому належать ці рядки: «Таке убоге – та й куплю паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду»?

Євген Гребінка            Максим Рильський                           Тарас Шевченко

10. В якому творі ХІХ століття використана пісня Григорія Сковороди «Всякому городу нрав і права»?

Комедія Григорія Квітки-Основ’яненка «Шельменко-денщик»                                                                      Твір  Івана Котляревського «Наталка-Полтавка»                                          

 Комедія  Івана Карпенка-Карого «Хазяїн»

11. Автор пам’ятника Григорію Сковороді на Контрактовій площі хотів зобразити філософа босим, з Біблією. Але партійне керівництво відкинуло цю ідею. Тому Сковорода постав із торбинкою за плечима і в личаках. Хто автор пам’ятника?

Василь Бородай                        Євген Вучетич                                       Іван Кавалерідзе

12. Де можна побачити Фонтан Сковороди, який ілюструє його теорію про нерівну рівність?

Фронтон Києво-Могилянської академії            Станція метро «Університет» в Києві       500-гривнева купюра

Вчитель. Український філософ - Мирослав Попович вкрай влучно зауважив, що головним у житті та філософії Сковороди була «зухвала незалежність особистості».  Блискуче, правда? Адже мабуть це саме те, що ми відчуваємо у Сковороді та його спадщині як українці зараз. 

Задовго до Революції Гідності М. Попович написав: «Філософія Григорія Сковороди - це філософія ГІДНОСТІ як основної засади життя». І люди на українському Майдані стояли саме за Гідність як основу особистого та суспільного життя. Тому цілком закономірно, що російські окупанти у безсилій люті 5 травня 2022 р. розстріляли саме Музей Сковороди на Харківщині та місце його упокоєння: вони цілили ракетами у Сковороду як в уособлення нашої колективної української гідності.

 Однак у своєму невігластві їм не дано пізнати: Григорій Савич ось уже 300 років вільний. При житті і по ньому. Від народження й назавжди. Бо ж у цьому і є справжня суть його філософії: бути вільним.

Правда ж, пророчі слова  «Шукаємо щастя, а воно поряд – у вільній державі, на своїй землі, де мирне небо, колосяться хлібні поля …не проливається кров українців за право жити на своїй землі.

Вчимось на своїх помилках, але йдемо до кінця, до перемоги, нема шляху назад. Мабудь, пророчі слова Григорія Сковороди: «Ми переможемо лиш тоді, коли усвідомимо, що за Україну треба не вмирати, а вбивати…», щоб не ступала нога супостата, щоб був син і була мати на своїй землі…

Хоч не одне уже пройшло століття

З народження Сковороди,

Та мудре його слово

Жило, живе і житиме завжди.

                                                Андрій Галушко